- ✨ Зміст коротко:
- Новий рекорд інтенсивності: США планують "найінтенсивніший день" ударів по Ірану, задіявши найбільше винищувачів, бомбардувальників та маючи найкращу розвідку. Метою є знищення іранських суден, що встановлюють міни, та складів із мінами поблизу Протоки Ормуз.
- Іран б'є у відповідь, але слабшає: Іранські удари по об'єктах у країнах Перської затоки скоротилися, оскільки США планомірно знищують іранські запаси зброї та пускові установки. Пентагон вважає, що іранський опір не сильніший, ніж очікувалось.
- Протока Ормуз практично закрита: Майже всі комерційні судноплавні компанії припинили рух через протоку, яка є ключовою для світової торгівлі нафтою та газом. Це призвело до різкого зростання цін на нафту, яка вперше з часів пандемії ковід перевищила 100 доларів за барель.
- Іран обрав нового лідера всупереч волі США: Верховним лідером Ірану призначено Моджтабу Хаменеї, сина загиблого Алі Хаменеї, якого забороняв призначати Трамп. Тегеран демонстративно відкинув американську умову.
Десятий день американсько-ізраїльської війни проти Ірану позначився новим рекордом жорстокості – міністр оборони США Піт Хеґсет пообіцяв найбільшу хвилю атак з початку конфлікту. Протока Ормуз де-факто закрита, нафта вже коштує понад 100 доларів за барель.
Удари по Ірану б’ють рекорди інтенсивності з кожним днем – 10 березня 2026 року Пентагон оголосив про найбільшу хвилю атак з початку операції “Епічна лють”, що розпочалася 28 лютого. Більше винищувачів, більше бомбардувальників, більше цілей – і, за словами американського командування, найточніша розвідка за весь час конфлікту. Паралельно Протока Ормуз де-факто закрита для більшості вантажних суден світу, а ціни на нафту вже перетнули позначку 100 доларів за барель.
За десять днів удари по Ірану охопили понад 5 000 цілей – знищено або пошкоджено понад 50 іранських військово-морських суден. Генерал Ден Кейн, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, заявив журналістам, що супротивник виявився не сильнішим за очікуваний.
Найінтенсивніший день: що обіцяє Пентагон
“Сьогодні знову буде наш найінтенсивніший день ударів на території Ірану: найбільше винищувачів, найбільше бомбардувальників, найбільше атак, розвідка точніша й краща, ніж будь-коли”, – заявив Хеґсет на брифінгу в Пентагоні. Схоже, кожен наступний день цієї війни американська сторона проголошує “найінтенсивнішим” – і поки що не збрехала жодного разу.
Серед пріоритетних цілей – іранські судна, що займаються встановленням мін поблизу Протоки Ормуз, а також склади із мінами. Пентагон пояснює це прямою логікою: поки Тегеран мінує узбережжя, жоден танкер не почуватиметься в безпеці. Тому знищення мінно-загороджувальної інфраструктури стало пріоритетом нарівні з ударами по ракетних пускових установках.
Хеґсет також процитував погрозу Трампа: якщо Іран перекриє нафтовий потік, він буде вражений “в 20 разів сильніше, ніж досі”. Обіцянка звучить гучно. Питання в тому, чи залишилося в Ірану щось таке, що ще можна знищити двадцятикратно.
Іран б’є у відповідь – але слабшає
Корпус вартових ісламської революції завдав ударів по американських базах і дипломатичних місіях у країнах Перської затоки – Бахрейні, Кувейті, ОАЕ, Катарі. Постраждали готелі, аеропорти були закриті, пошкоджено нафтову інфраструктуру. Проте якщо порівняти удари по Ірану з відповіддю Тегерана – за даними Пентагону, кількість іранських атак різко скоротилася порівняно з першими днями конфлікту.
Причина проста: США планомірно знищують іранські запаси зброї та обмежену кількість пускових установок. Генерал Кейн визнав, що іранці “б’ються”, але оцінив їхній опір як не сильніший за передбачуваний. “Я поважаю те, що вони борються, але не думаю, що вони виявилися грізнішими, ніж ми очікували”, – сказав він журналістам.
Питання та відповіді:
Скільки цілей уже вражено в Ірані з початку конфлікту?
За даними Пентагону на 10 березня 2026 року, США завдали ударів по понад 5 000 цілях на іранській території та знищили або пошкодили більш як 50 іранських військово-морських суден.
Чому удари по Ірану загрожують рецесією для всього світу?
Конфлікт фактично заблокував Протоку Ормуз – вузький прохід, крізь який щодня проходило 20 мільйонів барелів нафти та понад п’ята частина світових постачання скрапленого газу. Нафта вже перевищила 100 доларів за барель, а аналітики попереджають про рівні цін, яких світ ще не бачив.
Хто зараз очолює Іран після загибелі Алі Хаменеї?
Верховним лідером Ірану призначено Моджтабу Хаменеї – сина загиблого Алі Хаменеї, якого вбили в перший день конфлікту. США вимагали права обирати нове керівництво, але Тегеран цю умову відкинув.
Протока Ормуз: нафтовий кран перекрито
Між Іраном та Оманом пролягає вузький прохід шириною лише 33 кілометри – Протока Ормуз. Щодня через неї проходило 20 мільйонів барелів нафти і понад п’ята частина світових постачань скрапленого природного газу. Зараз цей кран фактично закрутили – і наслідки відчуває весь світ.
Судноплавні компанії на чолі з Maersk припинили всі переходи через протоку до подальшого розпорядження. Близько 150 танкерів і вантажних суден кинули якір за межами небезпечної зони. Офіційно протока не закрита – але де-факто вона мертва для більшості комерційних операторів. Іран дозволяє проходження лише китайським та турецьким суднам.
Нафта Brent перетнула позначку 100 доларів за барель – вперше з часів пандемії. Saudi Aramco попередила про “катастрофічні наслідки” для глобальної економіки. Катар, чиї газові об’єкти в Рас-Лаффані постраждали від іранських дронів, оголосив форс-мажор і зупинив поставки. Ірак скорочує видобуток. Азійські нафтопереробні заводи знижують потужності. І ще одна деталь, яку зазвичай забувають: одна третина світової торгівлі добривами також проходить через цей вузький прохід – а отже, вже наступного сільськогосподарського сезону ціни на продовольство підуть угору.
Тегеран обрав нового лідера всупереч Трампу
Трамп висунув умову: США мають право обирати нове іранське керівництво. Відповідь Тегерана виявилась демонстративною – верховним лідером призначено Моджтабу Хаменеї, жорсткого консерватора і сина загиблого Алі Хаменеї. Важко уявити більш промовисте відхилення американської пропозиції.
Речник іранського МЗС Есмаїл Баґаєї запевнив, що “державні інституції, народ і влада об’єднаються навколо нового керівництва”. Він також захищав удари по країнах Затоки, назвавши їх законними відповідно до статті 51 Статуту ООН. Хоча пояснити, яким чином бомбардування дубайських готелів чи катарської газової інфраструктури є “самообороною”, у нього не дуже вийшло.
Старший іранський чиновник Алі Ларіджані відповів на погрози Трампа в соціальних мережах: “Іранський народ не боїться ваших порожніх погроз”. І додав попередження американській стороні “бути обережними, щоб самим не бути знищеними”. Риторика, яка мало схожа на капітуляцію.
Ескорт танкерів чи нова ескалація
3 березня Трамп пообіцяв забезпечити охорону танкерів через Протоку Ормуз. Але Пентагон досі не оголосив жодного конкретного плану – поки бойові дії тривають. Генерал Кейн сказав лише, що армія “вивчає різні варіанти” ескортування суден на випадок відповідного наказу.
Війна з Іраном: дзеркало путінської спецоперації
Удари по Ірану: війна без кінця і без переговорів
Хеґсет запевняє, що ця кампанія не стане затяжним конфліктом на зразок Іраку чи Афганістану. “Ми не послабимо натиск, доки ворог не буде повністю і остаточно переможений. Але ми робимо це за нашим графіком”, – заявив міністр. Звучить рішуче. Проблема в тому, що нафтові ринки й світова економіка живуть не за вашингтонським графіком – вони реагують у режимі реального часу, і кожен день блокади обходиться дедалі дорожче.
Що далі – поки незрозуміло нікому, включно з Пентагоном. Удари по Ірану тривають уже десять днів і щодня стають інтенсивнішими. Тегеран стоїть, обрав нову владу, тримає протоку закритою. Якщо ця ситуація розтягнеться на тижні, аналітики Kpler попереджають про рівні нафтових цін, “яких ми ще ніколи не бачили”.
