Париж, 4 вересня 2025 року
Президент Франції Еммануель Макрон зробив гучну заяву, яка вже називається новим етапом дипломатичної архітектури навколо війни в Україні. Після кількох раундів консультацій з європейськими та трансатлантичними партнерами, він оголосив: 26 країн офіційно висловили готовність забезпечити присутність «на суші, на морі чи в повітрі» у разі досягнення режиму припинення вогню між Україною та росією.
Президент Франції наголосив, що йдеться не про вступ до війни, а про «зобов’язання із забезпечення безпеки, стабільності та довіри» до можливих домовленостей.
Макрон і стратегічна ініціатива Парижа
Французький президент, який останні місяці активно шукає новий баланс між політикою сили та дипломатією, наголосив:
«Наша мета — зробити так, аби будь-яке слово про мир мало реальне підкріплення. Присутність міжнародних сил забезпечить виконання угод і стане запобіжником для України».
Ідея Парижа — створити коаліцію демократичних держав, що зможе контролювати процес реалізації можливих домовленостей у реальному часі. Передбачається створення єдиного командного центру у Брюсселі, а також координаційних штабів у Києві, Львові та Одесі.
Роль США та контакти з Дональдом Трампом
Особливу увагу Макрон приділив ролі Сполучених Штатів. Він повідомив, що вже провів детальні консультації з Дональдом Трампом, який повернувся до влади на хвилі ізоляціоністських гасел, але наразі демонструє готовність до компромісів.
«Ми знаходимося на фінальному етапі визначення формату американської участі. Рішення про це буде ухвалено найближчими днями», — заявив Макрон.
Американська підтримка може означати надання військових радників, використання супутникових систем спостереження та логістичну допомогу. Хоча Білий дім наразі не підтвердив публічно всі деталі, дипломатичні джерела у Вашингтоні зазначають, що «план Парижа отримує серйозну увагу».
Європейські союзники: Німеччина, Польща та країни Балтії
Особливу підтримку ініціативі висловили Німеччина та Польща. У Берліні канцлер Анналена Бербок заявила, що «без серйозних гарантій будь-які переговори будуть приречені». Польський прем’єр Матеуш Ковальський наголосив, що «Польща готова відправити спостережні контингенти до Львівської області, адже стабільність України — це безпека Європи».
Країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія) виступили за розширення повноважень майбутньої місії, включно з моніторингом військових складів та навчальних полігонів на території України.
Участь азійських партнерів
Цікаво, що серед 26 країн опинилися й азійські держави. За словами джерел у французькому МЗС, Японія та Південна Корея готові забезпечити фінансування та високотехнологічне обладнання, включно з безпілотними системами для моніторингу морських шляхів у Чорному морі.
Представники Сеула заявили, що їхня участь «покликана зміцнити глобальний фронт стабільності проти авторитарних викликів».
Українська реакція: обережна підтримка
У Києві рішення Макрона зустріли з поміркованим оптимізмом. Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні заявив:
«Для нас головне — аби будь-які гарантії були реальними, а не символічними. Україна вже платила за ілюзії безпеки. Цього разу ми очікуємо конкретики».
Джерела в Офісі президента уточнили, що Київ наполягає на можливості швидкого застосування міжнародних механізмів у разі нової агресії Росії.
Москва: різка реакція Кремля
У Кремлі очікувано відреагували жорстко. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «будь-яка присутність міжнародних сил в Україні означатиме втручання у внутрішні справи та буде сприйматися як ворожий крок».
Російські експерти вже почали говорити про «створення нового військового блоку проти Москви». У російських ЗМІ поширюються тези про «план Заходу оточити Росію військовими базами».
Порівняння з минулими гарантіями: Будапештський меморандум
Аналітики одразу порівняли нову ініціативу з Будапештським меморандумом 1994 року, який так і не забезпечив Україні реального захисту. На відміну від того документа, план Макрона передбачає фізичну присутність силових структур на території України та суміжних регіонів.
Експерт Інституту безпеки Європи у Варшаві Ярослав Дембський зазначив:
«Різниця колосальна. У 1994 році Україна отримала лише папір. Зараз йдеться про механізм, де буде і контроль, і стримування».
Реакція світових медіа
- The New York Times пише, що «Париж прагне стати головним архітектором європейської безпеки, використовуючи війну в Україні як точку впливу».
- Le Monde наголошує, що «Макрон робить ставку на коаліцію держав середнього масштабу, щоб знизити залежність від США».
- The Guardian обережно відзначає, що «без чіткої позиції Вашингтона ініціатива може залишитися лише планом на папері».
- Китайська Global Times пише про «західний блок, що намагається стримати Росію, але ризикує втягнутися у нову холодну війну».
Перспективи та виклики
Попри гучні заяви, низка питань лишається відкритими. Яким буде формат мандату місії? Чи зможе вона швидко реагувати у випадку порушення умов? Хто фінансуватиме її масштабну діяльність? За попередніми оцінками, щорічні витрати можуть скласти від 12 до 15 мільярдів євро.
У Брюсселі також не виключають, що доведеться створювати нову юридичну базу, адже нинішні документи ЄС не передбачають розгортання подібних багатонаціональних сил поза межами Альянсу.
Аналітичний висновок
Нинішня ініціатива Парижа є найамбітнішою спробою за останні роки створити нову архітектуру безпеки для України. Вона має одразу кілька важливих аспектів. По-перше, йдеться про політичний сигнал Москві, що будь-які майбутні агресивні кроки не залишаться без відповіді. По-друге, це своєрідний тест для трансатлантичної єдності — чи зможуть США, ЄС та азійські союзники діяти спільно.
Важливою відмінністю є те, що гарантії передбачають фізичну присутність силових структур. Це вже не дипломатичні декларації, а конкретні механізми. Водночас ефективність таких гарантій залежатиме від швидкості прийняття рішень і готовності діяти у кризових умовах.
З погляду міжнародного права, участь 26 країн створює новий формат, який може стати альтернативою традиційним договорам безпеки. Водночас існує ризик, що Москва сприйматиме це як «де-факто вступ НАТО» в український конфлікт, що може викликати ескалацію.
Якщо США офіційно підтримають план, ініціатива отримає глобальне значення. У випадку ж половинчастої участі Вашингтона — вона ризикує залишитися європейським експериментом.
Для України ж це шанс отримати реальні гарантії замість паперових обіцянок. Київ уже наголошує, що мир можливий лише тоді, коли він має силу. Власне, саме на це і спрямований план Макрона.
За матеріалами:
