Європейські армії вперше за 70 років планують захист континенту переважно власними силами. Навчання у Румунії показали: французькі та німецькі війська здатні утримати східний фланг, але логістичні проблеми залишаються критичними.
Французький вертоліт Cayman зависає над трансільванською долиною. Три десантники стрибають на траву. За мить пагорби здригаються від гуркоту гаубиць Caesar та танків Leclerc під командуванням НАТО. Це не фільм — це реальні навчання у листопаді 2025 року, які продемонстрували нову реальність європейської безпеки.
Чинчу, Румунія. 260 кілометрів на північ від Бухареста. Саме тут, у природному оборонному рубежі Карпатських гір, повноцінна французька бригада відпрацьовувала захист континенту практично без участі американців. Такого не було з часів Холодної війни.
Чому це важливо саме зараз? Адміністрація Трампа демонструє все більшу зацікавленість у діалозі з москвою. Візит Стіва Віткоффа до кремля цього тижня лише підкреслює цю тенденцію. Водночас погрози Білого дому припинити військову допомогу Україні змушують європейців готуватися до найгіршого сценарію – готуватися до війни з росією без підтримки США.
Скільки часу потрібно на порятунок?
Румунські та інші європейські чиновники, присутні на навчаннях, не приховували занепокоєння. Головна проблема — час. Через обмеження транспортної інфраструктури підкріпленням від союзників знадобиться кілька тижнів, щоб дістатися до лінії фронту.
Уявіть собі що декілька тижнів російські війська атакують, а румунська армія має триматися практично сама, поки французи, німці та інші союзники долають бюрократичні бар’єри та вузькі залізничні колії.
Генерал Максім До Тран, командир французької бронетанкової бригади, не приховував роздратування. Шлях до Румунії через Грецію та Болгарію зайняв 10 днів. П’ять літаків, одинадцять потягів, близько п’ятнадцяти автоколон. Три роки тому французи скаржилися на те саме. Ситуація майже не змінилася.
Що буде, якщо росія справді нападе? Начальник Генерального штабу Румунії генерал Георгіце Влад відповів обережно: його країна матиме приблизно такі самі можливості, як Україна в разі агресії. Це, м’яко кажучи, не надто оптимістичний прогноз якщо взагалі не комічний.
Американці йдуть — європейці залишаються
Наприкінці жовтня Вашингтон оголосив про скорочення військового контингенту в Румунії з 1700 до приблизно 1000 осіб. Аналогічні виведення заплановані з Болгарії, Словаччини та Угорщини. Міністр оборони США Піт Хегсет запевнив, що рішення узгоджене з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та союзниками.
Офіційно в Бухаресті сказали, що розуміють американську логіку. Неофіційно — чиновники висловлювали невдоволення, просячи не називати їхніх імен через делікатність теми. За зачиненими дверима європейські дипломати відчайдушно намагаються переконати американців не виводити війська.
«Це вперше за останні 70 років, коли європейці більше не сприймають американські гарантії безпеки як справжні гарантії», — констатувала Юлія Джоджа, директорка Чорноморської програми у Близькосхідному інституті у Вашингтоні.
Вашингтон намагається заспокоїти партнерів, обіцяючи не залишати їх на самоті. Але чи достатньо обіцянок для континенту, який щоночі бачить, як російські ракети та дрони знищують українські міста?
Війна вже на порозі Європи
Міністр закордонних справ Німеччини Йоган Вадефуль у вівторок попередив: за даними німецької розвідки, росія може бути здатна атакувати члена НАТО протягом наступних чотирьох років. Чотири роки — це не абстрактне далеке майбутнє. Це 2029 рік.
«росія справді намагається перевірити, як далеко вона може зайти, — заявила голова європейської дипломатії Кая Каллас в інтерв’ю Bloomberg. — Вони також намагаються посіяти страх у наших суспільствах».
Страх уже реальний. путінська війна перетікає за кордони України у небезпечні способи:
- Регулярні порушення повітряного простору країн НАТО дронами та ракетами
- Випадки саботажу та підпалів, за якими політики бачать руку москви
- Диверсії на критичній інфраструктурі по всій Європі
- Гібридні атаки на енергетичні та комунікаційні мережі
Показовий випадок стався під час святкування Дня подяки на авіабазі Міхаїл Когелнічану. Румунські та американські військові намагалися продемонструвати єдність за спільною трапезою. Але міністр оборони Румунії змушений був піти раніше — черговий безпілотник порушив повітряний простір країни.
Що можуть європейці самі?
Посол США при НАТО Метью Віткер, спостерігаючи за навчаннями, із задоволенням зауважив: «Це чудовий приклад того, як європейці справляються самі». Але є нюанс. Навчання у Чинчу зосереджувалися на сухопутних боях, де європейські члени НАТО справді самодостатні.
Проблема в іншому, так звані «стратегічні засоби» — протиповітряна та протиракетна оборона, високоточні удари на великі відстані, розвідувальні можливості — все це досі залежить від американців. Без цих компонентів будь-яка наземна операція приречена на провал.
ЄС минулого тижня запропонував скоротити бюрократичні бар’єри для пришвидшення переміщення військової техніки по території блоку. Це відповідь на скарги, які лунають уже три роки. Чи буде достатньо? Час покаже.
150 мільярдів євро на оборону
Європа нарешті почала витрачати реальні гроші на безпеку. Ініціатива SAFE (Security Action for Europe) передбачає 150 мільярдів євро оборонних кредитів. Мета — підготувати блок до відбиття російської атаки до 2030 року.
Румунія стала другим найбільшим отримувачем цих коштів, забезпечивши собі 16 мільярдів євро. Гроші підуть на закупівлю нової військової техніки. Важливий нюанс: програма має жорсткі правила «купуй європейське», хоча виникли суперечки щодо участі країн, які не входять до ЄС, зокрема Великої Британії.
Була б війна: погрози російського посла та дилема НАТО щодо збивання літаків
SAFE також дозволяє відновлювати національні оборонні промисловості. Румунські чиновники наголошують: Європа не зможе протистояти загрозам без власних військових технологій. Просто купувати американську зброю – це не розв’язання проблеми. Це залежність.
Тим часом німецький оборонний гігант Rheinmetall AG очолює низку багатомільярдних інвестицій за підтримки ЄС. Компанія будує виробничі потужності в Румунії та Болгарії, намагаючись усунути критичний дефіцит боєприпасів на континенті.
Франція виходить на перший план
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що тривають переговори з неназваними союзниками про можливу заміну американських військ. Румунія не намагається скасувати рішення США про виведення контингенту. Натомість шукає альтернативи.
Франція опинилася у центрі уваги. Роками Париж закликав млявих європейців позбутися військової залежності від Сполучених Штатів. Тепер ці прогнози справджуються. Президент Румунії Дан найближчим часом відвідає Францію для обговорення оборонної співпраці, включно з можливою присутністю французьких військ у Румунії.
Чотиризірковий генерал Філіп де Монтенон стояв на брудному полі у Чинчу перед французькою військовою технікою. Його слова прозвучали впевнено: «Напрямок історії — це поступове відсторонення Сполучених Штатів від європейського континенту. Європа може перемогти, навіть без США на своєму боці».
А чи справді зможе? Хіба Європа готується до війни? Найближчі роки дадуть відповідь. Поки що європейці вчаться воювати самостійно — на полігонах Трансільванії, у штабах Брюсселя та за переговорними столами Парижа. Ціна помилки видна за 200 кілометрів на схід — у зруйнованих українських містах.
