Президенти США та Китаю провели першу особисту зустріч за шість років у південнокорейському Пусані 30 жовтня 2025 року. Дональд Трамп оголосив про зниження мит на китайські товари, пов’язані з фентанілом, з 20% до 10%. Натомість Пекін погодився відкласти на рік експортні обмеження на рідкісні метали та відновити закупівлі американської сої. Переговори тривали 1 годину 40 хвилин. Угода знизила загальний рівень мит на китайський експорт до 47%. Експерти вважають домовленості тактичною перемогою, а не стратегічним проривом у торгівельній війні.
Економічне бачення торгівельної угоди
Зустріч на військовій авіабазі Кімхе біля Пусана завершилася конкретними економічними результатами. Трамп назвав переговори “дивовижними” і оцінив їх на “12 балів із 10 можливих”. Зниження мит означає пряму економію для американських імпортерів китайських товарів. За оцінками аналітиків Nomura Securities, зменшення тарифів на фентаніл з 20% до 10% економить китайським експортерам приблизно 15 мільярдів доларів щорічно.
Загальний рівень американських мит на китайські товари знизився з 57% до 47%. Це перша суттєва поступка Вашингтона з початку торгівельної війни у 2025 році. Для порівняння: середній тариф на імпорт із Канади становить лише 8%, а з Мексики – 12%. Навіть після зниження китайські товари залишаються найдорожчими для американських споживачів.
Відновлення закупівель сої є критичним для американських фермерів. Китай купував майже половину американського врожаю сої минулого року – близько 27 мільйонів тонн. У 2025 році Пекін повністю переключився на Аргентину. Перша нова угода передбачає постачання 180 тисяч тонн у грудні-січні. Це лише 0,7% від попереднього обсягу, але символічний крок до відновлення торгівлі.
Експерти Oxford Economics вказують на обережний підхід обох сторін. Китай послаблює контроль над рідкісними металами лише на рік. США відкладають розширення санкцій проти дочірніх компаній. Жодна сторона не демонтує базову структуру торгівельних бар’єрів. Це перемир’я, а не мир.
Геополітика безпеки та стратегічні інтереси
Питання рідкісних металів виявилося центральним у переговорах. Китай контролює 70% світового видобутку та 90% переробки 17 ключових елементів. Ці метали критичні для виробництва смартфонів, електромобілів, ракет та винищувачів. Експортні обмеження Пекіна, оголошені у квітні 2025 року, спричинили дефіцит на світових ринках.
Автовиробники Європи та Японії зупиняли конвеєри через брак неодимових магнітів. Boeing затримував поставки через нестачу гольмію для авіоніки. Міністр фінансів США Скотт Бессент називав китайську політику “базукою, спрямованою на ланцюги постачання вільного світу”. Відтепер Пекін обіцяє не застосовувати нові обмеження протягом року.
Трамп анонсував візит до Китаю у квітні 2026 року. Сі Цзіньпін має відвідати США “через деякий час після цього” – у Вашингтоні або Мар-а-Лаго. Це перші офіційні візити лідерів країн з 2019 року. Символічна дипломатія може мати більше значення, ніж конкретні угоди. Обидві сторони демонструють готовність до діалогу замість ескалації.
Україна несподівано потрапила до порядку денного. За словами Трампа, питання війни обговорювалося “довго і детально”. США та Китай “працюватимуть разом” над завершенням конфлікту. Аналітики Milken Institute вважають цю заяву спробою Пекіна показати себе глобальним миротворцем. Чи матиме це практичні наслідки – покаже час.
Політика та суспільство: внутрішній контекст рішень
Трамп зробив ставку на жорсткі тарифи проти Китаю ще у лютому 2025 року. Додаткові 20% мита на товари із КНР обґрунтовувалися “кризою фентанілу” в Америці. Синтетичний опіоїд, у 50 разів потужніший за героїн, щороку вбиває понад 70 тисяч американців. Хімічні прекурсори для його виробництва традиційно надходили із Китаю до мексиканських картелів.
Опитування Chicago Council on Global Affairs у липні 2025 року показало зміну настроїв американців. 54% респондентів виступають проти високих мит на китайські товари. Це перший випадок з 2020 року, коли більшість американців не підтримує тарифи. Серед демократів опозиція становить 81%, серед республіканців – лише 33%.
Фермери Середнього Заходу втратили найбільше від торгівельної війни. Штати Айова, Іллінойс та Індіана традиційно експортували 60% американської сої до Китаю. Переорієнтація Пекіна на Аргентину коштувала американським аграріям приблизно 8 мільярдів доларів втрат за вісім місяців 2025 року. Угода про відновлення закупівель є прямою відповіддю на тиск електорату Трампа.
Питання TikTok залишилося без остаточного вирішення. Китайське Міністерство торгівлі лише обіцяло “належним чином розглянути проблему”. Трамп не згадав соцмережу у заявах після зустрічі. Термін для продажу американських активів ByteDance спливає у листопаді 2025 року. Схоже, цей розділ переговорів потребує додаткового часу.
Соціальні наслідки для населення та бізнесу
Американські споживачі відчують зниження мит через кілька місяців. Імпортери китайської електроніки, одягу та побутової техніки заощадять на митних платежах. Однак 47% залишається надзвичайно високим рівнем. Для порівняння: середній тариф США на імпорт з усіх країн становив лише 3,4% до початку торгівельної війни у 2018 році.
CNN Business підрахував вплив на типові американські товари. Смартфон вартістю 800 доларів містить китайських компонентів на 320 доларів. Зниження тарифів з 57% до 47% економить покупцеві близько 32 долари. Ноутбук за 1200 доларів стає дешевшим на 48 доларів. Це помітно, але не революційно.
Китайські виробники отримали полегшення, але не перемогу. Багато компаній уже перенесли виробництво до В’єтнаму, Індії та Мексики, щоб уникнути американських мит. Аналітики Evercore ISI вважають, що навіть після угоди лише 30% виробників повернуться до експорту із материкового Китаю. Решта залишиться у третіх країнах.
Проблема фентанілу залишається гострою незалежно від угоди. Управління з контролю за наркотиками США повідомило у травні 2025 року про зниження чистоти фентанілу на вулицях. Це вказує на утруднення для мексиканських картелів у отриманні китайських хімікатів. Але смертність від передозувань поки не знижується. Експерти наполягають: китайські обіцянки потребують верифікації діями.
Технологічна перспектива та питання Nvidia
Трамп згадав у розмовах із журналістами чіпи Nvidia Blackwell для штучного інтелекту. Ці процесори належать до найпотужніших у світі систем для навчання нейромереж. США заборонили їхній експорт до Китаю у вересні 2025 року в рамках технологічних санкцій. Чи буде ця заборона пом’якшена?
Президент заявив, що “ми можливо обговоримо це з президентом Сі”. Однак конкретних домовленостей не анонсували. Торгівельний представник Джеймісон Грір уточнив: деякі товари й надалі матимуть тарифи до 100%. Високотехнологічні чіпи очевидно залишаються у категорії стратегічних обмежень.
Китай активно розвиває власну індустрію напівпровідників. Компанії SMIC та Huawei намагаються створити аналоги західних процесорів. Експерти Asia Society Policy Institute називають експортний контроль над рідкісними металами “китайською відповіддю на американські технологічні санкції”. Пекін навчився використовувати економічну дипломатію як інструмент тиску.
США підписали окремі угоди з Японією та Південною Кореєю щодо розробки альтернативних джерел рідкісних металів. Токіо зобов’язався інвестувати 4 мільярди доларів у проєкти з видобутку та переробки у себе та третіх країнах. Сеул додає ще 2 мільярди. Це довгострокова стратегія зменшення залежності від Китаю, але результати з’являться не раніше 2028 року.
Європейський Союз спостерігає за розвитком подій із заздрістю та тривогою. Брюссель не має прямих переговорів з Пекіном на рівні лідерів. Німецькі автовиробники – BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen – найбільше залежать від китайських рідкісних металів. Франція та Італія також потребують цих елементів для своєї аерокосмічної промисловості. Америка домовилася, а Європа залишилася осторонь.
Думки провідних світових медіа
Реакція глобальних видань на угоду Трампа і Сі виявилася неоднозначною та обережною.
- Financial Times акцентує увагу на тимчасовості домовленостей. Британське видання нагадує, що однорічні угоди між США та Китаєм рідко продовжуються автоматично. Кожна наступна зустріч стає новим полем битви за поступки.
- CNN називає зниження тарифів на фентаніл “надзвичайною поступкою” Трампа, яка “завантажена червоними прапорцями”. Видання нагадує про попередні невдачі: у листопаді 2024 року Трамп скаржився, що Китай обіцяв страчувати наркоторговців, але “ніколи цього не зробив”. Чому цього разу буде інакше?
- The Irish Times описує зустріч як “майстер-клас в гостинності та лестощах”. Кореспондент Деніс Стонтон підкреслює театральність події: південнокорейці подарували Трампу золоту корону династії Сілла. Японці організували обід із бізнес-лідерами. Азійські країни змагаються за увагу президента через торгівельні преференції.
- Al Jazeera цитує Деніса Вайлдера з Джорджтаунського університету, який працював над китайським досьє в ЦРУ: “Я оптимістичний щодо позитивних тактичних результатів, але це не означає кінець торгівельної війни”. Катарське видання наголошує на продовженні структурної конкуренції між наддержавами.
- Bloomberg вказує на реакцію азійських ринків: індекси Гонконгу, Шанхаю та Сіднея закрилися зниженням, японський залишився без змін. Інвестори не бачать у угоді довгострокової стабільності. Аналітики GreenPoint Business називають результати “такими, що перевершують очікування”, але застерігають про збереження “ядра американо-китайського суперництва”.
Загальний висновок медіа: угода краща за ескалацію, але далека від розв’язання глибинних проблем між економіками.
Сценарні варіанти розвитку подій
| Сценарій | Ймовірність | Ключові індикатори | Наслідки для світу |
|---|---|---|---|
| Продовження перемир’я на 2026 рік | 55% | Китай виконує обіцянки щодо фентанілу. США утримуються від нових санкцій. Візити Трампа та Сі відбуваються за планом | Стабілізація глобальних ланцюгів постачання. Поступове зниження інфляції. Зростання довіри інвесторів |
| Нова ескалація через 6-9 місяців | 30% | Смертність від фентанілу не знижується. Китай знову обмежує рідкісні метали. США вводять санкції проти дочірніх компаній | Повернення до тарифів 60%+. Рецесія у світовій торгівлі. Дефіцит високотехнологічних товарів |
| Часткова деескалація з новими угодами | 12% | Угода щодо TikTok завершена. Китай купує Boeing на 20+ мільярдів. США дозволяють експорт старих чіпів Nvidia | Зниження мит до 30-35%. Відновлення авіаційних поставок. Пожвавлення технологічного сектору |
| Заморожування конфлікту на поточному рівні | 3% | Мінімальна комунікація між країнами. Відміна візитів лідерів. Формальне дотримання угод без нових ініціатив | Тривала невизначеність для бізнесу. Прискорення відокремлення економік. Формування паралельних торгівельних блоків |
Прогнози експертів на різні терміни
Один місяць (до кінця листопада 2025)
США офіційно знизять тарифи на фентаніл до 10% негайно після підписання документів. Китай оголосить деталі відкладення експортних обмежень на рідкісні метали. Перші поставки американської сої прибудуть до китайських портів. Ймовірність 85%, що обидві сторони виконають базові зобов’язання. Ринки відреагують помірним оптимізмом: акції виробників електроніки зростуть на 3-5%.
Мексика та Канада подадуть офіційні протести щодо дискримінації. Обидві країни також мають тарифи на фентаніл, але не отримали аналогічних поступок. Оттава особливо обурена: канадський фентаніл становить менше 1% від загального потоку до США. Чому Китай отримує знижки, а союзники – ні?
Шість місяців (до квітня 2026)
Візит Трампа до Китаю стане ключовою подією. Якщо він відбудеться за планом – це сигнал про стабільність відносин. Скасування або перенесення означатиме приховані проблеми. Експерти Hinrich Foundation дають 60% ймовірності візиту. Трамп непередбачуваний, а внутрішньополітична ситуація у США може вимагати іншого фокусу.
Китайські закупівлі сої мають досягти хоча б 5 мільйонів тонн, щоб продемонструвати серйозність намірів. Це лише 18% від рівня 2024 року, але достатньо для заспокоєння фермерів Середнього Заходу. Аналітики Rabobank прогнозують відновлення до 30% від історичних обсягів до середини 2026 року.
Питання TikTok потребує вирішення до листопада. Якщо ByteDance не продасть американські активи, додаток буде заблокований для 170 мільйонів користувачів у США. Це створить величезний політичний скандал напередодні проміжних виборів 2026 року. Китай може використати TikTok як козир для отримання додаткових поступок.
Три-п’ять років (2028-2030)
Структурна конкуренція між США та Китаєм лише поглиблюватиметься незалежно від тактичних угод. Обидві країни інвестують сотні мільярдів у технологічну незалежність. Америка будує внутрішнє виробництво напівпровідників через закон CHIPS. Китай розвиває власні екосистеми у квантових обчисленнях та штучному інтелекті.
До 2028 року США та їхні союзники створять альтернативні ланцюги постачання рідкісних металів. Австралія, Канада та скандинавські країни збільшать видобуток. Японія та Південна Корея побудують переробні потужності. Залежність від Китаю знизиться з 90% до 60-65%. Це зменшить геополітичний вплив Пекіна, але не ліквідує його повністю.
Світова економіка фрагментується на торгівельні блоки. “Західний блок” – США, Європа, Японія, Корея, Австралія – матиме внутрішні преференції. “Китайський блок” – КНР, Південно-Східна Азія, частина Африки та Латинської Америки – створить паралельні стандарти. Країни “глобального Півдня” балансуватимуть між двома полюсами.
Український контекст цих процесів критичний. Якщо Київ інтегрується до західних ланцюгів, він отримає доступ до технологій та інвестицій. Якщо залишиться у “сірій зоні” – ризикує потрапити під китайський економічний вплив через реконструкцію після війни. Вибір буде зроблений у найближчі два роки.
Порівняльний аналіз торгівельних показників
| Показник | До зустрічі | Після зустрічі | Зміна |
|---|---|---|---|
| Базовий тариф США на китайський імпорт | 37% | 37% | Без змін |
| Додатковий тариф на фентаніл | 20% | 10% | -10 п.п. |
| Загальний середній тариф | 57% | 47% | -10 п.п. |
| Китайський експорт сої з США (місячно) | 0 тонн | 180 000 тонн | +180 тис. т |
| Обмеження експорту рідкісних металів | 12 елементів | 0 (відтерміновано) | Пауза на рік |
| Додаткові портові збори на китайські судна | Активні | Призупинені | Пауза на рік |
| Санкції проти дочірніх компаній (50%+ китайського капіталу) | Оголошені | Відкладені | Пауза на рік |
| Загроза тарифів 100% | Активна | Знята | Повністю |
Вплив на глобальні ланцюги постачання
Угода між Трампом і Сі має безпосередній вплив на виробників по всьому світу. Німецька компанія Siemens, яка виробляє вітрові турбіни, залежить від неодимових магнітів із Китаю. Без них виробництво зупиняється за тиждень. Відкладення експортних обмежень дає Siemens рік на пошук альтернатив або накопичення запасів.
Tesla потребує літію, кобальту та рідкісних металів для батарей електромобілів. Компанія Ілона Маска має заводи у Шанхаї, Берліні та Техасі. Китайські обмеження загрожували всьому глобальному ланцюгу Tesla. Тепер є час диверсифікувати джерела. Австралійські родовища літію та африканський кобальт стають привабливішими.
Японська Sony виробляє смартфони, телевізори та ігрові консолі PlayStation. Кожен пристрій містить десятки компонентів із рідкісних металів. Менеджмент Sony публічно привітав угоду, назвавши її “необхідною передишкою”. Однак компанія прискорює плани щодо створення запасів критичних матеріалів на власних складах.
Польща розвиває власну електронну промисловість. Заводи LG у Вроцлаві та Samsung у Гожуві виробляють побутову техніку для всієї Європи. Китайські рідкісні метали критичні для їхньої роботи. Варшава вже веде переговори з Норвегією про спільні проєкти з видобутку у Гренландії. Це довгострокова стратегія незалежності.
Індія бачить у ситуації можливість. Делі пропонує себе як альтернативну виробничу базу для компаній, які хочуть зменшити залежність від Китаю. Уряд Моді надає податкові пільги виробникам електроніки. Apple вже переніс 7% виробництва iPhone до Індії. Ця частка має зрости до 25% до 2027 року.
Аналітичний висновок: перемир’я чи структурна зміна
Зустріч Трампа і Сі у Пусані 30 жовтня 2025 року стала тактичною перемогою обох лідерів, але не стратегічним проривом у відносинах між наддержавами. Американський президент отримав можливість заявити про “найкращу угоду” та знизити тиск з боку фермерів Середнього Заходу. Китайський лідер продемонстрував готовність до діалогу та зберіг обличчя після місяців жорсткої риторики.
Економічні результати угоди обмежені, але відчутні. Зниження загального рівня мит з 57% до 47% економить китайським експортерам приблизно 15-18 мільярдів доларів щорічно. Це не повернення до вільної торгівлі, але й не катастрофічна ескалація. Американські споживачі побачать помірне зниження цін на електроніку та побутові товари через 3-4 місяці. Однак 47% залишається надзвичайно високим бар’єром порівняно з історичною нормою 3-4%.
Питання рідкісних металів виявилося найважливішим елементом переговорів. Китайська монополія на 90% світової переробки цих елементів дає Пекіну потужний важіль впливу. Відкладення експортних обмежень на рік – це не капітуляція Китаю, а стратегічна пауза. За цей час США та їхні союзники намагатимуться побудувати альтернативні ланцюги. Реалістично вони зможуть знизити залежність з 90% до 60-70% за 3-5 років. Повна незалежність неможлива у осяжній перспективі.
Фентанілова криза залишається найболючішою темою для американського суспільства. Щороку понад 70 тисяч американців помирають від передозування цим синтетичним опіоїдом. Китайські хімічні прекурсори є ключовою ланкою у виробництві наркотику мексиканськими картелями. Трамп неодноразово скаржився, що Китай не виконує обіцянок щодо контролю над експортом хімікатів. Чи буде цього разу інакше? Історія дає підстави для скептицизму.
Управління з контролю за наркотиками США фіксує деяке зниження чистоти фентанілу на вулицях з початку 2025 року. Це може вказувати на труднощі картелів у отриманні якісних прекурсорів. Однак смертність поки не знижується, бо навіть менш чистий фентаніл залишається смертельно небезпечним. Перевірка китайських обіцянок займе щонайменше півроку. Лише тоді стане зрозуміло, чи варто було знижувати мита.
Геополітичний контекст угоди виходить далеко за рамки двосторонніх відносин. Канада та Мексика обурені дискримінацією: вони також мають тарифи на фентаніл, але не отримали жодних поступок. Оттава особливо ображена, адже канадський фентаніл становить менше 1% проблеми. Чому головний винуватець отримує знижки, а сусіди-союзники – штрафи? Це питання отруює відносини NAFTA.
Європейський Союз спостерігає за подіями з тривогою. Брюссель не має каналів комунікації з Сі на рівні Трампа. Німецькі автовиробники – найбільші споживачі китайських рідкісних металів у Європі – залежать від доброї волі Пекіна. Франція потребує цих елементів для аерокосмічної промисловості. Італія – для електроніки. Америка домовилася, Європа залишилася осторонь. Це поглиблює трансатлантичні тертя.
Технологічна конкуренція між США та Китаєм продовжуватиметься незалежно від тактичних угод. Вашингтон інвестує сотні мільярдів у закон CHIPS для створення внутрішнього виробництва напівпровідників. Пекін витрачає трильйони юанів на розвиток власних технологій штучного інтелекту, квантових обчислень та біотехнологій. Обидві сторони розуміють: той, хто контролюватиме технології майбутнього, контролюватиме світ.
Чи є ця угода стартом “нової ери” у відносинах? Навряд чи. Скоріше це пауза у ескалації, яка дає обом сторонам час для перегрупування. Структурні протиріччя між американською та китайською економічними моделями не зникли. Питання надлишкових виробничих потужностей Китаю, крадіжки інтелектуальної власності, субсидій державним компаніям – усі ці теми залишилися без відповіді.
Найбільш реалістичний сценарій на найближчий рік – “керована конкуренція”. Обидві країни утримуються від найбільш агресивних кроків, але продовжують зміцнювати власні позиції. США будують альянси з Японією, Кореєю, Австралією та Індією. Китай поглиблює зв’язки з країнами глобального Півдня через ініціативу “Пояс і Шлях”. Світ поступово розділяється на сфери впливу.
Для України ці процеси мають критичне значення. Київ стоїть перед вибором майбутньої економічної моделі після війни. Інтеграція до західних технологічних ланцюгів означає доступ до найсучасніших технологій, інвестицій та ринків. Але це також означає прийняття західних стандартів, норм та обмежень. Альтернатива – китайські інвестиції у реконструкцію – може здатися привабливою, але несе ризики економічної залежності.
Україна має унікальні активи у цій грі. Родовища літію у Кіровоградській та Донецькій областях, титану у Житомирській, графіту для батарей. За оцінками геологів, загальна вартість українських корисних копалин перевищує 7 трильйонів доларів. Хто допоможе їх розробляти – західні чи китайські компанії – визначить геополітичну орієнтацію країни на десятиліття вперед.
Глобальна економіка стоїть на порозі нової ери фрагментації. Після семи десятиліть глобалізації світ повертається до регіональних торгівельних блоків. “Західний блок” формуватиме власні ланцюги постачання з мінімальною залежністю від Китаю. “Китайський блок” створюватиме паралельні стандарти та технології. Країни, які намагатимуться балансувати між двома полюсами, ризикують опинитися ні тут, ні там.
Зустріч у Пусані не розв’язала жодної структурної проблеми, але відклала катастрофу. Це вже досягнення у світі, де торгівельні війни загрожують глобальною рецесією. Бізнес отримав передишку для адаптації стратегій. Уряди – час для дипломатії. Громадяни – надію на стабілізацію цін. Чи вистачить року для справжнього прогресу? Відповідь залежить від політичної волі обох лідерів та їхньої здатності контролювати жорстких прихильників у власних таборах. Поки що оптимізм має бути обережним.
Джерело:
