У самому серці Донбасу, де розгортаються активні бойові дії, пожежники живуть і працюють під постійною загрозою атак безпілотників ворога. Російські війська постійно намагаються оточити місто Костянтинівка, інтенсифікуючи свої наступи з усіх боків.

В цей час місцеві рятувальники не полишають своїх постів, готові до будь-якої екстреної ситуації. Життя пожежників тут сповнене небезпек і викликів.

Щодня вони стикаються з кількома тривогами, які змушують їх швидко переходити в режим підвищеної готовності. Гучний голос, що лунає з гучномовця, сповіщає про чергову загрозу — “тривога КАБ”.

Ці КАБи — керовані авіабомби, які несуть сотні кілограмів вибухівки і здатні зруйнувати цілі будівлі. Усвідомлюючи небезпеку, пожежники з димом в руках відкладають свої сигарети, поспішаючи в безпечне місце у підвалі.

Ця субота, 14 червня, була звичайним робочим днем для команди пожежників у Костянтинівці. Їхні обличчя відбивають втому й напругу, але вони продовжують виконувати свої обов’язки, не звертаючи уваги на небезпеку, що нависає над ними.

Декого з них спіймали зненацька атаки під час відпочинку, інші ж спілкуються та обговорюють ситуацію, сидячи на ліжках. Пожежники, які працюють у Костянтинівці, здебільшого раніше служили в містах, що тепер перебувають під контролем Росії.

Наприклад, Бахмут, який після тривалої та кривавої боротьби перейшов під контроль ворога навесні 2023 року. Один з пожежників, Роман Гончар, з сумним поглядом згадує своє минуле місце служби, лише зазначаючи, що там тепер майорить інший прапор.

Небезпека, у якій постійно перебувають ці мужні люди, не зупиняє їх від виконання своїх обов’язків. Під час тривог вони спускаються в підвал, де намагаються забезпечити себе хоч якимось захистом.

Бойові дії тривають всього за 10 кілометрів від них, що робить їхнє повсякденне життя нестерпним випробуванням. Ці героїчні люди, не зважаючи на загрозу, залишаються на передовій боротьби із пожежами та стихійними лихами, які постійно виникають у зоні конфлікту.

Умови їхньої роботи вимагають надзвичайної витримки і мужності, адже кожен виклик може стати останнім. Але, попри все, вони залишаються відданими своїй справі, вірячи в краще майбутнє для свого народу і своєї країни.

Донбасу — це справжні герої нашого часу, які, ризикуючи власним життям, продовжують боротися з вогнем та наслідками війни, захищаючи мирних жителів і допомагаючи їм у найскладніші моменти їхнього життя. Їхня самовідданість і мужність викликають глибоку повагу і вдячність усього суспільства.

Ці, які працюють на передовій, часто залишаються невидимими героями війни. Їхні історії рідко потрапляють на перші шпальти новин, але їхній внесок у збереження життя та мінімізацію руйнувань у регіоні неоціненний.

Вони працюють у надзвичайно складних умовах, де кожен день може стати останнім. Костянтинівка, як і багато інших міст Донбасу, переживає важкі часи.

Постійні обстріли, руйнування інфраструктури, відсутність стабільного електропостачання та водопостачання — це лише частина проблем, з якими стикаються місцеві жителі. У цій ситуації допомога пожежників стає критично важливою.

Вони не лише гасять пожежі, а й беруть участь у рятувальних операціях, допомагають евакуювати людей та надають першу медичну допомогу постраждалим. Історії пожежників сповнені не лише небезпек, а й проявів людяності та солідарності.

Наприклад, нерідко вони працюють разом із волонтерами, які доставляють гуманітарну допомогу в зону конфлікту. Ця співпраця дозволяє максимально ефективно використовувати обмежені ресурси та допомагати тим, хто цього найбільше потребує.

Волонтери привозять медикаменти, продукти харчування, одяг та інші необхідні речі, які допомагають вижити в умовах війни. Крім того, часто стають свідками людських трагедій.

Вони бачать, як люди втрачають свої домівки, майно, а іноді й найдорожчих людей. Ці сцени залишають глибокий відбиток у їхніх серцях, але водночас надихають продовжувати працювати, щоб запобігти новим трагедіям.

Їхня робота — це не просто професія, а справжнє покликання, яке вимагає неабиякої мужності та самопожертви. Роман Гончар, згадуючи своє минуле місце служби, не може приховати суму за втраченою домівкою.

Але, попри все, він залишається оптимістом. Він вірить, що колись зможе повернутися до рідного Бахмута, і місто знову стане частиною мирної України.

Ця віра допомагає йому долати випробування і підтримувати бойовий дух своїх колег. Серед пожежників є й ті, хто раніше працював у інших професіях, але в умовах війни вирішив стати на захист своєї землі.

Вони пройшли навчання, здобули необхідні навички і тепер стоять пліч-о-пліч з досвідченими колегами. Їхній приклад надихає інших долучатися до рятувальних служб і допомагати своїй країні у важкий час.

Попри небезпеку, у також намагаються підтримувати моральний дух своїх сімей. Багато з них мають дітей, які чекають на повернення батьків додому.

Для дітей вони — справжні герої, і ця думка надихає їх працювати ще наполегливіше. Кожен виклик, кожна успішно виконана місія наближає їх до омріяного дня, коли війна закінчиться і вони зможуть повернутися до мирного життя.

Попри всі труднощі, продовжують залишатися відданими своїй справі. Їхня мужність і витримка є прикладом для всіх нас.

Вони нагадують, що навіть у найтемніші часи людяність і доброта можуть перемагати, а жага до життя і любов до своєї країни здатні здолати будь-які перешкоди. Їхні історії надихають і вселяють надію на світле майбутнє, яке неодмінно настане після всіх випробувань.

Джерело: www.lemonde.fr

Аналітичний підсумок: На Донбасі пожежники працюють під постійною загрозою дронів, ризикуючи життям у зоні активних бойових дій. Війська Росії посилюють атаки, а рятувальники продовжують виконувати свій обов’язок, відповідаючи на виклики у складних умовах.