Верховний суд США розглядає найважливішу справу про владу президента. Дональд Трамп запровадив безпрецедентні мита на імпорт, посилаючись на надзвичайні повноваження. Нижчі суди визнали це перевищенням. Тепер доля його торгівельної політики вирішується на найвищому рівні. Ця справа визначить межі виконавчої влади на десятиліття вперед.
5 листопада 2025 року судді Верховного суду розпочали слухання справи. Питання просте та складне одночасно. Чи може президент США самостійно встановлювати мита? Конституція надає цю владу Конгресу. Але Трамп посилається на закон 1977 року.
Президент запровадив тарифи у лютому 2025 року. Він оголосив торгівельний дефіцит національною загрозою. Базова ставка склала 10 відсотків. Деякі країни отримали 50 відсотків. Китай, Мексика, Канада зазнали додаткових обмежень через фентаніл.
Малі компанії першими кинули виклик. Learning Resources виробляє навчальні іграшки в Азії. Мита загрожували підвищенням цін на 70 відсотків. Terry Precision Cycling продає жіночий велоодяг. Власниця назвала тарифи екзистенційною загрозою.
Справа стосується Закону про надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). Він дозволяє президенту регулювати імпорт під час кризи. Але чи означає “регулювати” право встановлювати податки? Ніколи раніше президент не використовував IEEPA для мит.
Економічне бачення
Мита Трампа торкнулися практично всього імпорту США. Обсяг американського імпорту 2024 року склав 3,8 трильйона доларів. Навіть 10-відсоткова ставка означає 380 мільярдів додаткових надходжень.
Чи дійсно це бюджетна політика? Представники малого бізнесу стверджують саме так. Імпортери винних виробів із Нью-Йорка побачили зростання витрат на 30 відсотків. Виробники навчальних іграшок опинилися перед вибором: закритися або підвищити ціни втричі.
Історична паралель дає відповідь. 1971 року Річард Ніксон запровадив 10-відсоткове мито через дефіцит платіжного балансу. Суди визнали це незаконним. Конгрес ухвалив Закон про торгівлю 1974 року, обмеживши тарифи до 15 відсотків на 5 місяців.
Європейський союз зіткнувся з реальністю першим. Трамп погрожував 30 відсотками на європейські товари. ЄС домовився про компроміс у 15 відсотків. Але ціною стала підтримка США у питаннях безпеки. Французькі та угорські компанії критикували угоду як капітуляцію.
Китай відреагував інакше. Пекін просуває імідж захисника вільної торгівлі. Поки Вашингтон встановлює бар’єри, китайські компанії шукають нові ринки. Південно-Східна Азія отримує китайські інвестиції рекордними темпами.
Споживачі несуть тягар. Деякі компанії підвищили ціни одразу. Інші чекають остаточного рішення. Інфляційний тиск зростає. Федеральна резервна система стежить за ситуацією уважно.
Політика та суспільство
Конституція недвозначна. Стаття I надає Конгресу право встановлювати податки та мита. Закони про доходи починаються у Палаті представників. Чому президент діє самостійно?
Трамп спирається на IEEPA. Цей закон 1977 року дозволяє регулювати імпорт під час національної кризи. Але протягом майже 50 років жоден президент не тлумачив “регулювати” як “оподатковувати”.
Опоненти вказують на доктрину великих питань. Верховний суд вимагає чіткого мандата від Конгресу для масштабних рішень. Мита на трильйони доларів це велике питання. Розмиті формулювання не підходять.
Адміністрація відповідає парадоксально. Генеральний солісітор Джон Зауер стверджує: зовнішня політика особлива. Суди не повинні втручатися у справи президента за кордоном. Мита стали інструментом дипломатії.
Але це небезпечний аргумент. Якщо президент може встановлювати будь-які мита заради “зовнішньої політики”, Конгрес втрачає контроль. Поділ влади руйнується. Батьки-засновники створювали систему стримувань саме проти цього.
12 штатів приєдналися до позову. Вони купують імпортні товари безпосередньо. Бюджети штатів страждають від зростання витрат. Освіта, охорона здоров’я отримують менше коштів.
Громадська думка розділена. Прихильники Трампа вітають жорсткість до Китаю. Критики бачать хаос у торгівлі. Малий бізнес потрапив між молотом і ковадлом.
Геополітика та безпека
Трамп використовує мита як кийок у міжнародних відносинах. Це історично безпрецедентно. Попередні президенти застосовували заморожування активів або торгівельні блокади. Мита залишалися економічним інструментом.
Фентаніл став приводом для “трафікових” тарифів. Канада, Мексика та Китай отримали додаткові 25 відсотків. Мета: змусити їх боротися з контрабандою наркотиків. Ефективність сумнівна.
Бразилія зазнала покарання через судову систему. Президент Луїз Інасіу Лула да Сілва переслідував союзника Трампа. Відповідь прийшла у вигляді мит. Дипломатичний протокол зруйновано повністю.
Канада відчула гнів через телерекламу. Провінція Онтаріо запустила кампанію проти тарифів. Трамп відповів погрозами нових обмежень. Соціальні мережі стали полем бою.
Європа зробила вибір між безпекою та економікою. НАТО потребує американської підтримки. Україна залежить від військової допомоги. ЄС поступився у торгівлі заради стратегічних гарантій.
Джош Ліпскі з Атлантичної ради формулює чітко: “Попередні президенти використовували мита як скальпель. Трамп застосовує кувалду”. Тонкість поступилася грубій силі.
Азійсько-Тихоокеанський регіон спостерігає уважно. Китай пропонує себе як стабільного партнера. Америка виглядає непередбачуваною. Країни АСЕАН переглядають торгівельні зв’язки.
Індія виграє опосередковано. Компанії шукають альтернативу китайському виробництву. Делі пропонує пільги інвесторам. Але індійський уряд побоюється опинитися наступною ціллю.
Емілі Кілкріз працювала у трьох адміністраціях. Зараз вона директор Центру нової американської безпеки. Її висновок: “Немає жодного прецеденту такого застосування мит. Це широкомасштабна атака на економіку для зміни позиції уряду”.
Соціальні наслідки
Американські родини відчувають тиск. Ціни зростають непомітно, але постійно. Іграшки для дітей коштують на чверть більше. Велосипедний одяг став недоступним для багатьох.
Малий бізнес гине першим. Імпортери вина не можуть конкурувати з великими мережами. Сімейні виробники навчальних матеріалів закривають виробництво. Робочі місця зникають.
Середній клас несе основний тягар. Багаті купують незалежно від цін. Бідні отримують державну допомогу. Середній прошарок застряг посередині. Купівельна спроможність падає.
Освітній сектор страждає безпосередньо. Навчальні посібники, обладнання для класів імпортується з Азії. Школи скорочують бюджети. Діти отримують гіршу освіту.
Сільські регіони відчувають подвійний удар. Вони експортують сільгосппродукцію і імпортують промислові товари. Мита інших країн зменшують продажі. Власні мита підвищують витрати.
Довіра до інститутів слабшає. Бізнес не розуміє правил гри. Уряд змінює ставки щотижня. Планування стає неможливим. Інвестиції заморожуються.
Соціальне напруження зростає. Виборці звинувачують один одного. Республіканці захищають сильного президента. Демократи вказують на порушення конституції. Консенсус зникає.
Технологічна перспектива
Напівпровідники опинилися у центрі бурі. Китай контролює критичні ланцюги постачання. Мита мали повернути виробництво додому. Але ефект виявився протилежним.
Тайвань збільшив частку ринку. TSMC інвестує в американські фабрики, але повільно. Нові потужності запрацюють не раніше 2027 року. Поточні потреби не задовольняються.
Рідкісні метали створюють вразливість. Більшість лантаноїдів видобувається в Китаї. Електромобілі, смартфони, вітряки потребують цих елементів. Альтернативні джерела недостатні.
Європа будує власну стратегію. Проєкт Important Projects of Common European Interest фінансує критичну інфраструктуру. Мета: незалежність від США та Китаю одночасно.
Штучний інтелект стає жертвою. Навчання моделей вимагає величезних обчислювальних потужностей. Графічні процесори імпортуються. Мита сповільнюють дослідження. Китайські компанії отримують перевагу.
Зелена енергетика стикається з парадоксом. Сонячні панелі виробляються переважно в Азії. Адміністрація хоче американського виробництва. Але мита підвищують вартість відновлюваної енергії. Споживачі повертаються до копалин.
Біотехнології втрачають темп. Лабораторне обладнання та реагенти імпортуються глобально. Дослідницькі бюджети не витримують додаткових 30-50 відсотків. Проривні відкриття відкладаються.
Кібербезпека слабшає несподівано. Обладнання для захисту мереж постачається транснаціональними корпораціями. Мита змушують компанії економити. Захист стає дешевшим і менш надійним.
Думки світових медіа
Financial Times називає це “найважливішим судовим випробуванням президентської влади за покоління”. Лондонське видання застерігає: схвалення суду створить прецедент необмеженої виконавчої влади у зовнішній політиці.
The Economist іронізує над “доктриною надзвичайного стану на всі випадки життя”. Британський тижневик підкреслює: якщо торгівельний дефіцит це криза, тоді криза стає нормою. Виняток перетворюється на правило.
Le Monde пише про “конституційний переворот через бухгалтерію”. Паризька газета звертає увагу: Конгрес втрачає “владу гаманця” – найважливішу прерогативу парламенту. Європа бачить небезпечний зразок для наслідування.
Frankfurter Allgemeine аналізує “розмивання трансатлантичної торгівельної системи”. Німецьке видання підкреслює втрату передбачуваності. Бізнес потребує стабільних правил. Хаос руйнує довгострокове планування.
South China Morning Post бачить “самозаподіяне послаблення американської гегемонії”. Гонконгське видання цитує азійських дипломатів: Вашингтон добровільно відмовляється від ролі гаранта правил. Китай пропонує себе як альтернативу.
Nihon Keizai Shimbun фокусується на наслідках для ланцюгів постачання. Токійська ділова газета попереджає японські корпорації: диверсифікація стає питанням виживання. Покладатися на один ринок надто ризиковано.
Сценарні варіанти
| Сценарій | Ймовірність | Економічний вплив | Геополітичні наслідки |
|---|---|---|---|
| Повна перемога Трампа | 35% | Мита залишаються, інфляція +2-3%, рецесія середини 2026 | Президентська влада розширюється, торгівельні війни поглиблюються, альянси слабшають |
| Часткове схвалення | 40% | Суд дозволяє мита у вузьких випадках (безпека), скасовує широкі тарифи | Компроміс зберігає баланс влади, але створює правову невизначеність |
| Повне скасування | 25% | Мита відміняються, короткострокове полегшення, хаос у реінтеграції торгівлі | Конгрес відновлює контроль, партнери вимагають компенсацій, довіра до США підірвана |
Порівняння економічних показників
| Показник | До мит (2024) | З митами (2025) | Зміна |
|---|---|---|---|
| Імпорт США (трлн $) | 3,8 | 3,2 | -15,8% |
| Бюджетні надходження від мит (млрд $) | 85 | 340 | +300% |
| Інфляція споживчих цін (%) | 2,4 | 4,7 | +2,3 п.п. |
| Зайнятість у малому бізнесі (млн) | 61,2 | 58,8 | -3,9% |
| Експорт США (трлн $) | 2,1 | 1,8 | -14,3% |
| Прямі іноземні інвестиції (млрд $) | 485 | 312 | -35,7% |
Прогнози розвитку ситуації
Один місяць (грудень 2025): Верховний суд оголосить рішення до кінця року. Швидкість вказує на важливість справи. Ринки реагуватимуть негайно. Волатильність зросте на 40-60 відсотків.
Якщо Трамп перемагає, адміністрація розширить мита. Нові цілі включатимуть сервісні послуги та цифрову торгівлю. Технологічний сектор зіткнеться з обмеженнями. Європа відповість дзеркальними заходами.
Поразка президента викличе правовий хаос. Які мита скасовуються негайно? Як повертати вже сплачені кошти? Бізнес потребуватиме місяці для адаптації. Суди заповняться позовами про компенсації.
Шість місяців (травень 2026): Нова торгівельна реальність стабілізується. Конгрес спробує ухвалити законодавство. Демократи вимагатимуть обмежень президентської влади. Республіканці захищатимуть виконавчу силу.
Компанії завершать реорганізацію ланцюгів постачання. В’єтнам, Індія та Мексика отримають найбільше виробництв. Китай втратить 15-20 відсотків американського ринку. Але Пекін компенсує це іншими регіонами.
Інфляція або спаде до 3 відсотків (якщо мита скасовано), або закріпиться на 5 відсотках. Федрезерв балансуватиме між економічним зростанням та стабільністю цін. Ставки залишаться підвищеними.
Три-п’ять років (2028-2030): Глобальна торгівельна система трансформується незворотно. СОТ втрачає релевантність. Регіональні блоки замінюють універсальні правила. Протекціонізм стає нормою.
Технологічні ланцюги розділяться остаточно. Західна та китайська екосистеми функціонуватимуть паралельно. Країни обиратимуть сторону. Нейтралітет стає неможливим.
Україна може виграти або програти. Якщо Вашингтон зосередиться на Китаї, підтримка Києва слабшатиме. Але якщо Європа зміцнить незалежність, Україна отримає надійнішого партнера. Багато залежить від цього рішення суду.
Клімат постраждає неминуче. Протекціонізм уповільнює впровадження зелених технологій. Кожна країна будує власне виробництво. Економія масштабу зникає. Перехід до відновлюваної енергії затягується на десятиліття.
Аналітичний висновок
Справа про мита Трампа визначить межі президентської влади на покоління. Це не просто питання торгівлі. Йдеться про баланс влади у американській конституційній системі.
Історія демонструє небезпеку концентрації повноважень. Коли президент отримує необмежений контроль над економічною політикою, демократія слабшає. Батьки-засновники США розділили влади саме для запобігання цьому.
Верховний суд опинився перед вибором між прагматизмом та принципами. Прагматичний підхід визнає реальність глобальної конкуренції. Президент потребує швидкості реакції. Китай діє рішуче. Америка не може дозволити собі повільність Конгресу.
Але принциповий підхід захищає конституцію. Якщо “регулювати” означає “оподатковувати”, кожен закон втрачає значення. Слова мають зміст. Межі існують не для перешкоди, а для захисту.
Економічні наслідки величезні незалежно від вердикту. Перемога Трампа легітимізує торгівельні війни як нову норму. Світ розпадеться на конкуруючі блоки. Ефективність глобальних ланцюгів постачання зникне. Споживачі платитимуть більше за все.
Поразка президента створить інший хаос. Компанії вже адаптувалися до нової реальності. Повернення до попереднього стану коштуватиме мільярди. Правова невизначеність паралізує інвестиції на роки.
Геополітичні ризики переважають економічні. Союзники США втрачають довіру. Європа будує стратегічну автономію прискореними темпами. НАТО слабшає зсередини. Китай використовує розкол майстерно.
За матеріалами:
