Новини світових ЗМІ з аналітикою від Діогена

Сьомий день Третьої Перської війни — іранські ракети б’ють по готелях і нафтопереробних заводах, Ормузька протока заблокована, а нафта вже перетнула позначку 80 доларів. НАТО підвищило бойову готовність, Конгрес США провалив спробу обмежити повноваження Трампа, і весь світ тримає подих: чи перетвориться регіональний конфлікт на глобальну катастрофу.

Війна у Перській затоці входить у сьомий день — і жодних ознак того, що вогонь вщухне найближчим часом. Іранські удари у Затоці поступово змістилися з військових баз на цивільну інфраструктуру: готелі в Манамі, нафтопереробні підприємства в Бахрейні, американські дипломатичні об’єкти в Кувейті. Вашингтон і Тель-Авів відповідають потужними авіаударами по Тегерану і Бейруті. За даними CNN, загинули понад 1 300 людей — і це лише за даними ліванських та іранських державних медіа. Насправді ніхто не знає точних цифр, бо Іран відключив інтернет і закрив кордони для незалежних журналістів.

Як розпочалася Третя Перська: коротка хроніка

28 лютого 2026 року американські та ізраїльські збройні сили розпочали скоординовані удари по Ірану. Операція отримала дві назви: американська сторона назвала її “Епічний гнів” (Operation Epic Fury), ізраїльська — “Рев лева” (Operation Roaring Lion). Перші хвилини конфлікту виявилися приголомшливими навіть за мірками Близького Сходу: за оцінкою аналітиків Інституту зовнішньополітичних досліджень США (FPRI), протягом сорока секунд були знищені десятки іранських воєначальників та керівних чиновників. Серед загиблих — верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, який керував країною понад 36 років.

Привід для удару — зрив ядерних переговорів у Женеві 26 лютого та розвідувальні дані про близьку готовність Ірану до створення ядерної зброї. Тегеран відреагував негайно: вже в перші години після атаки іранські ракети полетіли в бік Ізраїлю та американських баз у Катарі, Кувейті, ОАЕ й Бахрейні. Так почалася Третя Перська — конфлікт, якого давно боялися, але сподівалися уникнути.

День сьомий: що відбувається на полях бою

6 березня ізраїльська армія оголосила про перехід до “наступної фази” операції. Військове командування звітує про 2 500 ударів із застосуванням понад 6 000 одиниць зброї за тиждень — цифри, які перевищують усю операцію “Лев, що встає” у 2025 році. Вночі ізраїльські та американські літаки знову атакували Тегеран — у столиці Ірану було знищено підземний бункер, який використовував загиблий Хаменеї.

Іран у відповідь завдав нового удару по Тель-Авіву — так звана “гібридна атака” з використанням дронів і ракет, частина яких несла касетні бойові частини. Паралельно іранські збройні сили скерували нові хвилі безпілотників до американських баз у Кувейті. Збройні сили Саудівської Аравії повідомили CBS News про перехоплення трьох дронів і трьох балістичних ракет поблизу Ер-Ріяду. У Бахрейні пошкоджено готель, два житлових будинки і нафтопереробний завод.

Чи це ознаки виснаження іранської армії — чи навмисна зміна тактики? Аналітики розходяться в оцінках. За даними ізраїльського дослідницького центру ALMA, кількість іранських ударів скорочується з кожним днем: якщо в перші 48 годин Тегеран здійснив 87 хвиль атак, то на четвертий день їх залишилося сім. Проте дрони типу “Шахед” — дешеві, прості у виробництві — нікуди не зникають. Їх можна запускати нескінченно, і саме вони зараз становлять головний біль для систем протиповітряної оборони союзників.

Ормузька протока — нова зброя тегерану

Справжнє стратегічне питання цього конфлікту — не ракети над Тель-Авівом і не бункери під Тегераном. Справжнє питання — Ормузька протока. Вузький морський коридор шириною всього 33 кілометри у найвужчому місці зараз фактично заблокований. Іранська Революційна гвардія офіційно оголосила про закриття протоки ще 2 березня, і з того часу жоден великий нафтовий танкер не проходить крізь неї без ризику для життя.

Більше 150 суден накопичилися за межами протоки, не наважуючись увійти. Компанії Maersk, CMA CGM і Hapag-Lloyd призупинили перевезення через цей район. QatarEnergy — найбільший у світі виробник скрапленого природного газу — оголосила про зупинення виробництва. За даними Американського енергетичного агентства, на які посилається Al Jazeera, через Ормузьку протоку проходить близько 20 мільйонів барелів нафти щодня — приблизно п’ята частина всіх світових морських поставок. Цифра, яка пояснює все: чому ринки в паніці, чому Японія розкриває стратегічні резерви, чому Трамп пообіцяв конвоювати танкери американськими військовими кораблями.

Ємен також не залишився осторонь. Хусити відновили атаки на судноплавство в Червоному морі — тепер судна змушені обходити весь Африканський континент навколо мису Доброї Надії, що додає до маршруту тижні й мільйони доларів витрат.

Нафтовий шок: скільки коштує ця війна світу

Відповідь на це питання вже зрозуміла фінансовим ринкам. За даними CNBC, нафта марки Brent за тиждень подорожчала на 24 відсотки, американська WTI — на 31 відсоток. Ставки фрахту для супертанкерів, що везуть нафту з Близького Сходу до Китаю, зросли на 94 відсотки за одну добу — до 423 000 доларів на день. Це абсолютний рекорд в історії танкерних перевезень.

Азія страждає найбільше. Японські нафтопереробні компанії просять уряд розкрити державні резерви — адже 95 відсотків японської нафти надходить із Саудівської Аравії, Кувейту, ОАЕ і Катару, і майже все це йде через Ормузьку протоку. Китай, Індія, Японія і Південна Корея разом споживають 69 відсотків всієї нафти, що транспортується через протоку. Азійські фондові ринки відреагували різким падінням — у Сеулі зафіксовано рекордний денний обвал за всю історію торгів.

Трамп, судячи з усього, не надто переймається ціновим питанням. На пряме запитання журналістів він відповів коротко: “Якщо ціни зростуть — зростуть.” Натомість, як повідомляє CNBC, він пообіцяв, що американський ВМФ розпочне супровід танкерів через протоку — і водночас запропонував держстрахування для суден, що наважаться пройти небезпечним маршрутом. Хтось у Вашингтоні явно вважає, що американська економічна і військова міць здатна розв’язати будь-який вузол. Ринки в це поки не вірять.

НАТО і Європа: між підтримкою і страхом

Третя Перська поступово втягує в орбіту конфлікту і Європу — хоча більшість європейських лідерів усіляко намагаються зберегти відстань. За даними CNN, Великобританія, Франція й Іспанія погодилися надати певну військову підтримку для захисту інтересів союзників. Водночас Рим відправив оборонне озброєння до Затоки, але міністр оборони Італії публічно заявив: американсько-ізраїльський удар по Ірану порушив міжнародне право.

Найдраматичніший епізод з участю НАТО трапився в середу, коли системи протиповітряної оборони Альянсу перехопили іранську балістичну ракету, що летіла у бік турецького повітряного простору — про це докладно пише Al Jazeera. Це перший подібний випадок за всю тривалість конфлікту, і він змусив НАТО підвищити рівень бойової готовності. Тегеран, щоправда, заявив, що жодних ракет у бік Туреччини не запускав. Але уламки вже є.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, цитований CBS News, висловив занепокоєння, яке, мабуть, поділяють більшість європейців: безкінечна війна нікому не на користь, а колапс іранської державності призведе до нової хвилі міграції — того самого “сирійського сценарію”, якого Берлін боїться понад усе. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте обрав м’якшу формулу: Альянс “підтримує” дії США, бо Іран є “загрозою”. Підтримує — але не бере прямої участі. Поки що.

Війна у Перській затоці не має видимого завершення

Парадоксальне питання — але його варто поставити. Поки весь Близький Схід горить, є один актор, якому це об’єктивно вигідно: росія. Зростання нафтових цін наповнює кремлівський бюджет навіть в умовах санкцій. Кремлівський прес-секретар Пєсков підтвердив журналістам 6 березня, що москва “веде діалог” з іранським керівництвом і продовжуватиме його. Москва втратила одного стратегічного партнера в регіоні після падіння Асада в Сирії. Ослаблений, але живий Іран — набагато зручніший для кремля, ніж проамериканський Тегеран.

В тему:

Дубай під ударом Ірану: чи вистоїть фінансовий рай? | 2026

Держави Затоки опинилися у неймовірно незручній позиції. З одного боку — іранські ракети б’ють по їхніх містах. З іншого — ввійти у відкритий союз з Ізраїлем означає підписати собі смертний вирок у регіональній політиці. Аналітики Al Jazeera описують це як “нову парадигму”: замість боротьби з “Хезболлою” чи хуситами — державна війна між реальними арміями. Такого не було давно. І ніхто не впевнений, чи є у цих держав протиотрута від цього сценарію.

Поки тривають переговори про наступника Хаменеї — а Трамп вже заявив CNN, що “повинен бути залучений” до призначення нового іранського лідера — конфлікт не має видимого виходу. Тегеран обіцяє боротися довго. Вашингтон говорить, що операція лише на початку. Оксфордський аналітик Роб Джонсон застерігає: якщо Іран втратить державність, регіон отримає нові громадянські війни й потоки біженців на десятиліття вперед. Світові нафтові ринки закладають у ціни сценарій, у якому протока залишається заблокованою місяцями. І лише мільйони звичайних людей — в Ірані, Лівані, Бахрейні, Ізраїлі — платять за все це реальну ціну.

За матеріалами:

• 
  Everything we know on the seventh day of the US and Israel’s war with Iran
  — cnn.com
• 
  After Iran’s salvo hit their skylines, will Gulf states enter the war?
  — aljazeera.com
• 
  Trump says there will be no deal with Iran “except UNCONDITIONAL SURRENDER”
  — cbsnews.com
• 
  Iran war: Trump says U.S. to offer insurance for Gulf shipping and escort tankers
  — cnbc.com
• 
  FPRI Experts React: Understanding the Third Gulf War
  — fpri.org
• 
  Expert Comment: The war in the Gulf — University of Oxford
  — ox.ac.uk