Китай та Німеччина провели четвертий раунд фінансових переговорів у Пекіні. Сторони домовились про координацію макроекономічної політики, підтримку багатосторонньої торгівельної системи та розширення співпраці у зеленій енергетиці. Попри нещодавні торгівельні тертя, друга та третя економіки світу шукають стабільну основу для взаємовигідного партнерства.
Пекін приймав високопоставлених гостей. У понеділок віцепрем’єр Китаю Хе Ліфен та віце-канцлер Німеччини Ларс Клінгбайль спільно головували на четвертому китайсько-німецькому фінансовому діалозі високого рівня. Це вже четверта зустріч у такому форматі. Попередні три раунди не завжди давали конкретні результати. Цього разу — інша ситуація.
Міністерство фінансів Китаю оприлюднило заяву за підсумками переговорів. Обидві сторони підтвердили прихильність до координації макроекономічної політики. Йдеться як про двосторонній, так і про багатосторонній рівень. Мета — сприяти глобальному економічному відновленню та сталому розвитку. Звучить як дипломатичне кліше? Можливо. Але за цими формулюваннями криється конкретика.
Торгівельна система під тиском
Німеччина та Китай підтвердили підтримку багатосторонньої торгівельної системи. Її основа — Світова організація торгівлі. Система має бути справедливою, відкритою, прозорою, інклюзивною та недискримінаційною. Сім прикметників у одному реченні офіційної заяви. Дипломати люблять перестраховуватись.
Чому це важливо? Останніми роками СОТ втрачає вплив. США блокують призначення суддів до апеляційного органу організації. Торгівельні війни стають нормою. Протекціонізм набирає обертів по обидва боки Атлантики. У цьому контексті спільна заява Берліна та Пекіна — сигнал ринкам. Дві потужні економіки демонструють готовність грати за правилами.
Напруга нікуди не поділась
Переговори відбувались на тлі зростаючої напруги. На початку листопада Німеччина оголосила про перегляд торгівельної політики щодо Китаю. Під прицілом — енергетика, імпорт сировини та китайські інвестиції у критичну інфраструктуру. Берлін також підтримав пропозиції Європейського Союзу збільшити мита на іноземну сталь. Зокрема — китайську.
Це не перший епізод торгівельних суперечок. У жовтні 2024 року ЄС запровадив додаткові мита на китайські електромобілі — від 7,8% до 35,3% залежно від виробника. Офіційна причина — субсидії китайського уряду, які спотворюють конкуренцію. Китай назвав це протекціонізмом. Конфлікт триває досі.
На цьому тлі фінансовий діалог у Пекіні виглядає спробою знизити градус протистояння. Чжоу Мі, старший науковий співробітник Китайської академії міжнародної торгівлі та економічного співробітництва, називає результати переговорів «цілеспрямованим зусиллям повернути відносини до спільних економічних інтересів».
Цифри говорять самі за себе
Федеральне статистичне відомство Німеччини оприлюднило попередні дані наприкінці жовтня. За січень-серпень 2025 року Китай повернув собі статус найбільшого торгівельного партнера Німеччини. Обійшов США. Двостороння торгівля досягла 163,4 мільярда євро (приблизно 189,5 мільярда доларів). Для порівняння: торгівля Німеччини зі США за той самий період — 162,8 мільярда євро.
Різниця невелика. Лише 600 мільйонів євро. Але символічно це важливо. Китай випередив американців вперше за кілька років. У 2023 році США посіли перше місце серед торгівельних партнерів Німеччини. Тоді багато експертів прогнозували остаточний розворот Берліна на захід. Передчасний висновок.
Німеччина залишається найбільшою економікою Європейського Союзу. Її ВВП у 2024 році становив близько 4,5 трильйона доларів. Китай – друга економіка світу з ВВП понад 18 трильйонів доларів. Німеччина — третя. Коли ці дві країни домовляються – це впливає на весь ЄС.
Бізнес голосує ногами
Поки політики сперечаються — компанії працюють. Німецький концерн Zeiss Group оголосив про плани розширення інноваційних потужностей у Китаї. Фокус – регіон дельти річки Янцзи та Велика затока Гуандун–Гонконг–Макао. Zeiss спеціалізується на оптиці та оптоелектроніці. Продукція компанії використовується у медицині, мікроелектроніці, автомобільній галузі.
«Китай – великий ринок для всіх гравців. Екосистема тут чудова», – заявив Мартін Фішер, президент та генеральний директор Zeiss China. Компанія планує збільшити локалізацію виробництва. Це означає більше робочих місць для китайських працівників. І менше залежності від логістичних ланцюгів.
Zeiss — не єдиний приклад. Volkswagen, BASF, Siemens – німецькі гіганти роками інвестують у Китай. Попри політичні заклики до «де-ризкінгу». Бізнес рахує гроші. А китайський ринок із 1,4 мільярда споживачів ігнорувати складно.
Невизначеність для китайського бізнесу в Європі
Торгівля – вулиця з двостороннім рухом. Китайські компанії також працюють у Європі. І стикаються з проблемами. Європейська торгово-промислова палата в Китаї спільно з консалтинговою компанією Roland Berger опублікували звіт минулого тижня. Результати невтішні.
81% опитаних китайських підприємств відчувають «зростаючу непередбачуваність» бізнес-середовища в ЄС. Невизначеність — головне слово звіту. Компанії не розуміють правил гри. Регуляторне середовище змінюється занадто швидко. Антисубсидійні розслідування, перевірки інвестицій, обмеження доступу до держзакупівель — список довгий.
Гао Лінюнь, дослідник Інституту світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук, вважає: зусилля Берліна та Пекіна стабілізувати економічні зв’язки через конструктивний діалог можуть закласти критичний фундамент для ширших відносин Китай–ЄС.
Ширший контекст: електромобілі та торгівельні війни
Наприкінці жовтня міністр торгівлі Китаю Ван Вентао провів відеоконференцію з європейським комісаром з питань торгівлі та економічної безпеки Марошем Шефчовичем. Словацький політик ініціював розмову. Обговорювали ключові питання: заходи експортного контролю та антисубсидійне розслідування ЄС щодо китайських електромобілів.
Розслідування триває з жовтня 2023 року. Єврокомісія вважає, що китайські виробники отримують несправедливі переваги від державних субсидій. BYD, Geely, SAIC — під прицілом. Китай заперечує звинувачення та погрожує відповідними заходами. Торгівельна війна у мініатюрі.
Але є нюанс. Німецькі автовиробники — проти високих мит на китайські електромобілі. BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen — усі виступили з критикою. Чому? Вони самі виробляють автомобілі в Китаї. І бояться відповідних обмежень. Бізнес-логіка перемагає політичну риторику.
Що далі?
Фінансовий діалог у Пекіні — не прорив. Радше — спроба утримати відносини на плаву. Конкретні домовленості стосуються доступу до фінансових ринків, співпраці у зеленій трансформації, двосторонньої торгівлі та інвестицій. Деталі поки не оприлюднені.
Аналітики обережні у прогнозах. Геополітична ситуація складна. Тиск США на союзників — реальний. Внутрішня політика Німеччини — нестабільна. Економічне сповільнення Китаю — факт. Водночас торгівельні зв’язки залишаються потужними. 163 мільярди євро за вісім місяців — аргумент, який важко ігнорувати.
Німеччина балансує. Між союзницькими зобов’язаннями та економічними інтересами. Між політичною риторикою та бізнес-реальністю. Четвертий фінансовий діалог — ще одна спроба знайти рівновагу. Чи вдасться? Час покаже. Але поки що друга та третя економіки світу продовжують розмовляти. А це вже немало.
За матеріалами:
