Мюнхенський індекс безпеки 2026 виявив глибокий розкол у сприйнятті загроз населенням різних країн світу. Кібератаки стали головним страхом для Німеччини та Великої Британії, тоді як Бразилія й Індія більше турбуються про зміну клімату. Китай вважає Сполучені Штати своїм ключовим ризиком, а Канада опинилася в епіцентрі торговельних воєн.

Мюнхенський індекс безпеки 2026 року оприлюднили напередодні традиційної конференції з безпеки в німецькому місті. Дослідження охопило понад 11 тисяч респондентів з одинадцяти країн. Методологія передбачала оцінку ризиків за п’ятьма параметрами: загальний вплив, траєкторія розвитку, серйозність, неминучість та готовність. Результати засвідчили: світ не просто розколотий — він живе в абсолютно різних системах страхів.

Опитування проводили в листопаді 2025 року серед близько тисячі дорослих у кожній країні. Вибірка охопила країни “Великої сімки” та групу BICS (Бразилія, Індія, Китай, Південна Африка — без росії). Бали від 0 до 100 показують, наскільки серйозною населення вважає ту чи іншу загрозу.

Глобальний розкол: що турбує світ

Найбільш вражаюча різниця пролягла між розвиненими західними демократіями та країнами Глобального Півдня. Держави “Великої сімки” поставили на перше місце кібератаки, економічні кризи та дезінформаційні кампанії. Натомість група BICS традиційно віддає пріоритет екологічним загрозам. Цей розкол зберігається з моменту запуску індексу в 2021 році.

Примітно, що сприйняття Сполучених Штатів як загрози зросло майже в усіх опитаних країнах — окрім Японії та Китаю. Водночас росія продовжує сприйматися як значно більша загроза, ніж США, у всіх країнах “Великої сімки”. Проте серед країн BICS ставлення до москви залишається байдужим — там її ніколи не вважали серйозним ризиком.

Автори звіту під назвою “Під руйнуванням” констатують: світ увійшов у період “політики бульдозера”. Замість обережних реформ та корекцій курсу панує масштабне знищення. Лише крихітна частка респондентів у країнах “Великої сімки” вірить, що політика їхніх урядів зробить життя майбутніх поколінь кращим.

Кібератаки: чому Європа боїться хакерів

Німеччина та Велика Британія поставили кібератаки на перше місце серед загроз — 75 та 74 бали відповідно. Це другий рік поспіль, коли цифрові загрози очолюють рейтинг для країн “Великої сімки”. Для порівняння: у 2021 році кібератаки посідали лише сьоме місце.

Цифри підтверджує реальність. За даними Федерального відомства з інформаційної безпеки Німеччини, 80% усіх кібератак у 2025 році спрямовані проти малого та середнього бізнесу. Критична інфраструктура — енергетика, транспорт, охорона здоров’я, фінанси — щороку фіксує десятки серйозних інцидентів. Кількість витоків даних зросла до 461 випадку лише серед німецьких установ.

У Європі кількість DDoS-атак підскочила на 137% порівняно з попереднім роком. Найпотужніша з них досягла 1,4 терабіта на секунду. У травні 2025 року США, Велика Британія, Франція та Німеччина спільно попередили про російську кібератаку, спрямовану проти логістики військової допомоги Україні.

Середня вартість одного кіберінциденту в Німеччині становить близько 16 тисяч євро. Для Великої Британії цей показник сягає 4-4,5 мільйона доларів за один серйозний витік. Попри зростання обізнаності — німці знають у середньому 6,1 методу захисту — реально використовують лише 3,8 з них.

Клімат vs економіка: погляд із Глобального Півдня

Бразилія очолює рейтинг занепокоєння щодо клімату: 78 балів за зміну клімату та 77 — за екстремальні погодні умови й лісові пожежі. Це віддзеркалює реальну вразливість країни. У 2024 році площа, знищена пожежами в Бразилії, зросла на 79% і сягнула 31 мільйона гектарів — територія, порівнянна з Італією.

Амазонія переживає найгіршу пожежну катастрофу за понад два десятиліття. За даними Європейської комісії, у 2024 році вогонь охопив 3,3 мільйона гектарів лісу. У Болівії постраждало 9% незайманих лісів — науковці називають це “драматичним ударом” по біорізноманіттю регіону. Кліматичні зміни зробили екстремальну пожежну погоду в північно-східній Амазонії у 30-70 разів імовірнішою.

Індія також ставить екологію на перше місце: 53 бали за зміну клімату та 51 — за знищення природних середовищ. Це підкреслює зростаючу актуальність екологічних загроз для найбільш населених країн світу. Водночас частка респондентів, які вважають екстремальну погоду неминучим ризиком, знизилася в усіх опитаних країнах порівняно з 2021 роком.

Парадокс очевидний. Реальні витрати від глобального потепління стрімко зростають, але на тлі численних політичних та економічних криз екологічні ризики здаються менш терміновими. Однак саме країни BICS продовжують ставити їх на перше місце — ця закономірність не змінилася з моменту першого опитування.

Америка на межі: поляризація та криза довіри

Сполучені Штати демонструють унікальну картину: політична поляризація (67 балів) та економічна криза (67 балів) поділяють перше місце. Це єдина країна, де внутрішній розкол сприймається як загроза на рівні з економічними негараздами.

За даними Інституту політики Гарвардського університету, лише 13% молодих американців вважають, що країна рухається у правильному напрямку. Опитування Gallup показує: наприкінці 2025 року 47% американців оцінюють стан економіки як “поганий” — найвищий показник з вересня 2024 року. Індекс економічної довіри впав до -33 пунктів.

Рейтинг схвалення Конгресу становить жалюгідні 17%. Серед демократів його підтримують лише 6%, серед незалежних — 12%. Сім із десяти американців переконані: корпорації та заможні люди контролюють уряд. Кожен четвертий вважає, що країні потрібна не просто реформа, а повне перезавантаження системи.

Мюнхенський звіт констатує: США все ще єдина держава, достатньо потужна для глобального лідерства. Економічно, військово, технологічно вона сильніша за союзників і суперників. Однак вона більше не бажає бути світовим шерифом, архітектором вільної торгівлі та промоутером спільних цінностей.

Торговельні війни: хто платить найвищу ціну

Канада опинилася в епіцентрі торговельного конфлікту: 68 балів за торговельні війни та 65 — за екстремальну погоду й лісові пожежі. Ці цифри відображають як економічну, так і екологічну вразливість країни, три чверті експорту якої спрямовані до США.

Торговельна війна почалася 1 лютого 2025 року, коли президент Трамп запровадив 25% мита на більшість канадських товарів. Канада відповіла контрзаходами на 30 мільярдів доларів, які за три тижні зросли до 155 мільярдів. У червні мита на сталь та алюміній подвоїлися до 50%.

За оцінками Банку Канади, два мільйони канадських робочих місць залежать від експорту до США. Звільнення почалися майже негайно, особливо в автомобільній галузі Південного Онтаріо. Економіка скоротилася два місяці поспіль — у квітні та травні 2025 року.

Наслідки відчувають обидві сторони. За підрахунками Tax Foundation, тарифи обійдуться американським домогосподарствам у додаткові 1300 доларів у 2025 році та 2000 доларів у 2026-му. Це найбільше податкове підвищення як частка економіки з 1993 року.

Погляд із Пекіна: хто ворог номер один

Китай демонструє унікальну картину сприйняття загроз: Сполучені Штати посідають перше місце (38 балів), торговельні війни — друге (31 бал). Жодна інша країна не називає конкретну державу головним ризиком. Автори звіту застерігають: “Опитування в автократіях завжди є складним завданням, оскільки респонденти можуть не відчувати, що вони можуть вільно висловлювати свою думку.”

Торговельне протистояння досягло нових висот у 2025 році. Квітневі “тарифи Дня визволення” підняли мита на китайські товари до 104%, потім до 145%. Китай відповів дзеркальними заходами та обмеженнями на експорт рідкісних мінералів — ресурсів, критичних для виробництва напівпровідників та електромобілів.

Китай виробляє 60% світових рідкісних мінералів та переробляє майже 90% магнітів з них. Це дало Пекіну потужний важіль тиску. Проте в жовтні 2025 року Трамп і Сі домовилися про тимчасове перемир’я на саміті в Південній Кореї: США знизили тарифи до 30%, Китай відклав експортні обмеження.

Експерти попереджають: попри тимчасові перемир’я, структурна конкуренція за технології, ресурси та контроль над ланцюгами постачання нікуди не зникнуть. Бізнесу варто готуватися до тривалого періоду стратегічної невизначеності. Як зазначають автори Мюнхенського звіту: “Світ увійшов у період, коли ніхто не готовий керувати глобальним порядком денним.”

За матеріалами:

• Munich Security Index 2026 securityconference.org
• Munich Security Conference: Cyber Threats Lead G7 Risk Index infosecurity-magazine.com
• Munich Security Index 2026 kekstcnc.com