Камбоджа звинувачує Таїланд у невибіркових бомбардуваннях. Понад 470 тисяч людей покинули домівки. Конфлікт триває вже другий тиждень, загострюючи гуманітарну кризу в регіоні Південно-Східної Азії.
Зміст статті
Камбоджа опинилася в епіцентрі збройного конфлікту з Таїландом. Бойові дії розгорнулися вздовж 817-кілометрового кордону. Ситуація загострилася настільки, що це вже нагадує повномасштабну війну, а не прикордонні сутички.
Станом на 20 грудня 2025 року конфлікт триває 14-й день. За даними камбоджійської сторони, загинули 18 цивільних осіб, зокрема одне немовля. Щонайменше 79 людей отримали поранення. Цифри вражають: понад 470 тисяч камбоджійців були змушені покинути свої домівки.
Історичне коріння протистояння
Територіальний спір між двома країнами налічує понад століття. У 1907 році Таїланд та Франція, яка тоді контролювала Камбоджу, домовилися про демаркацію кордону. Лінія розмежування простягнулася на 817 кілометрів. Але домовленості виявилися недосконалими.
Головним каменем спотикання стали стародавні храми. Зокрема, храм Преа Віхеар та храм Та Муен Том. Обидві країни претендують на ці релігійні святині. У 2008–2011 роках сторони вже вели збройні сутички за контроль над храмом Преа Віхеар. Справа навіть дійшла до Міжнародного суду ООН. Утім, рішення суду фактично поклали на полицю.
За словами спеціального помічника віцепрем’єр-міністра Камбоджі Хуан Цзияна, історичний контекст сягає ще часів Кхмерської імперії. Тоді Сіам, нинішній Таїланд, поступово захоплював окремі території. Стратегічні позиції біля стародавніх храмів залишаються ключовими точками суперечок.
Чому провалилася мирна угода
26 жовтня 2025 року в Куала-Лумпурі сторони підписали мирну декларацію. Посередником виступила Малайзія за підтримки США та Китаю. Президент Дональд Трамп особисто опікувався переговорами. Здавалося, конфлікт вичерпано.
Але вже через два тижні угода почала тріщати. Що сталося?
29 липня 2025 року камбоджійське міністерство оборони та таїландська сторона уклали попередню угоду про припинення вогню. Вона діяла лише вісім годин. Потім таїландські військові затримали 20 камбоджійських прикордонників. Офіційна причина — «спільне фото на згадку». Звучить абсурдно, але це офіційна версія.
До 1 серпня звільнили лише двох затриманих. Решта 18 осіб досі перебувають під вартою. Камбоджійська сторона вимагала їхнього звільнення як умову виконання мирної угоди. Таїланд пообіцяв відпустити затриманих до 12 листопада. 10 листопада таїландська сторона відмовилася виконувати обіцянку. Це стало останньою краплею.
7 грудня поновилися збройні зіткнення. Таїланд задіяв винищувачі F-16 для ударів по камбоджійських позиціях. Конфлікт швидко розширився
Гуманітарна криза та біженці
Масштаби гуманітарної катастрофи приголомшують. За даними уряду Камбоджі, понад 525 тисяч цивільних покинули прикордонні райони. На таїландському боці евакуйовано близько 400 тисяч осіб. Разом — майже мільйон біженців за два тижні боїв.
Організація World Vision повідомила, що в період із 11 по 14 грудня її команди надали допомогу понад 44 600 людям у 30 таборах для переміщених осіб. Працювали дитячі простори, забезпечувалося водопостачання, санітарія та захист дітей.
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк забив на сполох. Він попередив про загрозу для цивільного населення через авіаудари та артилерійські обстріли. Удари завдаються дедалі далі від лінії кордону, вглиб територій обох країн.
Особливу тривогу викликає доля в’язнів шахрайських центрів. У Камбоджі діють злочинні мережі, куди примусово потрапляють громадяни різних країн. Тепер ці люди опинилися під загрозою через бойові дії. Тюрк закликав терміново евакуювати постраждалих.
Камбоджійський уряд розмістив понад сто тисяч біженців у притулках та буддійських храмах. Ресурси обмежені. Базові потреби задовольнити складно.
Суперечка про протипіхотні міни
16 липня 2025 року три таїландські солдати підірвалися на міні під час патрулювання. Одному з них ампутували кінцівку. Таїланд звинуватив Камбоджу в закладанні нових мін. Це стало одним із приводів для ескалації.
Камбоджійська сторона категорично заперечує звинувачення. Країна є учасницею Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Регулярні перевірки арсеналів підтверджують: міни не закуповуються і не зберігаються.
Звідки тоді міни? Хуан Цзиян пояснює: Камбоджа пережила громадянську війну з 1974 по 1989 рік. За ті роки на території країни залишилося величезна кількість вибухонебезпечних предметів. Вибух 10 листопада міг бути спричинений саме таким спадком.
Камбоджійські чиновники звертають увагу на цікавий факт. Таїландські війська активно просуваються по спірних територіях. При цьому немає жодних повідомлень про підриви на мінах серед таїландських підрозділів. Якби Камбоджа справді закладала нові міни, жертви були б неминучі.
Незалежні експерти, втім, зазначають, що виявлені міни виглядають відносно новими. Обставини інциденту залишаються нез’ясованими.
Освіта під обстрілами
Діти платять найвищу ціну за конфлікт дорослих. Понад 13 тисяч учнів із 2033 шкіл були евакуйовані. Заняття проводяться в притулках, храмах, наметових таборах.
Хуан Цзиян спростовує твердження про точкові удари. «Бомбардування є повністю невибірковими», — наголошує він. Серед пошкоджених об’єктів — школи та міст, збудований за китайської допомоги.
Казахстан vs Україна: конфлікт через нафтовий термінал
Особливо цинічним виглядає один епізод. Одну зі шкіл обстріляли наступного дня після візиту міністра освіти. У соціальних мережах поширилися відео, де учні панічно тікають, почувши звуки вибухів. Психологічна травма залишиться з ними надовго.
Камбоджійський уряд намагається зберегти освітній процес. Створюються тимчасові школи. Міжнародні організації постачають навчальні матеріали. Але повноцінне відновлення можливе лише після припинення вогню.
Шанси на мирне врегулювання
22 грудня в Куала-Лумпурі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн АСЕАН. Малайзія як голова організації намагається стати посередником. Але переговори ускладнені: того ж ранку на кордоні знову пролунали постріли.
Три моделі врегулювання конкурують між собою. Американська — «тиск заради угоди». Трамп неодноразово заявляв про успіхи у врегулюванні конфлікту. Після телефонних розмов із лідерами обох країн він оголосив про нове перемир’я. Але Таїланд публічно спростував цю заяву.
Китайська модель — «прагматичне примирення». Пекін підтримує контакти з обома сторонами, не тисне на жодну з них. Позиція нейтрального посередника. МЗС Китаю закликає до негайного припинення вогню та захисту цивільних.
Регіональний механізм АСЕАН передбачає моніторинг із використанням супутникових даних від США. Але ефективність залишається під питанням. Обидві сторони не хочуть надмірного втручання ззовні.
Внутрішня політика Таїланду додає складнощів. У лютому 2026 року заплановані вибори. Жодна політична сила не зацікавлена в поступках. Прем’єр-міністр Анутін Чарнвіракун представляє провоєнну партію. Його опоненти — родина Шинаватра — традиційно підтримували діалог із Камбоджею. Конфлікт став інструментом внутрішньополітичної боротьби.
Камбоджійська сторона демонструє готовність до переговорів. Радник прем’єр-міністра Хун Манета заявив: «Ми готові сісти за стіл переговорів хоч за годину». Але ініціатива має бути взаємною.
15 грудня Таїланд запровадив ембарго на постачання нафтопродуктів до Камбоджі. Це вже економічна блокада. Усі прикордонні пункти пропуску закриті. 500 тисяч камбоджійських працівників у Таїланді втратили можливість надсилати гроші родинам.
Перспективи залишаються туманними. Обидві сторони заявляють про готовність до миру, але на практиці продовжують бойові дії. Поки що перемагає логіка війни, а не дипломатії.
За матеріалами:
北京对话专访柬埔寨副首相特别助理：多维解码柬泰边境冲突 guancha.cn- New clashes erupt on Thai-Cambodia border as ASEAN convenes peace talks aljazeera.com
- Civilians at risk amid escalating Thailand-Cambodia conflict: UN rights chief news.un.org
- Thailand-Cambodia Border Conflict 2025 | Background, Escalation, Map britannica.com
- Situation Report: Displacement Caused by Cambodia–Thailand Border Conflict wvi.org
- Cambodia-Thailand Conflict Continues to Escalate cfr.org
