Казахстан оголосив про історичну зміну в експортній стратегії. Вперше нафту з гігантського родовища Кашаган експортують в Китай через трубопровід Атасу—Алашанькоу. Причина — пошкодження терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму внаслідок атаки українських морських дронів 29 листопада 2025 року.
Міністерство енергетики Казахстану підтвердило 10 грудня 2025 року: частина видобутку з родовища Кашаган буде перенаправлено на китайський напрямок. Це безпрецедентний крок. За понад вісім років промислової експлуатації Кашагану, жодна партія його сирової нафти не йшла безпосередньо до Піднебесної.
Рішення пов’язане з атакою на морський термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) біля порту Новоросійськ. Удар безпілотних катерів суттєво пошкодив один із трьох причальних пристроїв — систему SPM-2. Подальша експлуатація цього обладнання неможлива. Відновленню воно не підлягає.
Масштаб проблеми для Астани
КТК забезпечує транзит понад 80% казахстанського нафтового експорту. У 2024 році через систему пройшло близько 63 мільйонів тонн. Приблизно 74% цього обсягу належить міжнародним компаніям: Chevron, ExxonMobil, KazMunayGas, Eni та Shell. Система транспортує приблизно 1% світових поставок нафти — це серйозний показник для глобального енергоринку.
Що означає втрата одного з трьох причалів? За підрахунками казахстанських експертів, щомісячні втрати можуть сягнути 470 мільйонів доларів. Це за умови, якщо 20% обсягів випадуть із звичного маршруту. Навіть за оптимістичного сценарію ситуація залишається напруженою.
Енергетичний аналітик Олжас Байділдінов констатував: «Один із трьох ВПП не підлягає відновленню. Побачив новину, але не хотів вірити. Чекав офіційного релізу КТК». За його оцінками, повне відновлення потужностей може затягнутися до другого кварталу 2026 року.
Перший китайський маршрут для кашаганської нафти
За інформацією Reuters, у грудні 2025 року Казахстан планує поставити до Китаю 50 тисяч метричних тонн нафти з Кашагану. Транспортування відбуватиметься через трубопровід Атасу—Алашанькоу. Цей маршрут веде з Казахстану до Сіньцзян-Уйгурського автономного району КНР.
Хто постачатиме сиру нафту
CNPC (Китайська національна нафтогазова корпорація) відправить приблизно 30 тисяч тонн. Японська Inpex забезпечить решту — близько 20 тисяч тонн. Обидві компанії є акціонерами консорціуму NCOC, який розробляє Кашаган.
Трубопровід Атасу—Алашанькоу зазвичай транспортує нафту з інших казахстанських родовищ. Середньомісячний обсяг перекачування становить 85–86 тисяч тонн. Потужність системи дозволяє збільшити завантаження. Максимальна пропускна здатність — 20 мільйонів тонн на рік.
Кашаган: технічний виклик та економічний потенціал
Родовище Кашаган розташоване у північній частині Каспійського моря, приблизно за 80 кілометрів від Атирау. Його відкрили у 2000 році. На той момент воно стало найбільшим нафтовим відкриттям за останні 30 років.
Запаси вражають. За різними оцінками, родовище містить від 30 до 50 мільярдів барелів нафти. Видобувні запаси оцінюються в 9–13 мільярдів барелів. Для порівняння: це приблизно дорівнює всім запасам Бразилії.
Промисловий видобуток розпочався лише у 2016 році. Чому так пізно? Умови тут екстремальні. Температура коливається від мінус 40 до плюс 40 градусів Цельсія. Узимку море вкривається льодом на п’ять місяців. Глибина води — всього 3–5 метрів, що виключає використання стандартних платформ.
Найскладніша проблема — хімічний склад. Нафта містить 19% сірководню. Це токсичний, корозійний і вибухонебезпечний газ. Тиск у пласті сягає 770 фунтів на квадратний дюйм. Сукупність цих факторів робить Кашаган одним із найскладніших промислових проектів у світі.
Структура власності та інвестиції
Родовище розробляє консорціум North Caspian Operating Company (NCOC). Акціонери розподілили частки так:
- KazMunayGas (Казахстан) — 16,88%
- Eni (Італія) — 16,81%
- Shell (Велика Британія/Нідерланди) — 16,81%
- ExxonMobil (США) — 16,81%
- TotalEnergies (Франція) — 16,81%
- CNPC (Китай) — 8,33%
- Inpex (Японія) — 7,56%
Китайська CNPC увійшла до проекту у 2013 році. Компанія викупила частку, яку раніше повернув до державної власності уряд Казахстану після виходу американських партнерів. Загальні інвестиції в розробку Кашагану перевищили 55 мільярдів доларів. Це один із найдорожчих енергетичних проектів в історії.
Дипломатичний скандал між Астаною та Києвом
МЗС Казахстану виступило з офіційним протестом після атаки 29 листопада. Заява була жорсткою: удар кваліфікували як «третій акт агресії проти виключно цивільного об’єкта». Казахстанська сторона наголосила: такі дії шкодять двостороннім відносинам.
Українська дипломатія відповіла несподівано різко. МЗС України фактично визнало відповідальність за удари. Більше того — закликало Казахстан не скаржитися на Київ, а звинувачувати москву. Таку позицію в Астані сприйняли болісно.
Аналітик Данияр Ашимбаєв попереджає: інцидент ставить під сумнів ефективність багатовекторної політики Казахстану. Країна опинилася між молотом і ковадлом. З одного боку — залежність від транзиту через росію. З іншого — удари з боку України, яка формально залишається партнером.
Альтернативні маршрути: реальність чи ілюзія?
Чи може Казахстан швидко перейти на інші маршрути? Теоретично існують варіанти. Практично — все складніше.
Перший варіант — трубопровід до Китаю. Його пропускна здатність — до 20 мільйонів тонн на рік. Але він переважно обслуговує інші родовища. Вільних потужностей для повного заміщення КТК немає.
Другий варіант — маршрут через Каспій до Азербайджану і далі через нафтопровід Баку—Тбілісі—Джейхан (БТД). Проблема: для транспортування через море потрібні танкери. У Каспії їх лише близько двадцяти, кожен місткістю до 8000 тонн. Порт Курик може обробляти лише 200 тисяч барелів на добу.
Казахстан vs Україна: конфлікт через нафтовий термінал
Експерти з Carnegie Endowment підрахували: якби КТК повністю зупинився, Казахстан та західні компанії втратили б близько 27 мільярдів доларів на рік. росія при цьому втратила б лише 600–650 мільйонів доларів. Асиметрія вражає.
Геополітичні наслідки для енергоринку
Ситуація має ширші наслідки для глобальних енергоринків. CPC Blend — основний сорт казахстанської нафти — є важливою сировиною для європейських нафтопереробних заводів. Перебої у Новоросійську вже розширили цінові межі на середземноморських ринках.
Казахстан залишається одним із небагатьох великих постачальників поза ОПЕК, доступних для Європи. Будь-яка тривала нестабільність впливатиме на світові ціни. Іронія в тому, що додаткові перебої грають на руку кремлю: Індія, Китай і Туреччина охочіше купуватимуть російську нафту з меншими знижками.
Міністерство енергетики Казахстану запевняє: атака на термінал КТК не призвела до повної зупинки експорту. Постачання тривають через наявну інфраструктуру з підвищеними заходами безпеки. Водночас робота з перерозподілу обсягів триває в терміновому режимі.
Плани на 2025 рік під загрозою
Казахстан планував транспортувати через маршрут Атасу—Алашанькоу мільйон тонн нафти у 2025 році. Це менше, ніж 1,2 мільйона тонн у 2024 році. За перші десять місяців поточного року вже експортовано 858 тисяч тонн.
Тепер ці показники доведеться переглянути. Додаткові обсяги з Кашагану можуть суттєво збільшити завантаження китайського напрямку. Але чи достатньо цього для компенсації втрат на чорноморському маршруті? Експерти налаштовані скептично.
Політолог Досим Сатпаєв вважає: Казахстан недооцінює інтенсивність конфлікту навколо України. Обидві сторони використовують удари по енергетичній інфраструктурі як ключовий інструмент. Ця тактика триватиме. А залежність від єдиного трубопроводу відображає системну проблему — відсутність реальної диверсифікації експорту.
За матеріалами:
Kazakhstan Keeps Oil Exports Flowing After CPC Terminal Attack astanatimes.com- Kazakhstan Reroutes Kashagan Crude After Black Sea Pipeline Attack oilprice.com
- Ukraine Risks Alienating Allies With Oil Infrastructure Attacks carnegieendowment.org
- Oil terminal in Russia’s Novorossiysk halts operations after sea drone attack pravda.com.ua
- Why Attacks on the Caspian Pipeline Consortium Could Alter Kazakhstan’s Strategic Plans timesca.com
- Kashagan Field — Wikipedia en.wikipedia.org
