У серпні американські ЗМІ повідомили, що Пентагон готує план введення Національної гвардії та, можливо, регулярної армії до Чикаго. Посадовці говорять про кілька тисяч військових, яких можуть мобілізувати восени. Це рішення пов’язане з заявами Дональда Трампа, який не раз говорив про необхідність навести порядок у великих містах США, боротися з нелегальною міграцією, бездомністю та злочинністю.
Порівняння з операцією в Лос-Анджелесі
У червні Трамп вже наказав ввести 4000 бійців Національної гвардії Каліфорнії та 700 морських піхотинців у Лос-Анджелес. Тоді це викликало значний політичний резонанс. Керівництво штатів та місцевих адміністрацій вважало такі дії незаконними й надмірними. Попри це Білий дім заявив, що подібні заходи можуть стати моделлю для інших мегаполісів.
Аналітики у The Washington Post зазначають, що Чикаго для Трампа є символічним містом, адже він часто використовує його як приклад «занепаду великих урбаністичних центрів під керівництвом демократів». Саме тому саме воно стало другою ціллю після Лос-Анджелеса.
Юридичні колізії та протидія штатів
Конституція США надає штатам право самостійно контролювати Національну гвардію, якщо немає надзвичайної ситуації федерального масштабу. Губернатор Іллінойсу Джей Бі Пріцкер вже заявив, що немає жодних підстав для федералізації його гвардії чи для введення регулярних військ. Мер Чикаго Брендон Джонсон також підкреслив, що дії Трампа є «нескоординованими та необґрунтованими».
Подібна колізія вже виникала під час протестів у 2020 році, коли Трамп намагався використати «Акт про повстання» для залучення армії. Тоді юридичні експерти, зокрема у New York Times, наголошували, що подібний крок може стати прецедентом для розширення федеральної влади коштом прав штатів.
Міграційний фактор і роль ICE
План для Чикаго, за повідомленнями чиновників, пов’язаний не лише з громадською безпекою, а й з політикою міграційного контролю. Передбачається посилення операцій ICE та реалізація вимоги апарату Білого дому — здійснювати щонайменше 3000 арештів нелегальних мігрантів щодня.
Politico зазначає, що адміністрація Трампа розглядає ідею широкого наступу на «санктуарні міста», які відмовляються співпрацювати з федеральними службами у питанні депортації. Чикаго є одним із головних таких міст, що створює додатковий політичний підтекст.
Політичний підтекст і кампанія Трампа
Трамп активно використовує тему «хаосу у великих містах» у своїй політичній риториці. Ще під час кампанії 2016 року він змушений був скасувати мітинг у Чикаго через сутички між прихильниками та опонентами. Відтоді місто стало одним із головних елементів його передвиборчої аргументації.
У серпні, виступаючи в Білому домі, він прямо назвав мера Чикаго «некомпетентним» і заявив, що «виправить ситуацію». За оцінками The Guardian, Трамп намагається продемонструвати свою здатність діяти жорстко, навіть якщо це суперечить традиційним нормам розподілу влади.
Реакція місцевої влади та суспільства
І губернатор Пріцкер, і мер Джонсон попередили, що федеральне втручання лише поглибить проблеми. Вони наголосили, що місто й штат не отримували жодних офіційних запитів від адміністрації, а значить — будь-яке розгортання військових буде сприйняте як незаконне.
Громадські організації також б’ють на сполох. За даними Chicago Tribune, місцеві правозахисники вважають, що мілітаризація вулиць створить напругу у відносинах між поліцією та мешканцями і лише посилить відчуття недовіри.
Потенційні наслідки для федералізму
Застосування федеральних сил усередині країни без згоди штатів може стати небезпечним прецедентом. У майбутньому це дозволить будь-якому президентові використовувати армію для вирішення внутрішніх політичних завдань. Експерти Brookings Institution застерігають, що йдеться фактично про тестування меж американського федералізму.
Висновок
Плани Пентагону щодо Чикаго — це не лише питання громадської безпеки, це також важлива складова ширшої політичної стратегії Дональда Трампа, спрямованої на демонстрацію «сили» федерального центру перед американським народом. Такий підхід викликав значне занепокоєння серед місцевих лідерів та юристів, які вважають, що ці дії можуть становити серйозну загрозу конституційним принципам. Вони вбачають в цьому не лише ризик для громадянських прав, але й потенційні наслідки для взаємовідносин між федеральною владою та місцевими адміністраціями, що може призвести до глибшої політизації питання публічної безпеки.
Світові медіа трактують ситуацію по-різному. New York Times акцентує на юридичних ризиках, The Guardian — на політичних амбіціях Трампа, Washington Post — на символічності вибору Чикаго. Усі вони сходяться в одному: цей сценарій може суттєво змінити баланс між Білим домом і штатами та стати вирішальним епізодом у внутрішньополітичній боротьбі США.
За матеріалами: washingtonpost
