Три роки торгівельних суперечок завершилися несподівано. Європейська комісія відмовилася від позову до Світової організації торгівлі, поданого на захист Литви. Євросоюз стверджує, що торгівля відновилася. Критики заперечують: литовський експорт до КНР досі на 53% нижчий за рівень 2021 року.
У понеділок, 1 грудня, Європейський Союз офіційно припинив торгівельний спір із Китаєм у Світовій організації торгівлі. Справа тривала майже три роки. Тепер вона закрита без жодного рішення арбітрів. Це класичний випадок, коли сторона-ініціатор просто здалася.
У повідомленні для членів СОТ Брюссель заявив: ключові цілі спору досягнуті, торгівля відновлена. Звучить переконливо. Проте цифри розповідають зовсім іншу історію.
Як починався конфлікт
Все почалося у серпні 2021 року. Литва дозволила Тайваню відкрити представництво у Вільнюсі. Здавалося б, рядова дипломатична подія. Але назва офісу спровокувала бурю: «Тайванське представництво», а не традиційне «Тайбейське». Для Пекіна це стало червоною лінією.
18 листопада того ж року офіс офіційно запрацював. Реакція Китаю була миттєвою та жорсткою. Пекін знизив дипломатичні відносини до рівня тимчасового повіреного. Литовські дипломати в Китаї раптово втратили акредитацію. Їх змусили терміново покинути країну.
Але головний удар був економічним. У грудні 2021 року литовські експортери виявили шокуючий факт: Литву просто видалили з китайської митної системи. Товари не проходили митницю. Імпортні заявки відхилялися. За даними китайської митниці, обсяг литовських поставок впав на 91,4% порівняно з попереднім роком.
Безпрецедентний тиск
Китай пішов далі звичайних двосторонніх санкцій. Пекін запровадив те, що експерти називають «вторинними санкціями». Європейські компанії отримали попередження: припиніть використовувати литовські комплектуючі, інакше втратите доступ до китайського ринку.
Німецькі автовиробники Continental та Hella опинилися під тиском. Їхні вантажі з литовськими деталями застрягли на китайській митниці. Це був прямий удар по інтегрованим європейським ланцюгах постачання. «Йдеться про перетворення торгівлі на зброю», — заявив тоді литовський парламентар Жигімантас Павіліоніс.
Близько 60 литовських компаній постраждали безпосередньо. Понад 1200 контейнерів із товарами на суму 260 мільйонів доларів не дійшли до пунктів призначення. Загальні втрати до кінця 2022 року оцінювалися у 320 мільйонів доларів.
Реакція Брюсселя
Європейська комісія подала позов до СОТ 27 січня 2022 року. Звинувачення були серйозними: дискримінаційна торгівельна практика, порушення принципу найбільшого сприяння, незаконні обмеження імпорту та експорту.
Паралельно ЄС ухвалив пакет підтримки для литовських підприємств на 130 мільйонів євро. США запропонували експортний кредит на 600 мільйонів доларів. Тайвань створив інвестиційний фонд на 200 мільйонів доларів для спільних проектів.
Здавалося, демократичний світ об’єднався проти китайського тиску. Але справа забуксувала. У січні 2024 року ЄС несподівано призупинив провадження, посилаючись на «технічні причини». Що це означало насправді? Брюссель не зміг знайти достатньо доказів.
Проблема доказів
Китай ніколи офіційно не визнавав жодного ембарго. Пекін стверджував: китайські підприємства самостійно вирішили не купувати товари в країнах, що «атакують суверенітет Китаю». Формально — це приватні комерційні рішення, а не державна політика.
Юристи Європейської комісії зіткнулися з класичною проблемою: як довести державну координацію, якщо всі документи залишаються за закритими дверима? Компанії з інших країн компанії відмовлялися свідчити публічно. Ніхто не хотів псувати відносини з найбільшим ринком світу.
За інформацією гонконгських ЗМІ, ще у січні 2024 року юрисконсульти Єврокомісії рекомендували закрити справу. Шанси на перемогу оцінювалися як мінімальні.
Внутрішній розкол
Справа спричинила серйозні розбіжності всередині Генерального директорату з торгівлі ЄС. Геополітично налаштовані чиновники наполягали: треба засудити «економічне залякування». Прагматики розуміли: справа програшна.
Деякі аналітики припускають: ЄС свідомо затягував процес. Нерозглянута справа могла слугувати козирем у переговорах з адміністрацією Трампа щодо тарифів. Але після повернення Трампа до Білого дому у січні 2025 року ця тактика втратила сенс.
Литовський прем’єр Гінтаутас Палуцкас ще у лютому 2025 року публічно визнав: «Боюся, що справа завершиться без результату». Він не помилився.
Реальна картина торгівлі
Брюссель заявляє: торгівля відновилася. Цифри говорять інше. За даними китайської митниці, за перші десять місяців 2025 року імпорт із Литви залишається на 53% нижчим, ніж за аналогічний період 2021 року — до початку конфлікту.
Так, порівняно з 2022 роком, коли торгівля практично зупинилася, показники зросли на 156%. Але це порівняння з катастрофічним дном. Литовський експорт до Китаю у 2023 році склав лише 157,76 мільйона доларів. Для порівняння: імпорт із Китаю сягнув 1,85 мільярда доларів.
Торгівельний дефіцит Литви з Китаєм у 2024 році становив 1,82 мільярда доларів. Загальний обсяг двосторонньої торгівлі — 2,26 мільярда. Це лише 1,35% від загального зовнішньоторгівельного обороту балтійської держави.
Чому Литва не програла
Парадокс ситуації: економічний тиск Пекіна виявився значно менш ефективним, ніж очікувалося. Литва ніколи не залежала від китайського ринку. До конфлікту експорт до КНР становив менше ніж 1% від загального литовського експорту.
Натомість Вільнюс отримав значну підтримку союзників. США, Тайвань та європейські партнери компенсували втрати. Литовська лазерна промисловість — світовий лідер у своїй галузі — знайшла нових партнерів.
Іронічно, китайський тиск створив стратегічну можливість для Тайваню. Тайванські напівпровідникові компанії почали співпрацю з литовськими виробниками лазерів. Ця технологія критично важлива для фотонних чипів — потенційної альтернативи традиційним напівпровідникам.
Ширші наслідки
Литовський кейс став каталізатором для європейської політики. ЄС прискорив розробку Антипримусового інструменту — механізму захисту від економічного тиску третіх країн. Він набув чинності наприкінці 2023 року.
Латвія та Естонія вслід за Литвою вийшли з формату «17+1» — китайської платформи співпраці з країнами Центральної та Східної Європи. Чехія зблизилася з Тайванем. Навіть Греція дистанціювалася від Пекіна.
У листопаді 2024 року Литва заборонила китайським компаніям дистанційний доступ до вітряних та сонячних електростанцій потужністю понад 100 кВт. Того ж місяця три китайські дипломати були оголошені персонами нон грата.
Що далі
Закриття справи у СОТ не означає нормалізації відносин. Дипломатичні стосунки між Вільнюсом і Пекіном залишаються на рівні тимчасових повірених. Китайське посольство в Литві фактично не функціонує з 2021 року.
Новий литовський прем’єр Палуцкас називає рішення попереднього уряду щодо Тайванського представництва «серйозною дипломатичною помилкою». Але він не має намірів вимагати перейменування офісу. Тайвань чітко заявив: будь-які зміни назви неприйнятні.
Китай, стикаючись із внутрішніми економічними проблемами, шукає шляхи пом’якшення відносин із Заходом. Закриття литовської справи — один із таких кроків. Можливо, він полегшить підготовку до наступного саміту ЄС-Китай.
Але фундаментальна проблема залишається. Маленька балтійська країна з населенням 2,8 мільйона продемонструвала: можна протистояти тиску наддержави. Ціна виявилася прийнятною. Урок засвоїли багато хто в Європі та за її межами.
За матеріалами:
Євросоюз відкликав спір з Китаєм у СОТ щодо санкцій проти Литви eurointegration.com.ua- EU abandons WTO case against China over alleged coercion of Lithuania scmp.com
- WTO case over China’s trade with Lithuania could ‘end with no result’ – PM lrt.lt
- Lithuania’s policy on China: An unlikely EU trailblazer atlanticcouncil.org
- China’s Economic Coercion: Lessons from Lithuania csis.org
- WTO DS610: China – Measures Concerning Trade in Goods wto.org
