Європейські країни все активніше інтегрують українські військово-технологічні розробки у власні системи безпеки. Одним із найамбітніших проєктів стала так звана «стіна з дронів» — багаторівнева система захисту, яка має перекрити східні кордони Європейського Союзу від російських безпілотних апаратів. Ініціатива з’явилася після численних атак на критичну інфраструктуру України, а згодом і на об’єкти в Румунії та Польщі. Тепер же ЄС вирішив використати український досвід, що довів свою ефективність на полі бою.
Українські технології як стратегічний ресурс
Українські інженери та військові стартапи за останні три роки перетворилися на провідних розробників у сфері боротьби з дронами. Київська компанія «Аероблок Сістемз» створила мобільний комплекс «Щит-М2», здатний виявляти та приглушувати сигнали одразу десятків апаратів. Львівська група інженерів «Форпост Технолоджіз» розробила дрони-перехоплювачі, які автономно знищують ворожі безпілотники у повітрі.
За словами директора Центру військових досліджень у Таллінні Ханса Лемберґа:
«Україна стала реальним полігоном сучасних воєнних технологій. Європа може будувати на цьому фундаменті, не витрачаючи роки на експерименти».
Саме тому у Брюсселі ухвалили рішення не лише закуповувати українські рішення, а й інтегрувати їх у спільну мережу оборонних систем.
Політичний сигнал і європейська єдність
Проєкт «стіни з дронів» став також політичним символом. Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас під час спільної пресконференції у Вільнюсі наголосив:
«Це не лише про техніку. Це про спільну волю зупинити агресора. Українські технології стають частиною нашої колективної оборони, і цим ми демонструємо довіру та повагу до партнерів».
Ключовим завданням буде створення інтегрованої системи моніторингу, яка дозволить країнам ЄС обмінюватися даними в режимі реального часу. За задумом архітекторів проєкту, навіть найдрібніший дрон, що злетить з території росії чи білорусі, буде виявлений на ранньому етапі й знешкоджений до того, як він досягне цілі.
Скепсис і реакція москви
У російських медіа проєкт називають «марною витратою коштів» та «нереальною ідеєю». Однак провідні європейські експерти вважають подібні заяви проявом нервовості Кремля.
Аналітик паризького інституту безпеки Жан-Поль Фурньє пояснює:
«Коли росія говорить, що це марно, це означає, що вона боїться. Москва добре знає: якщо дрони перестануть досягати цілей, її тактика знеціниться».
Британське видання The Guardian зазначає, що українські рішення є дешевшими та ефективнішими за класичні системи ППО, тому Європа отримує можливість за відносно невеликі гроші підняти рівень оборони. Французька Le Monde пише, що проєкт варто розглядати як «нову архітектуру європейської безпеки», тоді як американська The New York Times підкреслює його експериментальний характер: «це лабораторія майбутніх воєн, у якій провідну роль відіграє Україна».
Технічні аспекти та впровадження
За попередніми домовленостями, перші ділянки «стіни з дронів» будуть збудовані на польсько-литовському кордоні та вздовж румунсько-української межі. Систему поділять на кілька рівнів:
- Радіолокаційне виявлення — мережа станцій для фіксації запусків безпілотників.
- Електронне придушення — комплекси глушіння, які блокуватимуть GPS і канали управління.
- Фізичне перехоплення — українські дрони-винищувачі, що атакуватимуть ворожі апарати у повітрі.
- Захист інфраструктури — мобільні системи для охорони електростанцій, складів і логістичних вузлів.
Розробники підкреслюють, що технології створюються з урахуванням масовості атак. «Ми маємо справу не з поодинокими дронами, а з роями по 30–50 апаратів. І наші системи навчені працювати саме проти таких загроз», — зазначив директор львівської компанії «Форпост Технолоджіз» Олександр Кулик.
Економічний вимір
Проєкт фінансується за рахунок фондів ЄС та національних бюджетів. За оцінками брюссельських експертів, загальний бюджет «стіни» може сягнути 12 мільярдів євро протягом найближчих п’яти років.
Водночас значна частина коштів залишиться в самій Європі, адже передбачено створення спільних виробництв з українськими компаніями на території Польщі та Словаччини. Це не лише зміцнить обороноздатність, а й створить нові робочі місця.
Економіст Гамбурзького інституту досліджень безпеки Ральф Штейн підкреслив:
«Українські технології дають Європі конкурентну перевагу. Ми інвестуємо у безпеку і водночас у власну промисловість».
Стратегічні перспективи
Перші елементи «стіни з дронів» планують розгорнути вже у 2026 році. До 2028-го проєкт має охопити всю східну межу ЄС — від Балтійського до Чорного моря.
Фінський військовий експерт Ярі Пелтонен вважає, що цей крок стане новою точкою відліку для всієї системи безпеки Європи:
«Для росії ця стіна стане непереборною перепоною, для України — доказом її технологічного лідерства, а для Європи — символом єдності та довіри до союзника».
У разі успішної реалізації проєкт може стати основою для ще більш масштабної інтеграції українських розробок у структури НАТО.
За матеріалами:
