Новини світових ЗМІ з аналітикою від Діогена

Канада зближується з Китаєм на тлі торговельної війни з США. Прем’єр-міністр Марк Карні назвав Пекін “більш передбачуваним партнером”, ніж Вашингтон. Експерти попереджають: така стратегія може мати серйозні наслідки для безпеки країни та відносин із НАТО.

Геополітичний ландшафт змінюється швидше, ніж прогнози аналітиків. Канада, традиційний союзник Сполучених Штатів, робить несподіваний поворот у бік Китаю. Чи це прагматизм, чи фатальна помилка? Відповідь на це питання визначить майбутнє північноамериканських відносин на десятиліття вперед.

Марк Карні став першим канадським прем’єр-міністром за вісім років, який здійснив офіційний візит до Пекіна. Останній раз канадський лідер відвідував Китай у 2017 році. Символізм цього візиту важко переоцінити. Особливо на тлі торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном.

Візит Карні до Пекіна: що відбулося

Минулого тижня канадський прем’єр провів переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном. Атмосфера зустрічі була підкреслено дружньою. Обидві сторони демонстрували взаємну повагу та готовність до співпраці. Карні заявив журналістам про “формування нового стратегічного партнерства” між країнами.

Що особливо привернуло увагу спостерігачів? Канадський прем’єр публічно назвав Китай “більш передбачуваним партнером”, ніж Сполучені Штати. Ця заява прозвучала провокаційно. Особливо враховуючи, що лише минулого року, під час передвиборчої кампанії, сам Карні визнавав Китай найбільшою загрозою безпеці Канади.

Візит тривав кілька днів. За цей час сторони підписали низку документів. Головний результат — суттєве пом’якшення торговельних бар’єрів. Пекін і Оттава домовились про взаємне зниження мит. Крім того, китайська сторона запропонувала безвізовий режим для канадських громадян.

Торговельні поступки: електромобілі та рапс

Конкретні цифри угоди вражають масштабом поступок. Канада зменшить мита на китайські електромобілі зі 100% до 6,1%. Різниця колосальна — майже в шістнадцять разів. Одночасно Оттава підвищить квоту на імпорт китайських електрокарів до 49 000 одиниць на рік.

У відповідь Китай знизить мита на канадське насіння рапсу з 84% до 15%. Для канадських фермерів це справжній прорив. Експорт рапсу до Китаю оцінюється мільярдами доларів щорічно. Китайський ринок споживає близько 40% світового експорту цієї культури.

Здавалося б, класична угода win-win. Але чи дійсно це так? Критики вказують на асиметрію поступок. Китай отримує доступ до канадського автомобільного ринку. Канада — можливість продавати сільськогосподарську продукцію. Стратегічна вага цих товарів різна. Електромобілі — технологія майбутнього. Рапс — сировина з обмеженою доданою вартістю.

Для порівняння: Європейський Союз нещодавно запровадив мита на китайські електромобілі в розмірі від 17% до 38%. Брюссель вважає таку політику необхідною для захисту власної автомобільної промисловості. Канада ж фактично відкриває свій ринок.

Фактор Трампа: чому Канада шукає альтернативи

Контекст пояснює багато що. Дональд Трамп виявився поганим сусідом для Канади. Його риторика про перетворення країни на “51-й штат” обурює канадців. Заяви про Гренландію непокоять не лише Данію, а й усіх членів НАТО. Тарифна війна завдає реальних економічних збитків.

США залишаються найбільшим торговельним партнером Канади. Обсяг двосторонньої торгівлі перевищує 700 мільярдів доларів щорічно. Близько 75% канадського експорту йде на південь. Жодна інша країна не може замінити американський ринок. Принаймні найближчим часом.

Проте Карні підкреслив: Китай є “другим за величиною торговельним партнером та третім за величиною інвестором” Канади. Примітно, що він не згадав Сполучені Штати. Це мовчання більш  промовисте за будь-які слова. Оттава надсилає Вашингтону чіткий сигнал: у нас є альтернативи.

Глобальна торгівля існує незалежно від бажань американської адміністрації. Вибух тарифів, ініційований Трампом, штовхає торговельних партнерів шукати нові ринки. Іронія в тому, що сам Трамп активно веде переговори з Сі Цзіньпіном про двосторонню угоду.

Арктична небезпека: спільна позиція з Пекіном

Найтривожніший аспект візиту стосується не торгівлі. Карні розповів журналістам про обговорення з Сі Цзіньпіном ситуації навколо Гренландії. А також про суверенітет в Арктиці. “Я виявив значний збіг поглядів у цьому питанні,” — заявив канадський прем’єр.

Це заява шокувала експертів з безпеки. В рамках НАТО існує консенсус: Арктику необхідно захищати від Китаю та росії. Пекін офіційно проголосив себе “приарктичною державою”, хоча географічно це абсурд. Китайські інтереси в регіоні очевидні — це ресурси та нові транспортні маршрути.

Будь-яка згадка про “спільну позицію” Оттави та Пекіна щодо Арктики викликає питання. Чи це дипломатична нещирість? Чи небезпечна наївність? Обидва варіанти непривабливі для Канади. Є тонка межа між прагматизмом і короткозорістю. Схоже, Карні її вже перетнув.

Арктичний регіон стає ареною геополітичного суперництва. Танення льодів відкриває нові можливості для судноплавства та видобутку корисних копалин. За оцінками експертів, в Арктиці зосереджено близько 13% світових запасів нафти та 30% природного газу. Ставки надзвичайно високі.

Занепокоєння НАТО та союзників

Реакція західних союзників була стриманою, але красномовною. Офіційних коментарів від керівництва НАТО поки не надходило. Проте дипломатичні джерела повідомляють про “глибоке занепокоєння” у Брюсселі та європейських столицях.

Канада є членом-засновником Північноатлантичного альянсу. Її територія має стратегічне значення для колективної оборони. Будь-яке послаблення позицій Оттави в регіоні грає на руку супротивникам Заходу. І Пекін це чудово розуміє.

Австралія, інший член англомовного альянсу “П’яти очей”, обрала протилежний шлях. Канберра послідовно посилює заходи проти китайського впливу. Нещодавно австралійський уряд заблокував кілька китайських інвестиційних проєктів з міркувань національної безпеки. Контраст з канадським підходом разючий.

Довгострокові ризики для Оттави

Короткострокові вигоди очевидні. Канадські фермери отримають новий ринок збуту. Споживачі — доступніші електромобілі. Дипломати — альтернативу для тиску на Вашингтон. Але які довгострокові наслідки?

Канадські амбіції стати енергетичним лідером

Історія вчить обережності у відносинах з авторитарними режимами. Економічна залежність від Китаю створює вразливості. Пекін неодноразово використовував торгівлю як інструмент політичного тиску. Австралія пережила це на власному досвіді у 2020-2021 роках, коли Китай запровадив обмеження на австралійські товари.

Розчарування одним американським президентом не повинно штовхати в обійми диктаторів. Трамп рано чи пізно залишить посаду. Американська демократія, попри всі проблеми, функціонує. Китайська система — ні. Сі Цзіньпін може керувати країною необмежено довго.

Канада ризикує опинитися в незручному становищі. Якщо відносини США та Китаю загостряться, Оттаві доведеться обирати. І цей вибір може виявитися болісним. Особливо якщо економічні зв’язки з Пекіном поглибляться.

Геополітика не терпить наївності. Можливо, Карні справді тролить Трампа. Але така гра може дорого коштувати. Китай — це не просто торговельний партнер. Це стратегічний конкурент Заходу. І він грає в довгу гру. Чи готова Канада до такого суперника? Час покаже. Але перші кроки Оттави не вселяють оптимізму.

За матеріалами:

• Canada will regret cozying up with China to troll Trump washingtonexaminer.com