Останні заяви прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска вказують на зростання ймовірності припинення активних бойових дій в Україні. Інформація від Reuters, Bloomberg і Fox News також це підтверджує. Ймовірність припинення зростає.

Це може статися шляхом “заморожування” конфлікту. Можливі переговори Дональда Трампа і Володимира Путіна вже найближчими днями викликають занепокоєння. Це занепокоєння пов’язане з потенційними територіальними поступками. Це також стосується позиції України на міжнародній арені.

Сигнали з Варшави та Києва

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прокоментував ситуацію після розмови з президентом України Володимиром Зеленським. Він заявив про наявність індикаторів, що “заморожування” війни може відбутися у найближчій перспективі. При цьому Туск підкреслив, що не йдеться про остаточне завершення війни, а лише про зупинку активної фази. За його словами, Зеленський висловив обережний оптимізм щодо можливості припинення вогню. Він наголосив на важливості участі Польщі та інших європейських країн у плануванні майбутнього врегулювання.

Дипломатичний фронт: Вашингтон, Москва та роль Києва

Із США надходять суперечливі сигнали. Дональд Трамп заявив про готовність зустрітися з Володимиром Путіним без попередніх умов і навіть без попередньої зустрічі Путіна із Зеленським. Це викликає занепокоєння, що Київ може опинитися поза ключовими переговорами. Видання Bloomberg повідомило, що ймовірна угода може зафіксувати фактичний контроль Росії над частиною Херсонської та Запорізької областей. Інші території залишаються під владою України, але існує ризик “законсервованого” конфлікту.

За даними джерел, у проекті домовленостей передбачено зупинку наступальних дій Росії. Це відбудеться в обмін на територіальні поступки. Такий варіант є політично вкрай складним для України.

Можливі місця проведення саміту

Fox News повідомило, що зустріч Трамп–Путін може відбутися вже наприкінці наступного тижня. Серед варіантів: Швейцарія, Рим, Угорщина та Об’єднані Арабські Емірати. Водночас перші дві локації формально зобов’язані виконати ордер МКС на арешт Путіна, що створює юридичні ризики. Президент Угорщини Віктор Орбан цього року оголосив про намір вийти з-під юрисдикції МКС, а ОАЕ можуть забезпечити безпечніші умови для російської делегації.

Позиція Путіна та Кремля

Путін дав зрозуміти, що не готовий зустрічатися із Зеленським, посилаючись на відсутність необхідних умов. Його помічник Юрій Ушаков підтвердив, що Кремль відкинув пропозицію тристоронньої зустрічі з Трампом і Зеленським. Вони віддали перевагу двосторонньому формату переговорів із США. Дубай розглядається як потенційний майданчик.

Розбіжності в адміністрації США

Впродовж останніх двох діб офіційні особи Білого дому висловлювали різні підходи до майбутнього саміту. Радник з нацбезпеки та держсекретар Марко Рубіо зазначили, що перед проведенням зустрічі має бути виконано низку умов. При цьому Трамп неодноразово демонстрував готовність до швидкого укладення угоди, навіть погрожуючи Путіну вторинними санкціями у разі відмови від припинення вогню.

Санкційний та економічний тиск

Тиск з боку Вашингтона проявився у нещодавньому підвищенні тарифів на індійські товари на 25% через закупівлю російської нафти. Цей крок розглядається як спроба обмежити економічні джерела фінансування Москви. Водночас він викликав різку реакцію Нью-Делі, який назвав дії США несправедливими.

Порівняння позицій провідних світових медіа

• Reuters робить акцент на обережному оптимізмі, який демонструє Київ. Вони підкреслюють, що навіть розмови про “заморожування” конфлікту — це ознака зміни тональності в дипломатичному полі. Агентство зауважує, що участь європейських країн у плануванні припинення вогню може стати запобіжником для односторонніх рішень США та Росії.
• Bloomberg більш песимістично оцінює ситуацію. Вони наголошують на ризиках закріплення за Росією частини окупованих територій. Це може створити прецедент, який підірве міжнародне право. Видання також акцентує на тому, що “заморожування” фактично означатиме стратегічну паузу для РФ, яка зможе відновити сили та ресурси.
• Fox News зосереджується на особистій дипломатії Трампа, висвітлюючи його готовність вести прямий діалог із Путіним. Канал розглядає майбутній саміт як можливість для швидкого досягнення угоди, але без глибокого аналізу довгострокових наслідків для України.
• The Economist попереджає, що “заморожений” конфлікт відповідає інтересам Кремля та повторює сценарії Придністров’я і Абхазії. Журнал зазначає, що такий підхід послабить українську позицію та поступово розмиє увагу Заходу.
• Foreign Affairs наголошує на стратегічному вимірі. Вашингтону потрібно вирішити, чи готовий він гарантувати безпеку України у довгостроковій перспективі. Чи ж пріоритетом стане переорієнтація на Азійсько-Тихоокеанський регіон і стримування Китаю.

Скепсис та ризики “заморожування”

Попри заяви про прагнення до миру, практика нічних ракетних та дронових атак РФ по українських містах демонструє, що Путін не готовий відмовитися від військового тиску. Трамп, коментуючи ситуацію, визнав, що “Путін гарно говорить, а потім бомбить”, що ставить під сумнів швидке досягнення стійкої угоди.

Модель “замороженого” конфлікту може створити небезпечний геополітичний вакуум. У цьому вакуумі Україна опиниться без гарантій повернення окупованих земель. Москва зможе використовувати ситуацію для подальшого тиску.

Висновки

Перспектива швидкого припинення вогню без гарантій відновлення територіальної цілісності України є стратегічно небезпечною. “Заморожування” війни може стати лише паузою перед новим витком агресії, даючи Росії час на перегрупування сил та зміцнення контролю над окупованими землями.
Ключовим завданням Києва є забезпечити свою участь в усіх етапах переговорів. Також важливо зберегти підтримку союзників. Київ має недопустити формат, де майбутнє України визначатимуть без її участі.