Криза навколо голландської компанії Nexperia поставила під удар світову автомобільну промисловість. Конфлікт між Китаєм і Нідерландами через контроль над виробником напівпровідників загрожує масовими зупинками заводів у США, Європі та Японії. Заяви керівників провідних автовиробників свідчать про критичну залежність від китайських постачань.
Що відбувається з Nexperia
Четвертого листопада 2025 року Міністерство комерції Китаю оприлюднило жорстку заяву щодо дій Нідерландів. Пекін поклав на Амстердам повну відповідальність за турбулентність у глобальних ланцюгах постачань напівпровідників.
Все почалося тридцятого вересня. Голландський уряд заморозив активи й інтелектуальну власність Nexperia на рік. Компанія належить китайському технологічному гіганту Wingtech. Судовий орган фактично позбавив китайську сторону акціонерного контролю.
Чому це важливо? Nexperia контролює значну частку ринку базових чіпів для автопрому. Компанія генерує близько 2 мільярдів доларів річного доходу. Шістдесят відсотків припадає на автомобільний сектор.
Двадцять шостого жовтня голландський підрозділ Nexperia припинило постачання пластин на підприємство в китайському Дунгуані. Виробництво зупинилося. Глобальні автовиробники почали готуватися до найгіршого.
Економічне бачення
Антоніо Філоза, виконавчий директор Stellantis, виступив у Парижі на галузевій конференції. Його слова стали діагнозом всій європейській промисловості. “Зараз наша система означає нульову незалежність сектору”, — констатував керівник одного з найбільших автоконцернів.
Він згадав дві кризи підряд. У квітні Європа пережила дефіцит рідкісних металів. Тепер настала черга критичних чіпів. Stellantis об’єднує такі бренди як Peugeot, Citroen, Fiat, Chrysler. Щорічно концерн випускає понад шість мільйонів автомобілів.
Німецький Mercedes-Benz поки має достатні запаси напівпровідників. Але навіть Ола Келленіус, гендиректор компанії, визнав нестабільність ситуації. “Уважно стежимо за результатами американо-китайських домовленостей”, — заявив він агентству Reuters.
Економічні втрати можуть сягнути астрономічних сум. За оцінками галузевих експертів, повна зупинка заводів протягом місяця коштуватиме європейському автопрому понад 8 мільярдів євро. У США цифри будуть співставними. Японські виробники також у зоні ризику.
Німецька компанія ZF Friedrichshafen — глобальний постачальник автокомпонентів із річним оборотом 46 мільярдів євро — терміново шукає виняток з експортних обмежень. Керівництво попередило: якщо криза посилиться, співробітники підуть у неоплачувані відпустки.
Політика та суспільство
Ось це питання справді цікаве. Хронологія подій наштовхує на невтішні висновки. Чотирнадцятого жовтня суд у Амстердамі оприлюднив документи. Виявилося, американські посадовці ще в червні наполягали на зміні керівництва Nexperia.
Вашингтон поставив умову. Генеральний директор китайського походження має піти у відставку. Інакше жодних винятків зі списку обмежених суб’єктів. Чи не схоже це на координовану операцію?
Європейська комісія п’ятого листопада оголосила про певний прогрес. Брюссель стверджує: китайська сторона налагоджує контакти з європейськими компаніями. Частково відновлюються постачання чіпів. “Уникнули найгіршого сценарію”, — заспокоює єврочиновництво.
Комісія планує інформування держав-членів п’ятого числа. До сьомого листопада країни мають надати оціночні звіти. Голландське міністерство економіки підтверджує триваючі переговори з Пекіном. Але конкретики небагато.
Китай зайняв принципову позицію. Перше листопада Міністерство комерції оголосило про можливі винятки з експортних заборон. Але тільки для тих, хто відповідає критеріям. Які саме? Офіційно не розголошується.
Проте четвертого листопада Nexperia розіслала листа клієнтам. У повідомленні зазначається: компанія не може гарантувати відновлення поставок з Дунгуаня. Терміни теж невідомі. Протиріччя очевидне.
Геополітика та безпека
Напівпровідникова промисловість перетворилася на поле глобального суперництва. Після російської агресії проти України західні країни переглянули підходи до технологічної безпеки. Китай розглядається як потенційна загроза.
Пекін контролює критичні сегменти виробництва. Рідкісноземельні метали — дев’яносто відсотків світового ринку. Середня та нижча ланка напівпровідникової продукції — понад сорок відсотків. Сонячні панелі — більше вісімдесяти п’яти відсотків потужностей.
Ситуація з Nexperia стала тестом. Наскільки ефективні західні санкційні механізми? Чи може Європа протистояти економічному тиску з боку Китаю? Поки що відповіді невтішні.
Історія повторюється з дивовижною точністю. У дев’яності роки минулого століття Японія домінувала в електроніці. Потім лідерство перейшло до Південної Кореї. Тайвань захопив виробництво передових чіпів. Зараз Китай методично нарощує присутність у всьому ланцюжку.
Для України це теж критично важливо. Відновлення після війни потребуватиме величезних обсягів електроніки. Залежність від однієї країни-постачальника неприйнятна. Диверсифікація джерел стає питанням національної безпеки.
Соціальні наслідки
Зупинка автозаводів торкнеться мільйонів людей. Автомобільна промисловість дає роботу близько тринадцяти мільйонам європейців. Якщо враховувати суміжні галузі — цифра подвоюється.
У Німеччині автопром забезпечує кожне сьоме робоче місце. Франція, Італія, Іспанія — подібна ситуація. Навіть короткотермінові зупинки виробництва б’ють по добробуту сімей. Неоплачувані відпустки зменшують доходи. Споживання падає.
Профспілки б’ють на сполох. IG Metall у Німеччині вимагає від уряду активних дій. Французька CGT закликає до захисту робочих місць. Але що саме можуть зробити політики?
Молоде покоління стикається з додатковими викликами. Перехід на електромобілі потребує нових навичок. Традиційні професії зникають. Зараз додається ще й невизначеність щодо базових поставок компонентів.
Технологічна перспектива
Nexperia спеціалізується на силових напівпровідниках і логічних чіпах. Це не найскладніші продукти з технологічної точки зору. Виробництво здійснюється за техпроцесами від 180 до 40 нанометрів. Для порівняння: найсучасніші процесори випускаються за нормами 3-5 нанометрів.
Але саме ці “прості” компоненти найважчі для заміни. Чому? Автовиробники сертифікують кожен чіп протягом років. Тестування на надійність, стійкість до температур, вібрацій. Швидка зміна постачальника неможлива.
Європейський чіповий акт передбачає інвестиції 43 мільярди євро до 2030 року. Мета — подвоїти частку ЄС на світовому ринку напівпровідників до двадцяти відсотків. Але це довгострокова стратегія. Вона не вирішує поточну кризу.
Польща розглядає можливість створення власних виробництв. Норвегія інвестує в дослідження альтернативних матеріалів. Індія запустила програму субсидування фабрик. Але масштабне виробництво вимагає десятиліть розвитку екосистеми.
Думки світових медіа
Західна преса активно коментує розгортання кризи. The Wall Street Journal акцентує на масштабах впливу Nexperia: компанія постачає компоненти для сотень різних автодеталей, що робить пошук альтернатив надзвичайно складним завданням. Аналітики видання попереджають про можливі збої виробництва тривалістю до шести місяців.
Bloomberg наголошує на геополітичному вимірі конфлікту. За оцінками агентства, протистояння навколо Nexperia може стати шаблоном для майбутніх технологічних війн між Заходом і Китаєм. Експерти вказують на паралелі з історією Huawei.
Британська The Guardian фокусується на вразливості європейських ланцюгів постачань. Видання цитує галузевих експертів: “Ми роками попереджали про надмірну залежність від Азії, але ніхто не слухав.” Тепер рахунок виставлено.
Reuters підкреслює суперечливість заяв різних сторін. Брюссель говорить про прогрес у переговорах. Пекін звинувачує Амстердам у деструктивній поведінці. Самі автовиробники перебувають у невизначеності. Така комунікаційна плутанина тільки погіршує стан справ на ринках.
Французьке Les Échos проводить паралелі з енергетичною кризою 2022 року. “Європа знову виявилася неготовою до асиметричних викликів,” — констатує видання. Аналітики закликають до термінового перегляду промислової стратегії континенту.
Сценарні варіанти розвитку
| Сценарій | Ймовірність | Наслідки для автопрому | Часові рамки |
|---|---|---|---|
| Швидке врегулювання | 25% | Відновлення поставок протягом 2-3 тижнів, мінімальні втрати виробництва | Листопад 2025 |
| Часткова нормалізація | 40% | Обмежені поставки, пріоритет ключовим клієнтам, зниження випуску на 15-20% | Грудень 2025 — січень 2026 |
| Тривала криза | 30% | Зупинка конвеєрів на 1-3 місяці, масові скорочення, падіння виробництва на 30-40% | Листопад 2025 — березень 2026 |
| Повна ескалація | 5% | Тотальна переорієнтація ланцюгів постачань, рецесія в галузі, збитки понад 50 млрд євро | Зима 2025-2026 |
Економічні показники впливу кризи
| Регіон | Обсяг виробництва (млн авто/рік) | Залежність від Nexperia | Потенційні втрати (млрд $) |
|---|---|---|---|
| Європейський Союз | 14.2 | Висока (60-70% моделей) | 12-18 |
| Сполучені Штати | 10.8 | Середня (40-50% моделей) | 8-14 |
| Японія | 7.8 | Помірна (30-35% моделей) | 5-9 |
| Південна Корея | 3.5 | Низька (15-20% моделей) | 2-4 |
Прогнози на найближчі періоди
Один місяць (грудень 2025): Найбільш вірогідний сценарій — часткове відновлення поставок для пріоритетних клієнтів. Китай використає ситуацію як важіль тиску на Нідерланди і ширше на Європу. Деякі заводи почнуть скорочені зміни. Найвразливішими виявляться менші виробники без значних запасів.
Шість місяців (квітень-травень 2026): До весни має сформуватися новий статус-кво. Або Амстердам піде на поступки Пекіну. Або автовиробники знайдуть альтернативних постачальників. Процес сертифікації нових чіпів займе 4-6 місяців мінімум. Очікується реструктуризація ланцюгів постачань із диверсифікацією джерел. Ціни на напівпровідники можуть зрости на 20-35 відсотків.
Три-п’ять років (2028-2030): Європа запустить власні потужності з виробництва силових напівпровідників. Але обсяги будуть обмежені. Залежність від азійських постачальників знизиться з нинішніх 85% до 60-65%. Китай зміцнить технологічний суверенітет завдяки масованим інвестиціям. Світ остаточно розділиться на технологічні блоки з паралельними стандартами й екосистемами.
Аналітичний висновок
Конфлікт навколо Nexperia розкриває глибинні вразливості сучасної глобальної економіки. Десятиліття оптимізації витрат і концентрації виробництва створили систему з критичними точками відмови. Одна компанія контролює поставки для сотень тисяч автомобілів щодня.
Політичні рішення Амстердама виглядають поспішними. Заморожування активів без чіткого плану заміщення постачань свідчить про відсутність стратегічного мислення. Нідерланди потрапили між молотом американського тиску та ковадлом китайської відповіді.
Чи можна було уникнути цієї кризи? Звісно.
По-перше, європейські регулятори мали заздалегідь оцінити ризики втручання в бізнес критичного постачальника. Провести консультації з автовиробниками. Підготувати резервні сценарії. Натомість побачили імпульсивне рішення з катастрофічними наслідками.
По-друге, сам факт такої залежності від одного джерела — провал промислової політики. Після пандемії COVID-19 усі говорили про необхідність диверсифікації. Але конкретних кроків майже не робилося. Прибутки сьогодні важливіші за стійкість завтра.
По-третє, діалог між Заходом і Китаєм деградує до взаємних обмежень і санкцій. Це тупикова стратегія. Технологічна глобалізація занадто глибока для швидкого роз’єднання. Спроби форсувати процес породжують хаос.
Економічна ціна помилок вимірюється десятками мільярдів. Але є й політична складова. Європейські громадяни бачать неспроможність своїх урядів захистити добробут. Зростає популізм. Підривається довіра до інституцій.
Для України ця історія — важливий урок. Відбудова країни потребуватиме створення диверсифікованих торгівельних зв’язків. Не можна повторювати помилку надмірної залежності від одного партнера. Ні в енергетиці, ні в технологіях, ні в продовольстві.
Український технологічний сектор має потенціал стати альтернативним хабом для європейських компаній. Кваліфіковані інженери. Географічна близькість до ЄС. Досвід роботи з міжнародними стандартами. Потрібна тільки цілеспрямована державна підтримка.
Світова напівпровідникова промисловість переживає структурну трансформацію. Епоха безперешкодної глобалізації завершилася. Настає час регіональних екосистем з вибірковою інтеграцією. Країни й компанії, що усвідомлять цю реальність першими, отримають стратегічну перевагу.
Nexperia — не остання крапка конфлікту. Це лише один з епізодів тривалого протистояння. Боротьба за контроль над критичними технологіями визначатиме геополітичний ландшафт наступних десятиліть. Європа вже програла перший раунд через власну непідготовленість.
Питання тепер у тому, чи зробить Брюссель правильні висновки. Чи буде запущено масштабні програми технологічного суверенітету. Чи знайдуться політична воля й ресурси для багаторічних інвестицій без гарантованого швидкого повернення.
Поки що сигнали суперечливі. Декларації амбітні. Але конкретні кроки повільні. Бюрократичні процедури гальмують ухвалення рішень. Національні інтереси держав-членів заважають єдиній стратегії.
Автомобільна промисловість опинилася заручником більшої гри. Виробники змушені лавірувати між політичними вимогами й економічною доцільністю. Кожне рішення несе ризики. Зміна постачальника — дорого й довго. Збереження статусу-кво — залежність від непередбачуваного середовища.
Найближчі тижні покажуть, наскільки серйозно Пекін налаштований використовувати напівпровідникову зброю. Чи це тактичний маневр для конкретних поступок. Чи стратегічна демонстрація сили з довгостроковими цілями. Від відповіді залежить не лише доля Nexperia, а й архітектура майбутніх технологічних відносин.
Одне безсумнівно: часи безтурботного аутсорсингу виробництва в Азію без урахування геополітичних ризиків закінчилися безповоротно. Нова реальність вимагає складного балансу між ефективністю та стійкістю, між прибутковістю та безпекою. Ті, хто не адаптується, заплатять високу ціну.
Джерело:
