- Майже половина європейців сприймає Дональда Трампа як ворога Європи. Показники різняться за країнами, але загальна тенденція – ставлення до колишнього президента США погіршується з часом.
- Більшість європейців вважає ризик відкритої війни з Росією високим. Однак більшість також не вірить у здатність своєї країни самостійно захиститися від агресії.
- Технологічна та цифрова безпека турбує європейців найбільше, випереджаючи навіть військову загрозу. Спостерігається запит на посилення ролі ЄС у сфері захисту.
- Підтримка членства у ЄС залишається високою, попри досвід Брекзіту, який вважається переважно негативним. Водночас національні відмінності у сприйнятті загроз зберігаються.
Опитування у дев’яти країнах показало: майже половина європейців вважає Дональда Трампа ворогом Європи, більшість вважає ймовірність війни з росією високою, а дві третини не вірять у спроможність своєї країни захиститися самостійно. Три чверті респондентів підтримують членство в ЄС.
Нове дослідження паризької платформи Le Grand Continent розкриває тривожну картину. Європейці відчувають загрозу з багатьох боків. Технологічна вразливість турбує найбільше. Військова небезпека йде слідом.
Жан-Ів Дорманьєн, професор політології та засновник агенції Cluster17, коментує результати. «Європа стикається з новими викликами. Історичне середовище змінюється. Геополітичні реалії трансформуються. Загальна картина показує тривожний континент. Уразливість усвідомлюється глибоко. Позитивне майбутнє важко уявити».
Трамп як загроза європейській безпеці
Дослідження охопило дев’ять держав. У середньому 48% респондентів називають американського президента відвертим ворогом. Показники різняться за країнами. Бельгія лідирує з 62%. Франція демонструє 57%. Хорватія показує 37%. Польща найменш критична – лише 19%.
Сприйняття погіршується з часом. У грудні 2024 року більше людей обирали позицію «ні друг, ні ворог». Зараз кількість тих, хто бачить Трампа ворожою силою, зросла. Дорманьєн підкреслює: трампізм на континенті сприймається як ворожа ідеологія.
Парадоксально, але відносини зі США залишаються важливими стратегічно. Коли респондентів запитали про позицію ЄС щодо американського уряду, найпопулярнішою відповіддю став компроміс. Таку опцію обрали 48% опитаних. Європейці розуміють необхідність діалогу.
Страх перед війною з росією зростає
Більшість опитаних – 51% – оцінює ризик відкритої війни з москвою як високий. Ще 18% вважають цю загрозу дуже високою. П’ять років тому такі цифри здавалися б неможливими. Дорманьєн наголошує на зміні геополітичного режиму. Пряме протистояння на континенті тепер сприймається реальністю.
Географія впливає на сприйняття загрози. Польща, яка межує з агресором, демонструє найвищу тривогу – 77%. Франція показує 54%. Німеччина фіксує 51%. Португалія відзначає 39%. Італія найспокійніша з 34%.
Впевненість у власних силах мінімальна скрізь. Цілих 69% респондентів у всіх дев’яти країнах вважають свою державу нездатною захиститися від агресії. Франція найоптимістичніша, але навіть там лише 44% вірять у спроможність оборони. У Польщі 58% не довіряють власній армії.
«Ми входимо в епоху небезпеки з постійним відчуттям національної слабкості», – резюмує Дорманьєн. Це відчуття поширене широко. Лише 12% опитаних не бачать серйозних загроз. Решта турбуються про безпеку в різних сферах.
Технології турбують більше за військову силу
Дослідження виявило ієрархію страхів. Технологічна та цифрова безпека хвилює найбільше – 28% згадок. Військова безпека посідає друге місце з 25%. Енергетична незалежність також викликає занепокоєння. Продовольча безпека додається до списку.
Різниця між країнами існує, але тренд загальний. Європейці усвідомлюють багатовимірність загроз. Кібератаки лякають так само, як танки. Залежність від імпорту турбує не менше артилерії.
Запит на європейську допомогу величезний. Аж 69% респондентів хочуть, щоб ЄС відігравав захисну роль. Національні уряди сприймаються недостатніми. Інтеграція бачиться як рішення. Спільна оборона викликає довіру.
Підтримка Євросоюзу залишається стабільною
Переважна більшість європейців підтримує членство в ЄС. Загалом 74% опитаних хочуть, щоб їхня країна залишалася в союзі. Португалія показує найвищу підтримку – 90%. Іспанія демонструє 89%. Польща відзначає найнижчий показник – 68%. Франція фіксує 61%.
П’ять років після Брекзіту британське рішення виглядає провальним. Цілих 63% респондентів вважають, що вихід зашкодив Об’єднаному Королівству. Лише 19% бачать позитивний ефект. Серед них тільки 5% оцінюють результат як дуже позитивний.
Британський досвід став застереженням для континенту. Євроскептицизм втрачає привабливість. Альтернатива ЄС не виглядає краще. Економічні наслідки Брекзіту очевидні. Політична ізоляція Лондона помітна.
Національні відмінності у сприйнятті загроз
Опитування проводилося у Франції, Італії, Іспанії, Німеччині, Польщі, Португалії, Хорватії, Бельгії та Нідерландах. Кожна країна демонструє унікальний профіль занепокоєнь. Східні держави більше бояться військової агресії. Західні країни турбуються про технології.
Польща стоїть окремо через географію. Спільний кордон з агресором формує особливе бачення. Балтійські держави мали б показати схожі результати. Німеччина балансує між сходом та заходом.
Франція зберігає відносну впевненість у власних силах. Ядерна зброя впливає на сприйняття. Постійне членство в Раді Безпеки ООН додає ваги. Військова промисловість залишається потужною.
Італія та Португалія відчувають себе захищеними географічно. Піренеї та Альпи створюють природні бар’єри. Середземномор’я відокремлює від головних загроз. Дистанція від росії заспокоює.
Нова геополітична реальність Європи
Дорманьєн підкреслює глибину трансформації. Історичне середовище змінюється докорінно. Післявоєнний порядок руйнується. Американська гарантія ставиться під сумнів. Російська агресія стає реальністю.
Європа опиняється між двох вогнів. Америка відходить від ролі захисника. росія атакує прямо та опосередковано. Китай створює економічний тиск. Глобальний південь шукає власний шлях.
Технологічна залежність стає критичною. Цифрова інфраструктура контролюється іноземцями. Енергетична безпека порушена агресією. Ланцюги постачання виявилися крихкими. Продовольча автономія під загрозою.
Військова слабкість визнається відкрито. Десятиліття недоінвестування дають результат. Армії скоротилися чисельно. Озброєння застаріло морально. Боєзапаси вичерпані в перші місяці допомоги Україні.
Майбутнє європейської інтеграції
Дослідження показує парадокс. Європейці тривожні та вразливі. Водночас підтримка інтеграції зростає. Криза посилює єдність замість розколу. Загрози змушують шукати спільні рішення.
Запит на європейську оборону очевидний. Національні армії недостатні. НАТО втрачає надійність без американської підтримки. Спільні сили виглядають логічним кроком. Інвестиції потребують координації.
Майстер перемовин Трамп потрапив у класичну пастку
Технологічна незалежність стає пріоритетом. Європейські мікросхеми необхідні. Власні соціальні мережі обговорюються. Енергетична автономія прискорюється. Відновлювальні джерела розвиваються швидше.
Політична воля залишається питанням. Національні інтереси конфліктують з європейськими. Бюджети обмежені історично. Популізм підриває консенсус. Час працює проти континенту.
Опитування Le Grand Continent фіксує поворотний момент. Європа усвідомлює вразливість. Старі гарантії зникають. Нові загрози множаться. Майбутнє залежить від рішень сьогодення. Інтеграція або фрагментація визначать долю континенту.
За матеріалами:
Half of Europeans see Trump as enemy of Europe, survey finds theguardian.com- Le Grand Continent – European affairs debate platform legrandcontinent.eu
- Cluster17 polling agency research cluster17.com
