Невелика страхова компанія з Нової Зеландії забезпечувала рух санкціонованої нафти Ірану та росії на десятки мільярдів доларів. Влада чотирьох західних країн розслідують Maritime Mutual за підозрою у порушенні санкційного режиму. Компанія страхувала тіньовий флот танкерів, що перевозили іранську та російську нафту до Китаю, Індії та Малайзії. Доходи страховика зросли на 41% щорічно за період 2019–2024 років.
Економічне бачення
Maritime Mutual Insurance Association (MMIA) стала ключовою ланкою глобального ринку санкціонованої нафти. За даними Reuters, компанія забезпечувала страхове покриття для танкерів, які перевезли щонайменше на 35 мільярдів доларів іранської та російської нафти з 2018 року. Лише іранська нафта становила 18 мільярдів доларів від цієї суми.
Фінансові результати компанії демонструють прямий зв’язок із посиленням санкцій. Середньорічне зростання доходів становило 41% протягом 2019–2024 років. У 2018 році дохід становив 14,2 мільйона доларів, а у 2024-му сягнув 108,5 мільйона доларів.
Найвищий показник зростання зафіксовано у 2023 році — 60%. Це був перший повний рік після запровадження західних санкцій на російський енергетичний експорт. Збіг часу не випадковий.
Експорт іранської нафти до Китаю досяг 1,68 мільйона барелів на добу у серпні 2025 року. Це найвищий показник з часів відновлення американських санкцій адміністрацією Трампа. Китай залишається основним покупцем санкціонованої іранської нафти, попри офіційні заборони.
Для порівняння: Норвегія експортує приблизно 1,2 мільйона барелів нафти щодня. Іран обходить усі санкції та поставляє на 40% більше у єдину країну — Китай. Це демонструє масштаб проблеми.
Польща імпортує близько 500 тисяч барелів нафти щодня. Іранські поставки до Китаю втричі перевищують потреби всієї польської економіки. Європейські країни намагаються відмовитися від російської нафти, тоді як інші знаходять способи обходити санкції.
Політика та суспільство
16 жовтня 2025 року поліція Нової Зеландії провела обшуки в офісах Maritime Mutual у Окленді та Крайстчерчі. Також обшукали приватну резиденцію в Окленді. Вилучено документи та записи у рамках розслідування фінансових злочинів.
Розслідування координують чотири країни: Нова Зеландія, США, Велика Британія та Австралія. Підозри стосуються порушення санкцій проти росії та недотримання зобов’язань щодо протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму.
Пол Ренкін, 75-річний британець, керує компанією разом із членами родини понад двадцять років. Компанія спеціалізувалася на страхуванні буксирів, поромів та вантажних суден. Згодом почала страхувати танкери.
Maritime Mutual категорично заперечує будь-які порушення міжнародних санкцій. У заяві для Reuters компанія зазначила, що дотримується політики «нульової толерантності» до порушень санкцій. Ренкін та члени його родини не відповіли на запити коментарів.
21 жовтня 2025 року рада директорів новозеландської філії прийняла рішення припинити страхування суден із «тіньового флоту». Також припинено покриття для будь-яких суден, що перевозять російську нафту чи нафтопродукти. Рішення пояснили надмірними витратами часу на управління та комплаєнс.
США регулярно вводять нові санкції проти іранського нафтового сектору. Тільки у жовтні 2025 року санкції торкнулися понад 50 осіб, організацій та суден, пов’язаних із експортом нафти та скрапленого газу з Ірану. Метою заявлено «погіршення грошових потоків Ірану» та зрив фінансування угруповань.
Геополітика та безпека
«Тіньовий флот» залишається критично важливим для Тегерана та москви у продажу нафти за кордон попри санкції. Танкери приховують власників та маршрути через підробку документів та передачу вантажів з судна на судно у відкритому морі.
Станом на 31 липня 2025 року США, Євросоюз та інші країни ввели санкції проти 621 танкера «тіньового флоту». Reuters ідентифікувала 97 санкціонованих танкерів, які мали страхове покриття Maritime Mutual. З них 48 суден перебували під покриттям цієї компанії у день, коли проти них запровадили санкції.
Один випадок особливо показовий: танкер Fenghuang потрапив під санкції США 24 лютого 2025 року. Ровно через тиждень судно прибуло до східного російського порту Находка та заявило про наявність страхового покриття Maritime Mutual. Компанія почала страхувати Fenghuang 14 лютого — за 10 днів до санкцій. Покриття скасували після внесення судна до чорного списку.
Девід Таненбаум, директор консалтингової компанії Blackstone Compliance Services, пояснив важливість страхування: «Без нього вони мертві у воді». Страхування відповідальності від страховиків дозволяє цим суднам заходити до портів та здійснювати торгівлю, яка інакше була б заблокована.
Global Fishing Watch виявила 274 випадки між 2021 та серединою 2025 року, коли судна під страхуванням Maritime Mutual вимикали автоматичну ідентифікаційну систему (AIS). Інші судна маніпулювали системою для передачі фальшивих даних відстеження. Це типові тактики спуфінгу, що використовуються для маскування діяльності.
Міжнародна морська організація ООН вимагає від великих суден на міжнародних рейсах використовувати AIS із деякими винятками з безпеки. Втім, контроль залежить від окремих країн, що реєструють судна. Для України це важливо: санкції проти росії мають працювати ефективно, аби перекрити фінансування агресії.
Соціальні наслідки
Населення Ірану потерпає від міжнародної ізоляції та економічних труднощів. Однак санкції не досягають мети через такі лазівки.
Звичайні іранці не мають доступу до світової фінансової системи. Водночас режим продовжує отримувати мільярди доларів від продажу нафти. Ці кошти йдуть на підтримку воєнних угруповань у регіоні.
У росії ситуація схожа. Населення зазнає обмежень через санкції, але держава знаходить способи продавати нафту. Гроші йдуть на фінансування війни проти України.
Для України кожен долар від російської нафти — це потенційний снаряд чи ракета. Неефективність санкцій коштує українських життів. Європейські країни намагаються відмовитися від російських енергоресурсів, але інші держави продовжують купувати.
Індія збільшила закупівлі російської нафти після початку повномасштабної війни у 2022 році. Китай теж нарощував імпорт. Обидві країни користуються дисконтами на російську нафту та ігнорують санкції Заходу.
Працівники морської галузі опиняються у складній етичній ситуації. Моряки часто не знають справжнього походження вантажу. Страхові компанії закривають очі на підозрілі операції заради прибутку.
Технологічна перспектива
Супутникові технології дозволяють відстежувати рух танкерів у реальному часі. Щоправда, танкери «тіньового флоту» регулярно вимикають транспондери або передають фальшиві координати.
AIS — автоматична ідентифікаційна система — має запобігати зіткненням та допомагати у навігації. Вимкнення системи створює ризики для морського судноплавства. Це порушує міжнародні правила безпеки.
Передачі нафти з танкера на танкер відбуваються у відкритому морі. Це ускладнює відстеження походження вантажу. Судна зустрічаються у міжнародних водах, перекачують нафту та розходяться різними маршрутами.
Блокчейн-технології могли б підвищити прозорість торгівлі нафтою. Кожна партія нафти отримувала б цифровий запис про походження. Втім, країни-порушники санкцій навряд чи добровільно приєднаються до таких систем.
Штучний інтелект здатен аналізувати величезні масиви даних про рух суден. Системи можуть виявляти підозрілі патерни поведінки танкерів. Проте технології потребують міжнародної координації для ефективного застосування.
Супутникові знімки показують танкери під час передачі нафти. Planet Labs та інші компанії надають якісні зображення будь-якої точки планети. Ця інформація допомагає журналістам та аналітикам викривати порушення санкцій.
Європейські порти використовують системи автоматичного контролю суден. Мальта досі реєструє десятки танкерів під своїм прапором, які здійснюють непрозорі операції у Середземному морі. Грецькі судноплавні компанії через офшорні структури продовжують перевозити нафту для посередників, пов’язаних із російськими фірмами.
Думки світових медіа
- Reuters провела багатомісячне розслідування та з’ясувала масштаби діяльності Maritime Mutual. Видання використало базу даних Lloyd’s List Intelligence Seasearcher та офіційні санкційні списки для ідентифікації суден.
- Iran International зазначає, що Іран давно відкидає західні санкції як незаконні та обіцяє підтримувати експорт нафти попри обмеження. Тегеран розглядає санкції як спробу задушити економіку країни.
- Modern Diplomacy підкреслює, що розслідування викриває, як невелика фірма з країни-союзника США стала критичною ланкою мереж обходу санкцій вартістю десятки мільярдів доларів. Попри західні зусилля перекрити джерела доходів Ірану та росії, санкціонована нафта продовжує досягати ринків Китаю, Індії та Малайзії.
- EU Today називає ситуацію «санкційним фарсом Європи». Видання критикує ЄС за нездатність або небажання впроваджувати власні ембарго. Мальта та Греція продовжують сприяти непрозорим операціям.
- Insurance Journal цитує Ніла Робертса, голову Форуму політики Міжнародного союзу морського страхування: «Ви покладаєтеся на їхнє слово, і андеррайтерам, які не беруть участі безпосередньо у торгівлі, дуже складно перевірити реальну ціну контракту». Перевірки вимагають від компаній наймати команди для постійного моніторингу кількох тисяч суден.
- Kayhan Life повідомляє, що багато західних урядів забороняють надавати послуги, які дозволяють транспортування та продаж будь-якої забороненої російської та іранської нафтопродукції, навіть якщо саме судно не під санкціями.
| Сценарій | Ймовірність | Наслідки для ринку | Вплив на Україну |
|---|---|---|---|
| Посилення санкцій та ефективного контролю | 35% | Зростання цін на нафту на 15-25%, скорочення іранського та російського експорту на 40-50% | Істотне зменшення російських доходів від нафти, послаблення фінансування війни |
| Статус-кво з локальними покращеннями | 45% | Збереження поточних обсягів торгівлі, незначне зростання цін на 5-10% | Росія продовжує отримувати мільярди доларів на місяць від продажу нафти |
| Створення альтернативної системи торгівлі у рамках БРІКС | 20% | Формування паралельного ринку нафти поза західним контролем, стабільні ціни | Повна неефективність західних санкцій, безперервне фінансування російської агресії |
Роль перестраховиків
Maritime Mutual не працює самостійно. Компанія має підтримку великих західних перестраховиків, які допомагають покривати потенційно величезні виплати.
Lloyd’s of London, Munich Re, Hannover Re, MS Amlin та Atrium надають перестрахування для Maritime Mutual. Ці компанії мають глобальну репутацію та суворі стандарти комплаєнсу. Питання: чому вони підтримували страховика, пов’язаного з «тіньовим флотом»?
Перестраховики стверджують, що не знали про характер операцій Maritime Mutual. Вони покладалися на запевнення новозеландської компанії про дотримання санкцій. Така система створює прогалини у контролі.
Для порівняння: у Норвегії страхові компанії проходять ретельні перевірки регуляторів. Будь-які підозрілі операції викликають негайне розслідування. Західні перестраховики мають застосовувати подібні стандарти до всіх партнерів.
Munich Re, один із найбільших світових перестраховиків, має дохід понад 60 мільярдів євро на рік. Компанія може дозволити собі ретельну перевірку кожного партнера. Втім, прибутки часто переважують над ретельністю.
| Показник | 2018 | 2023 | 2024 | Зростання |
|---|---|---|---|---|
| Дохід Maritime Mutual (млн USD) | 14,2 | 67,8 | 108,5 | +664% |
| Середньорічне зростання (%) | – | 60 | 41 | – |
| Експорт іранської нафти (млн барелів/день) | 2,5 | 1,4 | 1,68 | -33% |
| Санкціонованих танкерів «тіньового флоту» | 87 | 412 | 621 | +614% |
| Вартість перевезеної нафти Maritime Mutual (млрд USD) | 2,8 | 30,1 | 35+ | +1150% |
Прогнози розвитку ситуації
Один місяць: Розслідування у Новій Зеландії набере обертів. Очікується оприлюднення додаткових деталей про операції Maritime Mutual. США можуть ввести санкції проти самої страхової компанії та пов’язаних осіб. Китай та Індія уважно стежитимуть за подіями, але навряд чи змінять політику закупівель санкціонованої нафти.
Шість місяців: Maritime Mutual ймовірно припинить більшість операцій або радикально зміниться. Західні перестраховики розірвуть контракти під тиском регуляторів. З’являться нові страхові компанії у юрисдикціях із слабким контролем — ймовірно у Азії чи на Близькому Сході. Іран та росія адаптують свої схеми до нових реалій. Обсяги торгівлі санкціонованою нафтою скоротяться на 15-20%, але не зупиняться повністю.
Три-п’ять років: Формування паралельної фінансової системи у рамках БРІКС стане реальністю. Китай та Індія створять власні механізми страхування та розрахунків для торгівлі з санкціонованими країнами. Ефективність західних санкцій знизиться на 40-50%. Росія зможе продавати нафту без істотних дисконтів завдяки альтернативній інфраструктурі. Для України це означатиме продовження російської агресії через стабільне фінансування.
Технологічний прогрес допоможе краще відстежувати порушників. Але без політичної волі та міжнародної координації результат буде обмеженим. Китай не погодиться з західними санкціями як інструментом тиску.
Норвегія та інші скандинавські країни можуть запропонувати модель жорсткого контролю страхових операцій. Проте глобальне впровадження такої моделі наштовхнеться на опір країн, що отримують вигоду від санкціонованої нафти.
Польща активно підтримує санкції проти росії через безпосередню загрозу. Інші європейські країни демонструють меншу рішучість. Греція та Кіпр мають сильні зв’язки з російським бізнесом та продовжують шукати лазівки.
Аналітичний висновок
Справа Maritime Mutual оголює системні вади глобального санкційного режиму. Невелика компанія з країни-союзника США зуміла роками забезпечувати рух десятків мільярдів доларів санкціонованої нафти. Це не випадковість — це симптом глибших проблем.
⇒ По-перше, відсутність єдиного міжнародного органу контролю за дотриманням санкцій. Кожна країна має власні регулятори з різним рівнем ефективності. Нова Зеландія, попри членство у західних альянсах, не мала достатніх ресурсів або політичної волі для моніторингу Maritime Mutual до 2025 року.
⇒ По-друге, величезні західні перестраховики фактично фінансували обхід санкцій. Lloyd’s, Munich Re та інші надавали перестрахування, не проводячи належної перевірки. Вони отримували прибутки, закриваючи очі на походження ризиків. Регулятори Великої Британії та Німеччини мають нести відповідальність за недогляд.
⇒ По-третє, технологічні можливості відстеження значно випереджають політичну волю до впровадження. Супутники бачать кожну передачу нафти з танкера на танкер. Системи штучного інтелекту можуть виявляти підозрілі патерни за години. Але використання цих даних для санкцій вимагає координації між десятками країн.
Чи справді Китай не знав про походження нафти? Звісно, знав. Китайські порти приймали танкери, що вимикали транспондери перед прибуттям. Митниці закривали очі на фальшиві документи. Пекін свідомо порушує санкції, бо це відповідає національним інтересам.
Індія демонструє подібну поведінку. Делі збільшив закупівлі російської нафти у десять разів після 2022 року. Офіційно Індія не порушує санкції — вона просто купує нафту за ринковими цінами. Насправді Індія підтримує російську економіку та фінансує війну проти України.
Для України наслідки критичні. Кожен мільярд доларів від російського експорту нафти перетворюється на ракети, снаряди та зарплати військовим. Неефективні санкції коштують українських життів щодня. Західні країни мають зробити вибір: або запровадити справді жорсткі вторинні санкції проти Китаю та Індії, або визнати поразку.
США за адміністрації Трампа вводили сотні нових санкцій проти іранських та російських нафтових компаній. Результат? Іран експортує рекордні обсяги. Росія продовжує заробляти мільярди щомісяця. Санкції без механізму впровадження — це просто список на папері.
Справжній прорив вимагає створення міжнародного агентства з широкими повноваженнями. Зразком може стати американське Управління контролю за іноземними активами (OFAC). Проте глобальна версія потребуватиме згоди Китаю, Індії та десятків інших країн. Такої згоди не буде.
Реалістичніший сценарій — формування двох паралельних систем торгівлі нафтою. Західна система з жорстким контролем та високими стандартами комплаєнсу. Альтернативна система у рамках БРІКС без санкцій та обмежень. Друга система поступово зростатиме та може досягти половини глобального ринку до 2030 року.
Індія відповіла Трампу на вимоги щодо російської нафти
Французькі військові затримали двох росіян на борту нафтового танкера
Європа опинилася між двома системами. Брюссель приймає санкції, але не забезпечує впровадження. Мальта реєструє підозрілі танкери. Греція надає судноплавні послуги російським компаніям через складні корпоративні структури. Кіпр залишається центром російського офшорного бізнесу. Штрафи чи судові переслідування за порушення санкцій надзвичайно рідкісні.
Скандинавські країни демонструють більшу принциповість. Норвегія ретельно перевіряє всі морські операції. Швеція та Данія активно співпрацюють із американськими регуляторами. Фінляндія закрила кордон з росією та припинила будь-який транзит. Але чотири невеликі країни не можуть компенсувати бездіяльність решти Європи.
Польща та Прибалтика розуміють загрозу краще за інших. Вони бачать російську агресію на власних кордонах. Проте їхній вплив на загальноєвропейську політику обмежений. Німеччина та Франція визначають порядок денний, а вони виявляють меншу рішучість.
Maritime Mutual стане ще однією сторінкою у історії неефективних санкцій. Компанію закриють або реорганізують. З’являться нові страховики у Дубаї, Сінгапурі чи Гонконзі. Схеми трохи зміняться, але суть залишиться. Іранська та російська нафта продовжить текти до Азії.
Питання не в тому, чи зможе Захід зупинити цю торгівлю. Питання в тому, чи готовий Захід платити економічну ціну за ефективні санкції. Вторинні санкції проти китайських банків викличуть торгівельну війну. Блокада індійських портів неможлива політично. Жорсткий контроль за європейським судноплавством зіткнеться з опором галузі.
Україна має розуміти ці реалії та не покладатися виключно на західні санкції. Перемога вимагатиме військових успіхів на полі бою, а не тільки економічного тиску на росію. Санкції допомагають, але не вирішують проблему повністю.
Водночас історія Maritime Mutual підкреслює необхідність продовжувати боротьбу за ефективні санкції. Кожен закритий канал обходу санкцій — це менше грошей для російської армії. Кожен виявлений танкер «тіньового флоту» — це крок до перемоги. Робота має тривати, навіть якщо результати не миттєві.
Джерело:
