Армія оборони Ізраїлю перейшла до «основної фази» операції у місті Газа. Наступ відбувається після інтенсивних бомбардувань та на тлі звинувачень Ізраїлю в геноциді з боку ООН. У центрі бойових дій — оплот ХАМАС, де зосереджено тисячі бойовиків. Події вже мають значні економічні, політичні та гуманітарні наслідки.
Економіка
Наземний наступ у Газі впливає не лише на регіональну безпеку, але й на глобальну економіку. Будь-яка ескалація на Близькому Сході миттєво позначається на ціні нафти та енергетичних ринках. З початку операції котирування нафти Brent зросли на кілька відсотків через побоювання перебоїв у постачаннях з Перської затоки.
Ізраїльська економіка також зазнає тиску. Військові витрати перевищують $200 млн на день, що тягне за собою скорочення бюджету цивільних програм. Туризм практично зупинений, а фондовий ринок Ізраїлю демонструє падіння.
Водночас США та ЄС посилюють військову допомогу Ізраїлю, що означає збільшення витрат їхніх платників податків. Це відволікає ресурси від внутрішніх програм і провокує політичні дебати у Вашингтоні та Брюсселі.
Політика
У політичному вимірі ситуація довкола Гази використовується прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху. Він позиціонує наступ як «вирішальну фазу війни», проте його опоненти наголошують, що конфлікт дозволяє йому уникати активної участі у судовому процесі щодо корупції.
Держсекретар США Марко Рубіо під час візиту заявив про «непохитну підтримку Ізраїлю». Це сприймається як політичний карт-бланш на продовження бойових дій. Дональд Трамп, який активно використовує соцмережі для коментарів, підтримав Ізраїль, поширивши інформацію про використання заручників як «живих щитів» ХАМАС.
ООН оприлюднила звіт, де прямо називає дії Ізраїлю такими, що можуть підпадати під визначення геноциду. Це викликає гостру дипломатичну кризу. Ізраїль відкидає звинувачення, називаючи їх «спотвореними».
Геополітика та безпека
Наступ у Газі має геополітичні наслідки, що виходять далеко за межі регіону. Для США ця війна — випробування стратегічного союзу з Ізраїлем. Для Європи — загроза нової хвилі біженців та підвищений терористичний ризик.
Іран і його союзники уважно стежать за ситуацією, розглядаючи операцію як привід до розширення власного впливу. Ліванська «Хезболла» вже заявила про готовність до ескалації, що створює ризик відкриття другого фронту.
Історичні паралелі простежуються з операціями «Литий свинець» (2008–2009) та «Непохитна скеля» (2014), коли масштабні наземні штурми також супроводжувалися міжнародними звинуваченнями у воєнних злочинах та численними жертвами серед цивільних.
Соціальні наслідки
За оцінками ООН, близько 40% населення Гази вже залишило місто. Проте сотні тисяч залишаються заблокованими у зоні бойових дій. Це призводить до гуманітарної катастрофи: брак їжі, води, медикаментів.
Соціальні наслідки включають масову травматизацію мирного населення. Біженці створюють колосальний тиск на інфраструктуру Єгипту та Йорданії. У довгостроковій перспективі зростає ризик радикалізації нового покоління палестинців, що означає пролонгований конфлікт.
Позиції світових медіа
- BBC зазначає, що наземний штурм став найбільш ризикованим кроком Ізраїлю від початку війни.
- Financial Times підкреслює вплив на ринки нафти та інвесторів, які уникають регіону.
- The Guardian акцентує на гуманітарній катастрофі, попереджаючи про небезпеку колективного покарання населення.
- CNN пише, що підтримка США може втягнути Вашингтон у ширший близькосхідний конфлікт.
- The Wall Street Journal фокусується на військовій тактиці: тунелі, вуличні бої, ризики для заручників.
Сценарії розвитку подій
| Сценарій | Опис | Ймовірність |
|---|---|---|
| Швидке придушення ХАМАС | Ізраїль ліквідує основні сили ХАМАС у центрі Гази протягом 1–2 місяців. Встановлює військовий контроль. | 20% |
| Затяжні вуличні бої | Операція триває понад пів року. Великі втрати серед військових і цивільних. | 50% |
| Регіональна ескалація | Іран і «Хезболла» вступають у конфлікт. Війна виходить за межі Гази. | 30% |
Прогноз
1 місяць: Ізраїль продовжить активні наземні дії. Можливе часткове оточення центральної Гази. Ціни на нафту залишатимуться під тиском.
6 місяців: Якщо бої затягнуться, зросте тиск міжнародної спільноти на припинення вогню. Гуманітарна криза стане масштабнішою. ЄС та США посилять дипломатичний тиск, проте навряд чи відмовляться від підтримки Ізраїлю.
3–5 років: Ризик перетворення Гази на «заморожений конфлікт» з перманентними зіткненнями. Збережеться напруженість у відносинах Ізраїлю з арабським світом. Можлива нова архітектура безпеки у регіоні за участі США, Єгипту, Катару та Саудівської Аравії.
Аналітичний висновок
Наземний наступ Ізраїлю у місті Газа є поворотним моментом війни. Він свідчить про перехід від тактики дистанційних ударів до прямої конфронтації у щільно забудованому середовищі. Це один із найскладніших сценаріїв для сучасних армій, адже він поєднує класичні бої та боротьбу з підземною інфраструктурою.
З військової точки зору Ізраїль прагне швидко нейтралізувати опорні пункти ХАМАС, проте чисельність бойовиків та їхня підготовка до міських боїв роблять швидку перемогу малоймовірною. Історія попередніх операцій показує: чим довше триває наземна кампанія, тим більші жертви серед цивільних та тим сильніше зростає міжнародний тиск.
Політично ця операція має подвійний вимір. Для Ізраїлю — це спосіб продемонструвати рішучість та зміцнити позиції уряду. Для США — тест на готовність відстоювати союз із Ізраїлем у будь-яких умовах. Для Європи — джерело нових викликів, від безпеки до біженців.
Економічний вимір не менш важливий. Зростання цін на енергоносії, падіння інвестиційної привабливості регіону та значні військові витрати вплинуть на світову економіку.
У довгостроковій перспективі ситуація може або завершитися частковим контролем Ізраїлю над Газою, або перетворитися на тривалий осередок нестабільності. Обидва сценарії несуть серйозні ризики для міжнародної безпеки та майбутнього всього Близького Сходу.
За матеріалами:



