Колишній прем’єр-міністр Японії Сіґеру Ісіба публічно засудив заяви чинної очільниці уряду Санае Такаіті про можливу військову відповідь у разі конфлікту в Тайванській протоці. Дипломатична криза між Токіо та Пекіном загострюється щодня. Китай видав попередження для своїх туристів, закликавши утриматися від поїздок до Японії. Акції японських туристичних компаній обвалилися на 9-11%. Експерти попереджають про можливі довгострокові наслідки для двосторонніх відносин.
Ісіба виступив проти риторики наступниці
13 листопада 2025 року в ефірі радіостанції TBS колишній прем’єр-міністр Японії Сіґеру Ісіба піддав різкій критиці свою наступницю. Що ж такого сказала Такаіті?
7 листопада під час слухань у парламенті вона заявила: якщо Китай застосує військові кораблі та збройну силу проти Тайваню, це може становити «ситуацію загрози існуванню» для Японії.
Ісіба був категоричний. Її слова «дуже близькі до твердження, що тайванська надзвичайна ситуація є японською надзвичайною ситуацією». Попередні уряди свідомо уникали таких декларацій. Жоден з його попередників не робив настільки конкретних заяв щодо гіпотетичних сценаріїв. І це не випадково.
Згідно з японським законодавством про безпеку від 2015 року, визнання «ситуації загрози існуванню» дозволяє Силам самооборони застосовувати право на колективну самооборону. Простіше кажучи — це один крок до війни. Хіроші Оґуші з опозиційної Конституційно-демократичної партії прямо заявив: визнання такої ситуації рівнозначне рішенню про вступ у збройний конфлікт.
Хвиля внутрішньої критики
Ісіба опинився не на самоті у своїй критиці. Колишній прем’єр-міністр Юкіо Хатояма звинуватив Такаіті у розпалюванні кризи для виправдання військової експансії. Інший екс-прем’єр Йосіхіко Нода назвав її заяви «ризикованими та безрозсудними». Депутат Ітіро Одзава попередив, що така риторика є «надзвичайно небезпечною для майбутнього Японії».
Японські медіа також не мовчали. Газета Tokyo Shimbun поставила під сумнів, чи розуміє прем’єр-міністр серйозність питання. Видання назвало її коментарі «необережними та нелогічними». Nikkei критикувала відмову від політики «стратегічної невизначеності», якої Токіо дотримувався десятиліттями. Yomiuri Shimbun в редакційній статті зазначила: експлуатація безпекової політики заради політичної вигоди є абсолютно неприйнятною.
Навіть колишній президент Тайваню Ма Їн-цзю висловив занепокоєння. 15 листопада він написав у Facebook, що необачні коментарі Такаіті загострюють напруженість у Тайванській протоці.
Китай відповів економічним тиском
Пекін не обмежився дипломатичними протестами. 14 листопада Міністерство закордонних справ Китаю закликало своїх громадян утриматися від поїздок до Японії. 16 листопада Міністерство освіти видало попередження для студентів, які планують навчатися в цій країні. Формальна причина — зростання ксенофобських настроїв у японському суспільстві.
Реакція ринків була миттєвою. 17 листопада акції косметичного гіганта Shiseido впали на 9,08%. Мережа універмагів Isetan Mitsukoshi втратила понад 11%. Oriental Land, оператор Tokyo Disney Resort, подешевшав на 5,68%. Авіаперевізник ANA Holdings знизився на 3,35%. Чому такий обвал? Китайські туристи становлять майже чверть усіх іноземних відвідувачів Японії.
За даними Japan Tourism Agency, протягом перших дев’яти місяців 2025 року Японію відвідали майже 7,5 мільйона громадян материкового Китаю. Це колосальний потік грошей у японську економіку. Роздрібна торгівля, готелі, ресторани — усі ці сектори залежать від китайських туристів. Особливо в Токіо та Осаці.
Дипломатична ескалація набирає обертів
Обидві сторони викликали послів для офіційних протестів. 13 листопада віце-міністр закордонних справ Китаю Сунь Вейдун зустрівся з японським послом Кендзі Канасуґі. Його слова були жорсткими: кожен, хто наважиться втрутитися у справу возз’єднання Китаю, отримає нищівний удар. «1,4 мільярда китайців ніколи цього не потерплять», — додав він.
У п’ятницю Японія викликала китайського посла для власного протесту. Генеральний секретар кабінету міністрів Мінору Кіхара назвав туристичне попередження «неприйнятним». Воно суперечить домовленостям лідерів обох країн про побудову конструктивних і стабільних відносин. Цікаво, що ці домовленості були досягнуті лише за місяць до скандалу — під час саміту APEC у Кьонджу.
31 жовтня Такаіті зустрілася з Сі Цзіньпіном і погодилася підтримувати стабільні відносини між Токіо та Пекіном. Через тиждень вона зробила заяви, які поховали ці домовленості. Професор-емерит університету Кейо Йосіхіде Соея коментує: Такаіті, схоже, прагне догодити вузькій базі ультраконсерваторів. «Тільки обрана група прихильників може радіти цій заяві», — зазначає він.
Високі рейтинги на тлі контроверсій
Парадокс ситуації полягає в тому, що рейтинги підтримки кабінету Такаіті залишаються високими. За даними опитування Yomiuri Shimbun, підтримка становить 71%. Серед молоді 18-39 років — 80%. Це вдвічі більше, ніж показники кабінету Ісіби в останній місяць його роботи. Опитування JNN показало рекордні 83% підтримки.
Втім, не все так однозначно. Опитування Kyodo News виявило: лише 49% респондентів вважають, що Японія має застосувати право на самооборону у разі тайванського конфлікту. 44% — проти. Призначення Коїті Хаґіуди на посаду виконуючого обов’язки генерального секретаря ЛДП схвалили лише 17% опитаних. 70% вважають це призначення «неприйнятним». Чому? Хаґіуда був замішаний у скандалі з «чорною касою» партії.
Саме цей скандал став однією з причин виходу партії Комейто з 26-річної коаліції з ЛДП. Комейто завжди пишалася своїм чистим іміджем. Призначення заплямованих скандалом політиків стало останньою краплею. 90% прихильників Комейто негативно оцінили призначення Таро Асо на посаду віце-президента ЛДП.
Історичний контекст і геополітичні ризики
Заяви Такаіті не виникли з нізвідки. Вона позиціонує себе як спадкоємицю покійного прем’єра Сіндзо Абе, який свого часу говорив: «тайванська надзвичайна ситуація є японською надзвичайною ситуацією». Але є принципова різниця. Абе робив такі заяви після відставки, а не на посаді глави уряду. І він ніколи не деталізував конкретні сценарії.
Китай розглядає Тайвань як свою провінцію, що має бути возз’єднана з материком — за потреби силою. Острів і материк живуть окремо з 1949 року після громадянської війни. Японія офіційно не визнає Тайвань як державу, але підтримує неофіційні зв’язки. Депутати парламенту відіграють ключову роль у просуванні двосторонніх відносин.
Речник МЗС Китаю Лінь Цзянь назвав заяви Такаіті “провокаційними” та такими, що передбачають можливість збройного втручання в Тайванську протоку. Вони грубо порушують принцип «одного Китаю» та норми чотирьох політичних документів китайсько-японських відносин. «Японська сторона має негайно виправити свої помилки та відкликати необґрунтовані заяви», — заявив він.
Токіо захищає своїх студентів у Китаї
Японія не обмежилася дипломатичними протестами. У вівторок, 18 листопада, уряд оголосив про плани опублікувати попередження для японських студентів, які навчаються в китайських школах та університетах. Міністр освіти Йохей Мацумото повідомив про це рішення під час прес-конференції після засідання Кабінету міністрів.
«Ми вирішили вжити заходів для забезпечення безпеки студентів, їхніх сімей та викладачів у Китаї», — заявив він. Симетрична відповідь на китайське попередження? Безумовно. Але й реальна турбота про громадян. За даними Міністерства освіти Японії, у 2022 фінансовому році в китайських університетах навчалися 7078 японських студентів. У 2023 році ще 3133 студенти брали участь у короткострокових програмах обміну.
Понад 10 тисяч молодих японців щороку перетинають кордон заради освіти в Китаї. Їхня безпека тепер під питанням через політичні заяви власного прем’єр-міністра. Іронія ситуації очевидна.
Що далі?
Токіо направив до Пекіна високопоставленого дипломата Масаакі Канаї для переговорів. Зустріч з його китайським колегою Лю Цзіньсуном запланована на 19 листопада. Такаіті відмовилася відкликати свої заяви, але заявила, що більше не коментуватиме конкретні гіпотетичні сценарії.
Професор Індіанського університету Адам Ліфф вважає, що Японія навряд чи відмовиться від багаторічної політики стратегічної невизначеності щодо Тайваню. Але шкода вже завдана. Дипломатичні здобутки саміту APEC розтрачені за лічені дні.
Близько третини японського бюджету пов’язано з торгівлею з Китаєм. Економічні відносини приносять вигоду не лише Китаю, а і японським платникам податків. Зіпсувати їх заради риторичних перемог — сумнівна стратегія. Але чи здатна Такаіті на компроміс? Її політичний стиль свідчить про інше.
64-річна прем’єр-міністр відома тим, що спить лише 2-4 години на добу і скликає наради о третій ночі. Вона грала на барабанах у хеві-метал-гурті в університеті й називає Маргарет Тетчер своїм натхненням. Чи вистачить їй гнучкості для лавірування між Вашингтоном і Пекіном? Найближчі місяці покажуть.
Одне зрозуміло вже зараз: перша жінка на посаді прем’єра Японії починає свою каденцію з найсерйознішого дипломатичного конфлікту останніх років. І критика власного попередника лише підкреслює глибину розколу всередині правлячої партії.
За матеріалами:
