В останні роки термін “внутрішня конкуренція” став одним з найуживаніших у контексті економічних дебатів в Китаї. Його початковий зміст, що описує надмірне залучення робочої сили без зростання продуктивності в аграрних суспільствах, став частіше застосуватися до сучасного ринку, зокрема в галузі виробництва електромобілів.

Загострення конкурентної боротьби між виробниками цієї продукції призвело до значних коливань у ціновій політиці, а також до зниження загальної стабільності компаній, що працюють у цій галузі. Різка конкуренція вплинула не лише на розвиток компаній, але й на заробітну плату та умови праці робітників.

З метою утримання позицій на ринку, підприємства змушені зменшувати витрати, що відбивається на працівниках — їх трудові години збільшуються, а доходи не відповідають рівню завантаження та продуктивності. Відомий приклад — компанії, що встановлюють робочий графік “896”, тобто з 8:00 до 21:00 шість днів на тиждень, з додатковими вимогами працювати без вихідних у важливі періоди.

При цьому рівень зарплат залишається на доволі низькому рівні в порівнянні з амбіціями, які компанії демонструють на світовому ринку. Цей тиск на робочу силу дозволяє знизити собівартість виробництва, але стійка економія на фоні висхідних продажів — не єдиний показник здорового розвитку.

На прикладі виробництва електромобілів, обсяг виробництва може збільшитися на десятки відсотків щороку, проте це не означає, що вигоди розподіляються справедливо серед усіх залучених у процес співробітників. Додатково, внаслідок тиску з боку конкурентів, прибутковість від продукції в таких жорстких умовах зазвичай лишається нижчою за потенційно можливу.

Для прикладу, промисловий сектор у Китаї зазнав зниження сукупного прибутку на 3.9% у порівнянні з попереднім роком, що вказує на наявність достатнього простору для покращення економічних показників. Натомість в інших регіонах, таких як Японія, прибутки зростають швидшими темпами, демонструючи більшу ефективність у використанні ресурсів і вищі норми чистого прибутку.

Враховуючи ці фактори, важливо переосмислити підходи до конкуренції та ціноутворення на ринку. Традиційна стратегія зниження цін на продукцію лише для виживання в конкурентній боротьбі може мати зворотний ефект.

Це може призвести до деградації внутрішнього ринку через зниження купівельної спроможності споживачів — ті ж працівники, що не отримують достойного винагородження за свою працю, не здатні активізувати попит на продукцію, що веде до подальшого послаблення економіки. Системна стратегія, зосереджена на стійкому розвитку, оптимізації витрат і справедливій винагороді працівників, може краще відповідати на виклики сучасного динамічного ринку.

Як результат, можливе подолання замкнутого кола внутрішньої компенсації низькими цінами і підвищеного навантаження на працівників, що сприятиме створенню здоровішої та стабільнішої економічної екосистеми, де споживчий попит і виробничі можливості гармонійно співіснують. Окрім цього, важливим питанням для обговорення є роль уряду в забезпеченні збалансованого розвитку ринку.

Урядові органи можуть втрутитися, запроваджуючи регулювання, щоб забезпечити відповідальність компаній перед працівниками й споживачами. Наприклад, введення мінімальної заробітної плати на високому рівні або встановлення вимог до умов праці може допомогти покращити стандарт життя населення та унеможливити експлуатацію робітників.

Також інвестиції у дослідження та інновації можуть стати більш ефективними та результативними, якщо вони проводяться на тлі сприятливих умов для працівників. Коли інженери, науковці та робітники відчувають, що їх зусилля визнають і належним чином винагороджують, їх мотивація і креативність зростають.

Це, своєю чергою, стимулює розвиток нових продуктів і створення ефективніших виробничих процесів. Корпоративна культура також відіграє важливу роль у досягненні успіху на ринку.

Організації, які переймають культуру довіри, співробітництва та інновацій, зазвичай мають більше шансів на успіх в умовах жорсткої конкуренції. Попри сильний тиск з боку ринку та акціонерів, важливо, щоб керівники робили ставку на довгострокові цілі, орієнтовані на стійкість компанії та її співробітників.

Міжнародна співпраця також може стати важливим фактором розвитку. Забезпечення доступу до закордонних ринків та інвестування у розвиток глобальних партнерств можуть не лише посилити економічний потенціал, але й дозволити компаніям вчитися з досвіду міжнародних колег.

Це може бути особливо важливим для китайських виробників електромобілів, які прагнуть не лише збільшувати частку на світовому ринку, але й здобути репутацію інноваційних лідерів. На додаток до цього, важливо розглянути роль соціальної відповідальності бізнесу.

Враховуючи потужний тиск з боку громадськості та висхідну обізнаність споживачів про корпоративну етику, компанії можуть досягти більш стійкого розвитку, включивши екологічні та соціальні стандарти у свою операційну стратегію. Це не лише сприяє поліпшенню іміджу компанії, а й може відкрити нові можливості для бізнесу.

Наприклад, залучення до “зелених” ініціатив та розробки екологічно чистих продуктів може забезпечити компанії доступ до особливих фінансових інструментів або субсидій. Зрештою, варто зазначити, що конкуренція сама по собі не є негативним явищем.

Вона сприяє розвитку інновацій, зростанню ефективності та підвищенню стандартів якості. Проте для того, щоб ця конкуренція дійсно приносила користь всім учасникам економічного процесу, від підприємств до працівників і споживачів, необхідно знайти баланс між економічними інтересами та соціальною відповідальністю.

Краще розуміння і врахування цих аспектів може перетворити внутрішню конкуренцію з дестабілізуючого фактору у двигун стабільного економічного зростання. Врешті-решт, зміцнення стійкості економіки вимагає комплексного підходу, що об’єднує якісну економічну політику, сучасне управління бізнесом та інноваційні рішення, які породжуються спільними зусиллями уряду, у та суспільства.

Це дозволить створити економічну екосистему, здатну реагувати на сучасні виклики та забезпечити сталий розвиток на довгострокову перспективу. Джерело: www.guancha.cn

Аналітичний підсумок: Боротьба за ринок електромобілів у Китаї набула небезпечних форм, впливаючи на добробут працівників, прибутки компаній і загальний економічний клімат.