Корейські корпорації скорочують інвестиції в країні та нарощують за кордоном

Diogen.uk — аналітичне медіа про міжнародні події.
Проводимо глибокий розбір фактів, контекстів і наслідків.

Порівнюємо наративи США, Європи, України та Китаю.
Викриваємо маніпуляції й показуємо причинно-наслідкові зв’язки.
Даємо виважені висновки та практичні інсайти.

На порталі представлені статті ЗМІ з усього світу. Позиції деяких медіа не збігаються з думкою редакції

Великий бізнес Південної Кореї планує зменшити внутрішні капіталовкладення у 2026 році. Натомість корейські корпорації нарощують витрати за кордоном, переважно в США. Причина — митна політика адміністрації Дональда Трампа.

Опитування Федерації підприємств Кореї (KEF) зафіксувало тривожний тренд. Серед 229 компаній, чиї керівники взяли участь у дослідженні, 47,1% заявили про намір зберегти торішній рівень внутрішніх інвестицій. Проте великі корпорації з понад 300 працівниками налаштовані песимістичніше: 40% планують скоротити витрати всередині країни, тоді як 35% збережуть їх на поточному рівні.

Парадокс полягає в іншому. Щодо закордонних інвестицій настрої протилежні. 45,7% респондентів планують збільшити витрати за кордоном. Ще 28,3% залишать їх незмінними. Капітал тече туди, де менше ризиків. А ризики тепер — на внутрішньому ринку.

Митний тиск як каталізатор змін

Протягом 2025 року корейські компанії опинилися під безпрецедентним тиском. Адміністрація Трампа запровадила 25-відсоткові мита на південнокорейський імпорт у рамках так званого “Дня визволення” 2 квітня. Згодом, після переговорів, ставку знизили до 15%. Але навіть ця цифра вражає — адже до 2025 року близько 95% американського експорту до Кореї не обкладалося митами завдяки Угоді про вільну торгівлю (KORUS).

Автомобільна галузь постраждала найбільше. На автівки та запчастини припадає 37% корейського експорту до США. Hyundai й Kia відчули удар першими. Сектор сталі (2,9 мільярда доларів експорту у 2024 році) опинився під 50-відсотковими митами.

Що це означає на практиці? Компанії мусять обирати: або переносити виробництво до Америки, або втрачати конкурентоспроможність. Більшість обрала перший варіант. Але ресурси обмежені. Якщо гроші йдуть до США — їх не залишається для корейських заводів.

Обіцянки великих корпорацій: реальність чи демонстрація?

На зустрічі з президентом Лі Джемьоном 16 листопада провідні конгломерати оголосили масштабні інвестиційні плани. Samsung Electronics пообіцяв витратити 450 трильйонів вон (306 мільярдів доларів) за п’ять років і створити 60 000 робочих місць. SK Group заявила про 128 трильйонів вон до 2028 року. Hyundai Motor Group — 125,2 трильйона вон на період 2026–2030 років.

Цифри вражають. Але галузеві експерти налаштовані скептично. Більшість цих сум — частина давно затверджених планів. Справді нових коштів буде значно менше. Це нагадує бухгалтерський трюк: перепакувати старі зобов’язання в нову обгортку заради гарних заголовків.

Показовий приклад — Samsung. Компанія відновлює будівництво заводу P5 у Пхьонтеку, замороженого ще наприкінці 2023 року через слабкий попит. Тепер його подають як нову інвестицію. Технічно — так. Фактично — виконання відкладених зобов’язань.

Цифри, що не брешуть

Hyundai Research Institute у вересневому звіті прогнозує уповільнення зростання внутрішніх інвестицій в обладнання. З 1,8% у 2025 році до 1,5% у 2026-му. Вплив американських мит, за оцінками інституту, повністю проявиться саме наступного року.

Корейський інститут розвитку (KDI) очікує зростання ВВП на рівні 1,8% у 2026 році. Приватне споживання зросте на 1,6% (проти 1,3% цього року). Інвестиції в обладнання — на 2%. Експорт — лише на 1,3%, що вдвічі менше за показник 2025 року (4,1%).

Банк Кореї у травні знизив прогноз зростання ВВП на 2025 рік майже вдвічі — з 1,5% до 0,8%. “Відновлення внутрішнього попиту затримується, тоді як зростання експорту сповільнюється через вплив американських мит”, — зазначив регулятор.

Компанія	Внутрішні інвестиції	Період	Ключові напрями
Samsung Electronics	450 трлн вон ($306 млрд)	5 років	Напівпровідники, ШІ-сервери
SK Group	600 трлн вон ($412 млрд)	до 2030	Напівпровідниковий кластер Йонгін
Hyundai Motor	125,2 трлн вон ($86 млрд)	2026–2030	ШІ, робототехніка, електромобілі
LG Group	60 трлн вон ($41 млрд)	5 років	Матеріали, компоненти

Ринок праці під загрозою

Зайнятість повторює інвестиційний тренд. Опитування KEF виявило: 59% корейські корпорації планують зберегти чисельність персоналу на рівні 2025 року. Але 32,3% очікують скорочень. І лише 8,7% мають намір наймати додаткових працівників.

Чи не це найтривожніший сигнал? Коли третина великого бізнесу готується до звільнень, економіка явно не в порядку. Корейський інститут розвитку прогнозує: кількість зайнятих зросте лише на 90 000 осіб у 2025 році, минулого року — на 160 000, різниця — 43%.

Представник KEF резюмував ситуацію: “Багато великих підприємств вказали на ймовірне скорочення інвестицій і зайнятості наступного року. Щоб стимулювати інвестування, потрібно послабити регуляторний тиск і забезпечити більшу гнучкість ринку праці”.

Угода з США: порятунок чи пастка?

Наприкінці липня Сеул і Вашингтон уклали торгівельну угоду. Корея зобов’язалася інвестувати 350 мільярдів доларів у стратегічні американські галузі та закупити на 100 мільярдів доларів зрідженого природного газу. Натомість — зниження мит із 25% до 15%.

На перший погляд, перемога. На другий — питання. Звідки візьмуться ці 350 мільярдів? Корейські компанії й так працюють на межі можливостей. Один із керівників великої корпорації пояснив анонімно: “Корпоративні ресурси обмежені. Компанії вже змушені робити значні інвестиції в перехід до штучного інтелекту. Деякі провідні гравці, можливо, зможуть розтягнути бюджети на внутрішні інвестиції. Але для більшості буде складно зберегти той самий рівень витрат удома, одночасно розширюючи потужності в США”.

Для порівняння: Японія перебуває в аналогічній ситуації, але має більший внутрішній ринок. Експорт становить близько 22% її ВВП. У Кореї — понад 40%. Менший ринок означає більшу вразливість. Кожен відсоток втраченого експорту вдаряє сильніше.

Що чекає на корейську економіку?

Прогнози неоднозначні. J.P. Morgan залишив прогноз зростання ВВП на третій квартал 2025 року на рівні 2%. Аналітики банку оцінюють середню ефективну ставку мита для Кореї в 13,5%. Це менше, ніж для багатьох конкурентів — Китай опинився під митами понад 50%, В’єтнам — 46%, Тайвань — 32%.

Програмний збій Airbus A320: чому Південна Корея не очікує авіаколапсу

Але невизначеність залишається. Адміністрація Трампа сигналізувала про можливе підвищення мит на фармацевтику до 200% наприкінці 2026 року. Напівпровідники та критичні мінерали також перебувають під загрозою. А судові оскарження використання закону IEEPA можуть взагалі поставити під сумнів легітимність укладених угод.

Історичний контекст додає песимізму. У 2024 році торгівельний дефіцит США з Кореєю становив 66 мільярдів доларів. Трамп розглядає це як проблему, яку треба вирішити. Навіть якщо економісти пояснюють: структурні відмінності економік (340 мільйонів населення США проти 51 мільйона в Кореї, різний рівень ВВП на душу населення) роблять ідеальний баланс неможливим.

Уроки для інших країн

Корейський досвід — застереження для всіх експортно-орієнтованих економік. Коли найбільший торгівельний партнер запроваджує агресивну митну політику, варіанти обмежені. Можна домовлятися — але ціною інвестицій на користь партнера. Можна чинити опір — але ризикуючи втратити ринок.

Для України це особливо актуально. Залежність від зовнішніх ринків робить економіку вразливою до подібних тактик. Диверсифікація експортних напрямів — не просто стратегічна перевага. Це питання виживання.

Що ж до Кореї, найближчі роки стануть випробуванням. Чи зможуть великі корпорації виконати обіцянки перед власним урядом, одночасно задовольняючи вимоги Вашингтона? Чи залишиться Корея технологічним центром — чи перетвориться на виробничу базу для американських потреб? Відповіді на ці питання визначать майбутнє четвертої економіки Азії.