Ілон Маск проти тарифної політики Трампа

2 Грудня, 2025
16:40

Diogen.uk — аналітичне медіа про міжнародні події.
Проводимо глибокий розбір фактів, контекстів і наслідків.

Порівнюємо наративи США, Європи, України та Китаю.
Викриваємо маніпуляції й показуємо причинно-наслідкові зв’язки.
Даємо виважені висновки та практичні інсайти.

На порталі представлені статті ЗМІ з усього світу. Позиції деяких медіа не збігаються з думкою редакції

Ілон Маск виступив проти тарифної політики адміністрації Трампа. Мільярдер заявив, що безрезультатно намагався відмовити президента від курсу на протекціонізм. Водночас голова Tesla підтримав візову програму H-1B, попри визнання зловживань з боку аутсорсингових компаній. Стосунки між двома найвпливовішими людьми Америки відновлюються після публічного конфлікту влітку 2025 року.

Засновник SpaceX та Tesla Ілон Маск у подкасті з індійським підприємцем Нікхілом Каматом розкритикував тарифну політику президента Дональда Трампа. Мільярдер визнав, що безуспішно намагався переконати главу Білого дому відмовитися від підвищення мит. Інтерв’ю, опубліковане в неділю, охопило широкий спектр тем: від імміграційної політики до майбутнього праці в епоху штучного інтелекту.

«Я загалом вважаю, що вільна торгівля краща», — зазначив Маск. За його словами, мита створюють викривлення на ринках. Бізнесмен поставив риторичне запитання: якщо тарифи між окремими штатами США були б катастрофою для економіки, чому їх вважають корисними між країнами? Проте Маск констатував: «Президент чітко дав зрозуміти, що любить мита».

Тарифна війна: ціна протекціонізму

Адміністрація Трампа запровадила так звані «взаємні» мита на десятки країн світу. Індія опинилася серед найбільш постраждалих: загальний тариф на індійські товари досяг 50%. Ця сума складається з 25% «взаємного» мита та додаткових 25% штрафу за закупівлю російської нафти. США намагаються тиснути на партнерів, які продовжують енергетичну співпрацю з москвою.

Наслідки для двосторонньої торгівлі виявилися серйозними. За даними торгівельного представництва США, обсяг торгівлі товарами між країнами у 2024 році становив майже 130 мільярдів доларів. Дефіцит на користь Індії сягнув 45,7 мільярда. Саме цю диспропорцію Трамп називав головним аргументом для запровадження захисних заходів.

Утім кілька держав уже досягли домовленостей із Вашингтоном. Переговори між Індією та США тривають віртуально. Міністр торгівлі Раджеш Агарвал висловив оптимізм щодо укладення угоди до кінця 2025 року. Країни ведуть паралельні перемовини: щодо двостороннього торгівельного договору та скасування карних тарифів. Ініціатива «Місія 500» передбачає подвоєння товарообігу до 500 мільярдів доларів до 2030 року.

Візи H-1B: талант чи демпінг?

Маск підтримав програму робочих віз H-1B, попри визнання її недоліків. Близько 70% власників цих віз — громадяни Індії, зайняті переважно в технологічному та медичному секторах. У вересні 2025 року Трамп оголосив про підвищення збору за подання заявки до 100 тисяч доларів на рік. Раніше вартість становила лише кілька тисяч.

«Америка давно отримує вигоду від талановитих індійських мігрантів», — наголосив Маск. Водночас він визнав: деякі аутсорсингові компанії «грають» з системою. Вони подають численні заявки на одного працівника або використовують візи для найму дешевої робочої сили замість справді унікальних фахівців. «Ми маємо припинити маніпуляції з системою», — сказав мільярдер. Але він категорично заперечив ідею закриття програми: «Це було б дуже погано».

Сам Маск колись працював у США за візою H-1B. Тепер Tesla посідає 16-те місце серед американських роботодавців за кількістю таких працівників. У 2024 році компанія отримала 742 схвалені петиції на первинне працевлаштування — удвічі більше, ніж у 2023-му. Amazon, Microsoft та Meta залишаються лідерами: кожна з них має понад 5-10 тисяч схвалених віз щороку.

DOGE: фінал експерименту

Стосунки між Маском і Трампом пройшли через турбулентний період. Мільярдер очолював Департамент урядової ефективності (DOGE) — ініціативу зі скорочення державних витрат. У травні 2025 року конфлікт спалахнув через бюджетний законопроєкт, який Маск назвав «огидною мерзотою».

Законопроєкт One Big Beautiful Bill передбачав продовження податкових пільг 2017 року, збільшення витрат на охорону кордону та підняття стелі державного боргу на 4-5 трильйонів доларів. Маск звинуватив конгресменів у підриві роботи DOGE. Він закликав виборців «звільнити всіх політиків, які зрадили американський народ».

Публічна суперечка тривала протягом літа. У липні Трамп заявив на мітингу: «Можливо, час йому повернутися туди, звідки він приїхав». Маск навіть оголосив про створення «Партії Америки» на противагу республіканцям. Проте восени відносини почали відновлюватися. У вересні обидва з’явилися разом на меморіальній церемонії Чарлі Кірка. Минулого тижня Маск вечеряв із саудівським кронпринцом у Вашингтоні, поблизу президента.

Сам DOGE припинив існування як централізована структура у листопаді 2025 року — за вісім місяців до запланованого завершення. Директор Офісу управління персоналом Скотт Купор підтвердив Reuters: «Це більше не існує». Функції департаменту розподілили між іншими відомствами. Офіційний сайт DOGE заявляв про економію 214 мільярдів доларів, хоча незалежні експерти ставили ці цифри під сумнів. Деякі оцінки вказують, що скорочення насправді коштували бюджету понад 21 мільярд через втрату продуктивності.

Майбутнє без роботи: утопія чи реальність?

У тому ж подкасті Маск поділився баченням майбутнього. За його прогнозом, через 10-20 років робота стане необов’язковою. Розвиток штучного інтелекту та роботизації забезпечить людству безпрецедентний рівень достатку.

«Це буде схоже на заняття спортом чи відеоігри», — пояснив мільярдер. Так само як сьогодні хтось вирощує овочі на городі замість походу в магазин — не через необхідність, а для задоволення. Tesla активно розвиває гуманоїдних роботів Optimus. Маск планує, що 80% вартості компанії становитимуть саме ці машини.

Ще сміливіше звучить прогноз щодо грошей. «На певному етапі валюта стане неактуальною», — заявив Маск. Він послався на науково-фантастичну серію «Культура» Ієна Бенкса, де надрозумний штучний інтелект співіснує з людьми без традиційної економіки. Попри футуристичність, ця ідея перегукується з концепцією «універсального високого доходу», яку Маск протиставляє базовому доходу.

Скептики зауважують: попередні прогнози Маска часто не справджувалися. Роботаксі мали масово з’явитися ще у 2019 році. Пілотована місія на Марс планувалася на 2024-й. Економісти також сумніваються у швидкості впровадження автоматизації. Звіт Yale Budget Lab за жовтень показав: ринок праці не зазнав «помітних порушень» від штучного інтелекту після запуску ChatGPT у 2022 році.

Енергія як справжня валюта

Маск окреслив фізичні обмеження, які збережуться навіть у постдефіцитному світі. Електроенергія, потужність та маса залишаться реальними ресурсами. Саме тому він вважає: «Енергія — справжня валюта. Ось чому біткоїн базується на енергії».

Ця філософія пояснює бізнес-імперію мільярдера. Tesla виробляє електромобілі та батареї. SolarCity (поглинута Tesla) займається сонячними панелями. SpaceX будує ракети, а Starlink забезпечує інтернет-зв’язок із космосу. xAI розвиває штучний інтелект. Кожен напрямок пов’язаний із виробництвом, зберіганням або використанням енергії.

Питання, яке залишається відкритим: чи зможе людство впоратися з переходом до такого майбутнього без поглиблення нерівності? Політична воля для запровадження універсального доходу — окрема проблема. А поки що Маск балансує між критикою державної політики та прагматичним співробітництвом із владою. Його відносини з Трампом наочно демонструють: навіть найбільші союзники можуть різко посваритися — і так само швидко помиритися, коли цього вимагають інтереси.