Київ розглядає компромісний варіант врегулювання. Україна може погодитися на відведення збройних сил із Донецької та Луганської областей за умови створення демілітаризованої зони. Ключова вимога — «дзеркальний» відступ російських окупантів. Дональд Трамп наполягає на формуванні «вільної економічної зони» на багатих мінералами територіях східної України.
Напередодні переговорів із представниками США Україна аналізує можливість відведення військ зі східних регіонів Донбасу. Йдеться про створення буферної зони між лінією зіткнення та позиціями противника. Компроміс передбачає відхід українських збройних сил із Донецької та Луганської областей. Натомість росія мала б здійснити аналогічний маневр.
Володимир Зеленський повідомив журналістам у Києві про тиск з боку Вашингтона. Американська сторона просуває ідею «вільної економічної зони» на території Донецької області. Регіон багатий на корисні копалини — літій, титан, рідкісні метали. За оцінками Геологічної служби України, вартість мінеральних ресурсів Донбасу сягає 12 трильйонів доларів.
Позиція Києва щодо територіальних поступок
«Вони бачать, як українські сили залишають територію Донецької області, і передбачуваний компроміс полягає в тому, що російські війська не входять на цю територію», — пояснив український президент. Він наголосив: москва називає це «вільною економічною зоною».
План Трампа не вимагає від росії дзеркального відступу. Кремль не мусив би залишати південні області — Херсонську та Запорізьку. Зеленський неодноразово підкреслював: він не має повноважень поступатися територіями. І не піде проти волі українського народу.
Водночас президент доручив перемовникам працювати конструктивно. Київ не відкидає американські пропозиції одразу. Натомість шукає можливості для коригування найбільш проблемних пунктів.
Паризькі переговори та роль Європи
У суботу в Парижі відбудуться консультації українських, європейських та американських посадовців. Головна тема — територіальні поступки, запропоновані адміністрацією Трампа. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прокоментував ситуацію на прес-конференції в Берліні.
«Це головним чином стосується питання, на які територіальні поступки готова піти Україна. На це можуть відповісти лише український президент та український народ», — зазначив він. Мерц додав: після телефонної розмови з Трампом він переконався — американський лідер готовий рухатися спільним шляхом із європейцями.
Цьому передували інтенсивні консультації. Мерц провів переговори з британським прем’єром Кіром Стармером та французьким президентом Емманюелем Макроном. Головне завдання — знайти «справедливе та тривале» завершення війни. Європейські та українські дипломати підготували серію контрпропозицій до американської стратегії припинення вогню.
Американський тиск та український спротив
Стів Віткофф, президентський посланець США, тисне на Україну. Він наполягає на односторонній передачі Донбасу як оплату за мир. На початку тижня Трамп спробував посилити тиск на Зеленського. Американський президент заявив: без згоди на поступки Україну чекає військова поразка.
Попередній 28-пунктний план, розроблений Віткоффом спільно з високопоставленим російським чиновником, передбачав демілітаризовану зону. За цим документом, територія мала б отримати «міжнародне визнання як така, що належить російській федерації». Зеленський відкинув пропозицію.
Президент попередив: це передасть росії добре укріплений «пояс фортець» України. Такий крок створить плацдарм для майбутнього вторгнення. Історія вчить обережності. У 2014 році Мінські угоди не зупинили агресію кремля. Натомість дали час для перегрупування.
Контрпропозиція Києва: дзеркальний відступ
Київ готує альтернативний варіант. Україна та росія мали б погодитися на «дзеркальне» відведення військ із визначеної демілітаризованої зони. Ключова різниця: територія залишалася б міжнародно визнаною українською. Це принципово відрізняється від американського підходу.
Межі буферної зони ще не визначені. Їх узгодять лише після прямих переговорів між Зеленським і Трампом. Будь-які обговорення розміру демілітаризованої території будуть складними. Причина проста: 25% Донецької області під контролем України — це стратегічно важливі міста. росія утримує переважно поля, селища та невеликі населені пункти.
Для порівняння: Південна Корея після війни 1950-1953 років створила демілітаризовану зону шириною 4 кілометри. Вона функціонує понад 70 років. Утім, корейський досвід показує й ризики: технічно війна досі не завершена.
Питання гарантій безпеки
Україна наполягає на «паралельних» дискусіях. Територіальні питання мають обговорюватися одночасно з гарантіями безпеки від США. Це має стримати майбутню російську агресію. Адміністрація Трампа досі уникає конкретики. Вашингтон не фіксує письмово, що саме робитимуть Сполучені Штати у разі нового нападу.
В останній версії мирних пропозицій немає чітких формулювань щодо безпекових гарантій. Українська сторона використає паризькі переговори для нового тиску. На зустрічі буде присутній Алекс Гринкевич — головнокомандувач сил НАТО.
Європейські лідери також мають амбіції. Вони прагнуть забезпечити континенту вагомішу роль за столом переговорів. Трамп раніше загострив і без того напружені трансатлантичні відносини. Він звинуватив європейців у гальмуванні мирного процесу.
Позиція Німеччини та російська реакція
«Робота, яку ми виконуємо разом, залишається дуже складною. путін продовжує безжально вести жорстоку війну проти цивільного населення. Водночас він грає на час», — констатував Мерц. Канцлер наголосив: потрібне припинення вогню, підкріплене надійними правовими та матеріальними гарантіями.
«Було б помилкою змушувати українського президента до миру, який не підтримає його населення після чотирьох років страждань і смертей», — додав він. Попри напруженість, Мерц заявив про довіру до союзницьких зобов’язань США у рамках НАТО.
Трамп втомився від переговорів щодо України: думка експертів
росія не демонструє готовності до компромісу. Сергій Лавров заявив: нещодавні переговори між путіним і Віткоффом «усунули хибні уявлення та непорозуміння». Однак попередив: гарантії безпеки «не можуть обмежуватися лише Україною».
«Європейці говорять лише про те, щоб американці дали Україні гарантії безпеки, ігноруючи всі інтереси росії у сфері безпеки», — заявив російський міністр закордонних справ. Класична риторика кремля: агресор вимагає враховувати його «інтереси».
Що далі: можливі сценарії
Ситуація залишається невизначеною. Україна демонструє гнучкість, але має червоні лінії. росія традиційно використовує переговори для перегрупування сил. Трамп тисне на швидкий результат — йому потрібна «перемога» для внутрішньополітичного капіталу.
Європа балансує між підтримкою України та прагматичними інтересами. Німеччина, Франція, Велика Британія координують позиції. Але єдності немає. Італія та Угорщина мають іншу думку щодо санкцій проти росії.
Паризькі переговори покажуть, чи можливий компроміс. Ключове питання: хто отримає гарантії безпеки та наскільки вони будуть надійними. Без відповіді на це питання будь-яка угода залишиться папером. А папір, як показала історія Будапештського меморандуму 1994 року, не зупиняє танки.
За матеріалами:
Ukraine considers troop withdrawal telegraph.co.uk
