Чехія на роздоріжжі: економічний прагматизм і культурний націоналізм

Чехія на роздоріжжі: економічний прагматизм і культурний націоналізм

Результати жовтневих виборів продемонстрували перемогу популістських сил. АНО здобула 34,7 відсотка голосів та 80 мандатів. Проєвропейська коаліція РАЗОМ отримала лише 23,3 відсотка. Центристська партія СТАН зайняла третє місце з 11,2 відсотка підтримки.

Diogen.uk — аналітичне медіа про міжнародні події.
Проводимо глибокий розбір фактів, контекстів і наслідків.

Порівнюємо наративи США, Європи, України та Китаю.
Викриваємо маніпуляції й показуємо причинно-наслідкові зв’язки.
Даємо виважені висновки та практичні інсайти.


На порталі представлені статті ЗМІ з усього світу. Позиції де яких медіа не збігаються з думкою редакції

Новообраний чеський парламент готується затвердити урядову коаліцію, яка поєднає помірковану економічну політику з жорстким культурним націоналізмом. Партія АНО лідера Андрея Бабіша досягла попередньої угоди з правопопулістськими силами про створення центристсько-консервативної платформи. Експерти констатують: країна вступає у період політичної нестабільності з непередбачуваним майбутнім для ЄС і НАТО.


Коаліційні переговори завершилися 29 жовтня 2025 року. Рух АНО, крайньоправа “Свобода і пряма демократія” та право-євроскептична партія “Автомобілісти” узгодили спільну програму. Угоду планують підписати 3 листопада під час першого засідання нової Палати депутатів.

Результати жовтневих виборів продемонстрували перемогу популістських сил. АНО здобула 34,7 відсотка голосів та 80 мандатів. Проєвропейська коаліція РАЗОМ отримала лише 23,3 відсотка. Центристська партія СТАН зайняла третє місце з 11,2 відсотка підтримки.

Економічне бачення


Чи зможе Прага зберегти фінансову стабільність? Це питання хвилює аналітиків. Майбутня коаліція обіцяє економічний прагматизм без радикальних реформ.

Бабіш виборював підтримку виборців популістськими обіцянками. Заморожування комунальних тарифів, зниження податків, фіксація зарплат чиновників — такий набір заходів презентував лідер АНО. Пенсійний вік залишиться без підвищення, попри загальноєвропейську тенденцію до його збільшення.

Економічні прогнози залишаються стриманими. Валовий внутрішній продукт країни зросте на 2,5 відсотка протягом 2025 року, згідно з розрахунками Європейської комісії. Інфляція продовжує знижуватися після двох років кризи купівельної спроможності. Реальні зарплати відновлюють зростання.

Проте економіст Томаш Седлачек попереджає: уряд упустив шанс на радикальні зміни. Країна не впровадила реформи в освіті, інфраструктурі, житловій сфері та зелених технологіях. “Чехія має шанс наздогнати західний потяг, але ми відстаємо, коли сусіди рухаються вперед”, — констатував експерт.

Безробіття залишається низьким — приблизно 3,8 відсотка економічно активного населення станом на жовтень 2025 року. Для порівняння: Польща має показник 5,1 відсотка, а Німеччина — 6,2 відсотка. Однак демографічні виклики загрожують ринку праці. Частка населення віком понад 65 років досягне 25 відсотків до 2035 року.

Зовнішня торгівля демонструє позитивну динаміку. Чехія експортувала товарів на суму 197 мільярдів євро протягом 2024 року. Автомобільна промисловість становить 22 відсотка експорту. Німеччина залишається головним торгівельним партнером, забезпечуючи 32 відсотки чеського експорту.

Політика та суспільство


Політичний ландшафт Чехії переживає фундаментальну трансформацію. Бабіш вивів АНО з ліберальної фракції “Оновлення Європи” в Європарламенті. Партія приєдналася до новоствореного об’єднання “Патріоти за Європу” у лютому 2025 року під гаслом “Зробимо Європу знову великою”.

Але чи означає це радикальний поворот? Політолог Катержина Смейкалова вважає альянс швидше прагматичним кроком. “Бабіш робить ставку на те, що найближче майбутнє належить націоналістам. Він хоче забезпечити собі місце при владі”, — пояснює експертка з Чеської філії Фонду Фрідріха Еберта.

Президент Петр Павел відіграє ключову роль у формуванні уряду. Він володіє конституційним правом призначати прем’єр-міністра. Павел заявив: не підтримає коаліцію, яка ставить під сумнів членство країни в ЄС та НАТО. Навпаки — очікує чіткого підтвердження євроатлантичної орієнтації.

Парламентський склад демонструє рекордне гендерне представництво. Жінки отримали понад третину місць у нижній палаті вперше в історії. Це наймолодший та найбільш збалансований за статтю склад чеського парламенту. Нові депутатки пріоритизують кліматичні питання, рівність та ментальне здоров’я.

Чи стане це протиагою націоналістичному блоку? Експерти стримані в оцінках. Традиційна політична еліта поступилася місцем новому поколінню жінок-парламентарок. Але АНО, SPD та “Автомобілісти” контролюють 108 із 200 мандатів — достатньо для прийняття більшості рішень.

Геополітика та безпека


Майбутня політика Праги викликає занепокоєння в Брюсселі та столицях НАТО. Бабіш раніше погрожував скасувати чеську ініціативу постачання боєприпасів Україні. Він називав програму непрозорою.

Проте після публічних закликів президента Павла лідер АНО пом’якшив риторику. “Ініціатива є гарною ідеєю загалом. Ми переоцінимо її, забезпечивши більшу прозорість”, — заявив Бабіш 8 жовтня 2025 року.

Чеська боєприпасна ініціатива зібрала понад 1,6 мільярда євро від західних партнерів станом на вересень 2025 року. Програма постачила Збройним силам України приблизно 500 тисяч артилерійських снарядів різних калібрів. Бельгія, Нідерланди, Канада та Данія стали основними фінансовими донорами проєкту.

Відносини з Москвою залишаються холодними незалежно від урядової конфігурації. Чехія вислала 63 російських дипломати після викриття причетності російських спецслужб до вибухів на складах боєприпасів у Врбетіце 2014 року. Країна закрила генеральне консульство росії в Карлових Варах у грудні 2021 року.

Енергетична безпека стає пріоритетом після припинення транзиту російського газу через Україну. Прем’єр Петр Фіала пообіцяв завершити енергетичну залежність від росії. Чехія розвиває альтернативні маршрути постачання через Німеччину та будує четвертий енергоблок на АЕС Дукованах потужністю 1200 мегават.

Соціальні наслідки


Чеське суспільство розколоте. Прага проголосувала за проєвропейську коаліцію РАЗОМ (33,9 відсотка підтримки). АНО отримало лише 20 відсотків у столиці. Регіони продемонстрували протилежну тенденцію — саме там популісти здобули переконливу перемогу.

Соціальна політика коаліції фокусується на “заслуженості”. Підтримку та соціальну допомогу спрямують виключно на працюючих громадян. Мігранти та безробітні опиняться за межами системи соціального захисту, якщо коаліційні обіцянки втіляться в життя.

Це називають “конкуренцією в антиліберальному полі”, за визначенням політологів. АНО змушена “закріплювати” периферійних виборців культурно-націоналістською порядком денним. Чеська політика переживає “політичне зараження” — поширення радикальної риторики в звичайне законодавство.

Міграційна рамка стає жорсткішою. Бабіш відмовляється підтримати пакт ЄС про міграцію та притулок, який набуває чинності 2026 року. “Автомобілісти” та SPD виступають проти квот на розподіл біженців між країнами-членами Євросоюзу.

Громадська думка відображає стурбованість. Опитування Чеського радіо показало: 58 відсотків респондентів оптимістично налаштовані щодо 2025 року. Проте війна в Україні, дезінформація та економічні труднощі ЄС залишаються головними тривогами населення.

Технологічна перспектива


Цифрова трансформація прискорюється попри політичну невизначеність. Чехія посідає 17 місце в Індексі цифрової економіки та суспільства ЄС станом на 2024 рік. Країна випереджає Грецію, Польщу та Угорщину за рівнем діджиталізації державних послуг.

Стартап-екосистема демонструє зростання. Чеські технологічні компанії залучили 487 мільйонів євро венчурних інвестицій протягом 2024 року — на 23 відсотка більше порівняно з 2023 роком. Авіасім, Роут, Контентфул — ці чеські стартапи досягли статусу єдинорога з оцінкою понад 1 мільярд доларів.

Проте “зелена угода” стає полем битви. Коаліція АНО категорично відкидає систему ЄС щодо вуглецевих квот на транспортне паливо та опалення. Ця система набере чинності 2027 року та передбачає ринковий механізм ціноутворення на викиди CO2.

“Автомобілісти” виступають проти кліматичних зобов’язань. Партія вимагає зупинити перехід на електромобілі та скасувати заборону двигунів внутрішнього згоряння після 2035 року. Лідер партії Петр Мачінка може очолити міністерство довкілля, попри протести 47 екологічних організацій.

Автомобільна промисловість залишається хребтом економіки. Шкода Авто виробила 913 тисяч автомобілів 2024 року. Компанія належить концерну Фольксваген, який контролює 70 відсотків акцій чеського виробника. Перехід на електромобілі загрожує 14 тисячам робочих місць без державної підтримки перекваліфікації.

Сценарій Ймовірність Економічні наслідки Геополітичні ефекти
Стабільна коаліція АНО-SPD-Автомобілісти 60% Помірне зростання ВВП 2,2-2,5%, збереження низького безробіття, обмежені реформи Жорсткіша риторика щодо Брюсселя, збереження членства в ЄС та НАТО, часткова підтримка України
Розпад коаліції та дострокові вибори 25% Уповільнення зростання до 1,5%, зниження інвестицій через невизначеність Посилення проєвропейських сил, повернення до проукраїнської політики
Урядова меншість АНО 10% Стагнація реформ, зростання 1,8-2,0%, труднощі з прийняттям бюджету Балансування між Заходом та євроскептицизмом, непередбачувана зовнішня політика
Широка коаліція АНО-РАЗОМ 5% Структурні реформи, зростання 3,0-3,5%, залучення інвестицій ЄС Повна підтримка євроатлантичного курсу, лідерство в підтримці України

Що пишуть світові медіа


Financial Times характеризує майбутню коаліцію як “тривожний сигнал для європейської єдності”. Видання наголошує: Прага може приєднатися до осі Будапешт-Братислава, формуючи євроскептичний блок у серці Європи. Аналітики FT попереджають про потенційне блокування ключових рішень ЄС щодо підтримки України та санкцій проти росії.

The Economist фокусується на демократичних ризиках. “Чехія тривалий час вважалася найстабільнішою демократією регіону. Повернення Бабіша ставить під загрозу незалежність судової системи та свободу медіа”, — стверджує британське видання. Посилання на досвід Польщі часів правління партії “Право і справедливість” демонструє можливі сценарії.

Politico підкреслює внутрішні суперечності коаліції. “АНО намагається балансувати між помірковністю та радикалізмом союзників. SPD вимагає референдуму щодо членства в ЄС. Автомобілісти наполягають на виході з Паризької угоди. Як довго Бабіш утримуватиме цей альянс?” — запитує американське політичне медіа.

Le Monde порівнює чеську ситуацію з французькою. “Популізм захоплює не лише периферію Європи. Праха повторює шлях, яким рухається Париж”, — зауважує французька газета. Видання аналізує соціальні корені підтримки націоналістів: економічна невпевненість, міграційні страхи, втомленість від еліт.

Deutsche Welle акцентує на економічних ризиках. “Чехія ризикує втратити доступ до фондів ЄС, якщо порушуватиме верховенство права. Берлін спостерігає за Прагою з занепокоєнням”, — повідомляє німецький мовник. Єврокомісія може заморозити виплати через механізм обумовленості дотримання принципів правової держави.

Прогнози


Один місяць: Коаліційна угода буде підписана на початку листопада 2025 року. Бабіш отримає мандат на формування уряду від президента Павла. Розподіл міністерських портфелів викличе першу кризу — кандидатура Філіпа Турека на посаду міністра закордонних справ зустріне опір через скандальні висловлювання в соціальних мережах. SPD очолить Палату депутатів.

Шість місяців: Новий уряд представить бюджет на 2026 рік із скороченням дефіциту до 2,3 відсотка ВВП. Чехія відмовиться від участі в міграційному пакті ЄС, провокуючи перші санкції Брюсселя. Боєприпасна ініціатива для України продовжиться у зменшених обсягах. Відносини з Берліном та Варшавою охолонуть через розбіжності щодо клімату та міграції.

Три роки: Коаліція переживе щонайменше дві кризи через внутрішні суперечності. Економічне зростання сповільниться до 1,8 відсотка річно через брак структурних реформ. Чехія втратить позиції в рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, опустившись з 24 на 31 місце. Автомобільна промисловість скоротить виробництво на 15 відсотків через відсутність підтримки електрифікації.

П’ять років: Дострокові вибори стануть найвірогіднішим сценарієм. Проєвропейські сили об’єднаються навколо нового лідера, використовуючи незадоволення економічною ситуацією. Чехія повернеться до активної підтримки України після зміни влади 2028 року. Країна інтегрується в європейські оборонні ініціативи, включаючи Постійне структуроване співробітництво (PESCO).

Показник 2024 факт 2025 прогноз 2027 прогноз 2030 прогноз
ВВП, зростання % 1,2% 2,5% 1,8% 2,2%
Інфляція % 2,3% 2,8% 3,2% 2,0%
Безробіття % 3,8% 3,9% 4,5% 5,1%
Держборг % ВВП 44,2% 46,8% 51,3% 48,5%
Експорт, млрд євро 197 205 218 245
ПІІ, млрд євро 9,2 8,5 7,1 10,3

Порівняльний контекст


Чехія не самотня в правому повороті. Регіон Центральної Європи демонструє спільні тенденції з певними відмінностями.

Польща пережила подібну трансформацію 2015-2023 років під час правління партії “Право і справедливість”. Варшава конфліктувала з Брюсселем через судову реформу. Єврокомісія заморозила 35 мільярдів євро коштів для Польщі. Однак грудневі вибори 2023 року повернули проєвропейську коаліцію до влади. Чи повторить Прага цей цикл?

Угорщина демонструє найрадикальнішу модель. Віктор Орбан будує “неліберальну демократію” з 2010 року. Будапешт блокує військову допомогу Україні та протидіє санкціям проти росії. Угорщина втратила доступ до 22 мільярдів євро через порушення верховенства права. Бабіш публічно дистанціюється від орбанівської моделі, але їхній альянс у фракції “Патріоти” викликає питання.

Словаччина під керівництвом Роберта Фіцо припинила військову допомогу Україні після виборів 2023 року. Братислава наслідує угорський шлях євроскептицизму. Коаліція Фіцо включає крайньолівих та праворадикалів. Чехія може сформувати трикутник Прага-Будапешт-Братислава, який паралізує прийняття рішень в ЄС щодо східної політики.

Австрія переживає аналогічні процеси. Австрійська партія свободи здобула 28,8 відсотка на виборах вересня 2024 року. Відень балансує між західною орієнтацією та прагматичними відносинами з Москвою. Газова залежність від росії залишається на рівні 80 відсотків постачань.

Навпаки, країни Балтії демонструють непохитну проатлантичну позицію. Естонія витрачає 3,4 відсотка ВВП на оборону — найвищий показник в НАТО. Латвія та Литва підтримують максимальні санкції проти росії. Таллінн, Рига та Вільнюс стали головними адвокатами України в європейських інституціях.

Вплив на Україну


Київ стежить за Прагою з тривогою. Чехія відіграла ключову роль у військовій підтримці України протягом 2022-2025 років.

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Бабішем 9 жовтня 2025 року. Сторони домовилися про особисту зустріч. Лідер АНО запевнив: підтримка України не припиниться, але вимагатиме більшої прозорості витрачання коштів.

Боєприпасна ініціатива залишається найбільшою загрозою. Чехія координує закупівлю артилерійських снарядів у третіх країнах для Збройних сил. Програма постачила понад 500 тисяч одиниць боєприпасів станом на вересень 2025 року. Бельгія внесла 381 мільйон євро, Нідерланди — 325 мільйонів, Данія — 298 мільйонів євро.

Бабіш раніше погрожував скасувати ініціативу. Але тиск президента Павла та міжнародних партнерів змусив його пом’якшити риторику. “Переоцінимо програму, забезпечивши транспарентність”, — пообіцяв майбутній прем’єр.

Чеська військова допомога Україні сягнула 3,8 мільярда крон (приблизно 157 мільйонів євро) протягом 2022-2024 років. Прага передала танки Т-72, БМП-1, гаубиці Дана, системи ППО. Новий уряд може скоротити прямі військові поставки, зберігаючи підтримку через міжнародні механізми.

Гуманітарна допомога продовжиться незалежно від політичних змін. Чехія прийняла понад 380 тисяч українських біженців. Київ розраховує на збереження безвізового режиму та доступу до ринку праці для громадян України.

Аналітичний висновок


Чехія вступає у фазу політичної невизначеності з потенційно далекосяжними наслідками для європейської архітектури безпеки. Перемога АНО Андрея Бабіша не стала несподіванкою — її передбачали всі опитування протягом попередніх шести місяців. Проте масштаб підтримки популістської платформи засвідчує глибоку незадоволеність виборців економічною ситуацією та традиційною політичною елітою.

Економічний прагматизм майбутньої коаліції не варто переоцінювати. Так, Бабіш пропонує помірковані фіскальні рішення без радикальної перебудови системи. Але відсутність структурних реформ загрожує довгостроковій конкурентоспроможності країни. Чехія ризикує втратити свої позиції як найбільш динамічна економіка посткомуністичної Європи, які вона утримувала протягом останніх двох десятиліть.

Культурний націоналізм стане визначальною рисою нової влади. Конкуренція в антиліберальному полі між АНО, SPD та “Автомобілістами” штовхатиме риторику у бік радикалізації. Міграційна політика, кліматичні зобов’язання, відносини з Брюсселем — усі ці сфери переживуть суттєве загострення тону. Питання лише в тому, наскільки далеко Бабіш готовий зайти, щоб зберегти коаліцію.

ЄС обмежує пересування російських дипломатів

Геополітичні наслідки виходять за межі чеських кордонів. Формування трикутника Прага-Будапешт-Братислава створює потужний євроскептичний блок у серці Європи. Ця вісь здатна блокувати ключові рішення Ради ЄС щодо санкцій проти росії, фінансової допомоги Україні, спільної оборонної політики. Брюссель втрачає надійного союзника у регіоні, який традиційно балансував між західними та східноєвропейськими інтересами.

Проте історія не закінчується формуванням уряду Бабіша. Чеська демократія залишається найстійкішою в регіоні попри всі виклики. Президент Павел володіє значними повноваженнями та політичною волею протистояти антидемократичним тенденціям. Конституційний суд зберігає незалежність. Громадянське суспільство активно реагує на загрози верховенству права.

Парламентський склад відображає глибоку поляризацію. Рекордне представництво жінок у нижній палаті може стати противагою консервативному мейнстріму. Молоді депутатки пріоритизують прогресивну порядок денну — клімат, рівність, охорону здоров’я. Чи зможуть вони вплинути на законодавчий процес, залишається відкритим запитанням.

Економічна ситуація стане вирішальним фактором політичної стабільності. Якщо новий уряд не виконає популістські обіцянки щодо покращення життя громадян, розчарування виборців настане швидко. Дострокові вибори можуть відбутися вже 2027-2028 років, відкриваючи шлях для повернення проєвропейських сил.

Для України зміна влади в Празі створює додаткові виклики, але не катастрофу. Бабіш не є проросійським політиком у класичному розумінні — він радше прагматичний популіст, який балансує між різними інтересами. Боєприпасна ініціатива продовжиться у тій чи іншій формі. Гуманітарна підтримка не припиниться. Проте Київ втрачає одного з найнадійніших адвокатів європейської інтеграції та членства в НАТО.

Ширший контекст демонструє кризу ліберальної демократії в Центральній Європі. Економічні труднощі, міграційні страхи, культурні війни створюють сприятливе середовище для популістських рухів. Проєвропейські сили програють електоральну битву за наративи, не пропонуючи переконливої альтернативи націоналістичним гаслам.

Чи стане Чехія “другою Угорщиною”? Малоймовірно у короткостроковій перспективі. Орбан будував свою систему протягом п’ятнадцяти років, систематично демонтуючи демократичні інституції. Бабіш не має ані часу, ані, ймовірно, бажання повторити цей шлях. Але напрям руху викликає обґрунтовану тривогу.

Європейський Союз стикається з дилемою: як реагувати на демократичний вибір держав-членів, який підриває фундаментальні цінності об’єднання? Механізм обумовленості дотримання принципів правової держави дозволяє замороження коштів. Але санкції можуть посилити антиєвропейські настрої, підтверджуючи наратив популістів про “диктат Брюсселя”.

Найближчі місяці покажуть, чи зможе Бабіш утримати хитку коаліцію разом. Внутрішні суперечності між помірковано популістським АНО та радикальними SPD і “Автомобілістами” неминуче спричинять кризи. Кожна з них стане тестом для чеської демократії та європейської солідарності.

Остаточно: Чехія переживає не революцію, а еволюцію у бік більшого націоналізму та євроскептицизму. Траєкторія залишається відкритою. Багато залежатиме від здатності нового уряду вирішувати реальні проблеми громадян замість концентрації на культурних війнах. Європа спостерігає. Україна сподівається. Чеські виборці чекатимуть на результати.

 

Джерело:

Balkan Insight

Більше інформації:

Тойота
Electrek

Тойота знову відтерміновує будівництво заводу акумуляторів

Тойота оголосила про повторне відтермінування будівництва заводу акумуляторів в префектурі Фукуока. Це вже третій перенос за рік. Весною компанія придбала земельну ділянку площею 280 тисяч квадратних метрів під новий об’єкт.

Центральна Азія
Japan Times

Японії, потрібна Центральна Азія для політичного впливу

Японія історично залишалася на периферії центральноазіатської політики. Сьогодні Токіо переглядає свою євразійську стратегію. Зближення США та Японії щодо регіону не випадкове. Обидві держави прагнуть створити противагу росії й Китаю. Центральна Азія стає критичною лінією стримування авторитарних режимів.

Reliance
Times of India

Індійський енергогігант Reliance відмовляється від російської нафти

Частка російської нафти у загальній структурі імпорту компанії впала до 43% у жовтні. Для порівняння: у вересні цей показник становив 56%. Різниця у 13 відсоткових пунктів за один місяць свідчить про системну зміну політики закупівель.


водневих технологій

Водневі паливні елементи від GM та Honda можуть стати ефективним рішенням для секторів, де доступ до електроенергії є проблематичним. Наприклад, далекобійні вантажівки або морські судна можуть використовувати водневі технології для зниження викидів та підвищення ефективності.

російських дронів

Данія, Німеччина, Румунія фіксують масові спостереження над критичною інфраструктурою. Експерти підозрюють розвідку оборонних об'єктів Альянсу путіним.

Європейський Союз

Європейські виробники сталі вже страждають через високі мита, введені США. У 2025 році США підвищили мита на імпорт сталі та алюмінію до 50%.

Президент Зеленський

Живлення підтримується завдяки дизельним генераторам, один із яких вже вийшов з ладу. Це створює критичні ризики для безпеки.

© 2025 Diogen.uk