Трамп прибув до Давосу з безпрецедентною заявою на Гренландію. Адміністрація США захопила історичну церкву для своєї штаб-квартири, а президент відкрито погрожує європейським союзникам тарифами за спротив його планам. Данські пенсійні фонди вже почали виходити з американських облігацій, але Вашингтон називає це блефом. Європа опинилася перед вибором: жорстка відповідь чи поступливість.
Зміст статті
Всесвітній економічний форум у Давосі традиційно слугує майданчиком для дипломатичних переговорів та економічних домовленостей. Цього року все інакше. Швейцарський гірськолижний курорт перетворився на арену відкритого протистояння між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками. У центрі конфлікту — амбіції Дональда Трампа щодо найбільшого острова планети.
Президент Володимир Зеленський відмовився від участі у форумі. Доля України та її населення, що замерзає під російськими обстрілами, відійшла на другий план дипломатичних дискусій. Натомість усі погляди спрямовані на арктичну територію Данії.
1. “Дім Бога” на швейцарському курорті
Уздовж знаменитої набережної Давосу американська делегація захопила церкву XIX століття. На тиждень форуму її перетворили на штаб-квартиру США. Над будівлею Палати представників США тепер висить банер із написом “Дім Бога”. Символізм очевидний і навмисний.
Це вже інший Трамп порівняно з 2020 роком. Тоді він приїздив до Давосу востаннє, ще у свій перший термін. Тепер президент діє без обмежень, окрім “власної моралі”, як він сам нещодавно зізнався. Що це означає на практиці? Погляньмо на факти.
Деякі мільярдери вже постраждали від нової реальності. Їх обдурили підробленими квитками для доступу до оточення Трампа. Хтось заплатив десятки тисяч доларів за можливість, якої ніколи не існувало. Довіра коштує дорого.
2. Ультиматум щодо Гренландії
Гренландія — найбільший острів світу з площею понад 2,16 мільйона квадратних кілометрів. Під її скелями та льодовиковим щитом приховані колосальні мінеральні багатства. За оцінками геологів, тут зосереджено близько 25% світових запасів рідкісних мінералів. Саме вони потрібні для виробництва електромобілів, смартфонів та військової техніки.
Трамп прибув до Давосу не для переговорів. Він приїхав диктувати умови. “Ну, я не думаю, що вони будуть надто наполягати”, — заявив президент журналістам у понеділок. “Послухайте, ми повинні це зробити. Вони повинні це зробити. Вони не можуть це захистити”.
Міністр фінансів Скотт Бессент уже перебуває на курорті. Він очолює передову групу американської делегації. Його позиція не менш категорична: припущення про жорстку європейську відповідь він назвав “хибним наративом”. “Минуло 48 годин, розслабтеся, сядьте склавши руки”, — застеріг Бессент. “Я впевнений, що лідери не підуть на ескалацію”.
Данія, суверенна територія якої опинилася під загрозою, не надіслала делегації до Давосу. Офіційно — через витрати та конфлікти в розкладі. Насправді — немає жодної переваги в неприємній конфронтації віч-на-віч із Трампом.
3. Пенсійні фонди завдають удару у відповідь
Європа володіє трильйонами доларів в американських облігаціях та акціях. Це потужний важіль впливу, якщо його застосувати. Питання в тому, чи наважаться європейці “перетворити ці активи на зброю”.
🏦 ВЛАСНИКИ КАЗНАЧЕЙСЬКИХ ПАПЕРІВ США
Станом на жовтень 2025 року, млрд доларів США
Датський пенсійний фонд AkademikerPension дав першу відповідь. У вівторок головний інвестиційний директор Андерс Шельде оголосив: фонд планує повністю вийти з казначейських облігацій США до кінця січня. Причина — політика Трампа створила кредитні ризики, які занадто великі, щоб ігнорувати.
Гренландія — лише частина проблеми. Ширші побоювання стосуються фіскальної дисципліни американського уряду. Державний борг США перевищив 34 трильйони доларів. За прогнозами, до 2030 року він може сягнути 40 трильйонів.
За інформацією від людей, знайомих із закритими обговореннями, данські та голландські пенсійні фонди активно скликають засідання правління. На порядку денному — питання про зменшення або навіть повне обнулення ризиків, пов’язаних зі США. Це може бути резервним кроком. Але обговорення реальні.
Генеральний директор State Street Рон О’Хенлі підтвердив: розмови про угоду “Продай Америку” ведуться. “Поки що це не відображається в цифрах”, — зазначив він. “Хоча, безумовно, ми перебуваємо на території, яку ніколи раніше не бачили. Наступні кілька днів будуть досить важливими”.
4. Розкол у європейській відповіді
Європейський Союз має інструмент проти економічного примусу. Його розробили саме для таких радикальних випадків. Він досі не використовувався жодного разу. І навряд чи буде використаний цього разу.
Історія показує: ЄС схильний зволікати, вступати в суперечки та зрештою відступати від прірви. Необхідність заручитися підтримкою більшості з 27 членів паралізує будь-яку швидку реакцію. Поки європейці дискутують, Трамп діє.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила перед учасниками Давосу у вівторок. Вона нагадала, що ЄС та США домовилися про торговельну угоду лише минулого липня. “У політиці, як і в бізнесі, угода є угодою”, — наголосила вона. “І коли друзі потискають один одному руки, це має щось означати”.
Європейці починають розуміти гірку правду. У світі Трампа ділові угоди можуть бути розірвані та перероблені будь-якої миті. Рукостискання не гарантує нічого.
Міністр закордонних справ Нідерландів Давід ван Віл висловив надію, що Трамп блефує і відступить. “Я думаю, що це найкращий результат для всіх”, — сказав він. Однак підтримувати найрішучішу відповідь ЄС він не став. “Друзі та союзники не повинні так співпрацювати”, — додав міністр.
5. Конфлікт Макрона та Мерца
Франко-німецька вісь традиційно лежить в основі європейської єдності. Берлін забезпечує економічну вагу. Париж додає політичну браваду. Зараз ця вісь тріщить.
Президент Франції Еммануель Макрон різко розкритикував політику Трампа у своїй промові в Давосі. Він назвав “нескінченне накопичення нових тарифів принципово неприйнятним”. Раніше саме Макрон закликав використати європейський інструмент боротьби з примусом як відповідь на тарифні погрози.
Але канцлер Німеччини Фрідріх Мерц намагається його стримати. Причина прагматична: німецький експорт до США значно перевищує французький. У 2024 році Німеччина експортувала до Америки товарів на суму понад 150 мільярдів євро. Будь-яка торговельна війна вдарить по Берліну значно болючіше.
Трамп уже розкритикував Макрона та британського прем’єра Кіра Стармера. Їхній злочин? Вони мали сміливість заперечити його експансіоністську політику. Вони відправили символічну кількість солдатів до Гренландії на знак солідарності з Данією.
Вони також зневажливо поставилися до “Ради миру” Трампа. Деякі експерти вважають цю ініціативу потенційним конкурентом ООН. Вартість постійного місця за столом переговорів — лише 1 мільярд доларів. Для багатих країн це символічна сума.
6. Геополітичні наслідки для світового порядку
Жодна країна в Європі не може розірвати відносини зі США. Ні з погляду безпеки, ні з точки зору економіки. Неофіційна планка для переміщення грошей у великих обсягах — не що інше, як справжнє вторгнення на арктичну територію члена НАТО.
Гренландія: США погрожують, Європа готує відповідь
Філіппо Горі, співкерівник відділу глобального банкінгу JPMorgan, прокоментував ситуацію в інтерв’ю Bloomberg Television: “Геополітичні вітри дули вже давно. Люди до цього звикли. Очевидно, що ескалація може призвести до уповільнення”.
Ринки підтверджують цю оцінку. Навіть несподіване вивезення венесуельського автократа Ніколаса Мадуро спецназом США сприйняли лише як незначний сплеск. Підвищена геополітична волатильність стала новою нормою.
Деякі спостерігачі у Давосі зазначають: Європа досі не усвідомлює очевидного. Єдиний спосіб зупинити Трампа — завдати сильного удару у відповідь. Саме так зробили китайці з рідкісними мінералами. Пекін обмежив експорт галію та германію, критично важливих для напівпровідникової промисловості. Вашингтон відчув це миттєво.
Китай, до речі, відправив велику делегацію до Давосу. Пекін робить власні висновки щодо захоплення земель та геополітичної демонстрації сили. Якщо США можуть претендувати на Гренландію, чому Китай не може претендувати на Тайвань?
2025 рік ознаменувався піднесенням нового типу сильних гравців. 2026-й перекроює геополітичні лінії відповідно до сфер впливу найнаполегливіших. Трамп розпочав рік з усунення Мадуро, наполягає на захопленні Гренландії, погрожує Мексиці, Колумбії та Кубі. Плани щодо удару по Ірану, схоже, відкладені, але не скасовані.
“З огляду на повторювану кризу, це стало новою нормою“, — заявив генеральний директор Michelin Флоран Менего перед самітом. Він не приїхав до Давосу. Але багато інших керівників корпорацій товпляться біля готелю Belvedere — лише за крок від американської штаб-квартири — в надії на нетворкінг.
Тим часом уздовж набережної з’явилося ще одне несподіване зображення. Чоловік несе дерев’яний хрест вулицею швейцарського курорту. Символ страждання серед розкоші. Чи помітив це хтось з учасників форуму? Навряд чи.
