У Вашингтоні розгортається боротьба між двома підходами до врегулювання війни, та визначається майбутнє України. Віце-президент Джей Ді Венс просуває ізоляціоністську позицію з поступками росії, тоді як державний секретар Марко Рубіо дотримується традиційної республіканської лінії протидії москві. Їхнє протистояння формує американську політику щодо конфлікту та впливатиме на архітектуру безпеки Заходу на десятиліття.
Два крила однієї адміністрації
Офіси Венса та Рубіо розташовані за кілька метрів один від одного. Обидва чиновники люблять солодке. Обидва мають схоже почуття гумору. За повідомленнями американських ЗМІ, вони стали головною рушійною силою зовнішньополітичного порядку президента Трампа.
Проте їхні погляди на Україну кардинально різняться. Венс втілює ізоляціоністське крило, яке пропагує «реалізм». Рубіо колись називав володимира путіна «гангстером». Він представляє яструбину течію республіканців, які вважають москву стратегічною загрозою.
Чиє бачення переможе? Відповідь на це питання визначить не лише долю України, а й систему безпеки західного світу на найближчі роки.
План із 28 пунктів: перший раунд за Венсом
Минулого тижня віце-президент продемонстрував силу. Саме він зателефонував Володимиру Зеленському. Виклав умови 28-пунктного плану. Видання Economist назвало документ «російським списком бажань». Чому критики були настільки категоричні?
Після дзвінка до Києва прибув Ден Дрісколл — міністр армії США. Він навчався разом із Венсом у юридичній школі Єльського університету. Їхня дружба тривала роками. Дрісколл передав жорстке послання: терпіння президента вичерпується. Київ зіткнувся з колапсом на передовій. Потрібно поступитися територією росії.
Документ містив найжорсткіші вимоги за весь період війни. Здача укріплених позицій на Донбасі. Обмеження чисельності української армії до 600 тисяч військових. Заборона на вступ до НАТО. Фактично це означало капітуляцію.
Хто розробляє політику в Білому домі
Трамп хоче угоди. Швидкої угоди. Але він делегував деталі підлеглим. У Вашингтоні політика часто формується знизу догори. Президент встановлює напрямок, команда наповнює його змістом.
План із 28 пунктів розробили Стів Віткофф та Кирило Дмитрієв. Віткофф — головний посланець Трампа у росії. Дмитрієв — провідний перемовник москви. Вони зустрілися у Маямі минулого місяця. Сформували документ без участі Рубіо.
Після публікації плану вибухнув скандал. Протести в Києві. Обурення європейських столиць. Трамп швидко відмежувався. Заявив, що це не його «остаточна пропозиція». Дав Рубіо зелене світло на перегляд умов.
Рубіо контратакує: женевський раунд
Державний секретар провів кілька днів інтенсивних переговорів у Женеві. Зустрічався з українською делегацією. До понеділка документ трансформувався. З 28 пунктів залишилося 19. Найжорсткіші вимоги пом’якшили або виключили.
Європейські лідери зітхнули з полегшенням. Вони розглядали Рубіо як контактну особу Трампа з українського питання. Він фактично зірвав другий саміт між Трампом і путіним. Обґрунтування: москва не готова на необхідні поступки.
Проте паралельний мирний процес Віткоффа застав їх зненацька. Рубіо не брав участі у підготовці оригінального плану. Його ознайомили з документом лише нещодавно. Під час телефонної розмови з сенаторами він назвав план суто російською пропозицією.
Пізніше Рубіо публічно відкоригував формулювання. Написав у соцмережі X, що автори — США за участю обох сторін конфлікту. Чому така непослідовність? Тиск політичних опонентів змусив державного секретаря змінити риторику.
Беннон та неоконсерватори: війна наративів
Стів Беннон, близький до Венса політолог, різко розкритикував Рубіо. Заявив виданню The Telegraph, що сенатори «принизили» державного секретаря. Оприлюднивши його критику плану, вони підірвали позиції адміністрації.
Беннон звинуватив «неоконсервативну еліту» Брюсселя, Лондона та Вашингтона. За його словами, вони «кружляють навколо мертвої туші України». Саме цю країну вони допомогли знищити. Емоційна риторика відображає глибину розколу в республіканських колах.
Окремо дісталося британському прем’єру Кіру Стармеру. Беннон звинуватив його у «гранні з Черчиллем». Стармер координував опір плану Віткоффа разом з іншими європейськими лідерами. Надавав «порожні обіцянки щодо військ, зброї та грошей».
Сенат як арбітр: чому важлива ратифікація
Деякі джерела стверджують: Венс і Рубіо працюють разом опосередковано. Будь-яка остаточна угода потребує ратифікації Сенату. Особливо якщо вона містить зобов’язання рівня договору. Наприклад, гарантії безпеки від США.
Одне джерело повідомило The Telegraph, що Рубіо спочатку відкликали від української теми. Команда президента взяла ініціативу. Але пізніше державного секретаря запросили на «другий етап». Мета: надати угоді форму, прийнятну для Сенату.
Верхня палата Конгресу традиційно займає жорсткішу позицію щодо росії. Ніж Білий дім за часів Трампа. Сенатори обох партій підтримують військову допомогу Україні. Підтримали пакети на десятки мільярдів доларів протягом 2022-2024 років.
Проте один американський чиновник заявив Washington Post: «Цілий день панував абсолютний хаос». Різні частини Білого дому не знали, що відбувається. Відсутність координації між командами Венса та Рубіо створює небезпечну невизначеність.
Публічні заяви: хто говорить що
У суботу Венс публічно підтримав план із 28 пунктів. Написав у X: «Мир не встановлять невдалі дипломати». Вони живуть «у країні фантазій». Будь-яка угода має бути «прийнятною як для росії, так і для України».
Наступного дня Рубіо змінив акценти. Відзначив «величезний прогрес» у Женеві. Назвав план Віткоффа документом, що «мінливо розвивається». У понеділок Financial Times повідомила про трансформацію в пропозицію із 19 пунктів.
«Найважливіше враховувати занепокоєння України», — заявив європейський чиновник виданню The Telegraph. Високо оцінив роботу, проведену в Женеві. Окреме дипломатичне джерело розповіло: участь Рубіо підтвердили лише в останню хвилину.
Це свідчить про неузгоджений підхід адміністрації. «Рубіо поїхав до міста маючи справжнє завдання», — сказало джерело. «Це був план Віткоффа та Кушнера. Рубіо перебуває у скрутному становищі».
Вибори 2028 року: ставки вищі за Україну
Трамп часом натякає на Венса та Рубіо як потенційних наступників. Навіть розмірковує про спільне балотування у 2028 році. «Команду мрії», яку неможливо зупинити. Але щодо України президент не може вибрати обидва шляхи одночасно.
Зрештою доведеться обрати між двома баченнями. Перше: змусити Україну капітулювати через економічний та військовий тиск. Друге: тримати лінію проти росії разом із Зеленським та європейськими союзниками.
Як Вашингтон і москва домовлялися за спиною Києва – 28 пунктів приниження
Це рішення визначить спадщину Трампа. Сформує республіканську платформу на роки вперед. І найважливіше — вплине на долі мільйонів українців, які борються за незалежність своєї країни вже понад три роки.
Що означає цей розкол для України
Хаос у Вашингтоні створює небезпечну невизначеність. Київ не знає, з ким вести справжні переговори. Венс телефонує Зеленському з жорсткими вимогами. Рубіо їде до Женеви та пом’якшує умови. Дрісколл приїжджає з ультиматумами. Віткофф узгоджує плани з москвою.
Європейські союзники також дезорієнтовані. Вони розраховували на Рубіо як провідника традиційної атлантичної політики. Виявили паралельні канали, про які не знали. Довіра до американських гарантій похитнулася.
Тим часом російські війська продовжують наступ. Використовують політичні суперечності на Заході. москва розуміє: чим довше тривають непорозуміння між Венсом та Рубіо, тим більше часу має кремль для закріплення територіальних захоплень.
Україна потрапила у пастку американської внутрішньої політики. Її майбутнє залежить від битви між двома чиновниками, офіси яких знаходяться за кілька метрів один від одного. Іронія ситуації очевидна: країна, яка бореться за виживання, стала заручником бюрократичного протистояння у Білому домі.
За матеріалами:











