Європарламент відмовився обговорювати корупційний скандал навколо College of Europe. Більшість депутатів, лояльних до Урсули фон дер Ляєн, заблокували ініціативу правих фракцій провести дебати щодо прозорості інституцій ЄС. Це сталося одразу після арешту колишньої очільниці європейської дипломатії Федеріки Могеріні та високопосадовця Стефано Санніно за підозрою у шахрайстві з державними закупівлями.
Корупційна буря накрила Брюссель у найгірший момент. Скандал навколо елітного College of Europe у Брюгге та Європейської служби зовнішніх справ (EEAS) ледве встиг стати публічним, як парламентська більшість одразу закрила всі двері для обговорення. І справа не в масштабі проблеми. Справа в тому, хто саме поставив питання на порядок денний.
У центрі розслідування — не рядові чиновники. 2 грудня 2025 року бельгійська поліція затримала Федеріку Могеріні, колишню віцепрезидентку Єврокомісії та очільницю європейської дипломатії у 2014–2019 роках. Разом із нею заарештували Стефано Санніно — генерального секретаря EEAS у 2021–2024 роках, та Чезаре Дзеґретті — співдиректора програм College of Europe. Європейська прокуратура (EPPO) висунула їм звинувачення у шахрайстві з держзакупівлями, корупції, конфлікті інтересів та розголошенні службової таємниці.
Суть звинувачень: мільйон євро для дипломатичної академії
За версією слідства, тендер на створення Дипломатичної академії ЄС у 2021–2022 роках був сфальсифікований на користь College of Europe. Дев’ятимісячна програма підготовки 50 молодих дипломатів отримала фінансування майже в 1 мільйон євро. EPPO стверджує, що конфіденційну інформацію про критерії відбору заздалегідь передали представникам коледжу, що дало їм нечесну перевагу.
Могеріні очолила College of Europe у 2020 році, одразу після завершення каденції у Єврокомісії. Академія відкрилася у 2023 році та швидко стала елітним закладом для майбутніх кадрів євроструктур. Тепер виявляється, що «елітність» мала цілком конкретну корупційну ціну. Після допиту всіх трьох підозрюваних відпустили без запобіжних заходів, але розслідування триває. 5 грудня Могеріні подала у відставку з посади ректора.
Блокування дебатів: як працює брюссельська «демократія»
Саме в цей момент фракції «Патріоти за Європу» та «Європа суверенних націй» внесли на розгляд пропозицію провести парламентські дебати щодо прозорості та підзвітності інституцій ЄС. Не радикальні вимоги. Просто мінімум того, що очікують від демократичного органу: публічне обговорення корупційного скандалу у власних структурах.
Але більшість, що підтримує фон дер Ляєн у Страсбурзі, відхилила ініціативу. За закритими дверима, на Конференції президентів фракцій, пропозицію поховали ще до того, як вона потрапила на розгляд пленарного засідання. Якщо питання немає в порядку денному — офіційно його не існує. Така арифметика брюссельської влади.
Особливо цинічним виглядає мовчання тих, хто зазвичай першим хапається за мікрофон, щойно йдеться про «прозорість», «належне управління» чи «ціннісну зовнішню політику». Зелені заявили, що принципово не підтримують ініціативи правих заявників. Ліві попервах обіцяли дебати у Страсбурзі, але на вирішальному засіданні надали перевагу іншим темам.
Подвійні стандарти: Qatargate vs Mogherinigate
Порівняння з минулими скандалами незручне для Брюсселя. Згадаймо Qatargate — грудень 2022 року. Бельгійська поліція провела 20 обшуків у Брюсселі, конфіскувала 1,5 мільйона євро готівкою, заарештувала віцепрезидентку Європарламенту Єву Кайлі та кількох депутатів за хабарі від Катару та Марокко. Тоді парламентські дебати та резолюцію про необхідність етичних реформ ухвалили за чотири дні. 15 грудня 2022 року 625 депутатів проголосували за усунення Кайлі — вдвічі більше за необхідний мінімум.
Коли йшлося про катарські гроші в кишенях депутатів, швидкість реакції не була проблемою. Коли скандал торкнувся дипломатичного апарату — раптом потрібно «дочекатися завершення розслідування». Соціалісти сховалися за процедурними аргументами: мовляв, заявку «неправильно подали». Європейська народна партія та Renew закинули: спершу нехай бельгійські органи зроблять свою роботу, все інше «передчасне».
Цей аргумент звучить особливо абсурдно. Жодне правило не забороняє обговорювати корупційні підозри паралельно зі слідством. Навпаки — парламентський контроль саме для цього й існує. Хто ховається за формальностями, демонструє лише одне: небажання дивитися правді в очі.
Ілон Маск та радикальний діагноз
На іншому боці Атлантики Ілон Маск не стримувався у висловлюваннях. 6 грудня, після того як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X на 120 мільйонів євро за порушення Акта про цифрові послуги (DSA), мільярдер написав: «ЄС слід скасувати, а суверенітет повернути окремим країнам, щоб уряди краще представляли своїх громадян». Його пост зібрав понад 38 мільйонів переглядів.
У Брюсселі такі заяви зазвичай відкидають як «екстремізм» чи «антиєвропейські настрої». Але щоразу, коли корупційні скандали замовчують, дебати блокують, а критиків намагаються заткнути, радикальний діагноз Маска виглядає дедалі правдоподібнішим. І справа не в «популістах», які нібито руйнують довіру до Європи. Справа у керівній верхівці, що перетворює гасла про верховенство права та прозорість на порожні фрази.
Системна проблема брюссельської еліти
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан констатував: «ЄС потопає в корупції. Єврокомісарам висувають серйозні звинувачення, Комісію та Парламент охопили скандали, але Брюссель досі претендує на моральну вищість». Маск переопублікував цю заяву з коментарем: «Час скасувати ЄС».
Нідерландський депутат Ґерт Вілдерс підтримав критику: «Вас ніхто не обирав. Ви нікого не представляєте. Ви тоталітарна інституція, яка не може навіть по літерах скласти слова «свобода слова»». Гострі заяви? Безумовно. Але вони резонують із настроями мільйонів європейців, які бачать подвійні стандарти та кругову поруку еліт.
Дослідження Reuters Institute 2025 року показало: традиційні ЗМІ втрачають вплив на молоду аудиторію, а соцмережі стають альтернативним джерелом інформації. Коли офіційні структури відмовляються від прозорості, люди шукають правду деінде. І часто знаходять її в гостріших формулюваннях, ніж хотілося б брюссельським бюрократам.
Чому це важливо для України
Для України ці події мають безпосереднє значення. Саме інституції ЄС щороку вимагають від Києва антикорупційних реформ як умови для євроінтеграції. Саме Брюссель виставляє оцінки українській судовій системі, прокуратурі, державним закупівлям. І саме ці інституції тепер демонструють, що власні корупційні скандали можна просто замовчати парламентською більшістю.
Філіппіни – масові протести через корупційний скандал
Qatargate коштував ЄС репутаційних втрат: за даними дослідників із Віденського університету та Боннського університету, довіра до Європарламенту у Франції та Німеччині знизилася на чверть стандартного відхилення одразу після публікації скандалу. Mogherinigate може завдати ще більшого удару — адже йдеться про найвищі щаблі дипломатичного апарату.
Урсула фон дер Ляєн очолює систему, яка потопає у звинуваченнях. Не обрана народом президентка, яка проповідує прозорість, водночас регулярно блокуючи розслідування, сама стала найбільшим ризиком для легітимності європейського проєкту. І щоразу, коли Європарламент відмовляється від самоконтролю, він дає нові аргументи тим, хто ставить під сумнів саме існування ЄС у нинішній формі.
За матеріалами:
Parlamentsmehrheit von der Leyens blockiert Debatte zum EU-Korruptionsskandal tichyseinblick.de- Mogherini and Sannino freed from custody in College of Europe corruption probe euronews.com
- College d’Europe: Mogherini and Sannino formally charged with fraud and corruption eunews.it
- Elon Musk: EU should be abolished after X fined $140 million cnbc.com
- The European Parliament is still learning its lesson from corruption scandals atlanticcouncil.org
Суть проблеми
Брюссель переживає корупційний скандал, який виявив справжнє обличчя європейської «прозорості». Арешт Федеріки Могеріні та її соратників за шахрайство на 1 мільйон євро – це лише верхівка айсберга. Набагато гірше те, що Європарламент миттєво заблокував будь-які дебати про цю справу. Питання просте: якщо ЄС справді бореться з корупцією, чому тоді замовчує власні скандали? Відповідь ще простіша – системна корупція не терпить публічності.
Контекст
College of Europe завжди був елітарним закладом для майбутніх євробюрократів. Заснований у 1949 році, коледж випустив тисячі високопосадовців ЄС. Могеріні очолила його у 2020-му, одразу після п’ятирічної каденції віцепрезидентки Єврокомісії. Цікаво, що саме тоді розпочалися махінації з тендером на Дипломатичну академію.
EPPO – Європейська прокуратура – працює лише з 2021 року. За три роки вона розслідувала понад 2400 справ на загальну суму 14,1 мільярда євро. Справа Могеріні стала найрезонанснішою. Звинувачення включають передачу конфіденційної інформації про критерії тендеру, що забезпечило College of Europe нечесну перевагу.
Міжнародний досвід
У США подібні скандали зазвичай призводять до відставок на найвищому рівні. Згадаймо справу з Університетом Трампа – федеральне врегулювання склало 25 мільйонів доларів. В Китаї за корупцію в освітньх закупівлях дають до 10 років в’язниці. Наприклад, у 2023 році засудили 847 чиновників освітньої сфери.
У Німеччині система прозорості держзакупівель забезпечує публікацію 98% тендерів онлайн. Франція запровадила обов’язкове декларування конфліктів інтересів для всіх посадовців рівня Могеріні. Британія після Brexit посилила контроль – щорічні аудити охоплюють 100% освітніх програм понад 500 тисяч фунтів.
Економічні наслідки
Бюджет College of Europe на 2024 рік склав 28 мільйонів євро, з яких 60% – державне фінансування. Скандал уже вплинув на репутацію закладу. Кількість заявок від абітурієнтів може впасти на 15-20% у 2025 році.
Більш серйозні наслідки чекають на довіру до інституцій ЄС. Опитування Eurobarometer показує: рівень довіри до єврочиновників впав до 42% у грудні 2024-го. Після скандалу Могеріні цей показник може опуститися до 35-37%. Це найнижчий рівень з 2019 року, коли довіра становила 34%.
Прогноз
Короткостроковий сценарій (1-6 місяців): ймовірність відставки інших високопосадовців EEAS – 65%. Парламентська більшість продовжуватиме блокувати розслідування з ефективністю 80%. Могеріні уникне реального покарання з імовірністю 70%.
Довгострокові наслідки (1+ рік): реформа системи держзакупівель ЄС – лише 25% імовірності. Посилення контролю EPPO – 60%. Найймовірніший сценарій – косметичні зміни без справжніх реформ. Корупційні схеми адаптуються та продовжать працювати з ефективністю 85% від попереднього рівня.
Висновок
Скандал навколо Могеріні розкрив системну проблему ЄС – корупцію на найвищому рівні та небажання з нею боротися. Блокування дебатів у Європарламенті показує: «європейські цінності» діють селективно. Коли корупція торкається «своїх», демократія миттєво перетворюється на омерту.
Економічні втрати від цієї справи мізерні порівняно з репутаційними. ЄС втрачає моральне право критикувати інші країни за корупцію. Як можна вимагати від України боротьби з корупцією, коли власні чиновники крадуть мільйони євро? Найгірше – це системність проблеми. Справа Могеріні не виняток, а правило. І поки Брюссель замовчуватиме власні скандали, довіра до ЄС падатиме разом з його авторитетом.
