Незважаючи на заяву Трампа про «всеохопну угоду» з Південною Кореєю, у Сеулі зберігаються сумніви: ключові розбіжності залишаються невирішеними
Попри гучні заяви експрезидента США Дональда Трампа про досягнення «повної та всеохопної» торговельної угоди з Південною Кореєю, південнокорейська сторона не поділяє цього оптимізму. Угода залишає відкритими багато чутливих питань, а перспективи подальших переговорів залишаються невизначеними.
Як повідомляє Reuters з посиланням на джерела, Вашингтон і Сеул готуються до зустрічі лідерів двох країн. Очікується, що Трамп спробує скористатися цією нагодою, аби посилити тиск на Сеул — зокрема, щодо збільшення витрат на оборону та активізації інвестицій у США. Серед проблемних тем — нетарифні бар’єри та валютна політика.
Сеул шукає обхідні шляхи: військовий бюджет на папері зростає завдяки суднобудівним проектам.
Щоб задовольнити вимоги Трампа щодо збільшення оборонного бюджету без реального підвищення витрат, південнокорейська влада запропонувала хитрий хід: витрати на спільний суднобудівний проект з США буде зараховано до оборонного бюджету. Таким чином візуально можна продемонструвати зростання військових видатків, не змінюючи фактичного фінансування.
Угода викликає незадоволення в Сеулі: США прагнуть монополізувати прибутки
30 липня Трамп оголосив про введення 15% мита на імпорт товарів з Південної Кореї, тоді як американські товари не обкладатимуться відповідними податками. Згідно з домовленістю, Сеул має інвестувати 350 млрд доларів США в проєкти, контрольовані американською стороною. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон підкреслив, що інвестиції зосереджені на таких стратегічних сферах, як суднобудування, мікроелектроніка, батареї, біотехнології та енергетика — ключові галузі корейської економіки.
Попри заяви Трампа про швидке проведення саміту лідерів двох країн, точна дата досі невідома. Віцепрем’єр і міністр фінансів Південної Кореї Ку Юн Чоль заявив 1 серпня, що сторони досі не узгодили важливі деталі інвестиційної структури в межах оголошених 350 млрд доларів.
Фінансова архітектура під питанням: суперечливі трактування угоди
Оскільки минулотижневі переговори не завершились письмовим документом, зростає ризик подальших тлумачень на користь кожної зі сторін. Уже зараз США та Корея по-різному описують домовленості. Один з радників президента Лі категорично спростував твердження США, нібито 90% прибутку від інвестицій отримають американці, а Корея погодилася відкрити свій ринок рису.
Міністр торгівлі США Лутнік заявив у соцмережах, що 90% прибутків належатимуть США, а речник Білого дому заявив, що частина коштів піде на погашення держборгу. Натомість керівник політичного офісу президента Кореї Кім Йон Бом зазначив, що в переговорах питання розподілу прибутку взагалі не піднімалося, і наголосив, що ці кошти мають реінвестуватися у США.
Кім додав, що вимога США забрати більшість прибутків є «неприпустимою для цивілізованої країни» і назвав риторику Білого дому «політичними гаслами». Також Корея додала до угоди умови для зменшення фінансових ризиків, включно з обов’язковим викупом продукції з боку США (offtake agreements) та інвестуванням лише в життєздатні комерційні проєкти.
За словами Кіма, структура інвестицій передбачає переважно кредити та гарантії, тоді як частка акціонерного фінансування — мінімальна.
Сеул розчарований: Трамп відкидає навіть угоди, що мають юридичну силу
Кім Йон Бом також визнав, що досягнута угода поступається початковим очікуванням Сеула. Ідея полягала у створенні комплексної угоди, яка б охоплювала торгівлю, безпеку й інвестиції. Однак після того, як Японія раніше уклала окрему угоду з США, Корея була змушена погодитись на більш обмежений торговий формат, відклавши інші питання до саміту.
Хоча Білий дім заявляє, що Південна Корея відкриє свій ринок для американського рису й авто, в Сеулі це заперечують. Вони наголошують: попри потужний тиск з боку США, поступок у галузі сільського господарства не було.
Ще в липні низка корейських посадовців натякали на можливі поступки, що викликало гостру реакцію фермерських організацій. Наприклад, Національна спілка фермерів попередила про «другу битву проти FTA» та масові протести на кшталт «другої хвилі демонстрацій через яловичину з США».
Трамп також виявляв підвищений інтерес до фітосанітарного контролю за імпортом американських фруктів та овочів. Це питання буде винесено на технічні переговори, разом із нормами щодо безпеки автомобілів. Серед інших потенційних бар’єрів — регулювання ІТ-гігантів. Очікується, що фінансування американської військової присутності в Кореї також буде однією з головних тем саміту.
Колишній головний перемовник з боку Кореї у перемовинах щодо FTA Чхве Сок Йон нагадав: «Якщо Трамп здатен фактично скасувати юридично обов’язкову угоду на кшталт FTA, то до цієї домовленості слід ставитися з особливою обережністю».
Керівник управління торгівлі Міністерства промисловості та торгівлі Кореї Лі Хан Гу резюмував: «Ми не можемо дозволити собі розслабитися — загроза нових тарифів або обмежень може з’явитися будь-якої миті».
3500 мільярдів доларів і одна «військова хитрість»
Із загального пакета інвестицій в обсязі 350 млрд доларів, 150 млрд заплановано на підтримку корейсько-американського суднобудівного проєкту. За інформацією Hankyoreh, уряд Південної Кореї справді розглядає варіант зарахування цих коштів до військового бюджету — це дозволить формально збільшити оборонні витрати.
28 липня джерела повідомили, що Сеул запропонував Вашингтону ініціативу MASGA (Make American Shipbuilding Great Again) з обсягом до кількох сотень мільярдів доларів. У межах ініціативи передбачається інвестицією приватних корейських компаній та державні фінансові гарантії через корейські експортно-імпортні агентства.
Урядовці в Сеулі вважають, що це може стати оптимальним компромісом для задоволення вимог адміністрації Трампа, яка зацікавлена у відродженні американської суднобудівної галузі.
Американський автогігант незадоволений: “15% — замало”
Втім, не лише Корея має претензії до нової угоди. Один із провідних американських автовиробників, компанія Ford, виступила з різкою критикою домовленостей. Компанія заявила, що 15% тарифів на автомобілі з Кореї, Японії та ЄС — цього недостатньо для захисту американського виробника.
Ford наголошує, що стикається з вищими витратами через мита на комплектуючі, сталь та алюміній, а конкуренти мають переваги завдяки дешевшій робочій силі, сировині та сприятливому валютному курсу.
Згідно з фінансовими звітами, після введення нових тарифів корейська Hyundai-Kia втратила 20% прибутку, але Ford просів на 73%, а Stellantis (власник Jeep) узагалі перейшов у зону збитків.
Водночас General Motors — одна з небагатьох компаній, що позитивно оцінила угоду, оскільки 15% її американських продажів — це авто, зібрані в Південній Кореї.
За матеріалами: Guancha
Огляд світових реакцій:
- Financial Times зазначає, що в ситуації з угодою США–Корея проглядається чітка політична мотивація адміністрації Трампа перед виборами, зокрема у спробах посилити контроль над іноземними інвестиціями.
- Bloomberg вказує на ризики для стабільності азійських валют, якщо США посилюватимуть тиск на партнерів у сфері валютної політики.
- Nikkei Asia підкреслює, що Японія вже скористалась ситуацією, отримавши більш вигідні умови в перемовинах із Вашингтоном, обігнавши Сеул.
Diogen.uk рекомендує уважно стежити за підготовкою до саміту — саме він визначить, чи вдасться Сеулу утримати баланс між союзницькими зобов’язаннями та національними економічними інтересами.
