Білорусь після переговорів з США звільнила 123 політв’язнів. Серед них — одна з лідерок протестів 2020 року Марія Колеснікова та нобелівський лауреат Алесь Біляцький. Вашингтон натомість скасував санкції проти білоруського калію, що приносив країні понад 2,5 млрд доларів щорічно.
Самопроголошений президент Олександр Лукашенко 13 грудня 2025 року підписав указ про помилування. Рішення ухвалили після дводенних переговорів зі спецпосланцем Дональда Трампа Джоном Коулом. Ці звільнення стали найбільшими за всю історію білоруських репресій від 2020 року.
Правозахисний центр «Вясна» підтвердив: серед звільнених перебуває його засновник Алесь Біляцький. Після виходу з в’язниці його негайно видворили з території країни. Куди саме — поки невідомо.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що п’ятеро українців також повертаються додому.
Хто така Марія Колеснікова
Народилася в Мінську 24 квітня 1982 року. За освітою — флейтистка і диригентка. Закінчила Білоруську академію музики, потім навчалася у Штутгарті. Дванадцять років прожила в Німеччині. Грала в оперному театрі, Національному академічному концертному оркестрі та навіть Президентському оркестрі Білорусі. Організовувала міжнародні культурні проєкти.
У 2020-му повернулася на батьківщину. Приєдналася до виборчого штабу банкіра Віктора Бабарика. Після його арешту в червні очолила штаб сама. У липні штаби трьох основних опозиційних кандидатів об’єдналися навколо Світлани Тихановської.
Колеснікова стала обличчям протестів. Тихановська виїхала до Литви, Вероніка Цепкало — теж. А Колеснікова залишилася. Виступала на мітингах. Озвучувала вимоги протестувальників. Разом зі Світланою Алексієвич увійшла до президії Координаційної ради опозиції.
7 вересня 2020 року її викрали просто на вулиці Мінська. Невідомі у масках затягнули в мікроавтобус. Силовики намагалися примусово вивезти її до України. На кордоні Колеснікова порвала свій паспорт на шматки. Цей вчинок став символом спротиву.
Замість еміграції — СІЗО. Потім суд. 6 вересня 2021 року — вирок: 11 років позбавлення волі. Звинувачення: «змова з метою захоплення влади», «заклики до дій проти нацбезпеки», «створення екстремістського формування». Amnesty International визнала її в’язнем сумління.
Понад 600 днів провела у повній ізоляції. Без адвоката. Без побачень з батьком. Лише в листопаді 2024-го йому дозволили короткий візит. Фото з тієї зустрічі стало першим зображенням Колесникової за майже два роки.
Нобелівський лауреат за ґратами
Алесь Біляцький народився 25 вересня 1962 року в Карелії. Ще з 1990-х став відомим правозахисником. У 1996-му заснував центр «Вясна» — одну з найвпливовіших правозахисних організацій у країні. Був віцепрезидентом Міжнародної федерації прав людини з 2007 по 2016 рік.
Вперше потрапив до в’язниці у 2011-му. Тоді його засудили на 4,5 роки за звинуваченням у несплаті податків. Генсекретар Ради Європи Турб’єрн Ягланд тоді визнав його політичним в’язнем. Звільнили у 2014-му.
У 2020-му Біляцький підтримав протести. Увійшов до Координаційної ради Тихановської. 14 липня 2021 року — повторний арешт. Цього разу звинуватили у фінансуванні «екстремістської діяльності». 3 березня 2023-го — вирок: 10 років колонії посиленого режиму.
7 жовтня 2022 року йому присудили Нобелівську премію миру. Разом з українським Центром громадянських свобод та російським «Меморіалом». Голова Нобелівського комітету Беріт Рейсс-Андерсен пояснила: премія відзначає тих, хто документує порушення прав людини та протистоїть авторитаризму.
На момент нагородження Біляцький перебував за ґратами. Церемонію в Осло провели без нього.
Ціна звільнення: санкції за калій
Того ж дня Джон Коул оголосив про зняття санкцій з білоруського калію. Рішення ухвалив особисто Трамп. До санкцій калійні добрива давали понад 20% експорту Білорусі. Країна контролювала близько 20% світового ринку.
«Білоруськалій» потрапив під американські санкції у серпні 2021 року. До обмежень Мінськ продавав 10–12 млн тонн калію щорічно. Заробляв близько 2,5 млрд доларів. Після санкцій — майже нічого. Литва повністю зупинила транзит у лютому 2022-го.
Коул заявив журналістам: у міру нормалізації відносин між країнами знімуть більше санкцій. Можливо — взагалі всі. Цікавий контраст: того ж тижня Євросоюз, навпаки, погодив розширення санкцій проти Білорусі. Причина — порушення повітряного простору Литви повітряними кулями з контрабандою.
Ще раніше, 4 листопада, США пом’якшили санкції проти авіакомпанії «Белавіа». Дозволили операції з літаком Лукашенка. 11 вересня після цього звільнили 52 політв’язнів. У листопаді — ще 31 українця.
Масштаби репресій
Протести 2020 року стали найбільшими в історії незалежної Білорусі. На недільні марші виходило понад 100 тисяч людей. До загальнонаціонального страйку приєдналися понад 20 підприємств: МАЗ, БелАЗ, «Білоруськалій».
Режим відповів жорстоко. Десятки тисяч затриманих. За даними «Вясни», з 2020 року 8532 особи зіткнулися з політично мотивованими звинуваченнями. 7299 — засудили. Загалом статус політв’язня отримали майже 3600 осіб, серед них 656 жінок.
Станом на вересень 2025 року центр «Вясна» документував 1197 політв’язнів. Реальна цифра — більша. Чимало справ не публікують. Родичі бояться публічності.
Серед найвідоміших в’язнів досі залишаються за ґратами: журналіст Радіо Свобода Ігор Лосік (арештований у червні 2020-го), екскандидат у президенти Віктор Бабарико, блогер Сергій Тихановський — чоловік Світлани. Чи увійшли вони до нинішнього списку звільнених — поки невідомо.
Застереження Тихановської
Лідерка білоруської опозиції у вигнанні привітала звільнення. Але застерегла від надмірного оптимізму. Санкційний тиск спрацював — це факт. Проте репресії не припинилися. У грудні 2024 року правозахисники фіксували масові затримання по всій країні. Кримінальні справи продовжують відкривати.
Заява Лукашенка після зустрічі з путіним
Тихановська зазначила: Лукашенко хоче «дорожче продати» в’язнів Заходу. Це тактика, не системна зміна. І головне — Білорусь залишається союзником росії у війні проти України. З білоруської території у лютому 2022 року розпочалося вторгнення. Туди ж росія тепер розгортає балістичні ракети «Орешник».
Американські дипломати кажуть: контакти з Мінськом — частина стратегії «витягнути Білорусь з орбіти москви». Навіть невелике зміщення на Захід вважатимуть стратегічною перемогою. Адже Білорусь — постійний подразник для НАТО.
Чи спрацює ця стратегія? Поки невідомо. Але 123 людини вийшли на волю. Серед них — ті, хто став символом білоруського спротиву.
За матеріалами:
Лукашенко помилував 123 політв’язнів, серед них Марія Колеснікова pravda.com.ua- Лукашенко відпустив 123 політв’язнів, серед них Колеснікова eurointegration.com.ua
- Лукашенко звільнив 123 політв’язнів, серед них Марія Колеснікова та п’ятеро українців nv.ua
- ЗМІ: США скасовують санкції проти білоруських калійних добрив lb.ua
- Трамп висловив сподівання, що Білорусь звільнить сотні політв’язнів radiosvoboda.org
- США зняли санкції з білоруського калію zaxid.net
