@import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Nunito:wght@400;600;700&family=Oswald:wght@400;500;600&display=swap');

Населення пострадянських країн: демографічні зміни за 34 роки

Розпад Радянського Союзу у 1991 році запустив унікальний демографічний експеримент. П'ятнадцять республік отримали незалежність із приблизно однаковими стартовими умовами. Минуло 34 роки. Результати вражають своєю полярністю. Одні країни подвоїли населення, інші втратили майже половину громадян.
Населення

Diogen.uk — аналітичне медіа про міжнародні події.
Проводимо глибокий розбір фактів, контекстів і наслідків.

Порівнюємо наративи США, Європи, України та Китаю.
Викриваємо маніпуляції й показуємо причинно-наслідкові зв’язки.
Даємо виважені висновки та практичні інсайти.


На порталі представлені статті ЗМІ з усього світу. Позиції деяких медіа не збігаються з думкою редакції

[ai-summary]

Населення пострадянських країн змінилося кардинально за 34 роки незалежності. Ісламські республіки Центральної Азії подвоїли кількість громадян, тоді як Україна та Молдова втратили майже половину населення. Ці цифри розкривають глибинні процеси — від економічної привабливості до наслідків воєн.


Розпад Радянського Союзу у 1991 році запустив унікальний демографічний експеримент. П’ятнадцять республік отримали незалежність із приблизно однаковими стартовими умовами. Минуло 34 роки. Результати вражають своєю полярністю. Одні країни подвоїли населення, інші втратили майже половину громадян.

Що визначило ці траєкторії? Географія, релігія, економіка чи політичний вибір? Аналіз демографічних даних розкриває несподівані закономірності. Деякі з них змушують переглянути усталені уявлення про “успішність” тієї чи іншої моделі розвитку.

Демографічний бум ісламських республік


Центральноазійські республіки демонструють вражаюче зростання. Азербайджан збільшив населення з 7,2 до 10,2 мільйона — приріст 42%. Узбекистан показав ще більш разючі результати: з 20,9 до 38 мільйонів, тобто +82%. Таджикистан зріс на 75%, Туркменістан — на 68%. Навіть відносно “помірний” Киргизстан додав 45%.

 

Як змінилося населення пострадянських країн

Порівняння 1991 та 2025 років, млн осіб

 
Скорочення
 
Зростання
🇺🇦 Україна
52,0
-44,8%
28,7
🇲🇩 Молдова
4,3
-44,2%
2,4
🇱🇻 Латвія
2,6
-30,8%
1,8
🇱🇹 Литва
3,7
-24,3%
2,8
🇬🇪 Грузія
4,8
-22,9%
3,7
🇪🇪 Естонія
1,5
-13%
1,3
🇦🇲 Вірменія
3,5
-11%
3,1
🇧🇾 Білорусь
10,1
-10%
9,1
🇷🇺 Росія
148,5
-2%
146,2
 
🇰🇿 Казахстан
16,4
+24,4%
20,4
🇹🇯 Таджикистан
7,2
+47,2%
10,6
🇰🇬 Киргизстан
4,4
+65,9%
7,3
🇹🇲 Туркменістан
3,7
+73%
6,4
🇺🇿 Узбекистан
20,9
+82,3%
38,1
🇦🇿 Азербайджан
5,4
+92,6%
10,4
Найбільше скорочення
🇺🇦 Україна
-44,8%
Найбільше зростання
🇦🇿 Азербайджан
+92,6%
Джерела: Державні служби статистики, countrymeters.info • Дані на січень 2025

 

Цікаво, що найвищі показники демонструють саме світські мусульманські держави. Азербайджан та Узбекистан — не теократії. Вони зберегли радянську модель відокремлення релігії від держави. Жінки тут працюють, здобувають освіту, будують кар’єру. Але традиційні сімейні цінності залишаються міцними.

Економісти пояснюють цей феномен кількома факторами. По-перше, молода вікова структура населення на момент незалежності. По-друге, відносно низька урбанізація — сільське населення традиційно має більше дітей. По-третє, стабільне економічне зростання останніх двох десятиліть, особливо завдяки експорту енергоносіїв та бавовни.

Карабаський урок: як населення визначає війни


Війна за Нагірний Карабах тривала з перервами понад 30 років. У 1991-му співвідношення населення Азербайджану та Вірменії становило 1,5 до 1. Здавалося б, не критична різниця. Обидві країни могли мобілізувати порівнянні ресурси.

До 2025 року ситуація змінилася драматично. Азербайджан — 10,2 мільйона. Вірменія — 2,8 мільйона. Співвідношення зросло до 3,3:1. Це вже не просто перевага. Це якісно інший рівень мобілізаційного потенціалу.

Друга Карабаська війна 2020 року завершилася за 44 дні. Азербайджан повернув контроль над більшістю окупованих територій. У 2023 році провів блискавичну операцію, після якої вірменське населення Карабаху масово покинуло регіон. Демографія не єдиний фактор перемоги — важливу роль відіграли турецькі безпілотники та ізраїльські технології. Але без людського ресурсу жодна зброя не працює.

Цей урок актуальний для багатьох конфліктів. Демографічна перевага не гарантує перемоги. Але демографічний колапс майже гарантує поразку у тривалому протистоянні.

Узбекистан — новий локомотив Центральної Азії


38 мільйонів громадян. Ця цифра змінює геополітичну карту регіону. Узбекистан обійшов не лише Україну (28 мільйонів), а й Польщу (37,6 мільйона). Країна, яку 20 років тому сприймали як периферійну диктатуру, перетворюється на регіонального гіганта.

Після смерті Іслама Карімова у 2016 році новий президент Шавкат Мірзійоєв розпочав обережні реформи. Лібералізація візового режиму, залучення іноземних інвестицій, розвиток туризму. Самарканд і Бухара знову приваблюють мандрівників з усього світу.

Порівняйте з Казахстаном. Найбільша за територією країна Центральної Азії збільшила населення лише на 25% — з 16 до 20 мільйонів. Казахстан багатший на душу населення завдяки нафті. Має кращу інфраструктуру та вищий рівень життя. Але демографічно програє Узбекистану.

Наступні 20 років можуть радикально змінити баланс сил у регіоні. Узбекистан із 50-мільйонним населенням стане незаперечним лідером. Молода робоча сила, велика внутрішня ринкова база, потенціал для індустріалізації — всі передумови є.

росія: “стабільність” на межі стагнації


Мінус 1,5% за 34 роки. Формально — майже нуль. Населення росії скоротилося зі 148,5 до 146,2 мільйона. кремль називає це “стабільністю”. Але за середніми цифрами ховається тривожна динаміка.

У 1990-х країна втрачала понад мільйон людей щороку. “Російський хрест” — так демографи назвали графік, де криві смертності та народжуваності перетнулися. Алкоголізм, серцево-судинні захворювання, травматизм, вбивства — причини надсмертності чоловіків працездатного віку.

Нульові роки принесли покращення. Зростання доходів від нафти, материнський капітал, пропаганда “традиційних цінностей” — все це дало тимчасовий ефект. Народжуваність зросла. Смертність знизилася. Демографічна крива вирівнялася.

Війна проти України 2022-2025 років змінила траєкторію. За різними оцінками, загинуло від 200 до 400 тисяч російських військових. Ще кілька мільйонів емігрували — програмісти, підприємці, молоді освічені люди. Точних даних немає. москва засекретила демографічну статистику. Але непрямі індикатори свідчать: населення скорочується швидше, ніж будь-коли з 1990-х.

Зона демографічної катастрофи


Україна та Молдова — країни з найгіршими показниками серед усіх пострадянських держав. Обидві втратили приблизно 44% населення. Цифри шокують.

Україна: з 51,8 до 28 мільйонів. Падіння на 23,8 мільйона осіб. Це більше, ніж населення Нідерландів чи Румунії. Причини катастрофи комплексні. До 2022 року Україна втратила близько чверті населення через низьку народжуваність та економічну міграцію. Війна прискорила процес катастрофічно. Близько 11 мільйонів українців виїхали за кордон. Мільйони залишаються на окупованих територіях. Сотні тисяч загинули або отримали поранення.

Молдова: з 4,4 до 2,4 мільйона. Мінус 44,2%. І тут війна — не головна причина. Придністровський конфлікт 1992 року забрав кілька тисяч життів. Але основні втрати — результат еміграції. Молдовани масово виїжджають до Румунії, Італії, Португалії, росії на заробітки.

Чому саме ці дві країни? Обидві мали слабкі економіки та політичну нестабільність. Обидві межують із ЄС, що полегшує міграцію. Обидві не змогли запропонувати громадянам привабливий національний проєкт. Коли люди не бачать перспектив вдома — вони їдуть.

Прибалтика: вимирання чи еміграція?


Латвія втратила 30% населення. Литва — 24%. Ці цифри часто використовують критики європейської інтеграції. Мовляв, вступ до ЄС “вбиває” малі нації.

Реальність складніша. Більшість людей не померла — вони переїхали. До Великої Британії, Ірландії, Німеччини, скандинавських країн. Шукали кращих зарплат і можливостей. Багато хто надсилає гроші родичам. Дехто повертається на пенсію.

Механізм відомий демографам як “периферійний дренаж”. Молоді освічені люди покидають бідніші регіони заради багатших. Це відбувається всередині країн — з села до міста. І між країнами ЄС — зі Сходу на Захід.

На цьому фоні дивовижно виглядає Естонія. Падіння лише на 13% — з 1,5 до 1,3 мільйона. Чому? Естонія зробила ставку на цифровізацію та інновації. “Е-резидентство”, Skype, Bolt — усі ці проєкти народилися тут. Таллінн став технологічним хабом. Молодь мала причини залишатися.

Ще один несподіваний випадок — Білорусь. Мінус 10%, з 10,2 до 9,1 мільйона. При авторитарному режимі Лукашенка. Як таке можливо? Закриті кордони та обмежена свобода пересування — один фактор. Відносна економічна стабільність — інший. Білорусь не багата, але й не бідна. Безробіття низьке. Базові потреби задоволені. Для багатьох людей цього достатньо.

Кавказький контраст


Три країни Південного Кавказу обрали різні шляхи. Азербайджан зріс на 42%. Вірменія скоротилася на 11,4%. Грузія втратила 23% населення.

Вірменський показник — мінус 11,4%, з 3,5 до 2,8 мільйона — не виглядає катастрофічним на тлі сусідів. Але врахуйте контекст. Війни, блокади, землетруси. Спітакська трагедія 1988 року забрала 25 тисяч життів. Карабаські війни — ще десятки тисяч. Вірменська діаспора у світі налічує до 8 мільйонів — утричі більше, ніж населення самої Вірменії.

Грузія втратила майже чверть громадян. Абхазія та Південна Осетія — де-факто окуповані. Громадянська війна 1990-х, російська агресія 2008 року — усе це залишило сліди. Але головна причина — економічна міграція. Грузини їдуть до Туреччини, Греції, Ізраїлю, США. Тбілісі активно розвивається як туристичний центр. Батумі приваблює іноземних інвесторів. Проте відтік населення продовжується.

Висновки та прогнози


34 роки пострадянської історії дають чіткі уроки. Демографія — не доля. Але вона визначає коридор можливостей для кожної нації.

 

Витрати НАТО на оборону: десятиліття змін

 

Країни з молодим зростаючим населенням мають ресурс для розвитку. Узбекистан, Азербайджан, Таджикистан — їхній потенціал зростає. Країни зі старіючим населенням, що скорочується, стикаються з дефіцитом робочої сили, навантаженням на пенсійну систему та втратою геополітичної ваги.

Європейська інтеграція не гарантує демографічного успіху. Латвія та Литва у ЄС — але втрачають населення швидше за Білорусь. Естонія у тому ж ЄС — і демонструє найкращі показники серед слов’янських та балтійських пострадянських країн. Справа не в інститутах, а в економічній моделі та привабливості країни для власних громадян.

Війни мають довгострокові демографічні наслідки. Але ще важливіша — здатність країни запропонувати людям майбутнє. Там, де є перспективи, люди залишаються й народжують дітей. Там, де перспектив немає, найкращі їдуть. Залишаються ті, хто не може виїхати.

Наступні десятиліття посилять ці тенденції. Узбекистан може досягти 50 мільйонів до 2050 року. Україна — за оптимістичним сценарієм — стабілізується на 25-30 мільйонах. За песимістичним — продовжить скорочуватися. Багато залежить від того, коли закінчиться війна та як швидко країна зможе відновитися.

За матеріалами:


Новини Від Діогена
Населення Пострадянських Країн: Демографічні Зміни За 34 Роки 4


Гуманоїдний робот Chery вийшов у продаж за 41 000 доларів

Гуманоїдний робот Chery вийшов у продаж за 41 000 доларів

Ормузька протока під загрозою.Трамп обіцяє знищити Іран

Ормузька протока під загрозою.Трамп обіцяє знищити Іран

Китайський автовиробник Geely завойовує ринок Британії під власним брендом

Китайський автовиробник Geely завойовує ринок Британії під власним брендом

Google Vids тепер безплатний – відео, музика і аватари

Google Vids тепер безплатний – відео, музика і аватари

Євросоюз розколотий іранською кризою

Євросоюз розколотий іранською кризою

Протока Ормуз під загрозою удару – дедлайн спливає

Протока Ормуз під загрозою удару – дедлайн спливає

Добрива з Перської затоки під блокадою – світ на межі голоду

Добрива з Перської затоки під блокадою – світ на межі голоду

Макрон та Трамп в конфлікті через дружину й Ормузьку протоку

Макрон та Трамп в конфлікті через дружину й Ормузьку протоку

Ормузька протока тримає світову енергетику в заручниках

Ормузька протока тримає світову енергетику в заручниках

Економічна політика Трампа б’є по власних громадянах – Аналітика Діогена

Економічна політика Трампа б’є по власних громадянах – Аналітика Діогена

Закон Джонса відступив – іноземні танкери йдуть до США

Закон Джонса відступив – іноземні танкери йдуть до США

Добрива під блокадою: як Ормузька протокатримає світ за горло

Продовольча безпека · 2026

Добрива під блокадою:
як Ормузька протока
тримає світ за горло

Третина світової сировини для добрив проходить через 33 км протоки — і зараз цей шлях закрито

Зупинено QAFCO
14%
світової сечовини
зникло з ринку
Ціна сечовини
+61%
84 → 80/тонна
за один місяць
Заблоковано
16 млн
тонн добрив/рік
не виходять із Затоки
Частка Затоки
45%
світової торгівлі
сіркою — звідси
Три кризи добрив: 2008, 2022 і тепер
Динаміка цін на сечовину та сірку, 2003–2026
графік цін добрива криза 2026
Карта вразливості: залежність від добрив із Перської затоки
Частка імпорту добрив із регіону, % від загального
🇲🇼 Малаві 4-та найбідніша країна світу
52%
52%
🇱🇰 Шрі-Ланка дефолт 2022
40%
40%
🇵🇰 Пакистан 31%
31%
🇹🇿 Танзанія 31%
31%
🇯🇴 Йорданія 28%
28%
🇦🇺 Австралія пік поставок квітень–червень
27%
27%
🇺🇬 Уганда 27%
27%
🇮🇳 Індія 2-й споживач добрив у світі
25%
25%
🇺🇸 США 13%
13%
🇲🇽 Мексика 11%
11%
Що далі: вікно, що зачиняється

Для фермерів Пакистану, Бангладешу, Уганди агрономічний дедлайн вже настав — або добрива куплені зараз, або сезон пропущено. Пропустити сезон у Малаві — це відсутність їжі на цілий рік.

Швидке врегулювання → ринок відновиться
Затягнеться на місяці → голод мільярдів
Джерела: The Guardian, UNCTAD, CRU Group, ФАО ООН, СПП ООН · Лютий–квітень 2026 Новини Діогена Diogen.uk

Ормузька протока: чому вузький проливконтролює світову енергетику

Стратегічна географія

Ормузька протока: чому вузький пролив
контролює світову енергетику

Через 56 км між іраном та Оманом щодня проходить п'ята частина світового нафтового постачання

⛽ Нафта щодня
20 млн
барелів на добу, 2024
🌊 Частка світової торгівлі
27%
морського нафтового трафіку
🔀 LNG-транзит
~20%
світової торгівлі газом
🌏 Азійські ринки
84%
нафти з Ормузу іде в Азію
📊 Структура вантажів через Ормузьку протоку
Ормузька протока частка світової торгівлі
🛢️ Найбільші постачальники нафти через протоку (2024)
🇸🇦 Саудівська Аравія 5,5 млн бар./добу — 38%
38%
🇮🇶 Ірак 3,4 млн бар./добу — 24%
24%
🇦🇪 ОАЕ 2,1 млн бар./добу — 15%
15%
🇰🇼 Кувейт ~1,7 млн бар./добу — 12%
🇮🇷 іран ~1,5 млн бар./добу — 10%
🌏 Куди прямує ормузька нафта — топ-покупці (2024)
🇨🇳
Китай
~4,5 млн бар./добу
🇮🇳
Індія
~2,2 млн бар./добу
🇯🇵
Японія
~1,2 млн бар./добу
🇰🇷
Південна Корея
~0,9 млн бар./добу
Китай та Індія разом споживають 44% усієї ормузької нафти — і саме вони найбільше постраждають від будь-якого закриття протоки
🔀 Альтернативні маршрути — та їхні обмеження
🇸🇦 Petroline (Саудівська Аравія)
Трубопровід схід — захід до порту Янбу. Потужність до 7 млн бар./добу, але реально задіяно лише ~2 млн.
🇦🇪 ADCOP (ОАЕ)
Трубопровід до Фуджайри на Аравійському морі. Потужність ~1,5 млн бар./добу.
⚠️ Загальна пропускна здатність обхідних шляхів — 3,5–5,5 млн бар./добу Це лише чверть від денного обсягу, що проходить через протоку. Замінити Ормуз неможливо.
🚨 Криза березня 2026 року
Після американсько-ізраїльських ударів по ірану трафік через Ормузьку протоку впав на 86% — з 20 млн до 2,8 млн барелів на добу. Понад 700 танкерів стали на якір за межами протоки. Ціни на нафту Brent злетіли на 10–13% за кілька годин, а ціни на газ у Європі подвоїлися.
Джерела: EIA, IEA, UNCTAD / Clarksons Research, Al Jazeera, Wikipedia • Березень 2026

Новини Діогена Diogen.uk

Крах обіцянок трампівської економіки

АНАЛІТИКА · 2025–2026

Крах обіцянок трампівської економіки

Мита, скорочення робочих місць, борг — рік після «Дня звільнення»

Робочих місць за рік
181 тис.
2025 рік — найгірший без рецесії з 2003-го
ВВП 2025
+2,2%
Проти +2,8% при Байдені у 2024-му
Середнє мито
28%
На піку у квітні 2025, проти 2,4% на старті
Держборг (OBBBA)
+,2 трлн
Новий борг за 10 років від «Красивого закону»
Безробіття
4,6%
Листопад 2025 — зріст з 4,1% на початку року
Ринок праці впав у 8 разів
Середньомісячне створення робочих місць: ~122 тис. при Байдені у 2024-му проти ~15 тис. при трампі у 2025-му
Порівняння ринку праці Байден Трамп 2024 2025
Байден 2024 (сильне зростання)
Уповільнення (кін. 2024)
Трамп 2025 (обвал найму)
Що подорожчало через митну війну
Одяг та взуття +14%
Yale Budget Lab
Меблі та товари для дому +8%
Harvard / HBS
Побутова хімія та гігієна +5%
HBS дані
Збиток середньої сім'ї/рік 700 — 800
Yale Budget Lab / Penn Wharton
Байден 2024 vs Трамп 2025 — ключові показники
Показник
Байден 2024
Трамп 2025
Зростання ВВП
+2,8%
+2,2%
Нові робочі місця/рік
1,5 млн
181 тис.
Інфляція (CPI)
3,0%
2,7%
Безробіття (кін. року)
4,0%
4,6%
Середнє мито на імпорт
~2%
до 28%
Виробничі місця (зміна)
стабільно
–77 тис.
Хронологія провалів
20 СІЧНЯ 2025
Інавгурація. Трамп обіцяє «золоту добу»
Економіка США — одна з найсильніших у світі. ВВП 2024: +2,8%. Безробіття: 4,0%
2 КВІТНЯ 2025 — «ДЕНЬ ЗВІЛЬНЕННЯ»
Глобальні мита: мінімум 10%, до 54% на Китай
Індекс невизначеності EPU подвоюється. JPMorgan прогнозує рецесію. Ринки рушать вниз
30 КВІТНЯ 2025
ВВП за I квартал –0,3% — скорочення економіки
Перший квартал президентства — мінус. Бізнес завчасно скуповував імпорт до тарифів
4 ЛИПНЯ 2025
Підписано «Один великий красивий закон» (OBBBA)
+,2 трлн держборгу за 10 років. Зрізано Medicaid і SNAP на 00 млрд/рік
ЛЮТИЙ 2026
Ринок праці: –92 тис. місць у лютому, найгірший январь з 2009 року
70% американців чекають економічних труднощів у 2026 році. Рейтинг Трампа — під тиском
Довгострокові втрати
Penn Wharton: мита скоротять ВВП на –6% у довгій перспективі, зарплати — на –5%. Середній американець втратить 2 000 за весь термін
Незалежність ФРС під загрозою
Спроби звільнити голову ФРС, тиск на зниження ставок. Brookings: повний ефект може проявитися через роки, але ризики вже зростають
Імміграція та ринок праці
Чиста імміграція 2025: від –10 до –295 тис. осіб — вперше від'ємна з 1920-х. Це підриває довгострокове зростання пропозиції праці
«Трамп отримав у спадок одну з найсильніших економік за останні десятиліття. Те, що ми спостерігаємо зараз, — це продовження трендів, які вже йшли на спад, але прискорені хаотичною митною та бюджетною політикою.»
— Аеймт Лакдавала, професор економіки Університету Вейк Форест (Reuters / FactCheck.org)
Джерела: Center for American Progress, Brookings Institution, Penn Wharton Budget Model, Yale Budget Lab, EPI, BLS, BEA, CEPR, FactCheck.org · Березень 2026 Новини Діогена Diogen.uk
Стор. 2

Diogen.uk — це незалежна українська аналітична платформа, яка агрегує, перекладає, переосмислює та порівнює новини з усього світу. Мета сайту — виявлення смислів, психологічних впливів та інформаційних конфліктів, прихованих у потоках щоденних новин.

DIOGEN© Усі права захищено
Київ вул. Автозаводська 2
[email protected]

Продовольча безпека · 2026

Добрива під блокадою:
як Ормузька протока
тримає світ за горло

Третина світової сировини для добрив проходить через 33 км протоки — і зараз цей шлях закрито

Зупинено QAFCO
14%
світової сечовини
зникло з ринку
Ціна сечовини
+61%
84 → 80/тонна
за один місяць
Заблоковано
16 млн
тонн добрив/рік
не виходять із Затоки
Частка Затоки
45%
світової торгівлі
сіркою — звідси
Три кризи добрив: 2008, 2022 і тепер
Динаміка цін на сечовину та сірку, 2003–2026
графік цін добрива криза 2026
Карта вразливості: залежність від добрив із Перської затоки
Частка імпорту добрив із регіону, % від загального
🇲🇼 Малаві 4-та найбідніша країна світу
52%
52%
🇱🇰 Шрі-Ланка дефолт 2022
40%
40%
🇵🇰 Пакистан 31%
31%
🇹🇿 Танзанія 31%
31%
🇯🇴 Йорданія 28%
28%
🇦🇺 Австралія пік поставок квітень–червень
27%
27%
🇺🇬 Уганда 27%
27%
🇮🇳 Індія 2-й споживач добрив у світі
25%
25%
🇺🇸 США 13%
13%
🇲🇽 Мексика 11%
11%
Що далі: вікно, що зачиняється

Для фермерів Пакистану, Бангладешу, Уганди агрономічний дедлайн вже настав — або добрива куплені зараз, або сезон пропущено. Пропустити сезон у Малаві — це відсутність їжі на цілий рік.

Швидке врегулювання → ринок відновиться
Затягнеться на місяці → голод мільярдів
Джерела: The Guardian, UNCTAD, CRU Group, ФАО ООН, СПП ООН · Лютий–квітень 2026 Новини Діогена Diogen.uk