США запускають ядерну програму на $80 мільярдів

США запускають ядерну програму на $80 мільярдів

Угода оцінюється у $80 мільярдів. Це колосальна сума навіть для США. Для порівняння — весь ВВП України у 2024 році становив близько $180 мільярдів.

Diogen.uk — аналітичне медіа про міжнародні події.
Проводимо глибокий розбір фактів, контекстів і наслідків.

Порівнюємо наративи США, Європи, України та Китаю.
Викриваємо маніпуляції й показуємо причинно-наслідкові зв’язки.
Даємо виважені висновки та практичні інсайти.


На порталі представлені статті ЗМІ з усього світу. Позиції де яких медіа не збігаються з думкою редакції

Вашингтон підписав найбільшу угоду в історії американської атомної енергетики. Партнерство з Westinghouse передбачає будівництво щонайменше десяти великих реакторів загальною вартістю понад $80 мільярдів. Це не просто енергетичний проєкт — це спроба США зберегти технологічне лідерство у гонці штучного інтелекту та протистояти Китаю у ядерній сфері.


Економічне бачення


Угода оцінюється у $80 мільярдів. Це колосальна сума навіть для США. Для порівняння — весь ВВП України у 2024 році становив близько $180 мільярдів. Американський уряд отримає 20% акцій у проєкті та частку від прибутків після досягнення певних показників. Фактично Вашингтон стає співвласником ядерного бізнесу.

Один реактор AP1000 потужністю 1150 МВт коштує приблизно $8 мільярдів. Якщо досягти економії масштабу, десять реакторів обійдуться дешевше. Westinghouse банкрутувала у 2017 році через перевитрати на будівництві. Тоді вартість двох блоків у Джорджії перевищила бюджет на $17 мільярдів. Чи вдасться уникнути повторення?

Фінансування забезпечать Японія та Канада. Токіо виділяє $330 мільярдів на енергетичну інфраструктуру США, з яких $100 мільярдів припадає на атомні проєкти. Канадська Brookfield Asset Management володіє 51% Westinghouse, Cameco — решту 49%. Обидві компанії контролюють ланцюг постачання урану та технології збагачення.

Кожен проєкт з двома реакторами створює 45 тисяч робочих місць у 43 штатах. Національна програма забезпечить понад 100 тисяч будівельних позицій. США розраховують експортувати технології Westinghouse до Польщі, України та Болгарії, які вже обрали AP1000 для своїх програм.


Політика та суспільство


Це повернення державного втручання в економіку. Адміністрація Трампа використовує модель прямого інвестування, яку застосували до Intel та US Steel. Уряд купує акції приватних компаній, де бачить стратегічний інтерес. Критики називають це “держкапіталізмом по-американськи”.

У травні 2025 року Трамп підписав виконавчі накази про прискорення дозвільних процедур. Комісія з ядерного регулювання (NRC) отримала завдання скоротити багаторічний процес ліцензування до 18 місяців. Мета — десять великих реакторів на будівництві до 2030 року.

Опозиція заперечує. Скорочення строків може загрожувати безпеці. NRC — незалежне агентство, але адміністрація переглянула його штати. Чи не поспішають із дозволами заради політичних цілей? Агентство поки не коментує через урядовий шатдаун.

Енергетичні компанії обережні. Минулі провали Westinghouse їх лякають. Проєкт V.C. Summer у Південній Кароліні закинули у 2017-му, коли витрати перевалили за $20 мільярдів. Тепер його намагаються реанімувати за підтримки Brookfield. Чи не повториться історія?


Геополітика та безпека


Китай будує реактори швидше за всіх. У 2024 році Пекін запустив 12 енергоблоків загальною потужністю 13,3 ГВт. США за останні два десятиліття ввели лише три. Технологічний розрив наростає, і Вашингтон це розуміє.

AP1000 — американська розробка, але її комерціалізували китайці. Чотири реактори працюють у провінції Чжецзян з 2018 року. Їхні показники надійності перевищують американські аналоги. Іронія долі — США продають технологію, яку Китай освоїв краще.

Японія повертається. Токіо інвестує сотні мільярдів у партнерство з Westinghouse та GE-Verona. Mitsubishi, Toshiba та IHI забезпечуватимуть компоненти для американських проєктів. Це відновлення альянсу 1980-х, коли Японія домінувала у виробництві реакторів.

Україна в цьому контексті — майбутній клієнт. Київ обрав AP1000 для заміни радянських ВВЕР. Westinghouse вже поставляє паливо на українські АЕС з 2015 року. Новий рівень співпраці може включати будівництво реакторів після війни.


Соціальні наслідки


Атомна енергетика вже не табу. Покоління Z ставиться до неї нейтральніше, ніж бумери після Чорнобиля. Опитування показують зростання підтримки: 57% американців схвалюють розбудову ядерних станцій у 2025 році проти 43% десять років тому.

Але місцеві громади реагують по-різному. Де будуватимуть реактори? Westinghouse планує повернутися до V.C. Summer, де залишилися недобудовані блоки. Жителі Південної Кароліни пам’ятають обіцянки 2010-х і наступне банкрутство.

Робочі місця — аргумент переконливий. 100 тисяч будівельників протягом 5-7 років — це серйозний стимул для економіки штатів. Утім, чи матиме США достатньо кваліфікованих кадрів? Брак інженерів-ядерників — проблема номер один.

Екологічний рух розділився. Одні бачать у атомній енергії порятунок від викопного палива. Інші нагадують про відходи та ризики аварій. Фукусіма 2011 року досі лякає, хоч AP1000 має пасивні системи безпеки нового покоління.


Технологічна перспектива


AP1000 — еволюція, не революція. Це водяний реактор третього покоління з пасивним охолодженням. У разі аварії гравітація та конвекція забезпечують циркуляцію теплоносія без насосів чи електрики. Система рятує реактор навіть при повній знеструмленні.

Westinghouse обіцяє використати штучний інтелект для оптимізації будівництва. Алгоритми прогнозуватимуть затримки, контролюватимуть якість зварювання та координуватимуть постачання матеріалів. Це має перетворити хаотичне зведення на конвеєрний процес. Чи спрацює?

Модульна конструкція — ключова ідея. Блоки виготовляють на заводах, потім збирають на майданчику. Китай довів ефективність методу, завершивши чотири AP1000 швидше американців. США планують повторити успіх, але брак досвіду гальмує.

Потужність одного реактора — 1150 МВт. Цього вистачить для живлення мільйона домогосподарств або 50-100 великих датацентрів штучного інтелекту. Google, Microsoft та Amazon уклали угоди на постачання ядерної електрики. Попит зростатиме експоненціально.


Думки світових медіа


  • The Washington Post зазначає, що адміністрація трампа бере участь у фінансуванні через Японію та надає американським платникам податків право власності на станції. Це незвичний підхід для країни, де енергетика традиційно приватна.
  • Bloomberg наголошує на застосуванні моделі державного інвестування, яку використали для напівпровідників та сталі. Уряд стає акціонером стратегічних галузей, відходячи від неоліберальних принципів.
  • Reuters цитує міністра енергетики Кріса Райта: “трамп обіцяв ядерний ренесанс, і тепер він його втілює”. Однак агентство нагадує про банкрутство Westinghouse 2017 року через перевитрати.
  • Axios підкреслює зв’язок угоди з гонкою штучного інтелекту. Датацентри споживають величезні обсяги енергії, і тільки атомна енергетика може забезпечити безперебійне живлення без викидів.
  • Nuclear Newswire (ANS) повідомляє, що ціна урану досягла $82,63 за фунт — найвищого рівня 2025 року. Зростання попиту на паливо підтверджує серйозність планів.

Сценарні варіанти


Сценарій Ймовірність Результат Вплив на Україну
Повна реалізація програми 35% Побудова 10 реакторів до 2035 року, відновлення ядерної індустрії США, експорт технологій Доступ до фінансування та технологій Westinghouse для післявоєнної відбудови енергетики
Часткова реалізація 45% Завершення 5-7 реакторів з затримками та перевитратами, політичні суперечки Обмежене партнерство, пріоритет віддається внутрішнім проєктам США
Провал програми 15% Повторення банкрутства, скасування контрактів, втрата інвестицій Необхідність шукати альтернативних партнерів (Франція, Південна Корея)
Геополітична ескалація 5% Конфлікт з Китаєм за ринки, торгівельні війни, обмеження на експорт Ускладнення доступу до західних технологій через санкційні режими

Економічні показники програми


Показник Значення Порівняння
Загальний бюджет $80 млрд Еквівалент річного ВВП В’єтнаму ($430 млрд у 2024)
Кількість реакторів 10 блоків AP1000 Китай збудував 12 реакторів за 2024 рік
Потужність одного блоку 1150 МВт Запорізька АЕС в Україні — 6000 МВт (6 блоків)
Вартість за 1 МВт $6956 Сонячні ферми — $1000-1500 за МВт
Робочі місця 100 000+ Boeing наймає 170 000 працівників у США
Термін будівництва 5-7 років на блок Китайські AP1000 збудували за 9 років
Частка уряду 20% акцій + 8% прибутку Франція володіє 85% EDF (оператора АЕС)
Японські інвестиції $330 млрд у енергетику План Маршалла 1948 року — $13 млрд ($173 млрд у цінах 2025)

Прогнози розвитку


1 місяць: NRC розпочне перевірку заявок Westinghouse на будівництво. Комісія працює за новими правилами, скороченими трампом. Екологічні групи подадуть перші судові позови з вимогою блокувати прискорені дозволи. Ціна урану перевищить $85 за фунт на очікуваннях зростання попиту.

6 місяців: Westinghouse оголосить конкретні майданчики для будівництва. Фаворити — V.C. Summer у Південній Кароліні та нові локації в Техасі й Аризоні. Brookfield завершить фінансову структуру проєкту з японськими банками. Перші постачальники компонентів отримають контракти. Місцеві громади почнут дебати про компенсації та гарантії.

3-5 років: Розпочнеться фактичне будівництво перших двох реакторів. США зіткнуться з браком кваліфікованих кадрів — інженерів-ядерників навчають 5-6 років. Імміграційна політика може стати ключовою: чи пустять фахівців з Індії, Кореї, Франції? Перевитрати бюджету на 15-20% стануть реальністю, але програму не згорнуть. Китай до цього часу збудує ще 40-50 реакторів та закріпить технологічне лідерство. Україна підпише меморандум з Westinghouse про будівництво 2-4 блоків після завершення війни. Європа активізує власні програми — Франція, Польща та Чехія оголосять про нові проєкти. Глобальний ринок атомної енергетики перевищить $1 трильйон річних інвестицій.


Аналітичний висновок


Угода на $80 мільярдів — це не просто енергетичний контракт. Це заява про повернення США до глобального лідерства у ядерній сфері після двох десятиліть стагнації. З 2000 року американці збудували лише три реактори — жалюгідний результат для країни, яка піонерами комерційної атомної енергетики у 1950-х.

Чому саме зараз? Штучний інтелект змінив енергетичні розрахунки. Датацентр середнього розміру споживає як невелике місто. Google, Microsoft та Amazon підписали угоди на гігаватти потужностей. Сонячні панелі та вітряки не дають стабільного живлення 24/7. Газові станції викидають CO₂. Залишається атом.

Занепад американського флоту. Втрата морської домінації до 2030 року

Westinghouse — логічний вибір, але ризикований. Компанія банкрутувала через нездатність контролювати витрати. Проєкти в Джорджії та Південній Кароліні перетворилися на фінансову катастрофу. Тепер обіцяють використати ШІ та модульну конструкцію для оптимізації. Але чи є у американської будівельної індустрії досвід масового зведення реакторів? Китай так — США ні.

Геополітичний підтекст очевидний. Пекін домінує у виробництві реакторів та експортує технології до Азії, Африки та Близького Сходу. росія, попри санкції, залишається другим гравцем. Вашингтон втрачає позиції навіть у країнах-союзниках. Польща розглядала корейські реактори, перш ніж обрати AP1000. Індія співпрацює з французами та росіянами паралельно з американцями.

Повернення до ядерної енергетики: чи можливий ядерний ренесанс у США

Японська участь змінює баланс сил. Токіо інвестує $330 мільярдів — це не благодійність, а стратегічний розрахунок. Японські корпорації отримають доступ до американського ринку та технологій, США — до капіталу та виробничих потужностей. Альянс спрямований проти Китаю, але не афішує цього відкрито.

Економічна доцільність під питанням. $8 мільярдів за один реактор — астрономічна сума навіть за американськими мірками. Сонячні електростанції коштують у 5-7 разів дешевше на мегават потужності. Але вони не працюють вночі та взимку. Батареї ще не здатні зберігати тераватгодини енергії. Атом дає базове навантаження, яке не можна замінити відновлюваними джерелами.

Політичні ризики величезні. Зміна адміністрації у 2028 році може похоронити програму. Демократи менш прихильні до атомної енергетики, хоч останнім часом риторика змінюється. Судові позови екологів затягнуть дозвільні процедури. Місцеві громади вимагатимуть компенсацій та гарантій безпеки. Кожен фактор здатний зупинити проєкт.

Для України це вікно можливостей. Київ планує заміну радянських реакторів на західні технології вже два десятиліття. Westinghouse поставляє паливо з 2015 року, але повномасштабне будівництво стримувалося фінансовими та політичними перешкодами. Американська програма створює прецедент: якщо США зможуть побудувати десять блоків, тоді й Україна отримає доступ до технологій та фінансування.

Глобальні наслідки виходять за межі енергетики. Відродження атомної індустрії змінить ланцюги постачання урану, збагачення та виробництва обладнання. Канада, Казахстан та Австралія посилять видобуток. Франція, Японія та Південна Корея активізують експорт компонентів. Росія втратить частку ринків, але не зникне — москва контролює значну частину глобального збагачення урану.

Технологічна гонка лише розпочинається. Westinghouse робить ставку на перевірені AP1000, але конкуренти просувають малі модульні реактори (SMR) та реактори четвертого покоління. Китай експериментує з торієвими циклами та реакторами на швидких нейтронах. Термоядерний синтез залишається обрієм, але інвестиції зростають. Переможець визначиться до 2035 року.

Чи вдасться реалізувати план? Ймовірність повного успіху — 35%. Частковий результат з п’ятьма-сімома реакторами — 45%. Провал на кшталт банкрутства 2017 року — 15%. Геополітична ескалація, що зруйнує програму, — 5%. Навіть часткове виконання змінить енергетичну карту світу та повернете США до гри, в якій вони програвали останні двадцять років.

Висновок простий: атомна енергетика повертається. Не тому, що світ її полюбив, а тому що альтернатив недостатньо. Штучний інтелект, електромобілі та декарбонізація вимагають гігаватів стабільної енергії. Вітер та сонце не справляються. Газ шкодить клімату. Вугілля — анахронізм. Залишається уран-235 та контрольована ядерна реакція, відкрита 70 років тому. Westinghouse та американський уряд роблять ставку на перевірену технологію в новій геополітичній реальності. Чи спрацює — покажуть наступні п’ять років.

 

Джерело:

Ars Technica

BYD ChatGPT Microsoft Nvidia OpenAI SUV Tesla Європа Ізраїль Ілон Маск Інвестиції Близький Схід Велика Британія Дипломатія Діоген Зеленський Китай Молдова НАТО Німеччина Політика Росія США Сі Цзіньпін Технології Трамп Україна ХАМАС Штучний інтелект автомобілі аналіз новин аналітика безпека війна дрони економіка електромобілі енергетика корупція кібербезпека міжнародні відносини ринок електромобілів санкції суд інновації

Більше інформації:

Тойота
Electrek

Тойота знову відтерміновує будівництво заводу акумуляторів

Тойота оголосила про повторне відтермінування будівництва заводу акумуляторів в префектурі Фукуока. Це вже третій перенос за рік. Весною компанія придбала земельну ділянку площею 280 тисяч квадратних метрів під новий об’єкт.


Сонячна криза в США

Сектор сонячної енергетики США опинився на межі системної кризи через законодавчі ініціативи Конгресу, які скасовують податкові пільги та стимулювання. Хвиля банкрутств, масові звільнення та падіння акцій вказують на глибоке розчарування інвесторів і небезпеку для тисяч робочих місць.

Президент Франції

Після кількох раундів консультацій з європейськими та трансатлантичними партнерами, він оголосив: 26 країн офіційно висловили готовність забезпечити присутність «на суші, на морі чи в повітрі» у разі досягнення режиму припинення вогню між Україною та Росією.

Трамп обіцяє

Указом, підписаним 29 вересня, американський президент дав слово своєї країни, зазначивши, що будь-який напад на Катар буде розглядатися як «загроза миру та безпеці Сполучених Штатів».

курсу долара

В останні дні в Україні зросла увага до валютних курсів, що пов’язано зі змінами на світовому ринку та діями Національного банку України. Експерти зазначають, що, попри високий попит на іноземну валюту, гривня зберігає стабільність.

© 2025 Diogen.uk