Сеул продовжує інтенсивні переговори з Вашингтоном щодо інвестиційного фонду $350 млрд. Міністр промисловості Kim Jung-kwan повернувся з візиту без прориву. США наполягають на готівковій формі інвестицій до саміту APEC. Корея пропонує валютний своп для стабілізації ринку. Розбіжності загрожують економічній безпеці четвертої економіки Азії. Переговори тривають у критичний період перед зустріччю Трампа у Кьонджу.
Контекст тарифних переговорів Корея-США
Сеул знаходиться у критичній фазі торговельних переговорів з Вашингтоні. У липні 2025 року сторони досягли попередньої домовленості. США знизили тарифи з 25% до 15%. Натомість Корея зобов’язалася інвестувати $350 млрд.
Міністр промисловості Kim Jung-kwan провів екстрену зустріч у New York. Його співрозмовником став міністр торгівлі Howard Lutnick. Переговори відбулися у неоголошеному форматі напередодні свята Chuseok.
Основна суперечність стосується структури інвестиційного фонду. Washington вимагає переказу коштів готівкою та авансом. Корея пропонує комбінацію позик, гарантій та валютного свопу. Резерви Кореї становлять $410 млрд станом на вересень 2025.
Вимога про $350 млрд готівкою становить 85% валютних резервів. Це загрожує дестабілізацією фінансового ринку Корея. Won втратив позиції, досягнувши 1414 за долар у вересні.
Економічне бачення інвестиційної угоди
Інвестиційна модель Кореї передбачає стратегічний розподіл капіталу. Суднобудування отримає $150 млрд фінансування під керівництвом Hanwha Group. Напівпровідникова галузь залучить $80 млрд додаткових інвестицій. Ядерна енергетика та біотехнології розділять $70 млрд.
Вторинні батареї отримають $50 млрд на розвиток виробництва. Hyundai Motor Group планує збільшити присутність на ринку США. LG Energy Solution розширює потужності у Georgia попри затримання працівників.
Порівняння з Japan показує складність позиції Кореї. Tokyo має валютні резерви $1,3 трлн станом на 2025. Yen займає 17% глобального валютного ринку проти 2% Won.
Japan структурував фонд $550 млрд через державні фінансові інституції. Тільки 1-2% становлять прямі інвестиції готівкою. Решта – позики та гарантії Japan Bank for International Cooperation.
European Union обіцяв $600 млрд інвестицій до 2028. Проте Brussels застеріг про відсутність державних гарантій. Приватний сектор визначатиме напрями вкладень самостійно.
Корея пропонує безстрокову угоду про валютний своп. Bank of Корея та Federal Reserve могли б забезпечити ліквідність. Попередні свопи 2008 ($30 млрд) та 2020 ($60 млрд) стабілізували ринок.
Політика та суспільство навколо тарифів
Президент Lee Jae-myung очолює уряд з червня 2025. Попередній президент Yoon Suk-yeol був усунений через введення воєнного стану. Lee успадкував складну ситуацію з тарифними переговорами.
Внутрішньополітичний тиск на уряд Lee зростає щодня. Фермери виступають проти відкриття ринків рису та м’яса. Промислові групи вимагають захисту від американських тарифів.
Правляча Democratic Party Korea направила чотирьох законодавців до USA. Депутат Lee Un-ju очолює делегацію для пояснення позиції Кореї. Зустрічі з американським бізнесом заплановані на жовтень 2025.
Посол Kang Kyung-wha прибула до Вашингтону у вересні. Вона провела консультації з Hyundai Motor Group перед від’їздом. Автомобільна промисловість зазнала збитків від 25% тарифів.
Trump скоротив візит до Кореї перед самітом APEC. Початково планувалося триденне перебування у Сеул та Кьонджу. Тепер президент США відвідає країну лише на один день.
Аналітики пов’язують скорочення візиту з повільним прогресом переговорів. Seoul має обмежений час для досягнення компромісу. Саміт APEC 31 жовтня – 1 листопада стає дедлайном.
Геополітика та безпека альянсу
Військовий альянс Korea-USA функціонує з 1953 року. Сеул щорічно платить близько $1 млрд за розміщення військ. Trump вимагає експоненційного збільшення внесків Кореї на оборону.
Тарифні переговори тісно пов’язані з безпековою співпрацею. Вашингтон використовує торговельні важелі для досягнення оборонних цілей. Корея змушена балансувати між економічними та безпековими інтересами.
Південна Корея інвестує у відродження американського суднобудування
Південна Корея підкорює ринок чіпів, а японська індустрія дисплеїв переживає кризу
Ситуація нагадує тиск на Японію у 1980-х роках. Японія піддавався торговельним санкціям попри альянс з США. Semiconductor Agreement 1986 обмежив експорт японських чіпів.
Китай спостерігає за переговорами Korea-USA з особливою увагою. Пекін розглядає тарифну війну як можливість для послаблення альянсу. Китайські компанії збільшують частку на ринках третіх країн.
Європа демонструє альтернативну стратегію протидії тарифам Трампа. Brussels погрожував контрзаходами на $107 млрд американських товарів. Проте врешті досяг угоди про 15% тарифи.
Корея обирає стратегію без ескалації на відміну від Канади. Оттава запровадила зустрічні тарифи на американські товари. Сеул відмовився від такої тактики через безпекову залежність.
Соціальні наслідки тарифної війни
Автомобільна промисловість Корея втратила 26,7% експорту до США у червні. Hyundai Motor зафіксувала перше падіння прибутку за п’ять років. Kia Motors скоротила виробництво на заводах у Корея.
Рейд іміграційних служб на заводі Hyundai-LG у Georgia спричинив обурення. 300 корейських працівників затримали 4 вересня 2025 року. Трамп пізніше висловив жаль щодо інциденту з візами.
Сталеливарна галузь продовжує страждати від 50% тарифів. Корея залишається четвертим експортером сталі до USA станом на 2024. POSCO та Hyundai Steel скорочують виробничі плани на 2025-2026.
Експорт Кореї скоротився на 0,03% у першій половині 2025. Це критично для економіки, де експорт становить 40% GDP. IMF прогнозує зростання лише 0,8% у 2025 році.
Безробіття у промислових регіонах зростає через скорочення виробництва. Ульсан та Похан постраждали найбільше від тарифів. Місцеві органи влади вимагають компенсацій від центрального уряду.
National Pension Service Korea фіксує знижені інвестиційні доходи у 2025. Найбільший інституційний інвестор зазнав втрат через волатильність Вона. Пенсійна система може потребувати державної підтримки найближчими роками.
Технологічна перспектива інвестицій
Напівпровідникова галузь Сеула отримала часткове звільнення від тарифів. Most Favored Nation статус гарантує рівні умови з іншими країнами. Samsung Electronics та SK Hynix планують розширення заводів у США.
Суднобудівна програма передбачає відродження американської галузі через корейські технології. Hanwha Ocean оголосила інвестиції $5 млрд у Philly Shipyard. Проект створить тисячі робочих місць до 2028 року.
Вторинні батареї стають ключовим напрямом співпраці Korea-USA. LG Energy Solution будує три заводи у Georgia та Michigan. SK Innovation розширює потужності у Kentucky для електромобілів Ford.
Біотехнологічний сектор країни збільшує інвестиції у дослідницькі центри США. Samsung Biologics планує завод у North Carolina вартістю $2 млрд. Celltrion розглядає локації у New Jersey для виробництва біосимілярів.
Ядерна енергетика отримує новий імпульс через угоду Korea-USA. Корея Hydro & Nuclear Power підписала меморандуми з американськими Utilities. Технологія APR1400 може стати основою для нових реакторів.
Порівняння з Китай показує конкурентну боротьбу за технологічне лідерство. Пекін інвестує $1,4 трлн у semiconductor independence до 2030. Сеул має обмежені ресурси для паралельних інвестицій дома та за кордоном.
Позиції провідних світових медіа
Провідні світові медіа аналізують корейсько-американські переговори з різних перспектив:
- Bloomberg (28.09.2025): “Корея неспроможна виплатити $350 млрд готівкою – це 85% валютних резервів країни. Вимоги Трампа нереалістичні без валютного свопу.” Джерело: bloomberg.com
- Fortune (29.09.2025): “Торговельна угода Трампа може обвалити валюту Кореї та спричинити фінансову кризу. Без валютного свопу Korea ризикує повторити катастрофу 1997 року.” Джерело: fortune.com
- Al Jazeera (31.07.2025): “Трамп оголосив торговельну угоду Сеулу при тарифі 15%. Корея інвестує $350 млрд, проте деталі залишаються нез’ясованими.” Джерело: aljazeera.com
- CSIS (04.08.2025): “Корея поступилася всіма важелями у переговорах, відмовившись від ескалації як Європа та Канада. Стратегія ‘погоджуйся на все’ може бути єдиною через безпекові інтереси.” Джерело: csis.org
Сценарні варіанти розвитку подій
| Сценарій | Ймовірність | Ключові умови | Наслідки для Кореї | Вплив на світ |
|---|---|---|---|---|
| Компроміс до APEC | 45% | США погоджується на валютний своп. Сеул збільшує готівкову частку до 20-30%. Підписання на саміті 31.10-01.11.2025. | Стабілізація Won. Збереження тарифів 15%. Поступове виконання інвестицій 2025-2028. | Позитивний сигнал для Японії, Євросоюзу. Зміцнення альянсу USA в Азії. |
| Продовження пату | 35% | Переговори зриваються на саміті APEC. USA відмовляє у валютному свопі. Корея не може виконати вимоги готівкою. | Тарифи залишаються 15%. Подальше падіння експорту. Тиск на Won та фінансову систему. | Невизначеність для інвесторів. Ослаблення довіри до угод Trump. |
| Капітуляція Кореї | 15% | Сеул погоджується на всі вимоги США. Виплата $350 млрд готівкою без свопу. Різке виведення резервів. | Валютна криза подібна до 1997. Обвал Won на 30-40%. Необхідність допомоги IMF. | Глобальна фінансова нестабільність. Падіння довіри до USA як партнера. |
| Ескалація тарифів | 5% | Trump підвищує тарифи до 25-30%. Сеул запроваджує зустрічні мита. Торговельна війна поглиблюється. | Рецесія у Кореї. Падіння GDP на 2-3%. Масове безробіття у промисловості. | Ланцюгова реакція у Азії. China посилює вплив у регіоні. |
Порівняльний аналіз тарифних угод 2025
| Країна | Тариф (%) | Інвестиції (млрд $) | Валютні резерви (млрд $) | Інвестиції/Резерви (%) | Структура угоди |
|---|---|---|---|---|---|
| Japan | 15% | 550 | 1,300 | 42% | 1-2% готівка, решта позики/гарантії JBIC |
| EU | 15% | 600 | – | – | Приватні інвестиції без державних гарантій |
| Корея | 15% | 350 | 410 | 85% | Не визначено – переговори тривають |
| UK | 10% | – | – | – | Збільшення доступу до ринку |
| Philippines | 19% | – | – | – | Базова угода без великих інвестицій |
Прогнози розвитку ситуації
Прогноз на 1 місяць (до листопада 2025):
Саміт APEC у Кьонджу стане критичною точкою для Кореї-США. Трамп відвідає країну 31 жовтня лише на один день. Ймовірність підписання фінальної угоди становить 40-45%.
Сеул продовжить тиснути на валютний своп як обов’язкову умову. Федеральний резерв може погодитися на обмежену угоду $100-150 млрд. Вон залишатиметься волатильним у діапазоні 1380-1450 за долар.
Автомобільна промисловість Кореї отримає тимчасове полегшення від 15% тарифів. Hyundai та Kia відновлять експорт до США на рівні 70-80% від показників 2024. Сталеливарна галузь продовжить страждати від 50% мит.
Прогноз на 6 місяців (до квітня 2026):
Структура інвестиційного фонду $350 млрд буде остаточно визначена. Готівкова частка становитиме 25-35% від загальної суми. Решта розподілиться між позиками та гарантіями Korea Development Bank.
Перші проєкти у суднобудуванні та напівпровідниках розпочнуться у США. Hanwha Ocean запустить розширення Philly Shipyard у березні 2026. Samsung Electronics оголосить локацію нового хабу в Аризоні або Техасі..
Економіка Кореї демонструватиме поступове відновлення після дна у Q3 2025. GDP зростання досягне 1,0-1,2% у річному вимірі. Експорт стабілізується на рівні 95% від показників 2024 року.
Прогноз на 3-5 років (2028-2030):
Інвестиційна програма Korea у США набере повних обертів до 2028. Створення 200-300 тисяч робочих місць у США через корейські проєкти. Країна закріпить статус ключового технологічного партнера Вашингтону.
Тарифна система може зазнати перегляду після виборів у США 2028. Демократична адміністрація може знизити мита до 10% або повернутися до FTA. Республіканці збережуть 15% тарифи як новий стандарт.
Глобальна торговельна архітектура трансформується назавжди після прецеденту Korea-USA. Двосторонні угоди з великими інвестиційними пакетами стануть нормою. WTO втратить роль арбітра торговельних суперечок остаточно.
Корея може посилити економічну інтеграцію з Японії та Австралії. Тристороннє партнерство стане противагою впливу Китаю у регіоні. Спільні інвестиції у критичні технології досягнуть $100 млрд до 2030.
Вплив на Україну та Європу
Тарифна політика Трампа створює непрямі наслідки для України. Брюсель змушений шукати альтернативні ринки для європейських товарів. Це відкриває можливості для української продукції у Європі.
Польща демонструє зростання торгівлі з Кореєю на тлі тарифів США. Варшава стає логістичним хабом для корейських інвестицій у Європі. Hyundai та LG розширюють заводи у польських регіонах.
Норвегія виграє від переорієнтації енергетичних потоків через тарифи. Осло збільшує експорт LNG до Азії замість США. Україна може скористатися досвідом Норвегії у диверсифікації енергетики.
Казахстан спостерігає за Кореєю як модель для балансування між великими силами. Astana вивчає досвід Сеул у веденні торговельних переговорів з США. Критичні мінерали стають новим фокусом для Казахстан у торгівлі.
Китай посилює економічний тиск на Сеул через тарифну угоду з США. Пекін розглядає Сеул як прецедент для майбутніх вимог Вашингтона. Україна має враховувати цей фактор у власних переговорах з партнерами.
Аналітичний висновок
Тарифні переговори розкривають фундаментальну трансформацію глобальної торговельної системи. Вашингтон відмовляється від багатосторонніх угод на користь двосторонніх домовленостей. Кожна країна змушена індивідуально торгуватися за доступ до американського ринку.
Південна Корея опиниласяу найскладнішій позиції серед союзників США. Валютні резерви $410 млрд недостатні для виконання вимог Вашингтона. Інвестиції $350 млрд становлять 85% резервів проти 42% у Японії. Вон займає лише 2% глобального ринку проти 17% для Єни.
Стратегія Кореї без ескалації виявилася хибною на відміну від Canada та EU. Ottawa та Brussels використали загрозу зустрічних тарифів як важіль. Сеул покладався виключно на безпековий альянс та дипломатію. Результат – найжорсткіші умови серед союзників США.
Валютний своп став критичною необхідністю для Кореї, а не опцією. Без угоди з Федеральним резервом виконання інвестиційних зобов’язань загрожує кризою 1997 року. Bank of Korea має обмежені інструменти для стабілізації Вона при виведенні $350 млрд.
Економічні наслідки для Сеула будуть відчутними навіть при успішній угоді. Зростання GDP у 2025 році не перевищить 0,8-1,0% проти 2,1% у 2024. Автомобільна та сталеливарна галузі втратять 20-30% експорту до USA. Безробіття у промислових регіонах зросте на 2-3 відсоткових пункти.
Геополітичні ризики посилюються через тарифну угоду Korea-USA. Китай розглядає Сеул як слабку ланку у альянсі Вашингтон. Пекін може застосувати економічний тиск для послаблення співпраці. Ситуація нагадує THAAD кризу 2016-2017 років з бойкотом корейських товарів.
Суспільний консенсус у Кореї руйнується через умови угоди з США. Фермери протестують проти відкриття ринків рису та м’яса. Промисловці вимагають компенсацій за втрачені експортні доходи. Рейтинг президента Lee Jae-myung падає через поступки Вашингтона.
Технологічна співпраця залишається єдиним світлим плямом у тарифній угоді. Напівпровідники, суднобудування та вторинні батареї отримають $280 млрд інвестицій. Сеул закріпить позиції у критичних ланцюгах постачання США. Проте це потребує виведення капіталу з внутрішньої економіки.
Прецедент створює небезпечний стандарт для інших країн. ЄС, Японія та навіть близькі союзники змушені купувати доступ тарифами. Система правил WTO замінюється системою сили та торгу. Малі економіки не матимуть важелів у переговорах з США.
Довгострокові наслідки для глобальної торгівлі будуть катастрофічними без реформ. Передбачуваність та стабільність замінюються волатильністю та політичним ризиком. Інвестори уникатимуть довгострокових проєктів через невизначеність тарифів. Глобальні ланцюги постачання фрагментуються на регіональні блоки.
Саміт APEC у Кьонджу 31 жовтня – 1 листопада стане моментом істини. Компроміс може стабілізувати ситуацію у короткостроковій перспективі. Проте структурні проблеми торговельної системи Trump залишаться без вирішення. Світ входить в еру торговельного протекціонізму на десятиліття вперед.
Україна має врахувати досвід Кореї у власних переговорах з партнерами. Безпековий альянс не гарантує економічних преференцій від США. Диверсифікація торговельних зв’язків стає критичною для малих економік. Європа залишається надійнішим партнером для довгострокової співпраці ніж непередбачуваний Вашинггтон.
Фінальний вердикт: Корея програла переговори ще до їх початку, відмовившись від важелів тиску. Seoul заплатить найвищу ціну серед союзників США за збереження альянсу. Це урок для всіх країн у новій епосі торговельних війн – дипломатія без сили приречена на поразку.
За матеріалами:
