Албанія встановила рекорд швидкості переговорів з Європейським Союзом. За 13 місяців країна відкрила всі шість кластерів переговорів — результат, якого не досягав жоден кандидат. Проте критики застерігають: прискорення інтеграції не супроводжується демократичним поглибленням. Свобода преси, громадянський контроль та цифрові права відстають від темпів реформ на папері.
Зміст статті
У 2025 році Албанія рухалася до членства в ЄС із безпрецедентною швидкістю. Переговорні кластери відкривалися один за одним. Міжурядові конференції проходили з інтервалом у кілька тижнів. Терміни виконання реформ ставали дедалі коротшими. Але чи перетворюється цей формальний прогрес на реальне демократичне зміцнення?
Питання не в тому, наскільки швидко Тирана просувається переговорним шляхом. Ключова проблема — чи відповідає прискорення інтеграції поглибленню прозорості, підзвітності та громадянського нагляду всередині країни. Напруга між технічним прогресом і демократичними стандартами була помітною протягом усього року.
Рекордна швидкість переговорів
17 листопада 2025 року Албанія офіційно відкрила останній, п’ятий кластер переговорів — «Ресурси, сільське господарство та згуртованість». Це сталося на сьомій міжурядовій конференції в Брюсселі. Тепер усі 33 переговорні розділи перебувають у роботі.
Хронологія прискорення вражає. У жовтні 2024 року Албанія відкрила перший кластер «Фундаментальні питання». Грудень того ж року — шостий кластер «Зовнішні відносини». Квітень 2025-го — другий кластер «Внутрішній ринок». Травень — третій кластер «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Вересень — четвертий кластер «Зелений порядок денний та стійка взаємопов’язаність».
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос назвала цей день «особливим не лише для Албанії, але й для Євросоюзу». Прем’єр-міністр Еді Рама сформулював амбітну мету: завершити переговори до 2027 року, а здобути повноправне членство — до 2030-го.
Президент Франції Емманюель Макрон після перемоги Соціалістичної партії на виборах заявив: за два роки Албанія може приєднатися до ЄС. Оптимізм європейських лідерів контрастує з оцінками незалежних аналітиків. Вони застерігають: відкриття кластерів — лише початок, справжній виклик — їхнє закриття.
Розрив між інтеграцією та демократією
Freedom House класифікує Албанію як «частково вільну» країну з рейтингом 68 зі 100 балів. Цей показник не змінився порівняно з минулим роком. Організація відзначає: попри конкурентні вибори, політичні партії залишаються глибоко поляризованими та зосередженими навколо особистостей лідерів.
Корупція і хабарництво — системні проблеми. Водночас судова реформа досягла певних успіхів. Ветинг суддів, що тривав сім років, завершився у грудні 2024-го. Десятки суддів звільнили за підозрою в корупції. Антикорупційна прокуратура SPAK довела свою ефективність у розслідуваннях проти високопосадовців.
Проте структурна крихкість демократичних інституцій зберігається. Елез Бібераж, дослідник Тиранської обсерваторії, зазначає: Албанія перебуває між динамікою реформ і демократичною крихкістю. Країна потребує оновлення, яке залучить громадян, громадянське суспільство, медіа та міжнародних партнерів.
Явка на парламентських виборах 2025 року склала лише 42%. Це на 4-5 відсоткових пункти менше, ніж у 2021 році. Серед молодих виборців падіння ще відчутніше. Такі цифри свідчать про розчарування громадян у політичній участі.
Свобода преси під тиском
У рейтингу свободи преси Reporters Without Borders за 2025 рік Албанія посіла 80-те місце. Це помітне покращення порівняно з 99-м місцем роком раніше. Але детальний аналіз показує тривожні тенденції.
Політичний та економічний індикатори впали з 110-го місця у 2024 році до 119-го у 2025-му. Це означає погіршення структурних умов для незалежної журналістики. Покращення загального рейтингу пов’язане насамперед із безпекою журналістів та правовими рамками.
Конфлікт інтересів між бізнесом і політикою загрожує медіанезалежності. Найвпливовіші приватні ЗМІ належать кільком компаніям із зв’язками в будівельному секторі та політичних колах. Із сотень онлайн-медіа лише одиниці мають прозоре фінансування.
Журналісти зазнають політичного тиску, особливо під час виборів. Регуляторні органи політизовані. Самоцензура поширена. Журналісти, що розслідують корупцію та організовану злочинність, стають мішенями погроз. Жінки-журналістки стикаються з онлайн-переслідуванням.
У лютому 2025 року Рада Європи спільно з ЄС запустила проєкт «Сприяння свободі слова в Албанії через відкритий діалог». Мета — створити більш прозоре та підзвітне медіасередовище відповідно до європейських стандартів.
Вибори-2025: четвертий мандат Рами
11 травня 2025 року відбулися парламентські вибори. Соціалістична партія Еді Рами здобула переконливу перемогу: 52,3% голосів і 83 місця зі 140 у парламенті. Це четвертий поспіль мандат — історичний рекорд для посткомуністичної Албанії.
Опозиційна коаліція на чолі з Демократичною партією Салі Беріші отримала 33,8% і 50 місць. Три менші партії також потрапили до парламенту: Соціал-демократична партія, ліберальна «Можливість» та рух «Разом».
Місія ОБСЄ оцінила вибори неоднозначно. Технічно вони пройшли добре, але умови були нерівними. Спостерігачі зафіксували зловживання державними ресурсами, тиск на держслужбовців і виборців, випадки залякування.
Вперше албанці з діаспори могли голосувати поштою. Близько 192 тисяч з них скористалися цим правом. Цікаво, що серед діаспори центристська коаліція випередила соціалістів: 43,9% проти 42,6%.
Ерін Веляй, мер Тирани та ключова фігура Соціалістичної партії, був заарештований перед виборами за звинуваченнями в корупції. Віцепрем’єр Арбен Ахметай утік за кордон, щоб уникнути арешту. Проте ці скандали не похитнули позицій правлячої партії.
Цифрові права та громадянський контроль
У березні 2025 року уряд Албанії заблокував TikTok на 12 місяців. Офіційне пояснення — захист дітей від шкідливого контенту. Громадянське суспільство розкритикувало це рішення як непропорційне обмеження свободи слова.
Коаліція правозахисних організацій SafeJournalists Network закликала скасувати заборону. Аргумент: як кандидат на вступ до ЄС, Албанія має дотримуватися європейських стандартів. Акт цифрових послуг ЄС передбачає пропорційний підхід до модерації контенту.
У липні 2025 року створено Мультистейкхолдерську групу з цифрових прав. Ініціатива об’єднує громадянське суспільство, медіа, науковців та приватний сектор. Мета — сприяти відкритому, інклюзивному цифровому середовищу.
Водночас у серпні Міністерство юстиції оприлюднило проєкт нового Кримінального кодексу. Громадянське суспільство висловило глибоку стурбованість. Статті про наклеп, втручання в судову незалежність та «умисну дезінформацію» сформульовані надто широко. Вони можуть підірвати розслідувальну журналістику та захист викривачів.
Звіт GRECO зафіксував: лише 18 із 24 рекомендацій щодо прозорості повністю виконано. Відсутність незалежного механізму нагляду означає, що інституції не відчувають обов’язку дотримуватися стандартів доступу до інформації.
Албанія серед балканських кандидатів
Серед країн Західних Балкан Албанія разом із Чорногорією є лідерами інтеграційного процесу. Чорногорія закрила 12 із 33 переговорних розділів. Її мета — завершити переговори до кінця 2026 року, стати членом ЄС у 2028-му.
Сербія залишається позаду. 22 розділи відкрито, жодного не закрито. Президент Александар Вучич демонстративно не прибув на саміт ЄС—Західні Балкани у грудні 2025 року. Сербія — єдина країна регіону, яка не підписала Брюссельську декларацію.
Північна Македонія залишається заблокованою через двосторонню суперечку з Болгарією. Боснія і Герцеговина та Косово також відстають. Європейська комісія чітко визначила чотирьох фаворитів: Чорногорія, Албанія, Молдова та Україна.
Опитування Balkan Barometer 2025 показує: 86% громадян Албанії підтримують членство в ЄС. Це найвищий показник серед усіх країн-кандидатів. Для порівняння: у Сербії лише 42% виступають за інтеграцію.
Загальна підтримка ЄС у Західних Балканах досягла рекордних 64%. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж минулого року. Громадяни асоціюють членство насамперед з економічним добробутом (47%) та свободою пересування (36%).
Перспективи вступу до 2030 року
Наступний крок для Албанії — отримання позитивного Проміжного звіту з оцінки критеріїв (IBAR). Без нього неможливо закрити жоден переговорний розділ. Чорногорія отримала такий звіт у червні 2024 року, що дозволило їй почати закривати розділи.
ЄС обмежує пересування російських дипломатів
Аналітики обережні щодо прогнозів. Ґерґі Вурмо з Elevate Consulting Albania зазначає: уряд очікує закрити перші розділи вже в першій половині 2026 року. Але звичний темп переговорів більше не працює, тому будь-які дати під питанням.
Єврокомісарка Кос підкреслила: «Відкриття всіх кластерів — надзвичайне досягнення, але закриття їх — справжня нагорода». Найближчі роки стануть «моментом істини». Успіх залежатиме від того, наскільки швидко й якісно Албанія прийме та впровадить законодавство ЄС.
План зростання для Західних Балкан передбачає 6 мільярдів євро фінансування на 2024-2027 роки. У листопаді 2024 року Албанія приєдналася до Єдиної європейської платіжної системи (SEPA). Це конкретні кроки інтеграції ще до формального членства.
Проте ключове питання залишається відкритим. Чи зможе Албанія трансформувати технічний прогрес переговорів у реальне демократичне поглиблення? Європейський Союз несе відповідальність за те, щоб швидкість інтеграції підкріплювалася прозорістю, підзвітністю та громадянським наглядом. Інакше прискорення без демократизації ризикує створити членство на папері без реального утвердження європейських цінностей.
За матеріалами:
Albania in the EU Fast Lane – Accelerating Without Democratising? balkaninsight.com
EU opens last accession negotiating cluster with Albania consilium.europa.eu
Albania: Freedom in the World 2025 Country Report freedomhouse.org
Albania | Reporters Without Borders rsf.org
What are the next steps on Albania’s EU path? europeanwesternbalkans.com
Albania: a fourth term for Prime Minister Edi Rama osw.waw.pl
