Американський президент опинився між молотом і ковадлом. Мирні перемовини у Кремлі не принесли прориву. Тепер Вашингтон стоїть перед вибором: посилити тиск на москву чи взагалі відійти від процесу. Європа та Київ чекають із затамованим подихом.
Дональд Трамп потрапив у класичну пастку. З одного боку — росія, велетенська та непоступлива. З іншого — Україна разом із європейськими союзниками, які не збираються здаватися. Президент США обіцяв завершити війну за 24 години після інавгурації. Потім термін збільшили до 100 днів. Минуло вже 317 днів від початку другого терміну Трампа. Російське вторгнення не вщухає.
Американський лідер неодноразово погрожував покараннями обом сторонам. І москві, і Києву. За те, що заважають його мирним ініціативам. Після повернення Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера без угоди доведеться ухвалювати рішення. Що робити далі?
Це рішення викликає тривогу в європейських столицях. У москві теж нервують. Усі чекають на відповідь Трампа.
Кремлівський саміт без результату
Ходили чутки, що Володимир Зеленський мав зустрітися з американськими посланцями після їхніх переговорів із путіним. Натомість український президент непомітно вилетів із дублінського аеропорту о 22:00 у вівторок. Курс — додому через Польщу.
Ані Кушнер — зять американського президента, — ані Віткофф — його партнер по гольфу та мирний посланець — не сказали журналістам жодного слова. П’ять годин переговорів у Кремлі. І повна тиша. Замість американців говорив Юрій Ушаков, багаторічний радник путіна з зовнішньої політики.
“Мир не став ближчим, але й не віддалився”, — заявив Ушаков. Це дипломатичний евфемізм для слова “провал“.
Радник додав, що путін “не приховував критичного та навіть негативного ставлення до деяких пропозицій”. Іншими словами, прогресу у найболючіших питаннях немає. Територіальні поступки? Ні. Перспективи членства України в НАТО? Категорично ні.
28 пунктів капітуляції
Минулого місяця росія та США погодили план із 28 пунктів капітуляції. Франція назвала його “капітуляцією” для України. І це м’яко сказано. Що передбачав документ?
- Скорочення української армії вдвічі
- Заборона вступу до НАТО — назавжди
- Передача путіну більшості заморожених російських активів
- Повний контроль москви над Донецькою та Луганською областями
За тиждень до московських переговорів американські та українські чиновники працювали над новим документом. Більш прийнятним для Києва. Проте й цей варіант не знайшов спільної мови. Максималістські вимоги росії зіткнулися з українським бажанням “миру без приниження”. Компроміс виявився неможливим.
Батіг для путіна: чи спрацює знову?
Логічний результат будь-яких обговорень у Білому домі — поява “батога” для однієї зі сторін. Трамп уже не соромився використовувати його проти Києва. Критика союзників України? Не зупиняла. Але він застосовував тиск і до москви. Тому передбачити наступний крок неможливо.
Один варіант — повернутися до стратегії, яку підтримують Україна та Європа. Посилити тиск на путіна. Змусити його вести переговори сумлінно. Ця тактика вже спрацювала.
Коли путін повернувся до переговорного столу? Коли здалося, що Трамп готовий продати Зеленському крилаті ракети “Томагавк”. Далекобійні. Здатні вражати москву. Приблизно тоді ж Вашингтон запровадив перші санкції від часу відходу Джо Байдена. Під удар потрапили нафтові гіганти “Роснефть” і “Лукойл”.
Батіг спрацював.
З витоку телефонних переговорів між Віткоффом та Ушаковим ми знаємо: саме тоді путін вирішив повернутися до столу. Він запропонував розмову з Трампом. Санкції залишилися чинними.
Але наступного дня після телефонної розмови російського та американського президентів Трамп заявив Зеленському: “Томагавки” Україна не отримає. Зеленський саме був із візитом у Білому домі. Виявилося, що обіцянки путіна працювати над мирною угодою було достатньо. Достатньо, щоб уникнути того, що справді лякає москву.
Європа сподівається на санкційний тиск
Найближчими днями Україна та європейські союзники тихо переконуватимуть Трампа повернутися до цієї стратегії. Збільшити тиск на Кремль. Змусити москву розглянути останній мирний план.
Проблема в тому, що Трамп — нетерплячий. Він уже спізнюється на понад 200 днів від власної обіцянки завершити війну. Війну, яка, за його словами, взагалі не почалася б, якби Байден не переміг його у 2020 році. Чи готовий він чекати ще місяці?
Історичні паралелі невтішні. Американські президенти рідко витримують тривалі конфлікти без швидких результатів. В’єтнам. Афганістан. Сомалі. Кожного разу внутрішньополітичний тиск перемагав.
Сценарій відходу майстра перемовин Трампа
Існує реальна можливість, що Трамп вирішить відійти від центру переговорів. Умити руки. Зосередитися на внутрішніх пріоритетах: імміграція, економіка. Або на зовнішньополітичних викликах: Китай, Венесуела.
Після витоку 28-пунктного плану Трамп встановив Україні дедлайн — День подяки. Не погодитеся? Вашингтон припинить обмін розвідданими. Зупинить постачання зброї.
Такі рішення Білого дому в минулому виявлялися катастрофічними для українських сил на передовій. Навіть просто брак фінансування паралізував оборону. І Україна, і Європа сподіваються, що Трамп не повторить цього.
Якщо він відійде, європейським лідерам доведеться самостійно нести тягар підтримки Києва. Для України це означатиме повільне знекровлення. І болісний вибір: продовжувати війну за виживання чи погодитися на ганебний мир? Мир, що залишить країну беззахисною перед наступним вторгненням.
Марк Рютте та європейська дипломатія
Немає прямих ознак, що Трамп “здасть” Україну. Але європейські лідери, особливо генеральний секретар НАТО Марк Рютте, усвідомлюють ризики. Їм знадобиться чергова кампанія лестощів. Доведеться довести готовність вкладати додаткові кошти. Закуповувати американське обладнання для України. Наповнювати казну Білого дому.
Трамп уже однією ногою за дверима, коли йдеться про підтримку України. Прибічники його гасла “Зробимо Америку знову великою” стверджують: немає сенсу робити останній крок, якщо прибутки продовжують надходити.
Велика Британія визнала згубний вплив Brexit на економіку
Це цинічна, але чесна логіка. Американська зброя продається. Європейські союзники платять. Війна триває. Для певної частини вашингтонського істеблішменту це прийнятний статус-кво.
Цифри та факти: ціна війни
Війна триває майже чотири роки. За різними оцінками, загальні втрати обох сторін перевищують 500 000 осіб. Економічні збитки України сягають 150 мільярдів доларів прямих руйнувань. Заморожені російські активи на Заході — близько 300 мільярдів доларів. Саме за ці гроші точиться окрема битва.
Європейський Союз уже надав Україні понад 100 мільярдів євро допомоги. США — близько 75 мільярдів доларів. Але ці цифри можуть стати історією, якщо Вашингтон вирішить відійти.
Чи готова Європа самостійно фінансувати оборону України? Німеччина переживає економічну стагнацію. Франція — політичну нестабільність. Британія балансує між атлантичною солідарністю та власними проблемами. Відповідь неоднозначна.
Завершальні думки
Найближчі тижні покажуть, який шлях обере Трамп. Посилення санкцій? Продаж далекобійної зброї? Чи тихий відхід, що залишить Україну наодинці з агресором?
Європейські дипломати вже працюють над планом “Б”. На випадок американського дезертирства. Але жоден план не замінить 75 мільярдів доларів та найпотужнішу армію світу.
Трамп обіцяв бути “великим миротворцем”. Натомість приніс лише розчарування. Усім сторонам конфлікту
За матеріалами:
Trump may now abandon both Russia and Ukraine bbc.com
