Румунія охоплена масовими протестами. П’ятий день поспіль громадяни виходять на вулиці Бухареста та інших міст. Причина — документальний фільм, який викрив системну корупцію в судовій владі. Понад 10 000 людей вимагають відставки високопосадовців та реформи правосуддя. Президент Нікушор Дан призначив консультації з суддями на 22 грудня.
Румунія переживає безпрецедентну хвилю громадянського обурення. Вулиці столиці та десятків провінційних міст заповнили тисячі людей із гаслами «Правосуддя, а не корупція» та «Незалежність, а не слухняність». Що спровокувало цей вибух? Двогодинний документальний фільм «Захоплене правосуддя», оприлюднений медіаплатформою Recorder 9 грудня 2025 року. За перші п’ять днів відео зібрало понад 4,5 мільйона переглядів на YouTube — це один із найпопулярніших телевізійних продуктів року в країні.
Фільм базується на свідченнях суддів і прокурорів, частина яких виступила анонімно. Вони розповіли про механізми, якими керівництво Бухарестського апеляційного суду нібито змінювало склад судових колегій. Мета? Отримати вигідні рішення для осіб, обвинувачених у корупції. Серед згаданих справ — процеси проти колишніх політиків Маріана Вангеліє та Пуйю Поповічу.
Судді проти системи: безпрецедентний бунт
Реакція самих суддів виявилася неочікуваною навіть для авторів розслідування. Уже в день виходу фільму кілька сотень суддів і прокурорів підписали відкритий лист у соціальних мережах. Вони засудили «глибоку та системну дисфункцію» в системі правосуддя. «Правда та доброчесність не повинні каратися, а захищатися. Мовчання — не варіант, коли під загрозою цінності професії», — йдеться у зверненні.
Кількість підписантів невдовзі сягнула майже 200 осіб. Чи багато це? Для закритої корпорації суддів — революційно. Одна із суддів Бухарестського апеляційного суду, Ралука Морошану, публічно заявила журналістам: «Нас просто тероризують дисциплінарними провадженнями». Її слова підтвердили інші колеги — хто відкрито, хто під захистом анонімності.
Протягом останніх років судді й прокурори, які наважувалися критикувати систему, зазнавали переслідувань. Їх переводили на інші посади, понижували, розслідували або звільняли. Документальний фільм показав: це не випадковість, а система. Влада страху діє ефективно.
Хто стоїть за «захопленим правосуддям»?
Центральною фігурою розслідування стала Ліа Савоня — голова Вищого касаційного суду Румунії. За твердженнями фільму, саме вона координувала мережу, що контролювала розподіл справ і склад судових колегій. Результат — серія виправдальних вироків для впливових політиків та бізнесменів. Деякі з них мали остаточні обвинувальні вироки першої інстанції, але потім були виправдані.
Савоня різко відкинула звинувачення. В інтерв’ю Euronews Romania вона заявила: свідчення у фільмі не підкріплені фактами та «не відображають реальність». За її словами, розслідування штучно створює враження «захопленого» правосуддя. Натомість, на її думку, це спроба «перерозподілити вплив на судову систему».
Верховна рада магістратури (CSM) — орган, що керує судовою системою — теж виступила із заявою. І яка це була заява! Рада назвала фільм частиною «кампанії з дестабілізації судової влади». Мовляв, усе це — «добре спланована стратегія руйнування довіри до правосуддя». Звинувачення вражають: від «тривіалізації дискусій про пенсії суддів» до «публічних закликів до бунту з боку президента країни».
Політичний резонанс: від президента до прем’єра
Президент Нікушор Дан обрав обережну позицію. Він визнав серйозність звинувачень і призначив консультації з представниками судової влади на 22 грудня. «Кількість скарг щодо проблем доброчесності в системі правосуддя свідчить: справи дуже серйозні», — заявив він. Водночас Дан наголосив: «Верховенство права не підлягає обговоренню».
Прем’єр-міністр Іліє Болоян також відреагував. За його словами, і соціологічні опитування, і реакція громадськості демонструють «виражене негативне» ставлення до стану правосуддя. Міністр юстиції Раду Маринеску, навпаки, відхилив будь-яку відповідальність, посилаючись на незалежність судової влади.
Опозиційна партія USR пішла далі. Її лідер Домінік Фріц публічно закликав звільнити керівника Національної антикорупційної дирекції (DNA) Маріуса Войняга. «У захопленій системі правосуддя ніхто не в безпеці — ні я, ні жоден учасник судового процесу. Мати справу в суді — це як румунська рулетка», — написав він у Facebook. Допис зібрав майже 800 репостів за першу годину.
Корупція як стратегічна вразливість
Румунія давно бореться з корупцією. І давно програє. За даними Індексу сприйняття корупції Transparency International за 2024 рік, країна отримала лише 46 балів зі 100. Це один із найгірших показників у Європейському Союзі — поряд із Болгарією (43 бали) та Угорщиною (41 бал). Для порівняння: Данія має 90 балів, Фінляндія — 88. Середній показник по ЄС становить 62 бали, а оцінка нижче 50 вважається «неприйнятно низькою».
Третій рік поспіль Румунія залишається на цьому рівні. Жодного прогресу. Саме тому новий оборонний документ країни, ухвалений парламентом у листопаді 2025 року, включає корупцію до переліку основних стратегічних вразливостей. Це визнання: проблема загрожує не лише економіці, а й національній безпеці.
Від моніторингу Брюсселя до «захопленого» правосуддя
Історія відносин Румунії з європейськими інституціями у сфері правосуддя — це історія надій і розчарувань. Коли країна вступила до ЄС у 2007 році, Європейська комісія запровадила спеціальний Механізм співпраці та верифікації (CVM). Це був унікальний інструмент нагляду за судовою реформою та боротьбою з корупцією.
16 років тривав цей моніторинг. У вересні 2023 року Комісія офіційно закрила CVM, визнавши: Румунія виконала всі встановлені критерії. Тодішній президент Клаус Йоганніс назвав це «великим успіхом». Прем’єр Ніколає Чука говорив про «зміцнення європейського статусу».
Минуло два роки. І ось — документальний фільм, протести, судді, які публічно заявляють про «терор дисциплінарними провадженнями». Чи справді реформи були «достатніми та незворотними», як стверджувала Комісія? Критики CVM завжди вказували на вибірковість механізму. Він не охоплював, наприклад, вплив спецслужб на судову систему — проблему, про яку в Румунії говорять роками.
Петиція та вимоги протестувальників
Громадська реакція вийшла далеко за межі вуличних акцій. Паралельно з протестами стартувала петиція за зміну законодавства про судоустрій. До вечора 14 грудня її підписали майже 160 000 громадян. Вимоги конкретні: обмежити можливості для зловживань, забезпечити справжню незалежність суддів.
Протестувальники вимагають відставки кількох ключових посадовців:
- Ліа Савоня — голова Вищого касаційного суду
- Раду Маринеску — міністр юстиції
- Каталін Предойю — міністр внутрішніх справ
- Маріус Войняг — керівник Національної антикорупційної дирекції
Судова інспекція оголосила про початок перевірок за фактами, викладеними у фільмі. Секція суддів Верховної ради магістратури теж повідомила про офіційне звернення до інспекції. Секція прокурорів зайняла дещо іншу позицію: вона заявила про перевірку достовірності висновків щодо роботи прокуратури.
Європейський контекст і паралелі
Румунія — не єдина країна ЄС із проблемами у сфері верховенства права. Угорщина та Польща роками перебувають під тиском Брюсселя через судові реформи, які, на думку Комісії, підривають незалежність суддів. Але є суттєва різниця. У Варшаві та Будапешті зміни ініціювала влада. У Бухаресті система, схоже, «захопила» саму себе зсередини.
Європарламент замовчує корупційний скандал Могеріні
Колишня міністерка юстиції Ралука Пруна прокоментувала ситуацію: «Документальний фільм доніс до громадськості доступною мовою речі, які були більш-менш відомі — справи, де великі корупційні файли закривали через надмірно сприятливе тлумачення закону». За її словами, масштаб реакції всередині судової корпорації є безпрецедентним.
Грудень 1989 року став для Румунії місяцем повалення диктатури Чаушеску. Деякі коментатори вже проводять паралелі. «Чи не стоїть Румунія на порозі ще однієї грудневої революції?» — запитує один з аналітиків. Порівняння, звісно, перебільшене. Але символізм дати — протести в грудні, через 36 років після падіння комуністичного режиму — не залишається непоміченим.
Що далі?
Найближчі тижні покажуть, чи перетвориться громадянський гнів на реальні зміни. Консультації президента 22 грудня — перший тест. Чи запропонує Нікушор Дан конкретні реформи? Чи обмежиться загальними деклараціями?
Експерти попереджають: початкова фаза обурення — лише перший етап. Групи інтересів, які відчувають загрозу, неминуче спробують «закрити тріщини» та відновити контроль. Без системних законодавчих змін і зміни керівництва ключових інституцій протести можуть виявитися марними.
Судова інспекція обіцяє представити результати перевірок «найближчими днями». Яким буде висновок — незалежною оцінкою чи спробою «замести під килим»? Румунське суспільство чекає. І, схоже, більше не готове мовчати.
За матеріалами:
Romanians mount mass protests over judicial corruption aljazeera.com- Media investigation revealing “captured judiciary” prompts street protests in Romania romania-insider.com
- Romanian Magistrates Sound Alarm Over ‘Captured’ Justice System balkaninsight.com
- Corruption Perceptions Index 2024 transparency.org
- December 13, 2025 – Radio Romania International rri.ro
