Парламентські вибори у Молдові стали вирішальним моментом для країни, яка вже кілька років балансує між проєвропейським курсом і проросійськими впливами. Президент Майя Санду, яка очолює партію «Дія та солідарність» (PAS), назвала голосування «найважливішим в історії країни», адже від його результату залежить напрямок розвитку — інтеграція з ЄС чи повернення під орбіту москви.
Країна-кандидат на вступ до Євросоюзу перебуває у стані постійного політичного тиску. Брюссель прямо заявляє про «безпрецедентну кампанію дезінформації» з боку росії, тоді як уряд Молдови фіксує спроби Кремля впливати на результат виборів шляхом фінансування партій, підкупу та інформаційних маніпуляцій. Прем’єр Дорін Речан назвав ситуацію «облогою країни», а прокуратура напередодні голосування провела сотні обшуків і десятки арештів за підозрою у виборчій корупції.
Опозиційні проросійські сили, серед яких колишній президент Ігор Додон, стверджують, що PAS готує фальсифікації. Вони висувають контраргумент: ЄС та США нібито «втручаються у внутрішні справи» Кишинева, а нинішня влада діє «диктаторськими методами». Дві проросійські партії взагалі були зняті з перегонів через порушення фінансової дисципліни, що ще більше загострило ситуацію.
Молдова має населення лише 2,4 мільйона і є однією з найбідніших держав Європи. Економічні труднощі створюють ґрунт для проросійської риторики, яка апелює до «стабільності» радянського минулого. Водночас молодь та активна діаспора орієнтуються на ЄС, що підтверджують гасла мітингів у Кишиневі: «Ми хочемо бути в Європі» та «Моя країна не продається».
Геополітичні ризики та вплив на регіон
Придністровський фактор робить ситуацію ще складнішою. Цей регіон традиційно підтримує проросійські сили й може вплинути на баланс у парламенті. За прогнозами, явка діаспори, яка голосує переважно за PAS, буде вирішальною.
Історичний досвід Молдови нагадує сценарій інших пострадянських країн, які стали полем боротьби між Москвою та Брюсселем. Україна пройшла через аналогічний вибір у 2013–2014 роках, коли орієнтація на ЄС спровокувала Майдан та подальшу агресію Росії. Грузія у 2008 році заплатила військовим конфліктом за спроби зближення із Заходом. У цьому контексті нинішні вибори в Молдові можна розглядати як тест на здатність держави чинити опір зовнішньому тиску.
ЄС вбачає у Молдові стратегічного партнера через її кордон з Україною та близькість до Чорного моря. Поразка PAS означала б уповільнення процесу інтеграції, а можливо й перехід до багатовекторної політики, де Москва знову отримає вагомий вплив.
Світові медіа підкреслюють різні аспекти цих виборів.
- BBC наголошує, що Молдова перебуває під «наймасштабнішим тиском Кремля за всі роки незалежності».
- Financial Times акцентує на економічному вимірі, зазначаючи, що Москва намагається використати енергетичну залежність Кишинева.
- The Guardian пише про ризик масових протестів, які можуть бути інспіровані зовні.
- CNN підкреслює, що для США Молдова — ключовий партнер у забезпеченні безпеки східного флангу НАТО.
Сценарії розвитку
| Сценарій | Політичний розвиток | Економічні наслідки | Ризики |
|---|---|---|---|
| Перемога PAS | Прискорення інтеграції до ЄС | Фінансова допомога від Брюсселя | Посилення тиску Москви |
| Перемога проросійських сил | Відновлення співпраці з Росією | Можливі дешевші енергоносії | Замороження євроінтеграції |
| Коаліційний уряд | Баланс між ЄС і РФ | Нестабільність у реформах | Політична поляризація |
Прогноз
У короткостроковій перспективі, протягом місяця, країну можуть очікувати вуличні протести та юридичні оскарження результатів.
Протягом шести місяців вирішальним стане питання економічної підтримки — від Брюсселя або Москви, залежно від переможця.
У довгостроковій перспективі (3–5 років) Молдова або поступово інтегрується до європейських структур, або опиниться в сірій зоні нестабільності між ЄС і Росією, що повторить шлях Білорусі.
Аналітичний висновок Діогена
Молдова наближається до свого найважливішого моменту з 1991 року. Вибори можуть стати точкою неповернення — або країна зробить крок до Європи, або повернеться у сферу впливу москви.
Геополітична конкуренція, слабка економіка та внутрішня поляризація створюють надзвичайно складний контекст. Для ЄС важливо утримати Кишинів у своєму полі, адже поразка PAS означала б посилення росії у регіоні, що межує з Україною.
Для України майбутнє Молдови безпосередньо пов’язане з безпекою південно-західного кордону, а для США — зі стабільністю Чорноморського регіону.
Таким чином, доля парламентських виборів у Молдові визначатиме не лише майбутнє країни, але й баланс сил у всьому Східному партнерстві.











