- Білий дім готується скасувати екологічні заборони Каліфорнії на видобуток нафти. Президент планує підписати указ, що спиратиметься на Закон про оборонне виробництво 1950 року, щоб повернути роботу офшорних платформ біля Санта-Барбари.
- Каліфорнія блокує видобуток нафти на власному узбережжі через аварію на трубопроводі у 2015 році. Без працюючої інфраструктури для транспортування нафти, відновлення видобутку на платформах технічно неможливе.
- Каліфорнія змушена імпортувати 61% нафти для своїх нафтопереробних заводів, в тому числі 30% через Ормузьку протоку. Закриття протоки через напруженість між США та Іраном призвело до різкого зростання цін на пальне в Каліфорнії.
- Президентський указ, навіть якщо буде підписаний, не вирішить проблеми енергетичної кризи в короткостроковій перспективі. Запуск платформ займе місяці, а 55 000 барелів на день – незначна кількість порівняно з втратами через блокаду Ормузької протоки.
Трамп готується підписати президентський указ із посиланням на закон часів холодної війни — щоб зламати екологічні заборони Каліфорнії та відновити видобуток нафти біля берегів Санта-Барбари. Ціни на пальне б’ють по гаманцях виборців, і Білий дім шукає будь-який важіль. Навіть той, що лежить на дні океану.
Трамп ламає закони Каліфорнії — і робить це свідомо, публічно, під тиском висхідних цін на пальне. Білий дім готує президентський указ із посиланням на Закон про оборонне виробництво 1950 року, який дає змогу федеральній владі скасувати дозвільні обмеження штату та відновити роботу офшорних нафтових платформ поблизу Санта-Барбари. Каліфорнія блокувала цей проєкт роками. Тепер Вашингтон вирішив, що терпіння скінчилося.
Акції компанії-оператора платформ злетіли на 34% одразу після витоку інформації. Торги було призупинено. Ринок відреагував ентузіазмом — хоча скептики нагадують, що подібні злети вже траплялися, і жоден не завершився реальним запуском видобутку.
Закон із 1950 року йде проти Сакраменто
Закон про оборонне виробництво ухвалили у розпал корейської війни. Він надає президенту право зобов’язувати приватний бізнес нарощувати виробництво критично важливих матеріалів в інтересах національної оборони. За сімдесят п’ять років його застосовували рідко — але Трамп вже встиг оголосити надзвичайний стан у сфері енергетики в перший же день повернення до Білого дому у 2025 році.
Тоді він підписав директиву, що назвала недостатній видобуток енергоресурсів “надзвичайною загрозою” для країни. Ця юридична основа тепер дає змогу застосувати закон проти конкретного штату. Міністерство юстиції вже видало правовий висновок: такий указ скасує дозвільні обмеження Каліфорнії та частину федерального мирового договору, що роками стримував відновлення видобутку.
Секретар внутрішніх справ Даг Бьорґем висловився прямо: “Якщо ми залучимо Закон про оборонне виробництво — це на благо мешканців Каліфорнії, щоб вони платили менше за бензин на заправці”. Аргумент простий і зрозумілий виборцю. Чи він правдивий — питання окреме.
45 000 барелів і труба, яка не працює десять років
Офшорні платформи поблизу Санта-Барбари містять сотні мільйонів барелів сировини під морським дном. Компанія-оператор заявляє, що після відновлення роботи зможе видобувати від 45 000 до 55 000 барелів на добу — і до 60 000 до кінця десятиліття. Сировини там справді вистачає. Проблема не в покладах.
Проблема в трубопроводі. У 2015 році магістральна труба компанії Plains All American розірвалася, забруднила узбережжя і спровокувала скандал, після якого каліфорнійські регулятори фактично заблокували відновлення роботи так званого комплексу Santa Ynez. Саме цей трубопровід потрібен, щоб доставляти нафти з платформ на берег і далі — на нафтопереробні заводи. Без нього компанія могла б теоретично використовувати танкери — але це дорожче, повільніше і ненадійніше.
Виконавчий директор компанії Джим Флорес роками апелював до федеральної влади, натякаючи на танкери як крайній захід. Тепер він може отримати значно більше — якщо указ справді підпишуть.
Питання та відповіді:
Чи може Трамп справді скасувати закони Каліфорнії заради нафти?
Так, якщо спирається на Закон про оборонне виробництво 1950 року. Міністерство юстиції США вже підтвердило: президентський указ на цій підставі скасує дозвільні обмеження штату та частину федерального мирового договору. Каліфорнія може оскаржити це в суді — і майже напевно так зробить.
Скільки нафти дадуть офшорні платформи і чи це змінить ціни?
Платформи можуть видобувати 45 000-55 000 барелів на добу. США споживають понад 20 мільйонів барелів щодня — тобто навіть максимальний обсяг закриє менш як 0,3% потреби країни. Суттєво вплинути на ціни на пальне в масштабах США це не може.
Чому Каліфорнія досі блокує видобуток нафти на власному узбережжі?
Після розриву трубопроводу Plains All American у 2015 році, що забруднив пляжі Санта-Барбари, регулятори штату відмовили у відновленні роботи трубопровідного комплексу Santa Ynez. Без цієї інфраструктури промисловий видобуток на платформах технічно неможливий.
Штат, що купує власну нафту за кордоном
Парадокс каліфорнійської енергетики варто назвати прямо: штат із колосальними покладами нафти імпортує 61% сировини для своїх нафтопереробних заводів. Близько 30% цього імпорту проходить через Ормузьку протоку — ту саму, що зараз паралізована через американсько-іранський конфлікт. Ціни на бензин у Каліфорнії й без того були найвищими в країні через жорсткі екологічні стандарти, особливі суміші палива та непомірні місцеві податки.
До цього додалося закриття двох нафтопереробних заводів за останні шість місяців — і ціновий шок перетворився на хронічний біль для пересічного каліфорнійця. Виробництво нафти всередині штату падає вже сорок років: наприкінці 2025 року воно становило лише 246 000 барелів на добу проти понад мільйона на початку 1980-х.
Губернатор Гевін Ньюсом у 2024 році навіть підписав закон на підтримку нафтовидобутку — розворот, що явно свідчив про підготовку до президентської кампанії. Але федеральний наступ на закони Каліфорнії у сфері екологічного регулювання ставить його у незручне становище: як захищати права Каліфорнії і водночас пояснювати виборцям, чому бензин такий дорогий.
Ормузька криза і нафтовий тиск на Білий дім
Саме закриття Ормузької протоки перетворило локальну суперечку про каліфорнійські платформи на питання президентського порядку денного. Через протоку проходить близько 20% світової торгівлі нафтою. Її фактична блокада після американо-ізраїльських ударів по Ірану вибила з ринку орієнтовно 15 мільйонів барелів на добу. Міжнародне енергетичне агентство цього тижня погодило найбільший в історії викид аварійних резервів — уряди намагаються стримати ціновий сплеск.
Трамп погрожував “жорсткішими” ударами по Ірану, якщо той перекриє постачання. Обіцяв державне страхування та супровід військово-морського флоту для танкерів. Жоден із цих заходів поки що не запрацював повністю. Американська фінансова корпорація розвитку заявила про розгортання морського страхування — але доказів того, що хоч один танкер вже пройшов протоку з цією підтримкою, немає.
На цьому тлі каліфорнійський маневр виглядає радше як демонстрація активності, ніж реальний засіб проти кризи.
Трамп ламає закони Каліфорнії публічно й демонстративно — але навіть якщо указ підпишуть сьогодні — запуск платформ займе місяці. А 55 000 барелів на добу не замінять 15 мільйонів, відрізаних від ринку через закриту протоку.
Є ще один неприємний нюанс: федеральні слідчі розслідують діяльність компанії-оператора у зв’язку з можливим вибірковим розкриттям інформації інвесторам — зокрема відомому гольфісту Філу Міклсону. Компанія отримала повістки від прокуратури Нью-Йорка та Комісії з цінних паперів. Міклсон відкидає будь-які порушення. Все це не додає впевненості в тому, що президентська ставка зроблена на найнадійнішого гравця.
