Новини світових ЗМІ з аналітикою від Діогена

Публічне розслідування у Великій Британії встановило: президент росії особисто наказав отруїти Скрипаля нервово-паралітичною речовиною «Новічок» у Солсбері 2018 року. Напад мав продемонструвати світові рішучість москви. Загинула невинна жінка.

Лорд Г’юз Омберслі, голова комісії з розслідування загибелі Дон Стерджесс, оприлюднив висновки семирічного розслідування. Документ на 173 сторінки не залишає сумнівів: путін знав про операцію та схвалив її. Росіяни діяли з «вражаючою безвідповідальністю», доставивши смертельну отруту в центр жвавого британського міста.

Стерджесс — матір трьох дітей — померла через чотири місяці після самого нападу. Вона ніколи не була ціллю. Її хлопець Чарлі Роулі знайшов викинутий флакон духів Nina Ricci. Усередині була рідина. Насправді — «Новічок», нервово-паралітична речовина військового класу. 44-річна жінка опинилася в комі за лічені хвилини після того, як бризнула на себе «парфумами».

Хто такий Сергій Скрипаль і чому його хотіли вбити

Скрипаль — колишній полковник російської військової розвідки ГРУ. У 1990-х він почав працювати на британську MI6. Передавав імена російських агентів у Європі. 2004 року його викрили й ув’язнили. Через шість років — обміняли на російських шпигунів у рамках найбільшого шпигунського обміну з часів Холодної війни.

Він оселився в Солсбері. Жив відкрито, під власним іменем. Британська контррозвідка вважала рівень загрози недостатнім для радикальних заходів захисту. Скрипаль і сам відмовлявся від конспірації. У показаннях для комісії він зазначив: почувався «цілком безпечно» у тихому англійському містечку.

Ця самовпевненість ледь не коштувала йому життя. 4 березня 2018 року Скрипаля та його доньку Юлію знайшли непритомними на лавці біля торгівельного центру. Обох госпіталізували в критичному стані. Вижили дивом. Зараз перебувають у невідомій країні під новими іменами.

Операція ГРУ: як це відбувалося

Розслідування встановило особи виконавців. Двоє офіцерів ГРУ прибули до Британії під псевдонімами «Олександр Петров» і «Руслан Боширов». Справжні імена — полковник Анатолій Чепіга та Олександр Мішкін. Третій агент, Денис Сергєєв, координував операцію з Лондона.

Агенти нанесли «Новічок» на дверну ручку будинку Скрипаля. Флакон з-під духів, у якому транспортували отруту, викинули. Це рішення лорд Г’юз назвав злочинним недбальством. У флаконі залишилося достатньо речовини, щоб убити тисячі людей.

Після викриття Чепіга та Мішкін дали інтерв’ю російському телеканалу RT. Стверджували: приїхали до Солсбері як туристи, щоб побачити «знаменитий 123-метровий шпиль собору». Лорд Г’юз у звіті зазначив: частина їхніх тверджень «мусить бути брехнею, якщо не сказати — абсурдом». Імовірно, ніхто й не очікував, що цю версію сприймуть серйозно. Це було «формальне заперечення для публічних цілей».

Чому путін пішов на такий ризик

Розслідування дійшло важливого висновку: напад не був простою помстою зраднику. Це був політичний сигнал. Демонстрація того, що росія діятиме рішуче, коли вважатиме це у своїх інтересах. Сигнал мав подвійну адресу — і для міжнародної спільноти, і для внутрішньої аудиторії.

Подібна тактика не нова. 2006 року в Лондоні отруїли полонієм-210 Олександра Литвиненка — колишнього офіцера ФСБ, який критикував путіна. Публічне розслідування 2016 року встановило: ту операцію також «імовірно схвалив» путін. Солсбері стало продовженням тієї ж стратегії залякування.

Геополітичний контекст теж важливий. Березень 2018-го — за місяць до президентських виборів у росії. путін йшов на четвертий термін. Демонстрація «сильної руки» працювала на внутрішню пропаганду. Водночас це був сигнал Заходу: кремль не зупинить ані міжнародне право, ані загроза дипломатичних наслідків.

Наслідки для Британії та реакція влади

Міністерство закордонних справ Великої Британії запровадило санкції проти ГРУ. Глава зовнішньополітичного відомства Іветт Купер викликала російського посла для пояснень. Прем’єр Кір Стармер назвав отруєння «похмурим нагадуванням про зневагу кремля до невинних життів».

Розслідування коштувало британським платникам податків 8,03 мільйона фунтів — приблизно 10 мільйонів доларів. Частину слухань провели в закритому режимі. Ці матеріали ніколи не оприлюднять.

Водночас звіт не містить суттєвої критики британських спецслужб чи поліції. Лорд Г’юз визнав: рівень загрози для Скрипаля до 2018 року не виправдовував радикальних заходів захисту. Примусити його жити під фальшивим ім’ям, розірвати зв’язки з родиною, відмовитися від нормального життя — це вимагало б значно вищого рівня ризику.

Не всі погоджуються з такою оцінкою. Лейборист Метт Вестерн, голова комітету зі стратегії національної безпеки, поставив незручне питання в Палаті громад: «Після справи Литвиненка — як так сталося, що наша країна може забезпечити охорону колишньому прем’єру Ліз Трасс, але не такому активу, як Скрипаль?»

Родина Стерджесс: «Уроків не винесли»

Найгостріша критика пролунала від рідних загиблої. Вони назвали відсутність рекомендацій у звіті «справжнім приводом для занепокоєння». У заяві зазначили: «Ми завжди хотіли переконатися, що те, що сталося з Дон, не станеться з іншими. Що уроки будуть засвоєні, що відбудуться реальні зміни. Звіт не містить рекомендацій. Це викликає серйозну тривогу».

Батько загиблої Стен Стерджесс сказав журналістам: «Тепер ми можемо забрати Дон додому.  Нарешті зможемо поховати її з миром».

Адвокат родини Майкл Менсфілд утримався від слова «відбілювання», але зазначив: рідні «дуже стурбовані ситуацією, коли подібне може повторитися». Відсутність конкретних рекомендацій означає реальний ризик нових жертв.

Лорд Г’юз визнав: регулярних письмових оцінок загрози для Скрипаля з боку режиму путіна не проводили. Родина Стерджесс вважає: саме це «поставило британську громадськість під загрозу і призвело до смерті Дон».

Ширший контекст: російські отруєння на Заході

Солсбері — не ізольований випадок. Це частина системної практики кремля. Список підозрілих смертей і замахів на території західних країн довгий. Литвиненко у Лондоні (2006). Борис Нємцов у москві (2015). Олексій Навальний (отруєний 2020 року, помер у в’язниці 2024-го). Журналістка Ганна Політковська (застрелена 2006 року). Опозиційний політик Борис Березовський (знайдений мертвим у Лондоні 2013 року за невстановлених обставин).

Після Солсбері понад 20 країн вислали російських дипломатів — сумарно близько 150 осіб. Це була найбільша скоординована дипломатична відповідь з часів Холодної війни. Але чи зупинило це москву? Історія з Навальним свідчить: ні.

Розслідування лорда Г’юза закривається. Юридично відповідальними визнано путіна, керівництво ГРУ та безпосередніх виконавців. Практично — жоден із них не постане перед судом. росія не екстрадує своїх громадян. Санкції — єдиний інструмент тиску, який залишається у Заходу. І, як показує практика, він недостатньо ефективний, щоб змінити поведінку кремля.

За матеріалами:

• Putin ordered Salisbury poisonings as show of Russian power telegraph.co.uk