У ніч на 6 серпня 2025 року росія атакувала г на півдні України, здійснивши масований удар безпілотниками по компресорній станції біля кордону з Румунією. Внаслідок атаки було пошкоджено стратегічний маршрут транспортування скрапленого газу (LNG) з Греції через Трансбалканський газопровід, що забезпечував постачання американського та азербайджанського газу до українських сховищ.
Ця компресорна станція є одним із ключових вузлів нової енергетичної логістики, яка дозволяє Україні мінімізувати залежність від російських та транзитних газових потоків через країни Центральної Азії та Східної Європи. Вона поєднує термінали LNG у грецькому Александруполісі з українською газотранспортною системою, відкриваючи нові маршрути для імпорту енергоносіїв зі США, Катару та Азербайджану.
За повідомленням Міністерства енергетики України, атака знищила критичне обладнання, що забезпечувало безперебійне транспортування природного газу. Удар визнано не лише спробою дестабілізації внутрішньої енергосистеми, але й цілеспрямованою спробою зірвати енергетичну інтеграцію України з ЄС та трансатлантичними партнерами.
Цивільна інфраструктура як ціль: стратегія терору
Росія вкотре продемонструвала готовність атакувати цивільні об’єкти, порушуючи всі норми міжнародного гуманітарного права. Подібні удари мають подвійний ефект — знищення енергетичних можливостей України та підрив довіри між Україною та її союзниками в енергетичному секторі. За словами Світлани Головченко, представниці українського Міненерго, “атака була спрямована на стратегічно важливий елемент, що зв’язує Україну з LNG-інфраструктурою Європи”.
Водночас, за оцінками аналітиків Bloomberg Energy та Reuters, удар може призвести до затримок у тестових постачаннях азербайджанського газу та постачання LNG із США, які мали зміцнити газову безпеку України напередодні опалювального сезону. (Джерело: Bloomberg, 6 серпня 2025)
Політичні наслідки: удар по енергетичній дипломатії
Цілеспрямоване знищення об’єкта, який функціонує в рамках міжнародного проєкту диверсифікації енергопостачання, підриває репутацію росії як учасника енергетичного ринку. Удар став викликом не лише Україні, а й партнерам по Тримор’ю, які брали участь у реалізації маршруту Alexandroupoli–Nea Mesimvria–Балкани–Україна. Це – черговий доказ того, що росія використовує енергетику як інструмент гібридної війни, атакуючи інфраструктуру, яка має значення для безпеки усього європейського регіону.
Західна реакція
На тлі подій представники Єврокомісії та Держдепартаменту США вже закликали до посилення захисту енергетичних об’єктів в Україні. Очікується, що питання атаки буде розглянуто на засіданні Ради ЄС із зовнішніх справ. Зі свого боку, Азербайджан і Греція також висловили стурбованість через загрозу для спільних енергетичних проєктів.
Висновки
Цей інцидент підкреслює кілька ключових моментів:
росія свідомо атакує не лише військову, а й цивільну енергетичну інфраструктуру, демонструючи прагнення зірвати інтеграцію України в європейський енергетичний простір.
Ціль вибору об’єкта — стратегічна: компресорна станція біля кордону з ЄС мала ключове значення для постачання енергоносіїв з альтернативних джерел.
Глобальний сигнал: це спроба зірвати довгострокові плани з диверсифікації постачання газу не лише для України, а й для всього регіону Південно-Східної Європи.
Світові ЗМІ розглядають цей напад як чергове свідчення того, що російська агресія має виразну енергетичну складову:
The Guardian пише про цілеспрямоване перешкоджання Україні налагодити незалежні постачання LNG з США та Каспійського регіону;
Politico Europe підкреслює, що це загрожує не лише Україні, а й усій політиці енергетичної безпеки ЄС;
Financial Times зазначає, що атака може вплинути на плани ЄС із розширення газової інфраструктури на Балканах.
За матеріалами: focus.ua
Джерела для перевірки фактів:
Bloomberg.com, стаття “Russia Attacks Key Ukrainian Gas Hub Used for US LNG Supplies”, 6.08.2025
Politico.eu, “Kremlin Targets Energy Corridors Linking EU and Ukraine”
FT.com, “Ukraine Gas Infrastructure Under Fire in Russian Drone Strike”
