Світ дедалі частіше стає свідком різкого посилення дискусій щодо війни в Газі та відповідальності Ізраїлю за воєнні дії проти палестинців. Одним із найгучніших майданчиків для цих дебатів стала так звана Гаазька група — альянс держав, що консолідують свої економічні, юридичні та політичні інструменти задля тиску на уряд Біньяміна Нетаньягу.
Засідання групи у Нью-Йорку, синхронізоване з Генеральною Асамблеєю ООН, показало масштабне зростання підтримки ідей, які ще кілька років тому здавалися маргінальними: блокування постачання озброєння, ізоляція Ізраїлю на культурних майданчиках, ініціативи щодо гуманітарних флотилій, до ізоляції Ізраїлю.
Міністр закордонних справ Малайзії Мохамад Хасан прямо заявив, що світова спільнота має «юридичний та моральний обов’язок» позбавити Ізраїль «знарядь геноциду». Йдеться не лише про бойові літаки чи високоточні системи, а й про так звану «подвійну техніку» — крани, екскаватори, навігаційні системи, які можуть використовуватись як у цивільній, так і у військовій сферах.
Хасан наголосив, що компанії, котрі забезпечують такі постачання, мають бути притягнуті до відповідальності. Це створює небезпечний прецедент для великих корпорацій, серед яких є гравці зі США, ЄС та Азії.
Ідея формування чорного списку транснаціональних корпорацій, що співпрацюють з ізраїльською військовою інфраструктурою, відсилає до досвіду руху проти апартеїду у Південній Африці. Тоді міжнародна ізоляція, включно із забороною участі у спортивних і культурних заходах, сприяла краху режиму. Нині Бразилія, Колумбія, Чилі та Південна Африка намагаються провести аналогічну кампанію проти Ізраїлю.
Зовнішньополітичний керівник Бразилії Мауро Вієйра закликав «перетворити обурення на дії», наголошуючи, що невиконання державами обов’язків за конвенцією ООН про запобігання геноциду може обернутися звинуваченнями у співучасті. Минулого тижня саме Бразилія приєдналася до позову Південної Африки в Міжнародному суді ООН, де Ізраїль звинувачують у геноциді, та закликають до ізоляції Ізраїлю. Це ще більше розширило юридичну базу звинувачень, оскільки вже не одна, а кілька впливових держав офіційно беруть участь у процесі.
Чилі також демонструє радикальні кроки: країна відкликала свого посла з Ізраїлю, підкреслюючи, що дипломатична ізоляція є одним із важливих елементів тиску. Подібні дії ускладнюють для Ізраїлю формування широких коаліцій підтримки, особливо в Латинській Америці, яка дедалі більше віддаляється від традиційних зовнішньополітичних позицій США.
Ріяд Мансур, постійний представник Палестини при ООН, наголосив, що Гаазька група стала «переломним моментом» у спробі блокування потоків зброї та послуг, які зміцнюють воєнну машину Ізраїлю. У його словах відчувається прагнення закріпити цю ініціативу як глобальний тренд, здатний вплинути не лише на перебіг війни, а й на майбутнє регіону.
Представник Південної Африки Зейн Дангор визнав: юридично довести факт геноциду складно через необхідність встановити намір. Але, за його словами, консенсус у світовій спільноті формується дедалі очевидніший — геноцид таки відбувається. Він підкреслив: припинення таких злочинів — не право, а обов’язок держав.
Звіт експертів ООН, опублікований цього місяця, напряму стверджує, що Ізраїль вчинив геноцид у Газі. Для міжнародного права така оцінка має колосальне значення: це не приватна думка окремих урядів чи активістів, а документ, що може стати основою рішень судів і санкційних механізмів.
Позиція ізраїльських радикалів
Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу у зверненні до Генеральної Асамблеї категорично заперечив усі обвинувачення. Він заявив, що Ізраїль «робить усе можливе для захисту цивільного населення», зокрема розсилає повідомлення та листівки з попередженнями про бомбардування. За його словами, звинувачення в геноциді є політично вмотивованими та покликані делегітимізувати право країни на самооборону.
У цій точці зіткнулися дві несумісні інтерпретації: одна сторона бачить систематичні воєнні злочини та спробу знищити народ, інша — оборону держави від «терористичної загрози». Це відображає не лише політичний конфлікт, а й глибинну кризу міжнародного права, коли різні держави однаково посилаються на ті ж самі документи, але роблять протилежні висновки.
Сьогодні альянс проти Ізраїлю намагається поєднати моральні аргументи з практичними інструментами. Розглядаються ідеї блокування суден, що перевозять військові вантажі, заборони на використання портів та аеропортів для постачань техніки, обмеження культурних і спортивних контактів. Такі кроки вже здійснювалися проти держав, які порушували міжнародні норми: ПАР за часів апартеїду, Югославія у 90-х, Росія після вторгнення в Україну у 2014 та 2022 роках.
Позиції світових медіа з цього питання показують спектр оцінок.
- BBC акцентує на правових наслідках і перспективах судового процесу проти Ізраїлю.
- Financial Times підкреслює економічний вимір, зокрема можливий вплив на інвестиційний клімат та глобальні корпорації.
- The Guardian зосереджується на гуманітарному вимірі, описуючи трагедії цивільного населення в Газі.
- CNN відзначає глибокий розкол серед західних союзників, адже частина країн ЄС схильна до обережності.
- The Wall Street Journal наголошує на загрозах для стратегічних відносин США на Близькому Сході.
В економічному плані потенційні санкції проти Ізраїлю можуть призвести до скорочення зовнішніх інвестицій, падіння експорту технологій і обмеження у сфері високих технологій. Для країни, яка позиціонує себе як «стартап-нація» та глобальний центр інновацій, це створює довгострокові ризики.
У політичному вимірі тенденція до міжнародної ізоляції може змусити Ізраїль робити ставку на вузьке коло союзників — передусім США та кілька держав Східної Європи. Це зменшить його дипломатичний маневр і збільшить залежність від однієї-двох ключових країн.
Соціально наслідки відчутні у внутрішньополітичному контексті: суспільство Ізраїлю все більше поляризується, а міжнародний тиск може посилити кризу довіри до уряду Нетаньягу. У самій Палестині, навпаки, активізуються надії на міжнародну підтримку, що може зміцнити позиції автономії на світовій арені.
Для України цей процес має подвійне значення
З одного боку, поява нових юридичних механізмів проти держав, що ведуть агресивні війни, створює прецедент, корисний для Києва у протистоянні з росією. З іншого — послаблення впливу США на глобальній арені через їхню односторонню підтримку Ізраїлю може ускладнити мобілізацію західної допомоги Україні.
Варіанти розвитку подій
- У короткостроковій перспективі (1 місяць) очікується розширення альянсу Гаазької групи новими учасниками та ухвалення конкретних рекомендацій щодо блокування постачань озброєнь.
- У середньостроковій перспективі (6 місяців) можна прогнозувати початок санкційних режимів окремих країн та нові кроки в Міжнародному суді.
- У довгостроковому горизонті (3–5 років) існує ймовірність формування стійкої системи міжнародного тиску, аналогічної до тієї, що свого часу зруйнувала апартеїд у Південній Африці.
Аналітичний висновок полягає в тому, що нинішня криза довкола Ізраїлю виходить далеко за рамки близькосхідного конфлікту. Вона демонструє зіткнення двох моделей світу: одна робить ставку на верховенство права та універсальні цінності, інша — на пріоритет сили й права держави на самооборону навіть ціною гуманітарних катастроф. Як і у випадку з Південною Африкою у 80-х чи з Росією сьогодні, міжнародна ізоляція може стати переломним фактором.
Питання лише в тому, чи готова світова спільнота витримати економічні й політичні наслідки такого вибору.
За матеріалами:
