29 серпня 2025 року новий прем’єр-міністр Румунії, Іліє Боложан, виступив зі своєю промовою після церемонії присяги, що відбулася в Президентському палаці в Бухаресті. Уряд Румунії в п’ятницю затвердив другий пакет заходів, спрямованих на фіскальну реформу та зниження величезного бюджетного дефіциту країни. Цей план реформ націлений на трансформацію державного управління та управління державними підприємствами.

Необхідність реформ

Прем’єр-міністр Іліє Боложан підкреслив, що цей пакет заходів є абсолютно необхідним і безсумнівно скерує Румунію на кращий курс, принаймні в тих секторах, які націлені на реформування на цьому етапі. Однак, він відмовився надавати додаткові деталі. Офіційні особи попереджають, що ці реформи потрібні для зменшення надмірних витрат, викликаних поширеною корупцією та кумівством, такими як надання робочих місць або контрактів в обмін на підтримку.

Скорочення посад та податкові зміни

Однією з ключових мір є ліквідація приблизно 6,000 посад в офісах місцево обраних представників та старших державних службовців. Це крок, спрямований на зменшення бюрократичної неефективності та обмеження мереж патронату. Інший компонент зосереджений на фіскальних реформах, включаючи підвищення податків на капітальні прибутки, коригування місцевих податків на нерухомість та спеціальний податок на прибуток. Останній націлений на транснаціональні корпорації, які уряд звинувачує в агресивному перенесенні прибутків за кордон для уникнення внутрішнього оподаткування.

Реформи в секторі охорони здоров’я

У секторі охорони здоров’я пакет пропонує заходи для підвищення ефективності в управлінні державними лікарнями. Серед пріоритетів є суворіший контроль за витратами та більш прозоре розподілення ресурсів. Уряд представляє ці зміни як необхідні для запобігання марнотратству та зміцнення стійкості системи.

Суперечки навколо пенсій та освіти

Однією з найконтроверсійніших сфер є пенсії та правила виходу на пенсію для магістратів. Перед оголошенням рішення суди по всій країні попередили, що припинять діяльність на знак протесту, що відображає чутливість цього питання. Освітній сектор також зазнає змін, профспілки виступають проти заходів, таких як об’єднання малонаселених шкіл та збільшення навантаження на вчителів.

Відстрочка та політичні протистояння

Уряд також заявив про намір ліквідувати приблизно 6,000 посад в офісах місцево обраних представників та старших державних службовців. Проте на останній момент затвердження цього заходу було відкладено на неділю. Центрично-права коаліція прем’єр-міністра Іліє Боложана планує подати пакет на розгляд парламенту в понеділок. Підтримувані більшістю правлячої коаліції, заходи, ймовірно, будуть прийняті, хоча націоналістична опозиційна партія «Альянс за об’єднання румунів» (AUR) оголосила про вотум недовіри, критикуючи пакет як шкідливий для середнього класу та шкідливий для бізнесу.

Контекст ширшої програми жорсткої економії

Реформи відбуваються в контексті ширшої програми жорсткої економії. На початку липня уряд ввів першу хвилю заходів, включаючи підвищення ПДВ на два відсотки для більшості товарів і послуг та заморожування зарплат у державному секторі. Центрично-права коаліція зробила фіскальну консолідацію своїм пріоритетом, прагнучи зменшити державний дефіцит, який минулого року досяг 7,5 мільярдів євро, що складає 9,3% ВВП, що більш ніж утричі перевищує ліміт ЄС у 3%.

Гіпотетичні сценарії та майбутні кроки

Якщо реформи будуть успішними, Румунія може очікувати стабілізації економіки та покращення інвестиційного клімату. Це може призвести до зростання економіки на 2-3% у найближчі роки. Однак, якщо заходи не будуть ефективно впроваджені, країна може зіткнутися з подальшою економічною нестабільністю та соціальними протестами. Подальші кроки можуть включати додаткові реформи в інших ключових секторах, таких як транспорт та енергетика, для досягнення довгострокової стабільності.

Короткострокові та довгострокові впливи на економіку

Запроваджені заходи жорсткої економії можуть мати різноплановий вплив на економіку Румунії. У короткостроковій перспективі очікується зниження витрат державного бюджету, що може зменшити інфляційний тиск та стабілізувати валютний курс. Проте, скорочення державних витрат може призвести до зменшення споживчого попиту, що може негативно вплинути на економічне зростання. Довгострокові перспективи залежать від успіху запроваджених реформ. Якщо вони забезпечать ефективне управління державними фінансами та стимулюватимуть інвестиції, Румунія може стати більш привабливою для міжнародних інвесторів, що сприятиме зростанню ВВП.

Взаємодія з міжнародними фінансовими інституціями

Реформи також вплинуть на відносини Румунії з міжнародними фінансовими інституціями, такими як Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Європейський Союз. Уряд прагне заручитися підтримкою цих організацій для забезпечення стабільності та отримання фінансової допомоги. Відповідність новим стандартам може полегшити доступ до кредитів та знизити ризики для іноземних інвесторів. Проте, якщо реформи будуть визнані недостатніми, це може ускладнити співпрацю з міжнародними партнерами.

Соціальні наслідки та суспільні реакції

Соціальні наслідки реформ можуть бути значними, особливо для найбільш вразливих верств населення. Зменшення державної підтримки може підвищити рівень бідності та нерівності. Зокрема, скорочення пенсійних виплат та змінення умов виходу на пенсію можуть викликати незадоволення серед пенсіонерів та працівників передпенсійного віку. Уряд повинен бути готовий до можливих протестів та соціального невдоволення, що може вимагати додаткових заходів для підтримки соціальної стабільності, таких як програми соціальної допомоги або субсидії.

Потенціал для інновацій та розвитку бізнесу

Попри труднощі, реформи можуть створити нові можливості для бізнесу. Зниження бюрократичних бар’єрів та покращення фіскальної стабільності можуть стимулювати розвиток підприємництва та інновацій. Наприклад, спрощення регуляторних процедур може полегшити створення стартапів у сферах технологій та зеленої енергетики. Уряд, зокрема, може підтримувати ініціативи, що сприяють розвитку малих та середніх підприємств, які можуть стати двигуном економічного зростання.

Стратегічні плани та перспективи для Румунії

Стратегічні плани уряду передбачають не лише фіскальну стабілізацію, але й створення умов для сталого розвитку. Вони включають інвестиції в інфраструктуру, освіту та інновації, що мають стати основою для довгострокового економічного зростання. Важливим елементом є підвищення конкурентоспроможності румунської економіки на міжнародній арені, що вимагатиме комплексних реформ у різних секторах. Успіх цих планів залежатиме від здатності уряду ефективно реалізувати реформи та забезпечити соціальну згуртованість.

Інформаційна кампанія та громадська підтримка

Уряд Румунії планує провести масштабну інформаційну кампанію, щоб пояснити громадянам суть та необхідність нових реформ. Це включатиме публікації в засобах масової інформації, зустрічі з громадськими організаціями та використання соціальних мереж для поширення інформації. Мета полягає у забезпеченні максимальної прозорості та залучення підтримки населення, що є критично важливим для успішної реалізації реформ.

Ініціативи для молоді та працевлаштування

Однією з ключових цілей уряду є створення умов для зменшення безробіття серед молоді. Планується впровадження програм стажування та співпраці з приватним сектором для підготовки молодих спеціалістів. Це може включати партнерства з університетами та бізнесом для створення програм, які відповідають потребам ринку праці, що сприятиме підвищенню працевлаштування серед випускників.

Екологічні ініціативи та стійкий розвиток

Румунія має намір інтегрувати екологічні аспекти у свою економічну політику. Це включає підтримку проектів з відновлюваних джерел енергії та зниження викидів вуглецю. Уряд планує залучити інвестиції в зелений сектор, що може стати новим джерелом економічного зростання. Зокрема, розвиток сонячної та вітрової енергетики може створити нові робочі місця та зменшити залежність від імпорту енергоносіїв.

Розвиток цифрової інфраструктури

Один зі стратегічних напрямків для Румунії – розвиток цифрової інфраструктури. Уряд планує інвестувати в розширення широкосмугового інтернету та цифрових сервісів, що може покращити доступ до освіти та охорони здоров’я, особливо в сільських районах. Це також сприятиме розвитку електронного урядування, що підвищить ефективність державних послуг та знизить рівень корупції.

За матеріалами Balkaninsight