Китай погодився тимчасово зняти експортні обмеження на рідкісні метали та припинити розслідування американських напівпровідникових компаній. Угода стала результатом зустрічі президентів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Південній Кореї 30 жовтня 2025 року. Білий дім оголосив про досягнення торгівельного пакту, який має зменшити напругу між двома найбільшими економіками світу. Китай контролює понад 90 відсотків світової переробки рідкісних металів, що дає Пекіну значний вплив на глобальні ланцюги постачання технологій та оборонної промисловості.
Економічне бачення
Угода передбачає видачу Китаєм генеральних ліцензій на експорт рідкісних металів. До списку входять галій, германій, сурма та графіт. Це фактично скасовує контроль, запроваджений у квітні 2025 та жовтні 2022 років.
США знизять мита на китайський імпорт з 57 до 47 відсотків. Торгівельна війна коштувала обом економікам мільярди доларів. Американські фермери втратили китайський ринок сої. За попередній рік Китай купував майже 27 мільйонів тонн американської сої.
Тепер Пекін зобов’язався закуповувати 25 мільйонів тонн щорічно протягом трьох років. Це критично важливо для сільськогосподарських штатів Середнього Заходу. Нова угода може повернути доходи на рівень 2024 року, коли експорт перевищував 15 мільярдів доларів.
Китайські виробники рідкісних металів зафіксували зростання акцій на 10 відсотків. China Northern Rare Earth Group та Shenghe Resources продемонстрували найкращу динаміку. Американські компанії MP Materials та USA Rare Earth також виграли від новини — їхні акції зросли на 3-6 відсотків.
Проте експерти попереджають про крихкість домовленостей. Азійське товариство політичних інститутів вказує на відсутність структурних змін. Питання надмірних виробничих потужностей Китаю залишилося поза обговоренням. Торгівельне перемир’я може виявитися тимчасовим.
Політика та суспільство
Трамп назвав зустріч із Сі “дивовижною”. Він оцінив результати на 12 балів із 10 можливих. Китайський лідер підкреслив, що розвиток Китаю йде рука об руку з амбіціями “Зробити Америку знову великою”.
Це різко контрастує з попередніми зустрічами. Раніше Сі говорив про “неминучу конкуренцію” між країнами. Дипломатичний тон змінився через економічний тиск на обидві сторони.
Угода охоплює не лише торгівлю металами. Китай зобов’язався посилити боротьбу з фентанілом. Пекін припинить постачання певних хімічних речовин до Північної Америки. США відповідно знизили мита, пов’язані з фентанілом, з 20 до 10 відсотків.
Питання TikTok залишилося відкритим. Трамп не оголосив про конкретну угоду щодо популярної соціальної мережі. Міністерство комерції Китаю лише зазначило готовність “належним чином вирішити” проблему. Американські чиновники очікують фіналізації угоди протягом кількох місяців.
Республіканці та демократи по-різному оцінюють домовленості. Критики вказують, що Китай давав схожі обіцянки під час першого президентства Трампа. Результати були обмеженими. Скептики не бачать гарантій виконання нових зобов’язань.
Водночас адміністрація підкреслює практичну вигоду. Американські фермери отримують доступ до ринку. Технологічні компанії уникають критичної нестачі матеріалів. Оборонна промисловість зберігає ланцюги постачання.
Геополітика та безпека
Рідкісні метали є критичними для національної безпеки. Вони використовуються у винищувачах F-35, підводних човнах, супутниках та ракетах Tomahawk. Китай видобуває 61 відсоток світового обсягу таких металів.
Найбільша залежність — у важких рідкісних металах. США не мають потужностей для їх сепарації після видобутку. Навіть каліфорнійська руда відправлялася до Китаю для обробки до початку 2025 року.
Центр стратегічних та міжнародних досліджень попереджає про довгострокові ризики. США знадобиться від 5 до 10 років для створення власних потужностей. Європейський Союз перебуває у схожій ситуації.
Китай використовує рідкісні метали як інструмент впливу. У жовтні 2025 року Пекін запровадив контроль на п’ять додаткових елементів: гольмій, ербій, тулій, європій та ітербій. Загалом під обмеження потрапили 12 типів металів.
Нові правила вимагають ліцензії навіть для іноземних компаній. Якщо продукт містить китайські матеріали або виготовлений китайськими технологіями, потрібен дозвіл Пекіна. Це китайська версія американського Foreign Direct Product Rule.
Пентагон відстежує ситуацію з тривогою. Затримки у постачанні можуть паралізувати оборонні програми. Виробництво нових систем озброєння залежить від безперебійного доступу до критичних матеріалів.
Україна також зацікавлена в диверсифікації джерел. Європейські партнери шукають альтернативи китайським постачальникам. Норвегія, Австралія та Канада збільшують інвестиції у видобуток. Проте швидких результатів не очікується.
Соціальні наслідки
Американські фермери зустріли новину з обережним оптимізмом. Торгівельна війна знищила їхні доходи. У жовтні 2024 року Китай купив майже 6 мільйонів тонн сої. Протягом 2025 року закупівлі впали до мінімуму.
Фермери Айови, Іллінойсу та Небраски втратили мільярди доларів. Деякі господарства опинилися на межі банкрутства. Нова угода дає надію на відновлення, але скептицизм залишається.
Професор Джо Янзен з Університету Іллінойсу підкреслює важливість стабільності. Фермери потребують передбачуваності для планування. Щорічні перемовини створюють невизначеність. Довгострокові контракти були б кращим рішенням.
Технологічний сектор відчуває полегшення. Виробники смартфонів, електромобілів та відновлюваної енергії залежать від рідкісних металів. Обмеження загрожували зупинкою виробничих ліній.
Samsung та SK Hynix з Південної Кореї особливо вразливі. Ці компанії виробляють чіпи пам’яті, які потребують германію та галію. Міністерство промисловості Південної Кореї негайно почало консультації з Китаєм.
Споживачі можуть побачити стабілізацію цін. Дефіцит рідкісних металів загрожував подорожчанням електроніки. Нова угода знижує цей ризик принаймні на рік.
Екологічні активісти висловлюють занепокоєння. Видобуток рідкісних металів завдає шкоди довкіллю. Китайські рудники часто ігнорують екологічні стандарти. Західні країни мають розвивати “зелений” видобуток.
Технологічна перспектива
Рідкісні метали є основою сучасних технологій. Гадоліній використовується в МРТ-апаратах. Диспрозій критичний для магнітів електродвигунів. Європій необхідний для світлодіодних екранів.
Попит зростає через “зелений” перехід. Електромобілі потребують неодимових магнітів. Вітрові турбіни не працюють без диспрозію. Сонячні панелі використовують індій та галій.
Організація промислового розвитку ООН прогнозує драматичні зміни. До 2030 року Китай контролюватиме 45 відсотків світової промисловості. США матимуть лише 11 відсотків. Японія — 5 відсотків, Німеччина — 3 відсотки.
У 2023 році частка Китаю становила 29 відсотків. Це означає зростання на 16 відсоткових пунктів за п’ять років. Таке домінування створює стратегічні ризики для Заходу.
Китайські компанії швидко нарощують виробництво напівпровідників. У 2024 році їхня частка у “застарілих” чіпах досягла 34 відсотків. Тайвань утримує 43 відсотки, але розрив скорочується.
Спостерігач Сян Ліган стверджує, що Китай подолав технологічні бар’єри. “Дослідження завершені, наступний крок — розширення виробничих потужностей”, — написав він. Деякі китайські компанії досягли світового рівня за два роки.
Білий дім призупинив розширення чорного списку китайських компаній. Це частина компромісу на рік. Водночас США зберігають існуючі обмеження на передові чіпи та обладнання для їх виробництва.
TSMC продовжує лідирувати в передових технологіях. Компанія звітувала про сильні результати третього кварталу. Акції зросли на 1,8 відсотка після публікації даних про виручку.
Думки світових медіа
Bloomberg підкреслює критичну роль рідкісних металів у сучасних технологіях. Видання наголошує, що більшість людей навіть не чули про гадоліній чи диспрозій до торгівельної війни. Тепер ці елементи в центрі геополітичного протистояння. Від них залежить виробництво iPhone, МРТ-апаратів та методів лікування раку.
CNBC звертає увагу на економічну вразливість США. Експерти оцінюють, що Америці знадобиться 5-10 років для створення власних переробних потужностей. Професор Джорджтаунського університету Денніс Вайлдер називає китайський відступ реальним, але застерігає про деталі. Повне відновлення доступу до металів залежить від умов ліцензування.
Financial Times аналізує використання Китаєм торгівельних обмежень як зброї. Нові правила експортного контролю — це китайська версія американського Foreign Direct Product Rule. Пекін тепер застосовує ті самі методи, які США використовували проти Huawei. Це знаменує нову фазу технологічного протистояння.
The Washington Post фокусується на політичних аспектах угоди. Видання цитує міністра фінансів Скотта Бессента, який підтвердив схвалення Китаєм угоди щодо TikTok. Проте офіційного оголошення від Пекіна не було. Журналісти вказують на обережність обох сторін у формулюваннях.
Al Jazeera розглядає ширший геополітичний контекст. Видання цитує експертів, які пояснюють торгівельну динаміку. Китай отримав зниження мит на фентаніл, використовуючи рідкісні метали як важіль. Угода зменшує конкурентний дисбаланс китайських товарів порівняно з продукцією країн АСЕАН.
CNN детально пояснює технічні аспекти проблеми. Журналісти описують різницю між важкими та легкими рідкісними металами. США не можуть розділяти важкі елементи після видобутку. Навіть каліфорнійська руда потребує китайської переробки. Це створює стратегічну залежність.
Chatham House попереджає про довгострокові наслідки китайського домінування. Дослідники закликають Захід терміново створювати альтернативні ланцюги постачання. Це стосується не лише рідкісних металів, але й сонячних панелей, вітрової енергетики, електромобілів та багатьох інших секторів. Процес займе роки, але альтернативи немає.
Сценарні варіанти
| Сценарій | Ймовірність | Наслідки | Ключові фактори |
|---|---|---|---|
| Продовження угоди | 55% | Стабілізація торгівлі, поступове зниження напруги, створення механізмів діалогу | Взаємна економічна вигода, тиск бізнес-лобі, президентські вибори в США |
| Часткове виконання | 30% | Вибіркова торгівля, періодичні загострення, нестабільність для бізнесу | Політичні суперечки, невиконання обіцянок, внутрішній тиск |
| Повернення до конфронтації | 15% | Нові мита, обмеження, відновлення торгівельної війни, рецесія | Геополітичні кризи, порушення угоди, ескалація навколо Тайваню |
Порівняння критичних матеріалів
| Матеріал | Частка Китаю у переробці | Основне застосування | Критичність |
|---|---|---|---|
| Рідкісні метали | 92% | Електромобілі, оборона, електроніка | Висока |
| Галій | 94% | Напівпровідники, оптоелектроніка | Критична |
| Германій | 83% | Інфрачервона оптика, сонячні панелі | Висока |
| Графіт | 75% | Батареї електромобілів | Середня |
| Сурма | 68% | Вогнетривкі матеріали, боєприпаси | Висока |
Прогнози
Один місяць: Обидві сторони виконуватимуть базові зобов’язання. Китай видасть перші генеральні ліцензії на експорт. США знизять мита відповідно до графіка. Перші поставки сої відправляться до Китаю. Ринки демонструватимуть обережний оптимізм. Акції технологічних компаній стабілізуються.
Шість місяців: З’являться перші суперечки щодо тлумачення угоди. Деякі компанії стикнуться з труднощами в отриманні ліцензій. Обсяги торгівлі соєю не досягнуть обіцяних показників. Політичні коментатори закликатимуть до перегляду умов. Підприємства почнуть диверсифікувати ланцюги постачання.
Три роки: США створять перші власні потужності з переробки легких рідкісних металів. Австралія та Канада збільшать видобуток. Європейський Союз запустить програми субсидування альтернативних джерел. Залежність від Китаю знизиться до 70-75 відсотків. Нові технології зменшать потребу в деяких матеріалах.
П’ять років: Глобальні ланцюги постачання фундаментально зміняться. Виникнуть регіональні хаби переробки. Північна Америка, Європа та Азійсько-Тихоокеанський регіон матимуть власні кластери. Китай втратить монопольний контроль, але збереже провідні позиції. Частка впаде до 50-60 відсотків. Технологічна конкуренція переміститься в інші сфери.
Аналітичний висновок
Угода між Трампом і Сі знаменує тактичне перемир’я, а не стратегічне примирення. Обидві сторони отримали конкретні вигоди. США уникли критичної нестачі рідкісних металів, яка могла паралізувати високотехнологічні сектори. Американські фермери повертають доступ до найбільшого ринку сої. Китай зберіг обличчя, перетворивши відступ на “взаємні поступки”.
Проте фундаментальні протиріччя залишилися нерозв’язаними. Структурні проблеми китайської економіки — надмірні виробничі потужності, державні субсидії, порушення інтелектуальної власності — не стали предметом переговорів. Обидві країни лише відклали загострення, не усунувши його причини.
Американські виробники рідкісноземельних магнітів: замовлень багато, компетенціі бракує
США та їхня стратегія розвитку у сфері рідкісноземельних металів
Річний термін угоди створює нову невизначеність. Бізнес не може планувати довгострокові інвестиції в умовах щорічних перемовин. Фермери не знають, чи зможуть розраховувати на китайський ринок через два роки. Технологічні компанії змушені паралельно розвивати альтернативні канали постачання.
Найважливішим результатом угоди може стати усвідомлення Заходом стратегічної вразливості. Залежність від однієї країни в критичних матеріалах неприйнятна для національної безпеки. США, Європейський Союз, Японія та Південна Корея вже інвестують мільярди в альтернативні джерела. Цей процес триватиме незалежно від торгівельних угод.
Китай використав рідкісні метали як геополітичну зброю. Це працювало короткостроково, але матиме довгострокові наслідки. Західні уряди та корпорації тепер розглядають Пекін як ненадійного партнера. Прискорення диверсифікації неминуче зменшить китайський вплив через десятиліття.
Для України ситуація має неоднозначні наслідки. З одного боку, стабілізація американо-китайських відносин знижує глобальну напругу. Це позитивно впливає на світову економіку та торгівлю. З іншого боку, угода демонструє, що великі держави можуть домовитися за спиною союзників. Європейські інтереси не були пріоритетом на переговорах.
Технологічне протистояння між США та Китаєм не припиниться. Рідкісні метали — лише один епізод довгої конфронтації. Наступними полями битви стануть штучний інтелект, квантові комп’ютери, біотехнології та космічні технології. Кожна сторона намагається зменшити залежність від іншої.
Екологічний вимір проблеми часто ігнорується. Видобуток рідкісних металів завдає величезної шкоди довкіллю. Китайські рудники забруднюють ґрунти та водойми. Західні країни мають розробити “зелені” стандарти видобутку та переробки. Інакше боротьба за енергетичний перехід створить нові екологічні катастрофи.
Розвиток альтернативних матеріалів може змінити ситуацію. Науковці працюють над синтетичними замінниками рідкісних металів. Успішні розробки різко знизять геополітичну вагу сировинних ресурсів. Технологічні прориви часто обнуляють значення природних монополій.
Глобальна економіка входить в еру фрагментації. Західний та китайський блоки створюють паралельні системи постачання, технологічні стандарти, фінансові мережі. Це збільшує витрати та знижує ефективність. Проте політичні міркування переважають економічну логіку.
Угода Трампа і Сі — це пауза, а не мир. Вона дає час для підготовки до наступного раунду протистояння. Обидві сторони використають цей час для зміцнення позицій. США прискорять створення власної індустрії рідкісних металів. Китай розширюватиме технологічну незалежність у напівпровідниках.
Для міжнародної спільноти ключовим уроком є важливість диверсифікації. Надмірна залежність від одного постачальника створює стратегічну вразливість. Країни мають інвестувати в розвиток власних ресурсів, навіть якщо це економічно невигідно короткостроково. Довгострокова безпека важливіша за короткострокову вигоду.
Наступний рік покаже, чи виживе угода. Багато залежить від політичної волі лідерів та економічних реалій. Якщо обидві сторони побачать переваги співпраці, перемир’я може перерости в довгострокове порозуміння. Якщо ні — торгівельна війна відновиться з новою силою.
За матеріалами:



