- Діоген ✨
- Нові ядерні переговори між США та Іраном стартували у Женеві, але позиції сторін залишаються непримиренними. США вимагають повного обмеження ядерної та ракетної програм Ірану, тоді як Іран наполягає лише на ядерних питаннях.
- Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї попередив США про можливість потопити їхні авіаносці, кинувши виклик військовій потужності Америки. Він відкинув вимоги щодо обмеження балістичних ракет.
- Нинішні переговори відбуваються на тлі наслідків Дванадцятиденної війни між Іраном та Ізраїлем у 2025 році, яка кардинально змінила баланс сил на Близькому Сході. Протести в Ірані, спровоковані економічною кризою, були жорстоко придушені, які призвели до загибелі понад 36 тис. осіб.
- США нарощують військову присутність у регіоні, розгортаючи два авіаносці в Перській затоці на випадок, якщо переговори не дадуть результату. Іран погрожує застосувати зброю, здатну потопити американські кораблі. Регіон стоїть на порозі нової ескалації конфлікту.
Ядерні переговори між США та Іраном відновилися у Женеві на тлі безпрецедентної військової напруги. Трамп погрожує новими ударами, Хаменеї обіцяє потопити американські авіаносці. Чи вдасться уникнути нової війни на Близькому Сході?
Зміст статті
Ядерні переговори між США та Іраном стартували у вівторок у Женеві. Це вже другий раунд непрямих консультацій після лютневих зустрічей в Омані. Ставки надзвичайно високі. Близький Схід балансує на межі нового збройного конфлікту. Минулого літа регіон вже пережив Дванадцятиденну війну. Ніхто не хоче її повторення.
Президент Дональд Трамп чітко дав зрозуміти: або угода, або удар. Він вимагає від Тегерана повного обмеження ядерної програми та балістичних ракет. Іран наполягає: переговори стосуються виключно атомних питань. Жодних поступок щодо арсеналу самооборони. Позиції виглядають непримиренними.
Сам Трамп підтвердив свою участь у переговорному процесі. “Я братиму участь опосередковано”, сказав він журналістам на борту президентського літака. “Ці переговори дуже важливі. Іран хоче угоди”. Оптимізм Білого дому контрастує з риторикою Тегерана.
Другий раунд: Женева замість Оману
Делегації обох країн прибули до Швейцарії напередодні. Оманське посередництво залишається ключовим. Міністр закордонних справ султанату Бадр Альбусаїді курсуватиме між сторонами в резиденції оманського посла.
“Обмін повідомленнями фактично розпочався”, підтвердив речник іранського МЗС Есмаїл Багаї. Формат непрямий: американці та іранці не сідають за один стіл. Позиції передають через посередників.
Від Вашингтона переговори ведуть Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську делегацію очолює міністр закордонних справ Аббас Арагчі. Напередодні він зустрівся з директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі. Обговорювали технічні аспекти ядерної програми.
“Я в Женеві з реальними ідеями для справедливої угоди”, написав Арагчі у соціальних мережах. “Чого немає на столі: капітуляція перед погрозами”. Риторика войовнича. Проте сам факт переговорів дає надію.
Потопимо авіаносець: Хаменеї кидає виклик Трампу
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї виступив із промовою одразу після початку переговорів. Його слова пролунали як пряме попередження Вашингтону.
“Президент США постійно повторює, що американська армія найсильніша у світі”, заявив 86-річний Хаменеї. “Але найсильніша армія може отримати такий удар, після якого не підніметься”. Це відповідь на розгортання американського флоту в регіоні.
Далі він перейшов до конкретики. “Вони кажуть, що відправили авіаносець до Ірану. Так, авіаносець небезпечна зброя. Але ще небезпечніша зброя, яка може відправити його на дно моря”. Натяк на протикорабельні ракети більш ніж прозорий.
Верховний лідер також відкинув вимоги щодо обмеження балістичних ракет. “Нелогічно. Будь-яка країна без засобів стримування буде розчавлена ворогами”. Тегеран категорично відмовляється обговорювати ракетну програму.
Тінь Дванадцятиденної війни
Нинішні переговори відбуваються через вісім місяців після Дванадцятиденної війни між Ізраїлем та Іраном. Той конфлікт кардинально змінив баланс сил у регіоні.
13 червня 2025 року Ізраїль завдав масованого удару по іранських ядерних об’єктах. Операція “Лев, що піднімається” охопила десятки цілей. За першу добу ВПС Ізраїлю підняли понад 200 винищувачів. Загинули вищі командири КВІР, зокрема його очільник Хосейн Саламі. Ліквідовано понад десяток ядерних науковців.
Іран відповів понад 550 балістичними ракетами та тисячею дронів. 29 ізраїльтян загинули. В Ірані кількість жертв перевищила тисячу.
22 червня до війни приєдналися США. Операція “Опівнічний молот” стала найбільшим застосуванням бомбардувальників B-2 в історії. Американські “руйнівники бункерів” GBU-57 вагою 13 600 кілограмів атакували три ключові ядерні об’єкти: завод у Фордо, комплекс у Натанзі та центр в Ісфагані.
Трамп спочатку заявив, що іранська ядерна програма “повністю знищена”. Пізніше розвідка уточнила: програму відкинуто на один-два роки. Доля іранських запасів високозбагаченого урану залишається невідомою.
36 тисяч загиблих: різанина, що сколихнула світ
Економічна криза спровокувала наймасштабніші протести з часів Ісламської революції 1979 року. Вони почалися 28 грудня 2025 року через обвал ріала. За лічені дні охопили всі 31 провінцію. Мільйони вийшли на вулиці.
Режим відповів безпрецедентною жорстокістю. Хаменеї особисто наказав “придушити протести будь-якими засобами”. 8 січня влада запровадила майже повне відключення інтернету.
8-9 січня 2026 року сили безпеки влаштували масову різанину. За даними Iran International, загинуло понад 36 500 осіб. Це найкривавіший дводенний розгін протестів в історії людства. Іранський уряд визнав лише 3 117 жертв. Правозахисники документують значно більші цифри.
Лікарі повідомляли про переповнені морги. Очевидці описували ситуацію як “війну” та “апокаліпсис”. Хаменеї звинуватив у загибелі тисяч людей США та Ізраїль, назвавши протестувальників “терористами”. Європейський Союз та Україна у відповідь визнали КВІР терористичною організацією.
Економіка на колінах: санкції душать режим
Іранська економіка переживає найгіршу кризу за останні десятиліття. Санкції, війна та внутрішня нестабільність створили ідеальний шторм. Саме це штовхає Тегеран до переговорів.
Експорт нафти впав до 1,39 мільйона барелів на добу у січні 2026 року. Це на 26 відсотків менше, ніж рік тому. Китай, який купує понад 80 відсотків іранської нафти, скорочує закупівлі під тиском Вашингтона.
Санкції змушують Тегеран продавати нафту зі знижкою 11-12 доларів за барель. Рік тому знижка становила лише 3 долари. Світовий банк прогнозує скорочення економіки у 2025 та 2026 роках. Інфляція наближається до 60 відсотків.
У вересні 2025 року Британія, Франція та Німеччина запустили механізм повернення санкцій. Санкції ООН повернулися в повному обсязі. Міністр фінансів США Скотт Бессент відверто заявив про мету: “Зробити Іран знову бідним”. Тактика максимального тиску працює.
Два авіаносці проти Тегерана
Трамп нарощує військову присутність у регіоні. Авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln вже в Аравійському морі. Тепер до неї приєднується USS Gerald R. Ford, найбільший авіаносець у світі.
“На випадок, якщо угоди не буде”, пояснив Трамп. Ford прибуде до Перської затоки протягом трьох-чотирьох тижнів. Це якраз термін, відведений на переговори.
Кожна авіаносна група включає есмінці з крилатими ракетами Tomahawk. На борту базуються винищувачі F/A-18 та F-35C. Загалом угруповання порівнянне з тим, що атакувало Іран у червні. Трамп відкрито говорить про “зміну режиму” як бажаний результат.
Іран відповідає своїми навчаннями. КВІР провів маневри в Ормузькій протоці, через яку проходить п’ята частина світової торгівлі нафтою. Це козир Тегерана: загроза енергетичній безпеці світу.
Угода чи нова війна?
Позиції сторін здаються несумісними. США вимагають повного припинення збагачення урану та обмеження ракетної програми. Іран готовий обговорювати лише ядерне питання в обмін на зняття санкцій.
Читайте більше:
США після удару по Ірану заявили: “більше не продовжуйте війну”.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу налаштований скептично. “Будь-яка угода має включати демонтаж ядерної інфраструктури”, наполягає він. Під час візиту до Вашингтона минулого тижня він підтвердив цю позицію.
Трамп оптимістичніший. “Я думаю, переговори будуть успішними. А якщо ні, це буде поганий день для Ірану”. Президент дав Тегерану місяць на рішення.
Іранські дипломати готові залишитися в Женеві на тижні. Вони пропонують інвестиційні можливості в нафтовій та газовій галузях. Тегеран шукає економічний порятунок, але не ціною капітуляції.
Арабські країни Затоки попереджають: удар по Ірану спровокує регіональну війну. Після червневого конфлікту Іран уже атакував базу в Катарі. Наступного разу може бути гірше.
Найближчі тижні покажуть, чи вдасться уникнути ескалації. Близький Схід стоїть на порозі найнебезпечнішого періоду з часів Дванадцятиденної війни. У Трампа два авіаносці. У Хаменеї, за його словами, “зброя, що відправить їх на дно”. Хто блефує?
