Політична ситуація в Україні загострюється через чутки про можливу “мирну угоду” з Росією, що може вимагати поступок в неокупованих територіях Донбасу. Висловлювання Дональда Трампа після зустрічі з Володимиром путіним на Алясці викликали обурення серед українців і сприяли політичній консолідації: Україна не зазнала поразки та не повинна капітулювати.

Резонанс навколо саміту Трампа і путіна

Реакція на поведінку Трампа під час зустрічі з російським президентом пройшла кілька стадій. Спочатку соцмережі вибухнули глузуваннями через принизливі, на думку українців, жести американського політика. Мем із солдатами США, що розстеляють червону доріжку путіну, став символом обурення. Згодом емоції перетворилися на тривогу, коли стало відомо, що Трамп натякнув європейським лідерам: мир можливий, якщо Київ погодиться поступитися територіями Донбасу, які так і не змогли захопити російські війська за три з половиною роки війни.

Рішучі заперечення українських політиків

Галина Янченко, депутатка Верховної Ради та колишня членкиня “Слуги народу”, назвала ідею “здати нові землі без бою” абсурдною. Вона нагадала, що мова йде не про абстрактні площі на карті, а про сотні тисяч людей, чиї життя, майно і майбутнє стануть предметом політичного торгу. За її словами, торгівля територією фактично дорівнює торгівлі людьми.

Подібну думку висловив і Сергій Купавих, уродженець Краматорська. На його переконання, погодитися на передачу міста Росії означає визнати поразку, яка спровокує суспільний розкол. Він зазначив, що захищати Донбас дедалі складніше, але наголосив, що відмова від територій стане політичним самогубством для влади.

Олексій Гончаренко з “Європейської солідарності” прямо заявив: поступки Путіну у Донецькій області будуть сприйняті українцями як капітуляція. Він підкреслив, що ця частина Донбасу є символом незламності, адже Кремль намагався захопити її протягом 11 років, проте без успіху.

Голос суспільства і медіа

Севгіль Мусаєва, головна редакторка “Української правди”, попередила: небезпека полягає не лише у військовій поразці, а й у нав’язаному відчутті політичної зради. Вона наголосила, що українці не мають права забувати Бучу, Ізюм, Маріуполь — символи трагедії, які вимагають опору, а не компромісів. У її статті звучала чітка теза: визнання поразки в умах стане передумовою справжньої поразки на полі бою.

Блогер Олексій Ковжун додав: навіть якщо Зеленський теоретично погодився б на поступки, це неможливо реалізувати без референдуму. А українці, переконаний він, такого рішення не приймуть.

Геополітична пастка Кремля

Аналітики наголошують, що Москва прагне зафіксувати “заморожений конфлікт”, обмінюючи умовний “мир” на територіальні поступки України. За задумом Кремля, такий сценарій має розколоти українське суспільство і посіяти розбрат серед західних союзників. Гончаренко вважає, що Зеленський повинен обережно формулювати відповідь, аби продемонструвати Трампу, що йдеться про пастку, спрямовану на ослаблення не лише Києва, а й трансатлантичної єдності.

Порівняння позицій світових медіа

The Guardian та Politico пишуть, що Трамп дедалі відвертіше схиляється до ідеї “територіального компромісу”, що викликає занепокоєння серед європейських лідерів. Financial Times зазначає: будь-яке нав’язування Україні поступок підірве довіру до США як стратегічного партнера. New York Times у своїх матеріалах наголошує, що капітуляція в Донбасі не зупинить путіна, а лише відкриє шлях до нової ескалації. Водночас Die Welt підкреслює: Захід мусить усвідомити, що мир коштом України стане лише передишкою для Росії.

Висновки

Спроба представити територіальні поступки як “реалістичний компроміс” виглядає небезпечною і короткозорою. Українська влада, опозиція та громадськість одностайні: поступки означатимуть політичну капітуляцію, руйнування довіри та новий виток війни. Як свідчить історія, жоден “заморожений конфлікт”, нав’язаний Кремлем, не став справжнім миром. Для України це питання не лише безпеки, а й збереження національної ідентичності, пам’яті про загиблих та майбутнього поколінь.

Тому нинішні події радше демонструють не слабкість, а загострення стійкості суспільства, яке чітко усвідомлює: відмова від власної землі прирівнюється до зради, а зрада в умовах війни — це шлях до знищення держави.

За матеріалами: theguardian