Департамент телекомунікацій Індії дав WhatsApp, Telegram та іншим месенджерам 90 днів на впровадження обов’язкової прив’язки акаунтів до SIM-карток. Нові правила мають набути чинності у лютому 2026 року та суттєво змінити роботу популярних застосунків для понад 500 мільйонів користувачів.
Індійський уряд оголосив про радикальні зміни у регулюванні месенджерів. WhatsApp, Telegram, Signal та Snapchat тепер мусять забезпечити постійну перевірку активності SIM-картки користувача. Якщо картку вилучено, замінено або деактивовано — застосунок припинить працювати.
Індія — другий за величиною ринок месенджерів у світі. Лише WhatsApp має тут понад 500 мільйонів активних користувачів. Будь-які зміни у цій країні створюють прецедент для інших держав.
Що таке прив’язка до SIM-картки
Зараз месенджери перевіряють номер телефону лише один раз — під час реєстрації. Після цього застосунок працює автономно. Ви можете вийняти SIM-картку, вставити іншу, навіть викинути телефон — акаунт залишиться активним.
Нова система вимагає постійної верифікації. Застосунок регулярно перевірятиме: чи та сама SIM-картка, з якою реєструвався користувач, досі активна в пристрої? Якщо ні — доступ буде заблоковано.
Веб-версії месенджерів чекають ще жорсткіші обмеження. Кожні шість годин система вимагатиме повторної автентифікації через QR-код. Уявіть: ви працюєте за комп’ютером, телефон лежить у сумці в іншому кабінеті — і раптом WhatsApp Web просить знову сканувати код.
Офіційне обґрунтування нових правил
Департамент телекомунікацій Індії стверджує: нові правила спрямовані проти кіберзлочинців. Шахраї використовують вразливість існуючої системи — вони реєструють акаунти на тимчасові SIM-картки, а потім продовжують діяльність навіть після їх деактивації.
За даними індійської поліції, у 2024 році зафіксовано понад 1,2 мільйона випадків шахрайства через месенджери. Збитки перевищили 12 мільярдів рупій — приблизно 140 мільйонів доларів США. Злочинці часто діють з-за кордону, використовуючи підставні індійські номери.
Асоціація стільникових операторів Індії підтримала ініціативу уряду. Представники галузі визнають: одноразова верифікація створює можливості для зловживань. Проте чи вирішить нова система проблему?
Класифікація месенджерів як телекомунікаційних суб’єктів
Зміни до Правил кібербезпеки телекомунікацій 2025 року запровадили новий термін — «суб’єкти, що використовують телекомунікаційні ідентифікатори» (TIUE). До цієї категорії віднесли всі сервіси, які застосовують мобільні номери для ідентифікації користувачів.
Це принципово розширює юрисдикцію телекомунікаційного регулятора. Раніше він контролював лише традиційних операторів зв’язку. Тепер під нагляд потрапляють месенджери, платіжні системи, служби таксі — будь-хто, хто використовує номер телефону.
Для порівняння: у Європейському Союзі месенджери регулюються окремим законодавством про цифрові послуги. В США федерального регулювання взагалі немає. Індія обрала третій шлях — прирівняла месенджери до телекомунікаційних компаній.
Проблеми для мандрівників та користувачів кількох пристроїв
Нові правила створять серйозні незручності для звичайних користувачів. Розглянемо типові ситуації.
Ви летите у відпустку до Таїланду. Щоб заощадити на роумінгу, купуєте місцеву SIM-картку. За новими правилами ваш WhatsApp миттєво припинить працювати. Повідомлення від родини, робочі чати, групи друзів — усе стане недоступним.
Інша ситуація: ви користуєтеся планшетом без SIM-картки. Telegram на ньому працює через Wi-Fi. Після впровадження нових правил — ні. Застосунок вимагатиме наявності зареєстрованої SIM-картки в пристрої.
А що з людьми, які мають кілька телефонів? Робочий і особистий, наприклад. Один акаунт WhatsApp — і він працюватиме лише там, де вставлено оригінальну SIM-картку. Звучить як крок назад у 2010-ті.
Вимога повторної верифікації у веб-версії кожні шість годин вдарить по офісних працівниках. Багато хто використовує WhatsApp Web як основний робочий інструмент. Постійні перерви на сканування QR-коду знизять продуктивність.
Критика з боку технологічних компаній
Представники індустрії назвали директиву «проблематичною». Головна претензія — відсутність консультацій. Уряд не проводив дослідження доцільності, не обговорював технічні аспекти з розробниками.
Критики сумніваються в ефективності запропонованого рішення. Шахраї вже давно використовують SIM-картки, оформлені на підроблені документи. Прив’язка акаунта до такої картки нічого не змінить — злочинець просто тримає її активною.
Інтернет-асоціація Індії, яка представляє Meta та інші цифрові компанії, охарактеризувала нові правила як «явне перевищення повноважень». За її оцінкою, зміни матимуть далекосяжні наслідки для фінтеху, електронної комерції, транспортних сервісів та соціальних мереж.
Для WhatsApp впровадження нових вимог означатиме серйозну переробку архітектури застосунку. Це потребує часу та ресурсів. А враховуючи, що вимоги унікальні для Індії — виникає питання рентабельності.
Міжнародний контекст та можливі наслідки
Індія не перша країна, що намагається посилити контроль над месенджерами. Китай давно вимагає реєстрації за реальними даними. Іран періодично блокує Telegram. Проте механізм постійної перевірки SIM-картки — справді новаторський підхід.
Наречену звільнили з роботи у день весілля повідомленням у месенджері
Якщо експеримент виявиться успішним, інші країни можуть перейняти досвід. Це створить глобальний прецедент. Месенджери з інструменту вільного спілкування перетворяться на контрольовані державою канали комунікації.
З іншого боку, технологічні гіганти мають важелі впливу. Теоретично Meta може заявити: впроваджувати такі зміни економічно недоцільно. І просто припинити роботу WhatsApp в Індії. Чи піде уряд на компроміс? Дізнаємося до лютого 2026 року.
Платформи мають три місяці на виконання вимог. У разі відмови їм загрожують регуляторні санкції — від штрафів до блокування. Історія тільки починається.
За матеріалами:
Government warns WhatsApp, Telegram and other messaging apps: Within 90 days, make sure… timesofindia.indiatimes.com
