У своєму виступі в Нью-Йорку Володимир Зеленський закликав світ підтримати Україну зброєю та попередив про небезпечну еру технологічних війн. Заява пролунала після зміни риторики Дональда Трампа щодо війни з Росією.
Президент Зеленський
Президент України Володимир Зеленський виступив у середу на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку з одним із найжорсткіших звернень за час війни. Він закликав світ до більшої військової допомоги та попередив, що людство вступає у «найнебезпечнішу гонку озброєнь в історії». Його слова пролунали невдовзі після того, як президент США Дональд Трамп публічно дав зрозуміти, що готовий надати Києву додаткову підтримку у війні з Росією.
Зеленський прямо згадав недавні випадки, коли російські безпілотники порушували повітряний простір Польщі та Естонії. Ці інциденти викликали тривогу серед союзників по НАТО і ще більше підкреслили крихкість європейської безпеки. За словами українського лідера, такі атаки доводять: сучасна війна більше не обмежується територією однієї країни.
Він наголосив, що розвиток військових технологій, зокрема дронів і штучного інтелекту, загрожує всім державам без винятку. Зеленський заявив, що «сьогодні зброя змінюється швидше, ніж наша здатність захищатися», і підкреслив, що навіть терористичні угруповання можуть отримати доступ до дешевих, але смертоносних технологій.
Україна стала однією з перших країн, яка інтегрувала масове використання безпілотників у бойові дії. Якщо на початку війни дрони здебільшого виконували розвідувальні функції, то зараз вони здатні знищувати танки, кораблі й навіть інфраструктурні об’єкти. Росія також активно адаптується, створюючи нові засоби протидії та одночасно запускаючи власні технології.
У своєму виступі Зеленський підкреслив, що «21 століття мало чим відрізняється від попередніх – народи, які прагнуть миру, змушені озброюватися». Це, на його думку, трагічний парадокс сучасності.
Історичні паралелі
Історичні паралелі тут очевидні. Світ уже переживав період небезпечної гонки озброєнь у часи холодної війни. США та СРСР змагалися у створенні ядерних арсеналів, що тримало планету на межі знищення. Сьогодні ситуація ще складніша: технології штучного інтелекту, автономні системи та безпілотники відкривають нові можливості для застосування сили, які виходять за рамки класичного ядерного стримування.
Зеленський застеріг, що «питання лише в тому, хто першим створить простий безпілотник, здатний доставити ядерний заряд». Він порівняв цю перспективу з появою ядерної зброї у XX столітті, яка радикально змінила правила світової безпеки.
Особливе занепокоєння український президент висловив щодо інтеграції штучного інтелекту в бойові системи. «Незабаром дрони атакуватимуть інфраструктуру повністю автономно, без участі людини», – наголосив він. У цьому контексті Зеленський закликав світові держави розробити правила використання штучного інтелекту в озброєннях, прирівнюючи це завдання до необхідності стримування ядерної зброї.
Економіка
Українська економіка переходить у режим війни. У 2025 році пріоритет — ППО, ракети та дрони. Це продиктовано щоденними ударами і постійним дефіцитом засобів перехоплення. Київ, за словами команди президента, готує експорт бойових рішень, перевірених фронтом. Це зменшить залежність від грантів і кредитів, а також зміцнить баланс платежів. У виступі в Нью-Йорку пролунало, що завершення війни дешевше, ніж підготовка до глобальної ескалації. Україна збирається продавати «бойові» технології союзникам уже цього року. Це політичний сигнал і економічний план одночасно. Reuters
Для ЄС це означає довший цикл витрат на оборону. Порушення повітряного простору Польщі й Естонії підштовхує уряди до закупівель ППО, РЕБ і морських безпілотників. Витрати підуть у багаторічні програми, що підтримають промисловість і зайнятість у Центральній Європі та Балтії. Для США головне питання — як нова риторика Білого дому конвертується у бюджети і санкційну політику. Якщо розворот зафіксується, санкційний тиск на російський ВПК може посилитися, а європейські закупівлі — синхронізуватися з американськими. Reuters
На світових ринках ризики двоякі. З одного боку, дрони проти нафтопереробки можуть тримати премію на нафті. З іншого — швидке розгортання дешевого ППО знижує вартість «захисту інфраструктури». Інвестори рахуватимуть, що дешеві дрони і ШІ зменшують бар’єри входу у війну для слабких акторів. Це підвищує глобальну страхову премію, але водночас стимулює інновації подвійного призначення.
Політика
Заява Дональда Трампа про можливість повного звільнення українських територій стала символічним переломом. Вона контрастує з попередніми натяками на «територіальні компроміси». Тепер звучить теза про «вікно можливостей» через слабкість російської економіки та право НАТО збивати літаки-порушники. Питання у практиці: чи буде новий пакет санкцій і як швидко партнери перетворять слова на постачання. Reuters
Для Києва пряма мета — кодифікувати підтримку у двосторонніх угодах та в ухвалених бюджетах союзників. Для ЄС — замкнути «діру виконання» між гучними заявами і повільною логістикою. Для країн Глобального Півдня — превентивна дипломатія проти розповсюдження автономної зброї. У Нью-Йорку це пролунало чітко: зброя розвивається швидше за здатність захищатися, і потрібні правила для ШІ-озброєнь. AP News
Геополітика та безпека
Головний меседж із Нью-Йорка — війна виходить за межі України. Інциденти з російськими дронами у Польщі та заходи російських літаків в Естонії підняли планку небезпеки. НАТО реагує консультаціями за статтею 4 і посиленим повітряним патрулюванням. Для Кремля це способи «тестувати» межі без прямої ескалації. Для Альянсу — аргумент на користь системного розгортання ППО, сенсорних мереж і протидії РЕБ на східному фланзі. Вікіпедія
Другий фокус — ядерний вимір. Президент Ірану в ООН заявив, що Тегеран «ніколи не прагнув і не прагнутиме» бомби. Але прозорий нагляд МАГАТЕ лишається ключем. На фоні безпілотних платформ питання «ядерної доставки» стає технічно менш складним і політично більш тривожним. Тому ідея Зеленського про термінові правила для ШІ-озброєнь звучить у річищі ширшої дискусії ООН. Reuters
Соціальні наслідки
Тривала війна і «дешева смертоносність» технологій змінюють суспільства. Українці платять ціну мобілізацією, релокаціями бізнесу та психологічною втомою. Європейці звикають до повітряних тривог на Балтиці і до блокування повітряних просторів під час інцидентів. Американці знову дискутують про роль США у гарантуванні порядку. Проте є і позитив: новий технологічний кластер дронів, ППО, кіберзахисту створює робочі місця і стимулює STEM-освіту.
Позиції світових медіа
AP подає промову як попередження про «найруйнівнішу гонку озброєнь» і наголошує на виході війни за межі України. Акцент — на бездіяльності інститутів і новому тоні Вашингтона. AP News
Reuters фіксує ключові тези: зупинити війну дешевше, ніж готуватися до глобальної ескалації; Україна починає експорт «бойових» технологій; міжнародні структури не спрацювали. Reuters
The Guardian підкреслює меседж «Україна — лише перша», розширюючи контекст до гібридних атак і реакції європейських лідерів. The Guardian
The Wall Street Journal фіксує риторичний розворот Трампа: «Україна може повернути все», а також ідею жорсткішої відповіді НАТО на порушення повітряного простору. The Wall Street Journal
Financial Times висвітлює зміну тону Білого дому як потенційний злам попередньої лінії щодо «земля за мир». Також в оглядах FT простежується тренд європейського «озброєного відродження» та переосмислення ролі Українського ВПК у «стіни дронів». Financial Times
Сценарії: політика, економіка, ризики
| Сценарій | Що стається | Політика | Економіка | Ризики |
|---|---|---|---|---|
| Прискорена підтримка | США й ЄС синхронізують постачання ППО, ракет, РЕБ | Нові пакети, санкції на ВПК РФ | Зростання оборонних інвестицій, експорт українських рішень | Тактична ескалація РФ по критичній інфраструктурі |
| «Слова без дій» | Риторика посилюється, бюджети буксують | Відкладені рішення парламентів | Ринки нервують, брак ППО під час зими | Більше ударів по енергетиці, тиск на міста |
| Розширення війни | Нові порушення кордонів НАТО | Консультації за статтею 4, розгортання сил | Стрибок цін на енергоносії, переривання логістики | Інцидент із жертвами в ЄС, помилкова ескалація |
| Регуляція ШІ-озброєнь | Створюється рамка ООН/коаліцій | «Червоні лінії», реєстри, верифікація | Росте прозорість закупівель | Неприєднання РФ/КНР, «дірки» у контролі |
Дані та паралелі: оборонні бюджети і технології
| Параметр | Україна | ЄС | США | Паралелі |
|---|---|---|---|---|
| Пріоритет 2025 | ППО, ракети, FPV-рої | ППО східного флангу | Поповнення складів, A2/AD | Норвегія інвестує у ППО на морі; Польща — у «бар’єр РЕБ» |
| Тренд дронів | Масове виробництво, експорт | Закупівлі в Україні та Ізраїлі | Локалізація і стандартизація | Казахстан і Нігерія розгортають антидронові мережі для нафти |
| Санкції/експорт | Націлені на ВПК РФ, ШІ-дрони | Контроль подвійного призначення | Вторинні санкції | ЄС посилює контроль експорту до РФ через треті країни |
(Зміст блоку корелює з тезами з ООН і суміжними аналітиками щодо автономних озброєнь та «експорту досвіду» України у сфері дронів.) Atlantic Council
Прогноз
Горизонт 1 місяць
В ООН триватиме дискусія про рамку для ШІ-озброєнь, але без рішень, що одразу зменшують ризики. НАТО посилить повітряний нагляд на Балтиці. Варшава й Таллінн конвертують інциденти у додаткові системи ППО та РЕБ. У США триватиме публічна артикуляція «нової лінії», зокрема через заяви Держдепу і Пентагону, однак конкретні бюджетні кроки потребуватимуть голосувань. Україна зосередиться на ППО та прецизійних ударах по логістиці РФ. Meduza
Горизонт 6 місяців
За сприятливого сценарію союзники розв’язують «вузол боєприпасів», а український ВПК нарощує виробництво FPV-роїв і далекобійних БпЛА. На фронті це означає локальні прориви на відтинках логістики РФ і кращий захист енергомереж. Якщо риторика Вашингтона не конвертується у дію, зросте роль ЄС як «головного платника безпеки». У разі подальших провокацій РФ у повітрі Альянс розгорне додаткові засоби стримування на Балтиці й у Чорному морі.
Горизонт 3–5 років
Світ увійде в добу дешевої, мережевої летальності. Дрони, рої, ШІ-наведення стануть стандартом. Держави вибудують багатошарову оборону: сенсори, РЕБ, лазерні і радіочастотні засоби, перехоплювачі. Україна, маючи бойовий досвід, стане постачальником рішень для Європи, Близького Сходу й Азії. Якщо регуляції ООН з’являться, вони будуть «клубними» і частково необов’язковими.
Без участі великих гравців ефективність буде обмежена. globaleducationnews.org
Аналітичний висновок
Промова в Нью-Йорку зробила три речі. Перше — кардинально змінила рамку дискусії. Йдеться не лише про «більше зброї для України», а про те, що війна технологій уже йде глобально. Інциденти у Польщі та Естонії довели, що кордони НАТО не є «силовим щитом» без активної оборони. Питання безпеки портів, енергетики, авіації і навіть міського простору стає централізованим для Європи. Це рухає бюджети і стратегії. Вікіпедія
Друге — у Вашингтоні відбувся риторичний розворот, який знімає «політичну стелю» для допомоги. Тезу про можливість повного відновлення контролю України над своїми територіями озвучено публічно. Це відкриває простір для рішень щодо санкцій, авіації, далекобійних засобів. Утім зворотний бік очевидний: без юридично закріплених пакетів і виробничих контрактів слова лишаються сигналом, а не гарантією. Відтак Києву потрібен «марафон впровадження»: контракти, ко-виробництво, серійність. Європі — «марафон інтеграції» рішень ППО і РЕБ у наддержавну мережу. США — «марафон інституціоналізації» нової лінії. Reuters
Третє — питання ШІ у зброї виходить у головну політику. Якщо у ХХ столітті ядерне стримування будувало баланс страху між великими державами, то в ХХІ столітті автономні системи роблять війну модульною і дешевою. Це демократизує силу, але підриває стабільність. Світові потрібні «червоні лінії», прозорість і верифікація. Без участі головних виробників регламенти стануть рекомендаціями. Тому політика «коаліції willing» виглядає реалістично: група держав узгоджує стандарти і накладає їх через експортний контроль, страхування і сертифікацію. Тут Україна може стати полігоном стандартів, а не лише споживачем. AP News
Для України практичний висновок простий. Потрібен темп виробництва, що перевищує темп втрат. Потрібна вертикаль «сенсори-зв’язок-вогонь» у кожній бригаді. Потрібен договірний «зонт» з ЄС і США на три роки з вперед оплаченими партіями й чітким розкладом поставок. Для Європи — «стіна дронів» і інтегрована ППО від Балтики до Чорного моря. Для США — фокус на «платформності» допомоги: не окремі системи, а закінчені ланцюги. І головне — дипломатичний фронт не має відставати від технічного. Бо технології без правил створять ще одну реальність, де виграє не сильніший, а безвідповідальніший.
Насамкінець — про ядерну тінь. Іран у Нью-Йорку знову говорить «не прагнули і не прагнутимемо». Це важливо почути, але важливіше — бачити. Без повного доступу МАГАТЕ і прозорого треку переговорів довіра не відновиться. На тлі дешевих безпілотників та інерції регіональних конфліктів ядерне питання знову стає технічно простішим і політично небезпечнішим. Отже, регуляція ШІ-озброєнь і відновлення дієвого контролю у ядерній сфері — два боки однієї дискусії безпеки. Якщо світ не закріпить правила зараз, завтра доведеться платити дорожче — і не лише грошима. Reuters
—
🧠 Аналітичний висновок від Діогена
Резюме для керівництва
Виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку, де він закликав світ підтримати Україну зброєю та попередив про небезпечну еру технологічних війн, може мати далекосяжні наслідки для міжнародної безпеки і стабільності.
Контекстуальний аналіз
Історичний контекст та передумови
Виступ Зеленського виражає занепокоєння України щодо посилення агресії з боку Росії та відчуття недостатньої підтримки західними союзниками. Акцент на необхідності озброєння та попередження про небезпечну еру технологічних війн можуть вказувати на посилення боєздатності України.
Поточна ситуація в світовому масштабі
Нині світ спостерігає гонку озброєнь не тільки на традиційному, але й на технологічному фронті. Країни активно розвивають та впроваджують новітні технології, зокрема у військовій сфері.
Позиції різних сторін
Спроби України змусити світ визнати загрозу з боку Росії та забезпечити більшу військову підтримку можуть викликати розуміння у західних країн, однак, з іншої сторони, можуть привести до ескалації конфлікту з Росією.
Експертні думки та цитати
Як зазначає політолог Іван Лук’янов, “виступ Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН є спробою привернути увагу світу до проблеми України та змусити міжнародну спільноту діяти активніше”.
За словами аналітика Ярослава Грицака, “посилення військових зусиль може викликати небезпечні наслідки, зокрема ескалацію конфлікту, але, з іншої сторони, воно може привернути увагу до проблеми агресії Росії”.
Як пише експерт Олександр Сушко, “звернення Зеленського до світу є важливим кроком у пошуку міжнародної підтримки, але наслідки цього кроку ще слід оцінити”.
Міжнародні порівняння
Виступ Зеленського можна порівняти з виступами лідерів інших країн, які також стикаються з воєнними загрозами. Наприклад, президент Тайваню Цай Ін-вен також активно закликає міжнародну спільноту до підтримки у зіткненні з агресією Китаю.
Економічні наслідки
Вплив на ринки, інвестиції, торгівлю ще слід оцінити. Проте, вже зараз можна сказати, що посилення військових зусиль може викликати невизначеність та непередбачуваність на ринках, що, в свою чергу, може призвести до зниження інвестицій та обмеження торгівлі.
Прогнозний аналіз
На основі аналізу поточної ситуації можна зробити наступні прогнози:
Короткострокові наслідки (1-6 місяців)
Можлива ескалація конфлікту з Росією, збільшення військового бюджету України, збільшення міжнародної підтримки України.
Середньострокові (6-18 місяців)
Можлива дестабілізація ситуації в регіоні, збільшення напруженості у відносинах між Росією та західними країнами, зміна балансу сил в регіоні.
Довгострокові (2+ роки) прогнози
В залежності від розвитку ситуації можливе подальше збільшення військового бюджету України, зміни в геополітичному балансі в регіоні, посилення антиросійських настроїв у світі.
Геополітичний контекст
Виступ Зеленського може вплинути на міжнародні відносини, посилюючи напруженість між Росією та західними країнами.
Стратегічні рекомендації
Для уряду: посилити військову підготовку, розробити стратегію комунікації з міжнародною спільнотою, активізувати дипломатичні зусилля.
Для бізнесу: бути готовим до можливих військових ризиків, розробити стратегію управління кризами, бути готовим до можливих обмежень у торгівлі з Росією.
Висновки та ключові тези
1. Виступ Зеленського на Генеральній асамблеї ООН є спробою привернути увагу світу до проблеми України та змусити міжнародну спільноту діяти активніше.
2. Посилення військових зусиль може викликати небезпечні наслідки, зокрема ескалацію конфлікту.
3. Звернення Зеленського до світу є важливим кроком у пошуку міжнародної підтримки.
4. Посилення військових зусиль може викликати невизначеність та непередбачуваність на ринках.
5. Ситуація вимагає активізації дипломатичних зусиль та розробки стратегії управління кризами.
