- ✨Ультиматум Трампа: Президент США Дональд Трамп пообіцяв перетворити Іран на руїни, якщо Протока Ормуз залишиться закритою. Він оголосив 6 квітня "днем знищення електростанцій та мостів Ірану".
- Ескалація конфлікту: Протягом 5 тижнів війни між США та Іраном обидві сторони зазнали значних втрат. Іран збив американський винищувач F-15E, а США стверджують, що знищили іранський штурмовик A-10 Warthog.
- Вплив на енергоринок: Блокада Протоки Ормуз призвела до найбільшої кризи на енергетичному ринку з часів нафтової кризи 1970-х. Ціни на нафту злетіли більш ніж на 60%, а Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що квітень буде "значно гіршим за березень".
- Пошук дипломатичного рішення: Попри кулуарні дипломатичні зусилля, ефективність переговорів викликає сумніви. Іран відкинув американський план, а Трамп демонструє непослідовність у своїх заявах, підриваючи довіру до будь-яких гарантій.
Трамп оголосив 6 квітня днем знищення електростанцій та мостів Ірану – якщо Протока Ормуз залишиться закритою. Ціни на нафту злетіли на 60% від початку війни, а переговори через Пакистан, Єгипет і Туреччину зайшли у глухий кут.
Протока Ормуз перетворилася на найгарячішу точку планети – і дедлайн, який Дональд Трамп поставив Тегерану, спливає вже 6 квітня. Вранці у Великдень американський президент опублікував допис у власній соцмережі Truth Social, де пообіцяв перетворити країну на руїни, якщо стратегічний морський коридор залишиться закритим. Це не перша погроза – але вперше вона прив’язана до конкретних об’єктів та точної дати.
Картина виходить моторошна. Від 28 лютого, коли США разом з Ізраїлем розпочали воєнну операцію проти Тегерана, через цей стратегічний коридор фактично припинився рух танкерів. А саме через цей вузький прохід – ширина у найвужчому місці лише близько 40 кілометрів – транспортується приблизно 20% усієї світової нафти та газу. Міжнародне енергетичне агентство вже назвало цю блокаду найбільшим потрясінням на ринку енергоносіїв із часів нафтової кризи 1970-х.
Ультиматум у Великдень – що написав Трамп
Допис на Truth Social з’явився рано-вранці неділі. Трамп написав, що вівторок 8 квітня стане “днем електростанцій і мостів в Ірані”. Потім він звернувся до керівництва з нецензурною лайкою, назвав його “навіженими”, і завершив рядком “хвала Аллаху”. Важко сказати, що вражає більше – брутальність тону чи вибір дня для такої заяви.
За кілька годин до цього Папа Лев XIV закликав держави світу обрати мир. Схоже, він не чув або не захотів почути. Ця протока стала для нього особистим викликом – особливо відтоді, як ціни на бензин у США різко поповзли вгору, а виборці почали нагадувати про це щоразу гучніше.
Це вже не перший ультиматум. 26 березня президент дав Тегерану 10 днів – або угода, або відкриття морського шляху. Потім він кілька разів переносив дедлайн. 21 березня влада країни отримала 48-годинне попередження – з погрозою “знищити” електростанції. Тепер терміни вичерпані, і Білий дім заявляє, що пропозицій більше не буде.
Питання та відповіді
Чому Протока Ормуз така важлива для світової економіки?
Через неї проходить близько 20% світового постачання нафти та природного газу. Її блокада призвела до найбільшого збою на енергетичному ринку з часів кризи 1970-х – втрати складають близько 10 мільйонів барелів на добу.
Чи були реальні переговори між США та Іраном?
Непрямі переговори велися через Пакистан, Єгипет і Туреччину. Перемовники відкинули американський план з 15 пунктів як “вкрай максималістський”. Офіційний Тегеран заперечує будь-які контакти.
Чи можуть США відкрити Протоку Ормуз без наземної операції?
Колишній командувач Центрального командування США генерал Франк Маккензі вважає, що це можливо – за допомогою авіації та флоту. Наземні сили можуть знадобитися лише для точкових рейдів, але не для повноцінної наземної кампанії.
П’ять тижнів війни – підсумки та втрати
Від початку бойових дій ОАЕ перехопили майже 500 балістичних ракет, понад 23 крилаті ракети та більш як 2100 ворожих дронів. Двоє військових загинули, понад 215 людей дістали поранення. Це не просто цифри – це картина регіонального конфлікту, що поступово переростає у щось значно масштабніше.
Минулої п’ятниці Іран збив американський винищувач F-15E над своєю територією – перший такий випадок за весь час бойових дій. Льотчика рятувальна команда врешті знайшла і евакуювала. Президент відреагував коротко: “Ми його дістали!” Але сам факт збитого літака підривав тезу Вашингтона про повний контроль над повітряним простором. Водночас прозвучала заява про знищення американського штурмовика A-10 Warthog – ці дані поки що не підтверджені незалежними джерелами.
Противник при цьому не залишається пасивним. Військове командування пообіцяло “ширші та нищівніші” удари у відповідь на американські погрози інфраструктурі. Місто Кувейт уже відчуло це на собі – ракети вдарили по нафтовому комплексу неподалік від столиці. Рада співробітництва Перської затоки засудила ці дії, назвавши їх “зрадницькими” та такими, що “перетнули всі червоні лінії”.
Нафта та мости – найбільша криза з 1970-х
Ціни на нафту злетіли більш як на 60% від дня початку війни. Протока Ормуз залишається напівзаблокованою – технічно режим дозволяє прохід судам “дружніх країн”, але на практиці деяким танкерам виставляють мільйонні рахунки за транзит. Частина кораблів іде новим маршрутом – через вузький прохід, що контролюється Корпусом стражів ісламської революції.
Федеральний резервний банк Чикаго вже попереджає: ескалація навколо цього морського коридору ускладнює можливість зниження відсоткових ставок у 2026 році. Зростання цін на пальне та продовольство б’є по американських домогосподарствах, які ще не оговталися від постпандемічної інфляції. МЕА прогнозує, що квітень буде “значно гіршим за березень”.
Тим часом Рада Безпеки ООН намагалася ухвалити резолюцію, що уповноважувала б застосування “всіх необхідних засобів” для захисту судноплавства. Китай, росія і Франція накрили ініціативу правом вето. Таким чином, жодного міжнародного мандата на силове відновлення судноплавства не існує.
Що далі – переговори чи нові удари
Кулуарні дипломатичні зусилля тривають, хоча їхня ефективність викликає щонайменше сумніви. Пакистан заявив, що продовжуватиме посередницьку роль попри “перешкоди”. Міністр закордонних справ Аббас Аракчі натякнув на готовність до діалогу – і водночас назвав американський мирний план “нерозумним”. Парламент країни риторику підсилює: “закриті, заряджені, готові до бою”.
Ормузька протока тримає світову енергетику в заручниках
Брет Макгурк, колишній радник із питань безпеки в адміністраціях кількох президентів включно з Трампом, пояснює логіку нинішнього дедлайну просто: тиск задля угоди. Є проблема. Ще зовсім нещодавно він казав, що США “не матимуть нічого спільного з тим, що відбувається у протоці”, – а тепер вона раптом стала головним ультиматумом. Така непослідовність підриває довіру до будь-яких американських гарантій у потенційних переговорах.
Лідер демократичної меншості в Палаті представників Гакім Джеффріс назвав конфлікт “безрозсудною війною за вибором без жодного плану, стратегічних цілей і чіткого шляху виходу”. Реакція республіканців помірніша: конгресмен Майкл Тернер з комітету зі збройних сил переконаний, що наземні сили не знадобляться. Але ці запевнення луною відтворюють оптимізм перших тижнів афганської та іракської кампаній.
Протока Ормуз залишається закритою. Дедлайн спливає 6 квітня. І жодна зі сторін не виглядає готовою поступитися першою.
За матеріалами
axios.com
axios.com
nbcnews.com
nbcnews.com
