- ✨Китай відновив масштабне будівництво штучних островів у Південно-Китайському морі на рифі Антелоп, що порушує міжнародне право та інтереси сусідніх країн у регіоні.
- Риф Антелоп розташований поблизу важливих військових об'єктів Китаю та може бути перетворений на багатофункціональну військову базу, здатну приймати найважчі китайські літаки та кораблі.
- Сусідні країни, такі як В'єтнам та Філіппіни, намагаються відповісти власним будівництвом, що призводить до ескалації напруженості в регіоні.
- Міжнародна спільнота, зокрема США, не має ефективних важелів впливу, щоб змусити Китай зупинити будівництво, що дає Пекіну змогу продовжувати розширювати свою військову присутність у Південно-Китайському морі.
Супутникові знімки зафіксували понад 30 землечерпалок у лагуні рифу Антелоп – маловідомого підводного утворення в Парасельських островах. Пекін мовчить, але бетон вже твердіє.
Пекін поновив будівництво в Південнокитайському морі – і цього разу масштаб вражає навіть досвідчених аналітиків. Супутникові знімки, оприлюднені дослідником Дем’єном Саймоном із розвідувальної мережі The Intel Lab, зафіксували понад 30 суден у лагуні рифу Антелоп. Ще в листопаді 2025 року риф виглядав як звичайне підводне утворення з кількома невеликими спорудами. До лютого 2026-го картина змінилася докорінно.
Риф Антелоп – частина Парасельських островів, які Китай контролює з 1974 року. До початку нинішнього будівництва він вважався, за словами аналітиків Американського інституту морської прозорості, “не більш ніж піщаною косою”. Тепер на ньому гудять 22 великі землечерпалки, й за добу намивається до 50 акрів нової суші.
Десять років тиші – і раптовий гуркіт землечерпалок
У 2015 році міністр закордонних справ Китаю Ван І урочисто оголосив: будівництво штучних островів завершено. Захід видихнув, регіон зачекав. Трибунал у Гаазі 2016 року визнав претензії Пекіна незаконними – але Китай просто проігнорував рішення і продовжив посилювати свої позиції на вже збудованих об’єктах.
А тепер пауза скінчилася. Китай у Південнокитайському морі знову насипає острови – і робить це швидко. Перші дані про намул з’явилися ще в жовтні 2025 року, коли супутники Sentinel-2 Європейського космічного агентства зафіксували підозрілу активність по чотирьох точках на східному та південному краях лагуни рифу Антелоп. Тоді там було лише два земснаряди. За два місяці їх стало 22.
Британський Open Source Centre, що аналізує знімки Planet Labs, підрахував: станом на 11 лютого 2026 року намул охопив близько 15 квадратних кілометрів – понад 3700 акрів колишньої коралової екосистеми. Префабриковані укриття вже встановлено. Будується допоміжна дамба. Темпи роботи – небачені навіть за мірками китайського “острівного буму” 2013-2017 років.
Риф Антелоп – з мілини у військову базу
Що таке риф Антелоп і чому він раптом став важливим? Географічно – це підводне коралове утворення у Парасельських островах, приблизно за 400 кілометрів від В’єтнамського Да Нанга і за 280 кілометрів від Санья – головної військово-морської бази Китаю на острові Хайнань. Поруч – острів Вуді, де розташований адміністративний центр китайської присутності в Південно-Китайському морі: злітно-посадкова смуга, ракети “земля – повітря”, радарні системи.
Саме тому аналітики не вірять у “мирний” характер будівництва. За розмірами рифу, розрахував Open Source Centre, на ньому вистачить місця для злітної смуги завдовжки понад 3000 метрів. Цього достатньо для найбільших китайських військово-транспортних літаків і стратегічних бомбардувальників – тих самих, що здатні нести ядерну зброю.
“Разом узяті, ці кроки вказують на те, що намул розрахований на всю довжину рифу і, найімовірніше, перетвориться на багатофункціональний опорний пункт для посилення китайської військової присутності в регіоні”, – констатував Open Source Centre у доповіді від середини лютого.
Питання та відповіді
Чому Китай саме зараз поновив будівництво в Південно-Китайському морі?
Офіційних пояснень немає – Міністерство закордонних справ Китаю не підтвердило факт намулу. Аналітики вважають, що Пекін використовує момент, коли США відволікаються на інші кризи, а регіональні партнери не мають ні спільної позиції, ні реальних важелів тиску.
Чим риф Антелоп відрізняється від попередніх китайських будівництв у Спратлі?
Це перший великий проєкт у Парасельських островах після офіційно оголошеного завершення будівництва у 2015 році. Розташування в Парасельському архіпелазі, а не у Спратлі, робить його ближчим до Хайнаню і простішим для постачання.
Які країни оскаржують права Китаю на Парасельські острови?
В’єтнам та Тайвань. Ханой традиційно висловлює протести, але обережно – В’єтнам є головним торговим партнером Китаю і не хоче ескалації. Тайвань також заявляє претензії, проте сам перебуває під тиском Пекіна.
Навіщо Пекіну черговий острів
Стратегічна логіка Пекіна давно відома – але її варто проговорити ще раз. Китай будує в Південно-Китайському морі не курорти, а вузли мережі стримування.
Доповідь Народно-визвольної армії, опублікована в липні 2025 року, прямо вказує: китайські опорні пункти забезпечують “спостереження за будь-яким переміщенням військових у зоні в будь-яку погоду і цілодобово”. Риф Антелоп у цій мережі став би додатковим вузлом – з гелімайданчиком, радарами, місцями стоянки кораблів берегової охорони та воєнізованого рибальського флоту.
Йдеться не лише про спостереження. Аналітики Азіатського часопису Defense News звертають увагу: зміцнений Антелоп поліпшив би китайський потенціал радіоелектронної боротьби – здатність глушити сигнали GPS, переривати зв’язок і сліпити сенсори американських та союзницьких суден. А ще – подовжив би “ланцюг лілейних майданчиків” від Хайнаню через Парасельські до Спратлійських островів.
Розрахунки CISS Грегорі Полінга дають зрозуміти ціну руйнування цієї мережі: лише для знищення великих китайських баз у Спратлі знадобиться до 300 ракет, ще 100 – для острова Вуді. При цьому, за оцінками аналітика CSIS Сета Джонса, американський запас далекобійних точних боєприпасів вичерпається менш ніж за тиждень інтенсивних бойових дій. Китай, схоже, це розуміє – і продовжує мурувати.
В’єтнам і Філіппіни дивляться і теж копають
Кажуть, що найкраща відповідь на намул – теж намул. До березня 2025 року В’єтнам утричі збільшив кількість своїх опорних пунктів у Спратлі, довівши їх до 12. Сумарна площа намулу Ханоя сягнула близько 1343 гектарів – порівняно з 1882 гектарами, які на той момент намило Китаю. Різниця скорочується.
Пекінський аналітичний центр “Ініціатива зондування стратегічної ситуації в Південно-Китайському морі” ще в червні 2025 року попередив: на деяких нових в’єтнамських об’єктах помітні причали, злітно-посадкові смуги і тимчасові гелімайданчики. Більшість з них – прибережні, що дозволяє розмістити там протикорабельну артилерію або ракетні комплекси. Тихе нарощування сил іде з обох боків.
Філіппіни, які 2016 року виграли арбітражну справу проти Пекіна, – в іншому становищі. Рифом Скарборо вони втратили 2012-го, а риф Секонд Томас залишається точкою постійної напруги: китайська берегова охорона регулярно блокує філіппінські постачальні місії.
Маніла намагається балансувати між Вашингтоном і Пекіном, але баланс дедалі важче тримати.
Чим це закінчиться
Повернімося до риторичного питання: чи зупиниться Пекін? Відповідь Китай дав ще 2016 року, відкинувши рішення Гаазького трибуналу. Тоді здавалося, що це виняток – ситуативна реакція на небажаний прецедент. Тепер очевидно, що це система.
Міжнародне право в Південно-Китайському морі фактично підмінено правом тієї сторони, яка швидше насипає острови. Китай насипає швидше за всіх. Понад третина світового морського торгового обороту – до трильйона доларів на рік – проходить через ці води. Контроль над ними означає можливість перекривати одну з головних артерій глобальної економіки.
Що далі? Навряд чи Вашингтон зважиться на жорсткі заходи – тим більше в умовах власних бюджетних дискусій і перегляду зовнішньої політики. Регіональні держави продовжать власний тихий намул. А риф Антелоп невдовзі матиме злітну смугу – і тоді питання про “10-річну паузу” перестане мати будь-який сенс.
За матеріалами
Is Beijing stepping up island building in South China Sea after 10-year pause?
– scmp.com
China Is Dredging Out Another Island Outpost in the South China Sea
– maritime-executive.com
China’s Antelope Reef dredge deepens South China Sea tensions
– asiatimes.com
